Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Чіпати, паю, паєш чіпкий, ка, ке
чіпкість \с'т'\9 кості, кістю чіпко, присл. чіпляти, лйю, лйєш чіплятися [ тие ], лйюся, лйєшся [л'айеіс':а], лйється [л'айеі- ц':а ), лйються [л'ййуц}:а] чіткий, ка, ке чіткість [с'т'], кості, кістю чітко, присл. член, на членйстонбгі [леи\, гих, ім. член-кореспондент [ реи І, чл^на-
Кореспондента членороздільний, на, не Членство, ва членський [я'с'/с), ка, ке членування [ леи; ан':а\ членувати \леи\ ную, нуеш; нак. сп. нуй чманіти, нію, ніеш чмйхати, хаю, хаєш чмихнути, ну, неш чобіт, чобота, мн. чбботи, чобіт, чоботам і чоботям, чобітьми, чбботами і чоббтями, в чоботах і в чоботях, чобіток, тка, мн. ткй, тків [іу] чоботар, рй, кл. ф. чоботарю, мн. рі, рів [р'Іу\ чоботарський, ка, ке чоботарювати, рюю, рюеш чоботйта, тйт човгати [буї, гаю, гаєш човгатися [оуі тие\, гаюся, гаєшся [гайеіс':а\% гається [гайе*- гаються [гайуц':а] човгнути [бу], ну неш човен [веи], чбвна [бу] і човна [оу], мн. нй, нів [н'іу] чбвник [6уние], ка човниковий [оуние ], ва, ве човновйй [оу], ва, ве човияр [оу], ра, мн. рі, рів ІР'ір 1 чоло, ла, мн. чбла, чіл, чолам чоловік, ка, мн. чоловікй, ків [к'іц] Д два чоловіки чоловічий, ча, че чоловічок, чка чоломкатися [ тие 1, каюся, каєшся [кайе*с.а], кається [кайе*ц':а], каються [кайуц':а] чорнений [неи\, на, не чорненький, ка, ке чорний, на, не чорнйло, ла чорнйльний, на, не чорнильниця [ ние ], ці чорнйти, ню, нйш, нйть, нимб,
ните, нйть чорниця, ці чорнйш, ша чорнісінький, ка, ке чорніти, нію, нієш чорніший, ша, ше чорнббиль [бие], лю чорносотенний [теин:]і на, не Чорнота, ти Чорношерстий, та, те Чорношкірий, ра, ре Чорнуватий, та, те Чорнйвий, ва, ве чорт, та, мн. тй, тів [ т'іу ] Д два чбрти чортеня [теи|, нйти чортик [ ти* ], ка чортнха, хи чортихатися [ти* |, хбюся, ха- ешся [ хййеіс':а], хається [хй- йеіц г:а], х аються [хайуц ':а\ чортихнутися [ти*], нуся, неш- ся [н6с':а\% неться [нбц ':а], нембея, нетеся, нуться [яу- ц':а\
чортів [іу], това, тове чортівня [іу], ні чортовйння [йн'.а] чортополох, ха чортяка, ки чортячий, ча, че чотйри, рьбх, рьбм, рма,(на) рьбх чотйригодинний [йн:], на, не чотйриголбений, на, не чотйригранний [йн:\, на, не чотиригранник [йн:и* ], ка чотйридбнний [ін:], на, не чотиризначний, на, не чотирикінцевий, ва, ве чотйрикласний, на, не чотирикратний, на, не чотйрикутний, на, не чотйрикутиик [ние], ка чотйрилітній ^т'я'), ня, не чотйриліття [ітг:а] чотиримісний, на, не чотйримісячний, на, не чотириногий, га, ге чотирипалий, ла, ле чотирипілля \1л':а\ чотирипільний, на, не чотириповерховий [веи], ва, ве чотириразовий, ва, ве чотйрирічний, гна, не чотириріччя [іч*:а] чотирискладовий, ва, ве чотйриста [ри*\, чотирьохебт, чотирьомстам, чотирмастами, на чотирьохстах чотиристопний, на, не чотйристорбнній [б«':], ня, не чотириструнний [^я:], на, не чотиритактний, на, не чотирнадцятеро [ти*; теи ), тьбх, тьбм, тьомб (тьма) чотирнадцятий [ти*;й$'ц' 1, та, те чотирнадцять [ти*; й#'ігЬ дцяти (тьбх), надцяти (тьбм), надцятьма (тьом£), (на) нйдцяти (тьбх> чотирьохактний [тие\, на, не чотирьбхмільйбнний [ти*;йбн:], на, не чзтирьохосьовйй [ти* вй, вб чотирьохсотий [ти*], та, те чотирьохебт літній [ти9; т'н* ], ня, не чотирьохсотліття [тие; іт':а] чотирьохсотрічний [ ти* на, не чотирьохсотріччя [ти*і іч':а) чотирьохтисячний [ти*], на, не чбтки, ток Чохол, хла, чуб, ба, лея. бй, бів [6і іу] д два
чуби чубар, рй чубарий, ра, ре чубатенький [теи], ка, ке Чубатий, та, те ч^бик [бие], ка Чубок, бка чуб^к, ка Чубукбвий, ва, ве чубчик [чие], ка Чувбл, ла Чуваний, на, не Чуваський, ка, ке чувати, мин. ч. вав [вау], вала, вало, вали чуваш, ша Чувашія, шіі чувашка, шки, шці [с'ц'і] Чугуїв [г$йіу], гуева чудак, ка чудакуватий, та, те чудацький, ка, ке чудернацький [де"], ка, ке чудеса іде"), дес, десам чудесний, на, не чудний, на, не чудно, присл. чудо, да, мн. чудесб, дес, десам чудовий, ва, ве чудовисько [ вие ], ка чудодійний, на, не чудотворець [реи ], рця чудотворний, на, не ЧУдське озеро іуі 'с'к] чужак, ка чужйй, жа, же чужина [жие], нй чужйиець [ке"), нця [н'ц'а] чужоземець [меи ], мця чужоземка, мки, р. мн. мок чужоземний, на, не чуйний, на, не
чуйність [с'т' 1, ності, ністю чукотський [бц'к], ка, ке чукча, чі чукчанка, нки, нці [«VI» р. мн. нок чулий, ла, ле чулість [с'т' 1, лості, лістю шібаш, шу (суботнє свято, зборище)
шабаш 1, шу (кінець роботи) шабаш2, невідм. (скінчено, годі) Чум, му чума, ми чумак, ка, ка. ф. чумаче, мн. ки, ків [к'іу] чумакувати, кую, куєш; нак. сп. куй чуманіти, нію, нієш чумарка, рки, р. мн. рок чумацький, ка, ке чумйза, зи чумнйй, на, не чуні, нів [н'іу] чупрйна, ни чурек, ка чути, чую, чуєш чутий, та, те чутка, тки, тці [ц':і\> мн. ткй, тбк, ткам Д дві чутки чуткий, ка, ке чуткість [с'т' 1, кості, кістю чутлйвий, ва, ве чутливість [с'т' ], вості, вістю чутний, на, не чутність [т'н'іс'т'], ності, ністю чутно, присл. чуттєвий [ут':4 ], ва, ве чуттєвість [ут'ї&і с'т'], вості, вістю чуття [чут':а\ чуфа, фй чухання [ан':а] чухати, хаю, хаєш чухатися [тие ], хаюся, хаєшся [хайеіс':а\, хається [хайеіц':а\, хаються [хайуц':а\ чухраний, на, не чухрання [йн':а\ чухрати, раю, раєш чучело [чеи], ла чучельний [чеи\, на, не чхальний, на, не чхання [дн'.а] і чхаиня [ан':й] чхати, чхаю, чхаєш чхнути, ну, неш, нб, немб, нетб, нуть Ш шабашити [иіие], шу, шиш (від шабаш)
