Щодо виконання самостійних робіт

Методичні рекомендації

Щодо виконання самостійних робіт

З дисципліни «Фізіологія»

 

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 51

Викладач Гетманенко С.В.

 

Розглянуто та затверджено

На засіданні ЦК

Природничо-наукових дисциплін

Протокол № ___ від ________

Голова комісії ________ Кленська С.О.

 

Харків 2012р.

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №1

з теми:

«Історія розвитку фізіології»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

 

I. Актуальність теми.

Фізіологія як наука пройшла довгий та складний шлях розвитку. Вона виникла із потреб медицини. Неможливо лікувати хвору людину без знання, як функціонують органи, системи органів та організм в цілому. Фізіологія як самостійна наука, що ґрунтується на експериментальному методі дослідження, бере свій початок від робіт Уільяма Гарвея (1578-1657), який математично розрахував і експериментально обґрунтував теорію кровообігу.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Роль видатних вчених XVI- XVIII ст. у розвитку фізіології.

- Роль І.М. Сеченова і І.П. Павлова у розвитку фізіології.

- Роль українських вчених у розвитку фізіології.

Вміти:

- Розрізняти відкриття, які зробили видатні вчені

- Визначити основні положення відкриттів І.П. Павлова та І.М. Сеченова

 

III. Матеріали для самостійної роботи.

III. 1. Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліни	Знати	Вміти
	Ті, що забезпечують
1.	Анатомія	Етапи становлення анатомії як науки	Визначати етапи становлення науки
2.	Латинська мова	Історію латинської мови	Визначати етапи становлення науки
	Ті,що забезпечуються
1.	Патоморфологія та патофізіологія	Етапи становлення наук	Визначати етапи становлення науки
2.	Клінічні дисципліни	Вплив фізіології на дисципліни	Визначати етапи становлення науки

 

III. 2. Зміст теми:

· Роль Гіппократа, Арістотеля, Галена в розвитку фізіології

· Зміст твору Авіценни «Канон медицини».

· Вклад Леонардо да Вінчі, Везалія та Гарвея в розвиток фізіології як науки

· Вклад О.М. Шумлянського, П.А. Загорського, І.В. Буяльського в розвиток фізіології

· Вклад М.І. Пирогова в розвиток медицини

III. 3. Рекомендована література:

- За ред. Я.І. Федонюка «Анатомія та фізіологія з патологією», стор. 14-17.

- С.А. Георгиева «Физиология», стр. 7-18.

 

III. 4. Орієнтовна карта для самостійної роботи.

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Вивчити: 1. Роль видатних вчених XVI- XVIII ст. у розвитку фізіології. 2. Роль І.М. Сеченова і І.П. Павлова у розвитку фізіології. 3. Роль українських вчених у розвитку фізіології.	1. Знати відкриття, які зробили вчені XVI- XVIII ст. 2. Знати відкриття, які зробили І.М. Сеченов і І.П. Павлов 3. Знати відкриття, які зробили українські вчені в області фізіології

 

Завдання №1. Написати конспект всієї теми.

Завдання №2. Написати реферат на тему:

«І.П. Павлов – видатний фізіолог XX сторіччя»

План реферату

1. Місце та дата народження

2. Освіта

3. Заснування інституту Фізіології АН СРСР

4. Напрямки розвитку наукової діяльності

5. Вчення о типах ВНД

6. Аналітичний підхід та синтетичний напрям в фізіології

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Який вчений і в якому сторіччі відкрив біоелектричні явища?

2. Який вчений перший сформулював «Основні положення рефлекторної теорії»?

3. Яка знаменна праця була опублікована І.М. Сеченовим в 1863р.?

4. Який вчений створив фізіологію вищої нервової діяльності?

5. Який український вчений працював над питаннями нейрофізіології та ендокринології?

