Основні визначені цілі і задачі стандартизації

Основними цілями стандартизації являється:

прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва і продуктивності праці, в тому числі інженерної і керівної;

покращення якості продукції і забезпечення її оптимального рівня;

раціональне використання виробничих фондів і економія матеріальних і трудових ресурсі, забезпечення охорони здоров’я і безпеки праці працівників.

Основними задачами стандартизації є:

встановлення вимог до якості готової продукції на основі комплексної стандартизації якісних характеристик даної продукції, а також сировини, напівфабрикатів, матеріалів і комплектуючих виробів, необхідних для її виготовлення з високими показниками якості і ефективної експлуатації;

тлумачення єдиної системи показників якості продукції, методів і засобів вимірювання і контролю іспитів, а також необхідного рівня надійності в залежності від призначення виробів і умов їх експлуатацій;

встановлення норм, вимог і методів в області проектуванні і виробництва продукції з ціллю забезпечення його оптимальної якості і виняток нераціональних багатообразних видів, марок і типу розмірів, розвиток уніфікації промислової продукції, як важливіших умов спеціалізації виробництва;

забезпечення єдності і точності вимірів, утворення державних еталонів одиниць фізичних величин, а також методів і засобів вимірювань найвищої точності;

встановлення єдиних систем документації, розроблення стандартів на вибір, форми і системи організації виробництва і технічних засобів наукової організації праці;

встановлення єдиних термінів і позначень в важливіших областях науки і техніки, а також в галузях народного господарства;

встановлення системи стандартів безпеки праці;

встановлення системи стандартів в області охорони природи покращення використання природних ресурсів;

встановлення благо сприятливих умов для вдосконалення науково-технічних і зовнішньо-торгівельних зв’язків.

Об’єктами стандартизації являються продукція, норми, правила, вимоги, методи, терміни, позначення, багаторазово використані в науці, техніці, промисловості і сільськогосподарському виробництві, будівництві, на транспорті, других сферах народного господарства, а також в міжнародній торгівлі.

Державні стандарти встановлюють, переважно, норми, параметри, розміри, правила, вимоги, позначення і другі об’єкти меж галузевого застосування, необхідні для забезпечення оптимальної якості продукції, єдності і взаємозв’язку різних областей науки, техніки і виробництва, а також вимоги до продукції масового і крупно серійного виробництва щирого і міжгалузевого застосування.

Наприклад, об’єктами державної стандартизації можуть бути загальні вимоги, показники, норми, якості продукції, методи їх контролю. Галузеві стандарти встановлюють вимоги до продукції, які не відносяться до об’єктів державної стандартизації; до технічного обладнання, та інструменту специфічними для галузі, технологічні норми і технологічні процеси галузевого застосування.

ДСТУ (державний стандарт України) затверджуються Держкомітетом по стандартам.

ОСТ (галузеві стандарти) затверджуються міністерствами.

СТП (стандарти підприємств) затверджуються підприємствами.

2-е навчальне питання ПОНЯТТЯ ПРО ХІМІЧНИЙ СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Якість харчових продуктів

Якість продукції – сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність до задоволення визначених потреб відповідно до її призначення.

Якість харчових продуктів визначається по найбільш характерних властивостях, що називаються показниками якості. Найважливішими показниками якості є смак, запах, колір, консистенція, хімічний склад, фізичні властивості, бактеріальна “обсемененность” та ін.

Для визначення якості харчових продуктів використовують:

органолептичні методи;

Лабораторні методи.

Органолептичні методи припускають визначення якості харчових продуктів за допомогою органів почуттів:

зору;

нюху;

дотику;

смаку;

слуху.

Органолептична оцінка починається з зовнішнього вигляду, потім визначається запах, консистенція, смак.

Перед органолептичною оцінкою якості перевіряють упаковку, маркування харчових продуктів. На підприємствах громадського харчування при оцінці якості сировини, що надходить, і готової їжі органолептичний метод є основним. Часто використовується метод пробного варіння чи смаження невеликої кількості харчових продуктів (молока, риби, м'яса).

Для більш об'єктивної оцінки якості деяких харчових продуктів застосовують бальну систему оцінки. Суть її полягає в тому, що кожному показнику якості товару в залежності від його значимості привласнюється визначена кількість балів. За виявлені дефекти робиться знижка балів. Бальна оцінка проводиться у відповідності зі стандартом на даний харчовий продукт.

Лабораторні методи застосовуються для визначення харчової цінності і нешкідливості.

Фізичні методи служать для визначення:

температури (плавлення, кипіння, застигання);

вологості;

густини;

питомої маси;

оптичних властивостей.

Кожний харчовий продукт має характерні тільки для нього фізичні властивості, зміна яких зв'язана зі зміною якості.

Хімічними методами визначають хімічний склад харчових продуктів. Відхилення у вмісті складових частин продуктів впливають на поживну цінність, збереження продуктів.

Мікробіологічними методами визначають бактеріальну “обсемененность”, наявність шкідливих для організму людини мікробів, які прискорюють псування продукту.

Лабораторні методи дорожчі і часто тривалі. Однак, результати аналізів, отримані в лабораторії точні, виражені в цифрах. У цьому полягає перевага лабораторних аналізів.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности