Поняття спеціальних знань і їх значення використання у кримінальному судочинстві

Поняття спеціальних знань і їх значення використання у кримінальному судочинстві

У практиці розслідування кримінальних правопорушень часто виникають питання, що виходять за межі правових, для вирішення яких недостатньо професійних знань слідчого. У таких випадках кримінально-процесуальним законодавством слідчому надано право використовувати допомогу експертів, спеціалістів, перекладачів, педагогів та інших осіб, котрі володіють спеціальними знаннями.

Спеціальне знання – це наукові, технічні та інші професійні знання,яка використовуються разом з науково-технічними засобами під час пошуку,виявлення і дослідження слідів кримінального проступку з метою одержання доказової інформації необхідної для встановлення істини у справі.

Аналізуючи КПК України бачимо, що в кримінальному процесі використовуються наукові, технічні або інші спеціальні знання, які допомагають слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів. Тобто закон називає спеціальними не тільки наукові, але й технічні знання. Технічні знання містять елементи як наукового, так і практичного знання, складовим якого є і практичні навики, придбані в результаті досвіду і практичної діяльності.

Навики – це дії, які в результаті триваючого повторення стають автоматичними.

Чітких меж між спеціальними криміналістичними знаннями і навиками та професійними знаннями слідчого немає. З урахуванням того, що основна маса слідчих більшою чи меншою мірою володіє спеціальними криміналістичними знаннями і навиками (оскільки це передбачено програмами підготовки слідчих), виходить, що криміналістичні знання і навики відносяться до професійних знань слідчого.

Істотною ознакою, котра характеризує спеціальні знання, є їх наукова основа, оскільки саме вона забезпечує вірогідність отриманих з їх допомогою результатів.

 

Цілі і форми використання спеціальних знань

Форми використання спеціальних знань у ході проведення слідчих дій поділяють на основні та допоміжні.

Основними процесуальними формами використання спеціальних знань у ході проведення слідчих дій є:

1. Безпосереднє застосування слідчим власних спеціальних знань. Безсумнівно, дослідження матеріальних об'єктів вимагає застосування спеціальних, головним чином криміналістичних знань і науково-технічних засобів, причому, на досить високому рівні. Однак майбутні слідчі під час навчання у вищих юридичних навчальних закладах отримують спеціальні (переважно криміналістичні) знання в обсязі, достатньому для орієнтації в можливостях їх використання, але фактично не мають реальної можливості придбання стабільних практичних навичок застосування науково-технічних засобів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження матеріальних об'єктів, оскільки для цього не вистачає відведеного часу. Крім того, зі збільшенням навантаження під час виконання своїх службових обов’язків слідчий має все менше можливостей застосовувати власні спеціальні знання та науково-технічні засоби, якщо навіть він ними володіє на достатньо високому рівні. Тому на сучасному етапі власні спеціальні знання слідчого більшою мірою застосовуються для здійснення контролю за належним застосуванням спеціальних знань і науково-технічних засобів залученими до участі в слідчих діях особами (спеціалістами). Таким чином, слідчий, за наявності в нього спеціальних знань і навичок в галузі криміналістичної техніки може їх самостійно застосовувати, за винятком випадків, коли, згідно з КПК, він зобов'язаний залучити фахівця певної професії.

2. Участь спеціаліста у проведенні слідчих дій. Іншою процесуальною формою використання спеціальних знань у слідчих діях є залучення спеціаліста, участь якого створює гарантію одержання належних доказів у випадках, які вимагають застосування спеціальних знань, сприяє виявленню доказів, котрі могли бути упущені слідчим через його непоінформованість у спеціальних питаннях.

спеціалісти залучаються до участі в слідчих діях у разі: 1) відсутності спеціальних знань і навичок у слідчого; 2) недостатнього оволодіння слідчим прийомами і засобами швидкого і доброякісного виконання тієї чи іншої роботи, що вимагає спеціальних знань і навичок; 3) необхідності з етичних чи тактичних точок зору доручити здійснення визначених дій саме спеціалістові; 4) одночасного застосування ряду НТЗ; 5) необхідності виконати великий обсяг роботи, що вимагає спеціальних знань і навичок.