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №2

 

з теми:

«Саморегуляція функцій в організмі»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 2

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Саморегуляція являє собою варіант управління, при якому відхилення будь-якої фізіологічної функції або характеристики (константи) внутрішнього середовища від рівня, що забезпечує нормальну життєздатність, являється причиною повернення цієї функції до початкового рівня. По ходу природнього відбору живими організмами вироблені загальні механізми управління процесами пристосування до середовища перебування, направлені на забезпечення відносної стабільності внутрішнього середовища.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Механізми управління процесами пристосування до середовища перебування

- Поняття жорстких та пластичних констант

- Систему вироблення керуючого впливу: прямий та зворотній зв'язок.

Вміти:

- Розрізняти поняття констант

- Розрізняти поняття прямого та зворотного зв’язку

 

III. Матеріали для самостійної роботи.

III. 1. Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліни	Знати	Вміти
	Ті, що забезпечують
1.	Анатомія	Поняття при органи та системи	Поєднувати особливості будови та функції
2.	Латинська мова	Анатомічні та клінічні терміни	Застосовувати терміни
	Ті,що забезпечуються
1.	Патоморфологія та патофізіологія	Порушення регуляції функцій	Розрізняти різні аспекти порушення функцій
2.	Клінічні дисципліни	Регуляцію функцій різних систем організму	Розрізняти особливості регуляції функцій

 

 

IV. 2. Зміст теми:

· Комплекс впливів від яких залежить стан біологічної системи

· Для кожної константи існує своєрідний «коридор»

· Поняття жорстких та пластичних констант

· Клітинний гомеостаз

· Роль рідких середовищ організму в гомеостазі

· Загальні принципи регуляції функцій

· Взаємодії нервової й ендокринної систем регуляції

 

III. 3. Рекомендована література:

Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротька «Физиология человека» стр. 25 -26

В.І Філімонов «Фізіологія людини» стор. 12-19

 

III. 4. Орієнтовна карта для самостійної роботи.

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Вивчити: 1. Механізми управління процесами пристосування до середовища перебування. 2. Поняття жорстких та пластичних констант. 3. Значення прямого то зворотного зв’язку для збереження констант.	1. Знати диапазон коливання для різних констант. 2. Знати які константи є жорсткими та які пластичними 3. Знати приклади прямого та зворотного зв’язку

 

Завдання №1. Написати конспект всієї теми.

Завдання №2. Вирішити тести:

1. Константи бувають:

a) Пластичні

b) Чисті

c) Повільні

d) Довгі

2. Межі коливання РН крові:

a) 7,0 – 7,4

b) 6,8 – 7,8

c) 7,0 – 8,0

d) 6,0 – 7,0

3. Біологічними константами є крім:

a) t⁰ тіла

b) РН крові

c) О₂ крові

d) Вологості повітря

4. Рідкі середовища організму є крім:

a) Крові

b) Сечі

c) Лімфи

d) Спинномозкової рідини

5. Сполуки, що виділяють клітини діють крім:

a) Аутокринно

b) Паракринно

c) Активно

d) Телекринно

Завдання №3. Дати відповіді на запитання:

1. Які механізми забезпечують узгодженість дій всіх органів і систем людини, а також можливість саморегуляції функцій організму?

2. У чому полягають особливості гуморальної і нервової регуляції функцій організму?

3. Головна умова стабільного існування відкритої системи. Яка власність організму забезпечує цю умову?

 

III. 5. Питання для самоконтролю

1. В яких межах може коливатися РН крові?

2. Які типи речовин здійснюють хімічну взаємодію?

3. Як діють сполуки, що виділяють клітини?

 

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №5

 

з теми:

«Шляхи досягнення інтеграції ЦНС в організмі»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Діяльність центральної нервової системи, яка забезпечує узгодженість функцій організму і взаємозв’язок його із середовищами існування, називають координаційною. Таким чином, ЦНС інтегрує (об’єднує) організм у єдине ціле. Координаційна (інтегративна) функція здійснюється на основі надходження інформації про зміни в середовищах від рецепторів по аферентних нервах до ЦНС, де ця інформація аналізується і синтезується.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Теорію П.К. Анохіна про роботу нервових клітин.

