Загальні положення про протокол у справі про порушення правил дорожнього руху.

У адміністративному процесі, як уже зазначалось, існує понад 15 видів процесуальних документів: постанови, протоколи, ухвали, скарги, вказівки, повістки, зобов’язання, повідомлення, доручення, кло­потання, заяви, пояснення, рапорти, описи тощо.

Кожен вид процесуального документу має свій зміст, значення, структуру.

Протокол — це адміністративно-процесуальний доку­мент про проведення процесуальних дій, про їх зміст і наслідки.

У протоколі повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні дії, роз’яснення їх прав і обов’язків; зміст проведеної процесуальної дії, час її початку і закінчення; всі істотні для адміністративного провадження обставини, виявлені при виконанні процесуальної дії.

У випадку фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі (повідомлення учасників процесуальної дії, характеристика технічних засобів фіксації та носіїв інформації, умови та порядок їх використання).

У протоколах не можна використовувати формулюван­ня оціночного характеру, робити висновки, які вимагають спеціальних знань.

Протоколи, складені й оформлені у встановленому законом порядку, є джерелами доказів, оскільки в них встановлюються обставини та факти, що мають значення для адміністративного провадження.

До протоколу можуть додаватись фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомки, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст.

Аналіз вимог закону та практики у частині складання адміністративно-процесуальних документів, дозволяє виділити типову структуру протоколу, яка складається із вступної, опи­сової та заключної частин.

Схематично типову структуру протоколу можна відобразити таким чином:

 

Додатками до протоколу можуть бути:

1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речі і документи;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені відповідними підписами спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Порядок складання протоколу

Протокол про адміністративне правопорушення складається українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений.

Усі реквізити протоколу заповнюються чорнилами чорного або синього кольору, крім гелевих, розбірливим почерком.

При складанні протоколу зазначаються:

· дата і місце його складення (число, місяць, рік, населений пункт, географічна точка);

· посада, спеціальне звання, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

· відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (зазначаються повністю (без скорочення):

1. її прізвище, ім’я та по батькові;

2. число, місяць і рік народження;

3. місце народження;

4. місце проживання;

5. місце реєстрації;

6. найменування підприємства, установи, організації, де працює (її посада) або навчається особа;

7. документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі й назва ОВС, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток),

8. дата видачі й найменування підприємства, установи, організації, що його видали;

9. відомості щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності));

10. місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол);

11. частина відповідної статті та стаття КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за таке правопорушення;

12. прізвища, місця проживання свідків і потерпілих, якщо вони є;

13. пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Якщо в результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (прізвище, ім’я та по батькові потерпілого, місце його проживання або найменування підприємства, установи, організації, їх місцезнаходження і розмір заподіяної внаслідок адміністративного правопорушення матеріальної шкоди).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, у ньому робиться запис про це.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.

При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 63 Конституції України:

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Про обізнаність з вищевказаним особа, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, ставить у протоколі свій підпис, а у разі відмови поставити підпис - про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої посадової особи.

У разі коли особа, стосовно якої складається протокол, не володіє українською мовою, протокол складається за участю перекладача.

Особі, стосовно якої складається протокол, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі.

У разі вчинення адміністративного правопорушення неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років протокол складається стосовно одного з батьків неповнолітнього або особи, яка їх замінює, відповідно до частини третьої статті 184 КУпАП.

У разі вчинення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185,190-195 КУпАП, протокол складається стосовно цієї особи.

При вчиненні правопорушення групою осіб протокол складається на кожного порушника окремо.

При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, та які положення законодавства цим порушено.

Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також адреси місць проживання.

У разі відмови особи, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень за суттю вчиненого правопорушення уповноважена посадова особа вносить до нього відповідний запис.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а також може підписуватись свідками та потерпілими, у випадку їх наявності.

У разі відмови особи, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків, у випадку їх наявності.

Особа, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису.

До протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, по відношенню до якої він був складений.

Бланк протоколу має серію і номер і є документом суворої звітності.

Облік видачі бланків протоколів ведеться в Журналі видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення.

Журнали видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення та Журнали реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення зберігаються протягом строку, встановленого законодавством України.