шабелька [беи], льки, мн. лькй, льбк, лькам Д дві шабельки п'ять шабельок шабельний, на, не шабер І беи], ра шаблі, невідм. (сорт вина) шаблон1, на (пристрій, модель) шаблон9, ну (зразок) шаблонізований, на, не шаблонізувати, зую, зуєш; нак. сп. зуй шаблонний [би;], на, не шаблонність [он':іс'т' ), ності, ністю шаблоновий, ва ве шаблоновість [с'т'\, вості, Вістю шаблюка, ки шабля, блі, мн. блі, бель, блйм Д дві шаблі, п'ять шабель шабрований, на, не шабрувати, рую, руєш; нак. сп. руй шавкати \йи\, каю, каєш шавкотіти [ау\> кочу, котиш, котить, котимо, котите, котять шавлієвий [ аул'ійе*\, ва, ве шавлія [ау], ЛІТ шаг, шага (шеляг) шагреневий [неи |, ва, ве шагренювати [реи 1, нюю, нюєш; нак. сп. нюй шагрень, ні, нню [н':у\ шагреньований [реи]> на, ие шажок, жка шайба, би шайтан, на шакал, ла шакалячий, ча, че шал, лу шаланда, нди, нді [н'д'і], р. мн. шаланд шалапут, та шалевий, ва, ве шалений, на, не шаленість [с'т'], ності, ністю шаленіти [леи], нію, нієш шаленство, ва шалівка [іу], ки шалівковий [(і/], ва, ве шалювати, люю, люєш; нак. сп. люй
шаль, лі, ллю \л':у) шальований, на, не шаман, на шамкання \ан':а\ шамкати, каю, каєш шамкотіти, кочу, котиш, котить, котимб, котите, котйть шамот, ту шамотний, на, не шамотовий, ва, ве шампанізований, на, не шампанізувати, зую, зуєш; нак. сп. зуй шампанське [ н'с'к ], кого, ім. Шампань, ні, нню [и'.'у] шампіньйон, на шампіньйонний [ои;], на, не шампунь, ню шана, ни шанець \нги\у нця [н'ц'а] шанкер [fce"j, ру шанкерний [кеи\% на, не шаноба, би шанобливий, ва, ве шанобливість [с'т' ], вості, вістю шанований, на, не шановний [62/], на» не шанс, су шансонетка, тки, тці [ц'.ч], р. мн. ток шантаж, жу шантажйст, та шантажистка, стки, стці [с'ц'і], р. мн. сток шантажистський [ йс'к ], ка, ке шантажний, на, не шантажований, на, не шантажувати, жую, жуєш; нак. сп. жуй шантрапа, пй шанувальник [ ние ], ка шанування [йи':а] шанувати, ную, нуєш; нак сп. нуй Шанхай, хая^ шанцевий [цеи\, ва, ве шапка, пки, мн. пкй, пбк, пкам Д дві шапки шапкар, рй, кл% ф. шапкбрю,
мн. рі, рів [р'іу] шапковйй, ва, ве апплйк, ка
шаповал, ла шаповальський, ка, ке шапочка, чки, чцІ [ц':і], мн. Чкй, чбк, чкам Д дві шапочки шапчйна, ни Шар, ру (пласт) /,ра (предмет), мн. рй, рів [р'іу] шарабан, на шарада, ди шарахати, хаю, хаєш шарахнути, ну, неш шарж, жу шаржований, на, не шаржовий, вё,- вё шаржування [йн':а] шаржувати, жую, жуєш; нак. сп. жуй шарик [рие]> ка шарикопідшйпник [рие; ние ], ка шарити [рие]% рю, риш шаріат, ту шаріти, рію, рієш шарлатан, на шарлатанити [ние], ню, ниш шарлатанство, ва шарлотка, тки, тці [ц':і\, р. мн. ток шарманк^, нки, нці [н'ц'і], р. мн. нок шарнір, ра шарнірний, на, не шарований, на, не шаровари, рів [р'іу] шаровйй, ва, вё шарошка, шки, шці [с'ц'і], р. мн. шок шарпання [ан':а] шарпати, паю, паєш шарпнути, ну, нёш, нё, немо, нетё, нуть Шарпонути, ну, нёш, не, немб, нетё, нуть шарування [йн'.а] шарувати, рую, руєш; нак. сп. руй Шаруватий, та, те шарудіти, джу [дк$], ДЙш, дйть, димб, дитб, дйть шарф, фа, мн. шарфи, фів [ф'іу]