- Біологічно активні речовини, що забезпечують функції універсальних регуляторів клітинного метаболізму.

- Молекулярний механізм інтегративної діяльності нейронів.

Вміти:

- Розрізняти БАР за функцією.

- Визначати роль нейропептидів.

III. Матеріали для самостійної роботи.

III. 5. Питання для самоконтролю

1. В якому році П.К. Анохін сформулював теорію роботи нервових клітин?

2. Що лежить в основі теорії інтегративної діяльності нейрона?

3. Які медіатори активують мембраносвязуючий фермент?

4. Який медіатор активує гуанілатциклазу?

 

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №7

 

з теми:

«Сучасні методи дослідження ЦНС»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Головну електричну активність мозку тварин, не підданих анестезії, вперше описано у XIX ст. Пізніше її систематично аналізував німецький психіатр Ганс Бергер, який і ввів термін електроенцефалограма (ЕЕГ), щоб окреслити записування коливань мозкових потенціалів.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Альфа – ритм

- Інші ритми

- Відхилення в ЕЕГ

- Механізми, що зумовлюють ЕЕГ збудження.

Вміти:

- Розрізняти ритми ЕЕГ

- Відрізняти норму від відхилень

III. Матеріали для самостійної роботи.

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Що відображають двополярні записи ЕЕГ?

2. Яку криву називають альфа-ритмом?

3. Коли виникають гамма-коливання?

4. Коли сповільнюється частота альфа-ритму?

 

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №8

 

з теми:

«Фізіологія сну»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

За І.П. Павловим, сон є внутрішнє гальмування, іррадійоване, розповсюджене на всю масу півкуль і на нижчі відділи головного мозку. Тривала робота нейронів призводить до розвитку втоми, яка переходить у виснаження. Це може викликати серйозні порушення нормального функціонування нейронів кори і навіть до їх загибелі.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Біологічне значення сну

- Об’єктивні ознаки сну

- Механізм сну

Вміти:

- Розрізняти механізми сну

- Визначати ознаки сну

III. Матеріали для самостійної роботи.

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Яку частину життя людина проводить у стані сну?

2. Скільки годин повинна спати доросла людина?

3. Як змінюється артеріальний тиск під час сну?

4. Як змінюється м’язовий тонус під час глибокого сну?

5. На які дві групи поділяють теорії сну?

 

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №3

 

з теми:

«Фізіологія іонних каналів і помп»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Трансмембранне транспортування більшості сполук, іонів відбувається за допомогою відповідних систем. Заряджені частки не можуть пройти крізь ліпіди мембран. Транспортування речовин здійснюється за допомогою таких механізмів: пасивного та активного. Пасивне транспортування відбувається спеціальними каналами без витрати енергії шляхом дифузії за концентраційним градієнтом. Для заряджених часток має значення ще й електрохімічний градієнт. Так катіони калію, що виходять із клітини, утримуються в ній негативними аніонами. Активний транспорт – найбільш складно організоване, універсальне для всіх видів клітин перенесення речовин через мембрану проти концентраційних або електрохімічних градієнтів.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Найтиповіший вид трансмембранного транспортування іонів

- Найважливіші канали

- Будову каналу

- Особливості каналів: натрієвого, калієвого та кальцієвого

Вміти:

- Розрізняти частини каналу

- Відрізняти канали за розміром фільтра

- Визначати регуляцію стану каналу

III. Матеріали для самостійної роботи.

Завдання №2.

Намалювати схему клітинної мембрани.

Завдання №3. Вирішити тести:

1. Ліпідні компоненти складаються із:

a) Двох шарів

b) Трьох шарів

c) Чотирьох шарів

d) П’яти шарів

2. Частка білків складає близько:

a) 20 % маси

b) 25 % маси

c) 50 % маси

d) 55 % маси

3. Розрізняють білки:

a) Центральні

b) Периферичні

c) Адсорбовані

d) Організовані

4. Період життя білків становить:

a) Від 2 до 5 днів

b) Від 5-7 днів

c) Від 7-9 днів

d) 10 днів

 

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Що є основою всіх клітинних мембран?

