Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці

Атестація робочих місць за умовами праці

Оцінювання стану умов праці

Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці

Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника і заходи щодо зниження його негативного впливу

Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом

Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу

Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо зниження шуму

Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту

Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту

Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці

Стан травматизму та профзахворюваності в Україні

Виробничі травми та профзахворювання

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві

Причини травматизму

Методи аналізу травматизму

Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань

25.Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Поняття і завдання техніки безпеки

Технічний прогрес та безпека праці

Система стандартів безпеки праці

Загальні споруд, виробничих процесів та обладнання умови безпеки будівель,

Система захисту працівників на виробництві

Професійний добір працівників як складова комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці

Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві

 

Державні нормативні акти з охорони праці

Особливості охорони праці жінок і неповнолітніх

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці

Суть і завдання управління охороною праці. Концепція управління охороною праці

Органи державного управління охороною праці: їх компетенції та повноваження

Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні

Проіспілки і гром. Контроль

Суть, принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві

Організаційна структура управління охороною праці на виробництві

Форми та принципи контролю за СУОП.

Аналіз і оцінка стану охорони праці

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці

Особливості праці неповн

Охорона праці інвалідів.

Виробниче середовище

Виробниче середовище — це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність (предмети праці, знаряддя праці, продукти праці, умови праці).

Під терміном «виробниче середовище», який надто активно використовується на Заході, мається на увазі більш широке поняття, ніж тільки умови праці. Ґрунтуючись на принципі системного підходу до виробництва, він включає й організацію виробництва з різними елементами управління, серед яких одним з провідних є вдосконалення охорони праці, у тому числі з використанням економічних стимулів.

Роботи відрізняються величиною і структурою навантажень, умовами виробничого середовища, що викликає певне трудове напруження організму працівника. Відмінності в напруженості певних фізіологічних систем зумовлені різними факторами та їх комбінаціями. При цьому виділяють чинники важкості праці — фактори трудового процесу і фактори умов праці.

Фактори важкості праці визначаються:

особливостями трудового процесу;

умовами виробничого середовища.

Чинники трудового процесу показують навантаження на м’язову і нервову системи; співвідношення між динамічними і статистичними навантаженнями; ритм і темп; кількість інформації, що надходить та переробляється; монотонність; робочу позу і змінність роботи.

Фактори умов праці включають певну сукупність санітарно-гігієнічних елементів виробничого середовища, які діють на працівника під час роботи.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні; зусилля, пов’язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу);

нервове напруження (складність розрахунків; особливості вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям; небезпека для життя і здоров’я людей під час виконання робіт; особлива точність виконання);

робоча поза (положення тіла людини та її органів відповідно до засобів виробництва);

монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів);

температура, вологість, теплове випромінювання;

забруднення повітря;

виробничий шум;

вібрація, обертання, поштовхи;

освітленість у робочій зоні.

Вказані чинники впливають на здоров’я і працездатність людини. Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників — виробничі, фізіологічні і психологічні, які характеризують результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці. Тому необхідна комплексна оцінка факторів виробничого середовища і характеру праці.

Вивчення факторів виробничого середовища, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов, у яких здійснюється трудова діяльність людини, а також системи правових заходів щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони праці є предметом курсу «Основи охорони праці».

 

Предмет і завдання ОП

Розглядаючи «Основи охорони праці» як наукову дисципліну, слід зазначити, що вона виникла й сформувалася на стику наук про працю і людину.

Наука про охорону праці тісно пов’язана з іншими науками. Вона широко використовує найновіші досягнення науки і техніки, базується на теоретичних розробках з фізики, хімії, математики, електроніки, медицини, економіки тощо. Важливе місце в розробці питань охорони праці займають такі наукові дисципліни, як ергономіка, інженерна психологія і фізіологія праці, технічна естетика.

Для визначення на науковій основі методів і шляхів поліпшення та оздоровлення умов праці на виробництві, забезпечення правильного ритму праці, режиму праці і відпочинку, необхідно враховувати вимоги психології й фізіології праці людини (вивчення працездатності людини, пов’язаної з втомою, нервовою напругою, монотонністю праці). Технічна естетика вивчає закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання.

Охорона праці працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва на базі комплексної автоматизації і механізації може бути забезпечена лише при всебічному врахуванні можливостей людини в трудовому процесі. В правильному розв’язанні цих завдань істотну роль відіграє ергономіка. Ергономіка вивчає проблеми оптимального розподілу й узгодження функцій між людиною і машиною, формує оптимальні вимоги до засобів та умов діяльності, розробляє методи їх урахування при створенні й експлуатації техніки, що управляється та обслуговується людиною. Раціональне поєднання можливостей людини і характеристик машини та відповідний розподіл функцій усередині системи істотно підвищують її ефективність і зумовлюють оптимальне використання людиною технічних засобів згідно з їх призначенням.

Взаємодія людини і техніки в системі виробництва (система «людина — машина — виробниче середовище») має розглядатися під час проектування і створення безпечних умов праці, вирішення завдань оптимізації. Це і є предметом ергономіки. В період широкого застосування нової техніки в усіх галузях народного господарства проблема оптимізації взаємовідносин людини з машиною і виробничим середовищем стала однією з головних.

Методологічною основою дисципліни є аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій та визначення заходів щодо поліпшення умов праці.

Головна мета дисципліни — надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме поліпшенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматизму тощо.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:

знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;

впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;

розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;

забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;

впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.