і шарфи, фів [ф'іу] шарфовий, ва, ве шасі, невідм. шаснути, ну, нсш шастання [ан':а] шастати, таю, таєш шатен, на шатенка, нки, нці [н'ц'і], р. мн. нок шати, шат шатія, тії шатківнйця [іу], ці шаткований, на, не шаткування [ан':а] шаткувати, кую, куєш; нак. сп. куй шатро, ра, мн. шатра, шатер шатрам Д два шатра шатровий, ва, ве шат^н, на. шатунний [$н:], на, не шатуновий, ва, ве шафа, фи шафовий, ва, ве шафран, ну шафранний [ан:], на, не шафрановий, ва, ве шахер-махер [хеи\, шахера- махера шахи, хів [х'іу] шахівнйця [іу], ці шахіст, та шахістка, стки, стці [с'ц'Ц, р. мн. сток шаховий, ва, ве шахрай, рай шахрайка, ки шахрайня, ні шахрайство, ва шахрайський, ка, ке шахраювати, раюю, раюєш; нак. сп. раюй шахта, ти шахтар, рй, кл. ф. шахтарю, мн. рі, рів [р'іу] шахтйрський, ка, ке шахтний, на, не шахтобудівник [іу\, к£ шахтовий, ва, ве шахтоуправління [аул'ін':а] шахувати, шахую, шахуєш; нак.
сп. шахуй шашечниця [шеичние]9 ці шашіль, шеля шашка, шки, шці [с'ц'і], р. мн. Шок шашкіст, та шашкістка, стки, стці (с'ц'П* Р* мн. сток шашковий, ва, ве шашлйк, ку шашликовий [ лие J, ва, ве шашлйчня, чні, р. мн. чень шваб, ба швабка, ки швабра, ри, р. мн. швабр швайка, йки, мн. йки, йок, йкам швартов [оу], ва швартовий, ва, ве і швартовий, ва, ве швартовний [ду], на; не швартувати, тую, туєш; нак. сп. туй швацтво, ва швацький, ка, ке швачка, чки, чці [ц'і], мн. чки, Чок, чкам швед, да шведка, дки, дці [|V*1 шведський ка, ке
швейний, на, не швейниця [ ние ], ці швейцар [веи]> ра швейцарець [веи; реи |, рця Швейцарія [веи\, рії швейцарка [веи], ки швейцарський [ веи], ка, ке швендя [н'д' ], ді швендяти [н д' J, дяю, дяеш Швеція, ції швець, шевцй [шеиу] швиденький [вие], ка, ке швидкий [вие]% ка, ке швидкісний, на, не швйдкісник [ние]> ка швидкість [с'т' ), кості, кістю швйдко, присл. швидкозшивач [ ожшие], ча швйдкоплйнний [йн:], на, не швйдкопсувнйй [уу], на, нб швидкохідний, на, не швидший [йдкш], ша, ше швиргати [ вие\, гаю, гаєш швиргома [вие], присл. швиргонути [ вие], ну, нбш, нб, немб, нетб, нуть швовий, ва, ве швбрінь, рня