2. З скількох шарів складаються ліпіди?

3. Які розрізняють білки?

4. Які іони забезпечують осмотичний тиск?

5. Які іони потрібні для секреторної активності всіх залозних клітин?

6. Який іон бере участь у забезпеченні процесів гомеостазу?

7. Якими групами вистелена всередині водна пора?

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №4

 

з теми:

«Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Нервові волокна являють собою відростки нервових клітин, які вкриті оболонками. У різних відділах нервової системи оболонки нервових волокон значно відрізняються одні від одних за своєю будовою, тому відповідно до особливостей їх будови, всі нервові волокна поділяють на дві великі групи- мієлінові та безмієлінові. Мієлінові нервові волокна зустрічаються у центральній та периферичній нервовій системі і характеризуються високою швидкістю проведення нервових імпульсів. Це товсті волокна, вони містять осьові циліндри великого діаметра. Безмієлінові нервові волокна належать до вегетативної нервової системи і характеризуються низькою швидкістю проведення нервових імпульсів. Безмієлінові волокна складаються з осьового циліндра, нейролеми і базальної мембрани. Пучки мієлінових та безмієлінових волокон, які вкриваються сполучно - тканинною оболонкою, формують нерви. Основною функцією аксонів є проведення імпульсів.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Особливості будови і функції мієлінового нервового волокна

- Особливості будови і функції безмієлінового нервового волокна

- Механізм проведення потенціалу дії безмієлінового волокна

- Проведення збудження в мієлінових нервах

- Типи нервових волокон

Вміти:

- Розрізняти особливості функції мієлінових та безмієлінових волокон

- Розрізняти механізм проведення потенціалу дії мієліновим та без мієліновим волокном

- Розрізняти типи нервових волокон

III. Матеріали для самостійної роботи.

Завдання №2.

Намалювати будову мієлінового волокна

Завдання №3. Вирішити тести:

1. Мієлінова оболонка складається з:

a) Ліпідів

b) Білків

c) Вуглеводів

d)Води

2. Швидкість проведення імпульсу залежить від:

a) Довжини волокна

b) Діаметра волокна

c) Наявності або відсутності оболонки

d) Калію

3. Мієлінові волокна:

a) Асоціативні

b) Вегетативні

c) Секреторні

d) Соматичні

4. Стан незбудливості називають:

a) Лабільністю

b) Рефрактерністю

c) Потенціалом дії

d) Деполяризацією

5. Найбільша лабільність у:

a) Нервових клітинах

b) Не посмугованих м’язових волокнах

c) Посмугованих м’язових волокнах

d) Синапсах

Завдання №4. Дати відповіді на запитання:

1. В яких випадках подразнення рецептора не викликає відповідної реакції, тобто рефлекс не відбувається?

2. Якщо людина тривалий час сидить або лежить у незручній позі, вона відчуває затерплість кінцівок. Поясніть, чому виникає це явище?

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Що являють собою нервові волокна?

2. На які групи поділяють нервові волокна?

3. Де зустрічаються мієлінові нервові волокна?

4. Як поширюється ПД у безмієліновому нервовому волокні?

5. Як проходить струм через мембрану перехоплювальної ділянки мієлінового нерва?

6. Як поширюється ПД, що виникає в тілі нейрона, на периферію?

7. Що настає пізніше: відносний або абсолютний рефрактерний період?