Залучені до участі в проведенні слідчої дії спеціалісти можуть надати такі основні види допомоги: криміналістичну, консультативну, методичну й технічну.

Допоміжні процесуальні форми використання спеціальних знань у ході проведення слідчих дій. до допоміжних процесуальних форм використання спеціальних знань залучення перекладача; особи, яка розуміє розмовні знаки німих чи глухих і бере участь у їх допиті; присутність педагога під час допиту неповнолітнього свідка. За способом реалізації спеціальних знань участь перелічених фахівців у слідчих діях у встановлених законом випадках є обов'язковою. Виходячи з норм КПК України, їхні функції істотно відрізняються від функцій спеціаліста, котрого залучають до участі в слідчих діях не тільки за цілями, але і за способом їх реалізації, а також за процесуальним значенням результатів їхньої діяльності, яка носить допоміжний характер.

 

Функції спеціаліста і доцільність його участі в слідчих діях

Спеціаліст- особа, котра не зацікавлена в результатах справи й має спеціальні криміналістичні знання і навики, залучена у встановленому процесуальним законом порядку слідчим для сприяння у збиранні доказів.

Функції спеціаліста:

1.консультування слідчого із спеціальних питаннь, що виникли під час здійснення слід.дій

2.повідомлення слідчому необхідних довідкових даних 3. надання допомоги слідчому в формулюванні питань що можуть бути поставлені перед відповідною експертизою і підборі матеріалів до неї. Участь спеціаліста у слідчих діях робить їх більш цілеспрямованими, повними і, відповідно, більш ефективними у справі збирання, оцінки і використанні доказів. В багатьох випадках залучення спеціаліста до проведення слідчих дій має своєю метою збирання і підготовку матеріалів для майбутньої експертизи.

 

4.Види участі спеціаліста в слідчих діях:

Види участі:

1.Обовязкова. Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає обов'язкову участь педагога або лікаря при допиті неповнолітнього свідка, перекладача при пред'явленні обвинувачення глухим, німим, сліпим та їх допиті. а також допиті та інших слідчих діях з особами, які не володіють українською мовою, лікарів при огляді та ексгумації трупа, проведенні медичного освідування обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка.

2.На розсуд слідчого. У деяких випадках (при огляді, обшуку, виїмці, проведенні відтворення обстановки і обставин події, пред'явленні обвинувачення для впізнання і допиті неповнолітнього, обвинуваченого, а також ревізії) законодавець пропонує в разі необхідності залучати спеціалістів, але це не є обов'язковим для слідчого. Ряд норм регламентує не тільки обов'язкову участь у слідчих діях осіб, які володіють певними спеціальними знаннями, але й спеціалістів певного профілю.

Участь спеціаліста під час пред’явлення до впізнання

При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.

 

Види судових експертиз

Кримінально-процесуальне законодавство розподіляє експерти­зи на досудовому слідстві за такими ознаками:

а) за місцем проведення - на експертизи, що проводяться екс­пертами експертних установ та експертизи, що проводяться окремими фізичними особами зі спеці­альними знаннями (також експерами), котрі призначаються слідчими у кримінальній справі, тобто проводиться не в експертній установі

б) за кількістю експертів - на одноосібні та експертизи,щопроводяться декількома експертами.

У науковій літературі та практиці останні прийнято ділити на комісійні та комплексні експертизи.

Комісійною експертизою називають таке дослідження об'єктів, яке проводить група (комісія) експертів, що володіють однаковими спеціальними знаннями, навичками та досвідом. Залучення декількох експертів до проведення експертизи часто викликається великою кіль­кістю об'єктів дослідження або його складністю. Комісіями із трьох експертів завжди проводяться судово-психіатрична, судово-медична експертизи з метою визначення втрати працездатності особи тощо. Комісійні експертизи призначаються для проведення повторних дослі­джень речових доказів чи інших об'єктів.