шворка, рки, мн. рки, рок, ркам шевальє \иіеи\, невідм. шевелюра \шеиве^\, ри шевйбт [шеиі}], ту шевйотовий ва, ве шеврб Ішеир], невідм. шевровий [ шеиу І, ва, ве шеврбн [иіеиу\, на шеврбнний [ шеиурбн:], на, не шевство \6у\, ва шбвський [іу]У ка, ке шевцювати [шеау ], цюю, цюєш; нак. сп. цюй шедевр [ шеидіур\, ра шезлбнг [шеи), га шейх, ха шелак [ше«], ку шелепати [шеи\% паю, паєш шелепнути [иіеи\% ну, неш шелеснути [шеи], ну, неш шелест \леи], ту шелестіти Ішеилеис'т'), лешУ, лестйш, лестйть, лестимб, ле* ститб, лестйть [с'т'\\ нак. сп. лести, лестіть \с'т'\ шелюга [шеи], гіі шелюговий [шеи], ва, ве шелюгувбти [шеи]> гую, гуєш; нак. сп. гуй шеляг, га (грошова одиниця) шельма, ми шельмувбти \шеР\, мую, муєш; нак. сп. муй шемая [шеи]9 ма! шепелявий [ шеипеи ], ва, ве шепелявити [шеипеи; вие ], влю [ул'у), виш Шепетівка Ішеипеит'іу], ки шепіт, поту шепітний, на, не шепнути [шеи ], ну, нбш, нб, немб, нетб, нуть шепотбиня [ шеиі ан':а] шепотати [шеи ), почу, пбчеш;
нак. сп. почй шепотіння [шеи! ін':а\ шепотіти \шеи |, почу, потйш, потйть, потимб, потитб, потйть; нак. сп. потй нак. сп. шепчи шептун [шеи], на шептуха Ішеи]9 хи шепчучи, дієприсл. шербет \иіеи\, ту шерега [иіеи1, ги шерегбвий [шеиреи 1, ва, ве шеренга [шеи 1, нги, нзі [я Vi], р. мн. шеренг шеренговий [шеи|, ва, ве шеретівна [ шеиреит'1у J, ки шеретівний [шеиреит'і§ ], нб, не шеретбваний \шеиреи\у на, не шеретувальний [шеиреи], на, не шеретувйти [иіеиреи], тую, тусш; нак. сп. туй шбрех [рси], ху шерехатий \шеРреи\% та, те шерехатість [ шеиреи; с'т'], тості, тістю шерйф \ши 1, фа шерстенбсний [шеи J, на, не шерстеобробний, на, не шерстепрядйльний, на, не шерстеткацький, ка, ке шерстечесальний \чеи\> на, не шерстйнка [шеи\% нки, нці [н'ц'і], р. мн. нок шерстйстий [иіеи 1, та, те шерстйти [шеи], тйть шерстний, на, не шерстність [с'н'іс'т'], ності, ністю шерстянйй [шеирс'т' ], на, нб шерстянйк [шеирс'т'], кй шерстянка [ иіеирс'т'\, нки, нці [н'ц'і], р. мн. нок шерсть [с'т'], ті, тю шерхебель [шеи; беи], ля шерхіт, хоту шерхкйй, кб, кб шерхлий, ла, ле шерхнути, не
шерхотіти [шси], хочу, хотйш, хотйть, хотимб, хотитб хотйть; нак. сп. хотй шершавий [иіеи 1, ва, ве шершавість [шеи; c'm'l, вості, вістю шершавіти [шеи ], віє шершень [шси], шия шершневий [шси], ва, ве шестерйк [ шеистеи], ка шестериковий [шеистеирие], ва, ве шестеро [теиJ, шістьбх [c'm'J, тьбм, тьома (тьма) шестиборство [шеи ], ва шестивесловий \шеи; веи\> ва,ве шестйгодйиний [шеи;йн:], на, не шестигранний \шеи$ ан:]9 на, не шестигранник [ иіеиі ан:ие], ка шестиденка [ tue нки, нці