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №6

 

з теми:

«Кровопостачання мозку. Поняття про ліквор, гематоенцефалічний бар’єр»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Мозок як наймолодше еволюційне утворення для забезпечення своєї функції потребує ще більш суворих гомеостатичних умов, ніж інші органи. Його надійно убезпечено від можливого впливу вмісту речовин крові завдяки наявності гематоенцефалічного бар’єру. Через судини мозку за 1 хв. проходить до 750 мл крові, що становить близько 13% ХОК, при масі мозку близько 2-2,5% маси тіла. Тобто мозковий кровотік дуже інтенсивний і в дорослої людини становить у середньому 50 мл 1 хв/100г.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Мозковий кровообіг

- Регуляцію мозкового кровотоку

- Гематоенцефалічний бар’єр

- Спинномозкову рідину

Вміти:

- Визначати особливості судин мозку

- Пояснювати особливості регуляції мозкового кровотоку

- Пояснювати поняття – гематоенцефалічний бар’єр

III. Матеріали для самостійної роботи.

Завдання №2.

Вирішити тести:

1. Через судини мозку за 1 хв проходить до:

a. 350 мл крові

b. 450 мл крові

c. 550 мл крові

d. 750 мл крові

2. До головного мозку кров притікає:

a. 6 судинами

b. 4 судинами

c. 2 судинами

d. 8 судинами

3. У створенні ГЕБ беруть участь:

a. Астроцити

b. Капіляри

c. Нейрони

d. Аксони

4. У разі судомного збудження нейронів кровотік зростає в:

a. 3 рази

b. 4 рази

c. 5 разів

d. 2 рази

5. Особливість регуляції:

a. Автономність

b. Чутливість

c. Активність

d. Лабільність

6. Судини мозку містять нерви:

a. Симпатичні

b. Парасимпатичні

c. Соматичні

d. Спинномозкові

7. В шлуночках міститься спинномозкової рідини:

a. 10-20 мл

b. 50-60 мл

c. 60-70 мл

d. 30-40 мл

8. РН спинномозкової рідини:

a. 7,0

b. 7,4-7,6

c. 6,7

d. 8,0

9. В спинномозковій рідині міститься води:

a. 80%

b. 90%

c. 95%

d. 99%

10. Нирки мозку це:

a. Судини шлуночків

b. Хребтова артерія

c. Лімфатичні судини

d. Сонна артерія

Завдання №3. Дати відповіді на запитання:

1. Відомо, що під час операцій на головному мозку знеболюють лише оболонки його, а сама речовина знеболювання не потребує. Чому?

2. Які особливості будови хребців і спинного мозку дають змогу здійснити таку важливу діагностичну і лікувальну маніпуляцію, як спинномозкова пункція? Де міститься спинномозкова рідина? Які її функції?

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Скільки крові проходить за 1 хв через судини мозку?

2. На скільки вища інтенсивність кровопостачання мозку у дітей?

3. Які судини постачають кров до головного мозку?

4. Чим забезпечена особливість регуляції?

5. Якою іннервацією забезпечені всі артерії й вени головного мозку?

6. Що таке гематоенцефалічний бар’єр?

7. Де утворюється СМР?

8. Скільки СМР міститься в підпаутинному просторі?

9. Через які структури СМР виливається в кров?

10. Назвіть функції ГЕБ.

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №9

 

з теми:

«Вікові зміни статевих залоз як ендокринних органів»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 2

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Клімакс (klimax) – слово грецького походження. Сучасники Гіппократа ніякого медичного значення в нього не вкладали: в їхні часи так називали сходи. Але спеціалісти, які вивчали особливості третього періоду життя жінки, побачили в цьому образі схожість з багато численними гормональними змінами, що відбуваються в її організмі. Довгі роки активно дискутувалося питання терміну чоловічий клімакс. Щодо жінок, то клімакс чітко пов’язують з припиненням овуляції і втратою репродуктивної здатності. Що стосується чоловіків, то описано чимало випадків, коли вони зберігають фертильність до глибокої старості, але не зважаючи на це, не можна заперечувати наявність суттєвої перебудови чоловічого організму в похилому віці.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Фази менопаузи

- Фізіологічний варіант

- Патологічний варіант

- Класифікацію клімактеричних розладів

- Фізіологічний клімакс у чоловіків

- Патологічний клімакс у чоловіків

Вміти:

- Розрізняти фази менопаузи

- Пояснювати особливості фізіологічного і патологічного варіанту менопаузи

- Пояснювати особливості фізіологічного і патологічного клімаксу у чоловіків

III. Матеріали для самостійної роботи.

Завдання №2.

