Небанківські фінансово- кредитні установи

Небанківські фінансово- кредитні установи- це фінансові посередники, діяльність яких не пов’язана з базовими операціями грошового ринку.

Договірні фінансово-кредитні установи - це фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють недепозитне залучення коштів на підставі договору з кредитором (інвестором).

Страхові компанії - це фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг. їх діяльність полягає у формуванні на підставі договорів з юридичними та фізичними особами спеціальних грошових фондів, з яких здійснюються виплати страхувальникам у разі настання страхових випадків. Мобілізовані шляхом продажу страхових полісів кошти вони розміщують у цінні папери (акції, облігації) та строкові депозити.

Пенсійні фонди - це фінансові посередники, які на договірній основі акумулюють кошти юридичних та фізичних осіб у цільові фонди, з яких здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку.

Ломбарди - це фінансові посередники, що спеціалізую іьси на нщіш позичок населенню під заставу рухомого майна. Кошти формують із внесків засновників, прибутку від їх діяльності, виручки від заставленого майна.

 

 

Рис.9.1. Небанківські фінансово- кредитні установи

 

 

Лізингові компанії - це фінансові посередники, що спеціалізуються на придбанні основних засобів та переданні їх в оренду для використання у виробничій діяльності з поступовою сплатою їх вартості протягом визначеного строку. Ресурси лізингові компанії формують за рахунок власного капіталу та банківських позичок.

Факторингові компанії - це фінансові посередники, що спеціалізуються на купівлі права на вимогу боргу (дебіторської заборгованості). Такі компанії зазвичай створюються при банках і широко користуються банківськими позичками для здійснення своєї діяльності. Дохід факторингові компанії отримують у вигляді проценту на виплачену клієнту суму та комісії, яка розраховується на суму куплених розрахункових документів.

Інвестиційні фінансово-кредитні установи - це фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють недепозитне залучення коштів через продаж кредиторам (інвесторам) своїх акцій, облігацій, паїв тощо.

Фінансові компанії — це фінансові посередники, які мобілізують кошти шляхом продажу власних цінних паперів та спрямовують їх у позички фізичним та юридичним особам для придбання товарів споживчого чи вироб­ничого призначення. Платіжне спрямування кредитів цих компаній сприяє прискоренню реалізації товарів та послуг.

Кредитні кооперативи (товариства, спілки) - це фінансові посередники, що працюють на кооперативних засадах і спеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх членів (підприємств малого і середнього бізнесу, фермерських господарств, фізичних осіб). Ресурси формують шляхом продажу паїв своїм членам, стягування з них внесків, банківських позичок. Мобілізовані кошти розмішують у коротко- та середньострокові позички своїм членам, а вільні кошти можуть зберігати на строкових депозитах у банках чи інвестувати у короткострокові цінні папери.

Інститути спільного інвестування (ІСІ) - це нова для українського інвестора можливість вкладення своїх заощаджень з метою їхнього примноження. Їх діяльність регламентуються Законом України «Про інститути спільного інвестування

ІСІ – це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд.

Департамент спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів є структурним підрозділом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Основні завдання Департаменту:

- внесення інститутів спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування;

- реєстрація випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування;

- ліцензування суб’єктів фондового ринку та видача ліцензій на управління активами інституційних інвесторів;

- визнання пайових інвестиційних фондів такими, що відповідають (не відповідають) вимогам стосовно мінімального обсягу активів ІСІ;

- перевірка відповідності складу та структури активів ІСІ вимогам нормативно-правових актів Комісії;

- зупинення обігу цінних паперів ІСІ у зв’язку із ліквідацією;

- скасування реєстрації випусків цінних паперів фондів;

- вилучення інститутів спільного інвестування з ЄДРІСІ та скасування реєстрації їх регламентів;

- збір та обробка інформації щодо фінансових показників діяльності інститутів спільного інвестування, осіб, які здійснюють управління активами;

- збір, аналіз та систематизація матеріалів, що надходять до Комісії щодо питань регулювання діяльності компаній з управління активами;

- підготовка пропозицій щодо встановлення обов’язкових нормативів, показників та вимог щодо операцій з цінними паперами, які знаходяться в інвестиційних портфелях пенсійних фондів;

- співпраця з центральними органами виконавчої влади з питань діяльності недержавних пенсійних фондів;

- узагальнення практики застосування законодавства України з питань регулювання діяльності інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами інституційними інвесторами, суб’єктів системи пенсійного забезпечення та приведення його у відповідність до потреб сучасних правовідносин.

Учасник інституту спільного інвестування - особа, яка є власником цінних паперів інституту спільного інвестування.

Зберігач активів інституту спільного інвестування, депозитарій, аудитор (аудиторська фірма), оцінювач майна інституту спільного інвестування та їх пов’язані особи не можуть бути учасниками інституту спільного інвестування, з яким вони уклали договори про обслуговування.

Держава або територіальна громада, а також юридичні особи, частка державної або комунальної власності в яких перевищує 25 відсотків, не можуть бути учасниками інституту спільного інвестування.

Особа, яка має намір набути статус учасника інституту спільного інвестування, цінні папери якого існують у бездокументарній формі, зобов’язана відкрити рахунок у цінних паперах у зберігача цінних паперів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему.

Учасники цивільних відносин набувають статус учасника інституту спільного інвестування з моменту набуття права власності на цінні папери інституту спільного інвестування відповідно до законодавства про депозитарну систему.

Власником усіх цінних паперів інституту спільного інвестування може бути одна особа.