[н'ц'і], р. мн. нок шестиденний [ шеи; &н:\, на, не шестйдюймовий [шси], ва, ве шестизначний [tueü)t на, не шестикласник [ шеи; ние], ка шестикласниця [ шеи; ние ), ці шестикратний [иіеи\, на, не шестикутний [шеи], на, не шестикутник [шеи; ние\> ка шестилітній [ шеи / т'н' ), ня, не шестиліття J шеиі іт':а] шестймільйонний [шеи: 6н:], на, не шестимісячний [шса], на, не шестипалий [шеи\, ла, ле шестйпелюсткбвий [шеиі пеи], ва, ве шестйповерхбвий [шеи; веи], ва, ве шестйразбвий [шеи J, ва, ве шестирічний [шеи |, на, не шестиріччя [шеиі іч':а] шестискладовий [tueu]t ва, ве шестисбтий [шеи І, та, те шестисотлітній \шеи; т'«'], ня, не шестисотліття [ шеи; іт':а\ шестисотрічний на, не шестисотріччя [шеи; (ч':а] шеститисячний [ шеи], на, не шеститомник [шси; ка шестірка [шеис'т'], кн шестірня [шс"с'т'], ні, мн. шб- стірні, терень Д дві шестірні шеф, фа шефство, ва
шефствувати, вую, вуєш шбфський, ка, ке шибка, бки, мн. бкй, ббк,бкам Л дві шибки, п'ять шибок шибнути [ шие ], ну, неш, не, немб, нете, нуть шибонути [шие], ну, неш, не, немб, нете, нуть шизофренік [ шие ], ка шизофренічка [ шие; реи], чки, чці [ц':і\> р. мн. чок шизофренічний [шие; реи], на, не шизофренія [іиие; реи], нії шййка, ки шййний, на, не шик, ку шикання [ан':а] шикарний [ шие ], на, не шйкати, каю, каєш шйкнути, ну, неш ш икувати [иіие], кую, куєш; нак. сп. куй шилінг, га шило, ла, мн. шила, шил, шилам А два шила шйлохвіст, хвоста шйльний, на, не шильце, ця і шильце [шие), цй, мн. шйльця, шйлець шильчастий [шие]> та, те шимпанзе \шие], невідм. шина, ни шинеля [ шие ], лі, лею, р. мн. лей шинель [ шие ], лі, ллю [л':у], р. мн. лей шинельний [ шие\, на, не шйнка, нки, нці [н'ц'і], р. мн. нок шинкар [шие\9 рй, кл. ф. шинкарю, мн. рі, рів [р'іу] шинкарка [ шие ], ки шинкарський [ шие ], ка, ке шинкарювати [ шие рюю, рюєш;
нак. сп. рюй шйнковий, ва, ве (від шйнка) шинкбвнй [иіие]> ва, ве і шинковий [шие], ва, ве (від ши- нбк) шинний [йн:\, наь не шинок \шие), шйнку, мн. шинкй, ків [к'іу] Д два шйнки, у шйнку і в шинку шиншйла [ шие ], лц шиньйон [шие\, ну шиньйонний \шие; он:], на, не шип1, шипа (виступ на чому-не» будь) шип2, шйпу (шипіння) шипіти [ шие]у плю, пйш, пить, пимб, пите, плйть шиплячи [шие 1, діеприсл. шиплячий [ шие], ча, че шиповйй [шие)у ва, ве шипучий [шие], ча, че шипучка [ шие\, чки, чці" р. мн. чок шипшйиа [шие 1, ни шипшйновий [иіие], ва, ве ширина [ шиерие ], нй ширити [рие], рю, риш ширінька [ шие 1, ки, р. мн. ньок шйрма, ми ширбкий [шие\у ка, ке широко, присл. широкогрудий, да, де шйрококолійний, на, не шйрококрйлий, ла, ле шйроколйстий, та, те широколиций, ця, це, цього, цьоі, мн. ці, цих шйрокомбвний \6у\, на, не широкоплечий, ча, че широкополий, ла, ле шйрокорйдний, на, не широта [ шие ], тй, мн. рбти, рот Д дві широтй широтний ( шие ], на, не широчезний [ шие ], на, не широченний [шие; £н:\, на, не широчінь [шие\, ні, нню