Комплексною експертизою прийнято називати експертизу, яку проводить комісія експертів, що володіють різними спеціальностями, оскільки встановлення тієї чи іншої обставини і вирішення певних пи­тань вимагає прикладення комплексу знань, навичок та досвіду з декількох галузей науки.

У результаті комісійної чи комплексної експертизи експертами складається загальний акт з викладенням своїх висновків. Коли екс­перти не дійшли згоди щодо спільних висновків, то кожен із них має право скласти свій окремий акт та висновки.

в) за кількістю і якістю досліджуваних об'єктів та повнотою і обґрунтованістю висновку - на первинні, додат­кові та повторні експертизи.

Первинною є експертиза, предметом якої виступає об'єкт, що досліджується вперше.

Додаткова експертиза призначається слідчим тоді, коли він ви­знає, що висновок експерта не викликає у нього сумнівів щодо прави­льності по суті, але ґрунтується на дослідженні не всіх об'єктів або не містить достатньо обґрунтованих, ясних і повних відповідей на всі питання, поставлені перед експертом. За названих обставин додаткова експертиза може і не призначатися, якщо слідчий при допиті експерта та аналізі інших доказів у справі повною мірою з'ясує питання, які мають значення у справі.

Повторна експертиза - це дослідження заново іншим спеціаліс­том (спеціалістами) об'єктів попередньої експертизи, а також методи­ки її проведення для перевірки повноти, об'єктивності та достовірності висновків експерта(експертів).

Повторна експертиза у кримінальній справі призначається слідчим у випадках, коли:

а) висновок експерта буде ним визнано необґрунтованим;

б) висновок суперечить іншим матеріалам справи;

в) є інші підстави, що викликають сумніви у ньогостосовно

правильності висновку.

г) за видом спеціальних знань, що застосовуються при прове­денні експертних досліджень.

У процесуальному законодавстві згадується лише два види даних екс­пертиз:

1) судово-медична, яка є обов'язковою для встановлення причи­ни смерті особи, тяжкості й характеру тілесних ушкоджень; статевої зрілості потерпілої у справах про зґвалтування; віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати, а також щодо осіб, які у зв'язку зі своїми фізичними вадами не здатні правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них показання

2) судово-психіатрична, яка є обов'язковою для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які ви­кликають сумнів щодо його осудності (п. З ч. 1 ст. 76 КПК), а також щодо особи, яка у зв'язку зі своїми психічними вадами нездатна пра­вильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати показання про них.

 

Поняття спеціальних знань і їх значення використання у кримінальному судочинстві

У практиці розслідування кримінальних правопорушень часто виникають питання, що виходять за межі правових, для вирішення яких недостатньо професійних знань слідчого. У таких випадках кримінально-процесуальним законодавством слідчому надано право використовувати допомогу експертів, спеціалістів, перекладачів, педагогів та інших осіб, котрі володіють спеціальними знаннями.

Спеціальне знання – це наукові, технічні та інші професійні знання,яка використовуються разом з науково-технічними засобами під час пошуку,виявлення і дослідження слідів кримінального проступку з метою одержання доказової інформації необхідної для встановлення істини у справі.

Аналізуючи КПК України бачимо, що в кримінальному процесі використовуються наукові, технічні або інші спеціальні знання, які допомагають слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів. Тобто закон називає спеціальними не тільки наукові, але й технічні знання. Технічні знання містять елементи як наукового, так і практичного знання, складовим якого є і практичні навики, придбані в результаті досвіду і практичної діяльності.

Навики – це дії, які в результаті триваючого повторення стають автоматичними.

Чітких меж між спеціальними криміналістичними знаннями і навиками та професійними знаннями слідчого немає. З урахуванням того, що основна маса слідчих більшою чи меншою мірою володіє спеціальними криміналістичними знаннями і навиками (оскільки це передбачено програмами підготовки слідчих), виходить, що криміналістичні знання і навики відносяться до професійних знань слідчого.

Істотною ознакою, котра характеризує спеціальні знання, є їх наукова основа, оскільки саме вона забезпечує вірогідність отриманих з їх допомогою результатів.