Вирішити тести:

1. Фази менопаузи:

a. 2

b. 3

c. 4

d. 5

2. Остання менструація це:

a. Менопауза

b. Пременопауза

c. Перименопауза

d. Постменопауза

3. Перименопауза триває:

a. 1 рік

b. 2 роки

c. 3 роки

d. 4 роки

4. Перша фаза триває:

a. Від 2 до 6 років

b. Від 3 до 7 років

c. Від 4 до 8 років

d. Від 5 до 9 років

5. Перебіг пременопаузі:

a. Латентний

b. Хронічний

c. Фізіологічний

d. Гострий

6. Патологічний варіант перебігу менопаузи спостерігається у:

a. 10%

b. 25%

c. 30%

d. 35%

7. При ранній менопаузі менструації припиняються в:

a. 40-44 р

b. 45 р

c. 45-47 р

d. 47-50 р

8. Ранні симптоми:

a. Урогенітальні

b. Обмінні порушення

c. Вазомоторні

d. Шкіра і її придатки

9. Чинники, які впливають на якість життя в постменопаузі:

a. Остеопороз

b. Артроз

c. Депресія

d. Гепатит

10. Ранній клімакс у чоловіків:

a. До 45 років

b. 45-60 р

c. Після 60 р

d. Після 65 р

Завдання №3. Вирішити ситуаційні задачі:

1. Хворий віком 82 роки звернувся до лікаря-уролога зі скаргами на утруднене сечовипускання. Після огляду лікар встановив діагноз: аденома передміхурової залози. Обґрунтуйте утруднення сечовипускання з анатомічної точки зору.

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Яка перша фаза менопаузи?

2. Скільки років вона триває?

3. У якого проценту жінок спостерігається фізіологічний варіант менопаузи?

4. До якої групи симптомів належить головний біль?

5. Скільки років триває клімактеричний період у чоловіків?

6. Під які захворювання маскується патологічний клімакс?

 

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

Методичні рекомендації

З дисципліни «Фізіологія»

 

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 45

Викладач Гетманенко С.В.

 

Розглянуто та затверджено

На засіданні ЦК

Природничо-наукових дисциплін

Протокол № ___ від ________

Голова комісії ________ Кленська С.О.

 

Харків 2012р.

 

Методичні рекомендації

щодо виконання самостійних робіт

З дисципліни «Фізіологія»

 

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 51

Викладач Гетманенко С.В.

 

Розглянуто та затверджено

На засіданні ЦК

Природничо-наукових дисциплін

Протокол № ___ від ________

Голова комісії ________ Кленська С.О.

 

Харків 2012р.

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №1

з теми:

«Історія розвитку фізіології»

 

 

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

 

Харків 2012р.

 

I. Актуальність теми.

Фізіологія як наука пройшла довгий та складний шлях розвитку. Вона виникла із потреб медицини. Неможливо лікувати хвору людину без знання, як функціонують органи, системи органів та організм в цілому. Фізіологія як самостійна наука, що ґрунтується на експериментальному методі дослідження, бере свій початок від робіт Уільяма Гарвея (1578-1657), який математично розрахував і експериментально обґрунтував теорію кровообігу.

II. Навчальна мета.

Знати:

- Роль видатних вчених XVI- XVIII ст. у розвитку фізіології.

- Роль І.М. Сеченова і І.П. Павлова у розвитку фізіології.

- Роль українських вчених у розвитку фізіології.

Вміти:

- Розрізняти відкриття, які зробили видатні вчені

- Визначити основні положення відкриттів І.П. Павлова та І.М. Сеченова

 

III. Матеріали для самостійної роботи.