\н':у\ ширшати, шає шйрший, ша, ше ширяння [ іииер'ан':а\ ширяти [ шие ], рйю, рйєш шитво [ шие ], ва шйти, шйю, шйєш шиття І іииет':й] шифер [феи], ру шиферний [феи], на, не шифон [шие], ну шифонний [шиефон:\, на, не шифоновий [шие], ва, ве шифоньєрка [шие\, ки шифр, ру шифрований [шие], на, не шифрувальний \шие], на, не шифрувальник [шие; ние\% ка шифрувати [шие], рую, руеш; нак. сп. руй шйхта, ти шихтований [шие), на, не шйхтовий, ва, ве шихтувальний [шие], на, не шихтування [иіие; ан':а] шихтувати [шие]9 тую, туеш; нак. сп. туй шишак [шие\, ка шйшечка [шие]9 чки, чці [ц':і], мн. чкй, чбк, чкам Д дві шишечки, п'ять шйшечок шйшка, шки, шці [с'ц'і], мн. шишки, шбк, шкам і шишки, шок, шкам Д дві шйшки, п'ять шйшок шйя, шиї, ШЙЄЮ шістдесят [іздеи], тй (тьбх), ти (тьбм), тьма (тьома) шістдесятий [іздеи],хта, те шістдесятилітній ііздеи; т'н'І, ня, нє шістдесятиліття [\здеи> іт':а] шістдесятирічний [іздеи\1 на, не шістдесятиріччя [Ьдем; Іч':а] шістка, стки, стці [с'ц'імн. сткй, стбк, с.ткам Д дві шістки шістнадцятеро [сна£'ц'атеи], тьбх, тьбм, тьома (тьма) шістнадцятий [снар'ц' 1, та, те шістнадцять [сна$'ц'\9 надцяти (тьбх), надцяти (тьбм), надця- тьма (тьома) шістсбт [іс:6\> шестисот, шести- стбм, шістьмастами [с'т'\ і шістьомастами [с'т'1, на шестистах шість [г'ті'), шестй (шістьбх), шести (шістьбм), шістьма (шістьома) шкала, лй, мн. шкали, шкал
А дві шкали шкалик \лие\, ка шкандибати [дие\9 баю, баєш шканцевий [цеи], ва, ве шканці [н'ц' І, ців [ц'іу] шкапа, пи шкапйна, ни шкаралупа, пи шкаралупчастий, та, те шкарббн, на, мн. нй, нів [н'іу| шкарбун, на, мн. нй, нів [н'іу] шкарпетка, тки,тці [ц':і] шкарубіти, біє шкарубкий, ка, кб шкарубнути, не шкатулка, лки, лці [л'ц'і\> р. мн. лок шкатулковий, ва, Ье шквал, лу шквалистий [лие ), та, те шквальний, на, не шкварити [рие], рю, риш шкварка, рки, мн. ркй, рбк, ркам А дві шкварки, п'ять шквброк шкварчати, чйть шкереберть [кеи; беи] і шкереберть ^[кеиреи], присл. шків [іу\, шківа шкідлйвий, ва, ве шкідлйвість [с'т'], вості, вістю шкідник, ка шкіднйцтво, ва шкіднйця, ці шкідницький, ка, ке шкільнйй, на, нб шкіпер [пеи], ра шкіра, ри шкірити Ірие], рю, риш шкіріміт, ту шкірімітний, на, не шкірімітовий, ва, ве шкірний, на, не шкірнонаривнйй [риеу], нб, нб шкірянйй, на, не шкірянйк, ка шкірянка, нки, нці [н'ц'і], р. мн. нок шкірястий, та, те шкода1, ди (псування, втрата,
збиток) шкода*, незм. (жаль) шдодб, незм. (марно, даремно, некорисно) шкбдити [дие\, джу [дну], диш шкодувати, дую, дуєш; нак. сп. ДУЙ школа, ли, р. мн. шкіл школяр, ра, кл. ф. школйре, мн. рі, рів [р'іу] школярка, ки школярський, ка, ке шкрябати, баю, баєш шкрябнути, ну, нёш, нб, немб,
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 167; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.150.89 (0.148 с.) |