Методи оцінювання та розподіл балів

ЗА РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ

Зміст навчального курсу поділено на 2 модуля.

Модуль 1 та 2 складає 6 семестр 3 курсу та 7 семестр 4 курсу навчання. Форма семестрового контролю – ПМК.

Розподіл балів по модулях і семестрах, а також по видах навчальної роботи наведено в наступних таблицях 1-3.

Таблиця 1 «Право»

Модуль 1
	Т.1.1 Т.1.2	Т.2.1	Т.2.2	Т.2.3.	МКР	Разом за модуль 1= 44 бали
Робота студентів на семінарських та практичних заняттях

Таблиця 2 прод. «Право»

Модуль 2	Разом за 6 семестр (модуль 1 + модуль 2) = 100 балів
	Т.3.1	Т.3.2	Т.3.2. п/з	Т.4.1.	Т.4.2.	Т.4.3.	МКР	Разом за модуль 2 = 56 балів
Робота студентів на семінарських та практичних заняттях

 

Таблиця 3 «Правоохоронна діяльність»

 

	Т.1	Т.2.	Т.3.	Т.4	МКР
Робота студентів на семінарських та практичних заняттях						Разом за модуль 1 = 100 балів
Робота студентів на індивідуальних заняттях

Підсумкова оцінка за навчальний курс складається відповідно вимог п. 7.4.2. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Національному університеті ДПС України, затвердженого Вченою радою університету (протокол №8 від 29.06.2007 року), а саме у даному випадку, як сума за результатами ПМК.

Переведення результатів підсумкового контролю в межах 100-бальної шкали оцінювання у національну шкалу ЕСТS здійснюється таким чином:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за розширеною шкалою	Еквівалент оцінки за п’ятибальною шкалою
A	90-100	відмінно
B	80-89	дуже добре	4,5
C	65-79	добре
D	55-64	задовільно	3,5
E	50-54	достатньо
FX	35-49	незадовільно
F	1-34	неприйнятно

6. ПЕРЕЛІК ТЕМ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ:

 

1. Правовий порядок усиновлення дітей сиріт громадян України,

іноземними громадянами.

2. Аліментні обов’язки членів сім’ї та родичів.

3. Особливості шлюбного контракту в Україні.

4. Захист сімейних правовідносин.

5. Інститут патронату в Україні.

6. Інститут SOS-поселення в Україні.

7. Прийомна (фостерна) сім’я в Україні.

8. Скасування усиновлення, правові наслідки.

9. Юридичні наслідки припинення шлюбу між громадянами України та іноземними громадянами.

10. Майнові правовідносини між членами сім’ї.

11. Особисті немайнові правовідносини між батьками і дітьми.

12. Управління батьками майном неповнолітніх дітей.

13. Поділ майна подружжя.

14. Фіктивний шлюб.

15. Порядок усиновлення дітей-сиріт в Україні.

16. Захист прав дітей, які усиновлені і проживають за межами України.

17. Правовий інститут дитячого будинку сімейного типу.

18. Порядок укладання дитячого будинку сімейного типу.

19. Порядок укладання шлюбного контракту в Україні.

20. Державна соціальна допомога неповним сім’ям.

21. Державна підтримка молодих сімей.

22. Аліментні зобов’язання членів подружжя.

23. Фіктивне розлучення.

24. Санація шлюбу.

25. Режим окремого проживання подружжя.

26. Права та обов’язки подружжя по утриманню.

27. Спільна сумісна власність подружжя.

28. Порядок укладання шлюбу громадян України з іноземцями та юридичні наслідки.

 

 

ЗАДАЧІ

 

1. До суду звернулася О.Ванчишина з позовом до колишнього чоловіка В.Ванчишина щодо поділу майна на суму 84 тис. грн. Позивачка просила збільшити її долю в спільному майні у зв’язку з тим, що з нею залишилось двоє дітей (8 і 14 років). Окрім того, позивачка просила виділити їй із спірного майна автомобіль та гараж, оскільки діти потребують літнього відпочинку і, маючи автомобіль, вона змогла б вивозити їх за місто.

Відповідач позов визнав частково і зазначив, що із спільного майна, що підлягає поділу, повинні бути виключені автомобіль та гараж (загальною вартістю 25 тис. грн.), оскільки вони були придбані на отримані ним авторські винагороди за опубліковані наукові праці.

Одночасно чоловік просив суд включити до списку майна, що підлягає поділу, жіночі ювелірні прикраси із золота та срібла, які залишилися у позивачки.

Чи є автомобіль та гараж особистим майном Ванчишина? Чи належать поділу як спільне сумісне майно подружжя жіночі ювелірні прикраси, придбані за рахунок спільних коштів подружжя (коштів одного із подружжя) під час шлюбу? Чи підлягає задоволенню вимога позивачки щодо збільшення її долі в спільному сумісному майні? Як повинен бути вирішений спір між Ванчишиними?

 

 

2. Майбутнє подружжя Дубанич при укладенні шлюбного договору вирішили відмовитися від обов’язку щодо взаємного утримання у разі розірвання шлюбу, встановивши, що аліментних зобов’язань один перед одним у них не буде незалежно від підстав розлучення. Однак, нотаріус відмовився посвідчити їх шлюбний контракт, заявивши, що він не відповідає вимогам закону.

Дайте оцінку діям нотаріуса. Чи має право подружжя при укладанні шлюбного договору передбачати відмову від взаємної матеріальної підтримки у випадку розірвання шлюбу?

 

3. Подружжя Далибожик перебували у шлюбі з 1985 р. до січня 2004 р. У травні 2004 р. дружина звернулася до суду з позовом щодо стягнення з колишнього чоловіка коштів на своє утримання в розмірі чотирьох мінімальних розмірів зарплати, оскільки вона стала непрацездатною (інвалід 2 групи), а пенсії по інвалідності їй не вистачає. В заяві позивачка зазначила, що у відповідача високооплачувана робота і він в змозі надавати їй утримання. Інвалідність жінки була визначена в березні 2004 р. у встановленому порядку за результатами медико-санітарної експертизи.

Чи підлягає позов задоволенню? В якому розмірі можуть бути стягнені аліменти на її утримання? За наявності яких обставин суд може звільнити відповідача від сплати аліментів на утримання колишньої дружини?

 

 

4. Громадянка Василиха звернулася до юридичної консультації за допомогою. Олексин - чоловік, з яким вони прожили однією сім‘єю 4 роки, помер. Шлюбу вони не реєстрували, оскільки вважали це простою формальністю, проте прожили всі роки дружно, у злагоді, вели спільне господарство. Кожен з них мав хороший доход і вони придбали разом кілька цінних речей, в тому числі, двокімнатну квартиру та авто. На ім‘я Олексина було відкрито рахунок в банкові, куди вони вносили спільні кошти. Після смерті чоловіка Василиха була впевнена, що вона є єдиним спадкоємцем Олексина. Однак, з‘ясувалося, що Олексин свого часу був одружений і незалежно від того, що фактичні шлюбні стосунки з колишньою дружиною припинилися, офіційно шлюб не було розірвано. Жінка, з якою було зареєстровано шлюб, дізнавшись про смерть Олексина, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини як його дружина.

Яку пораду Ви б надали громадянці Василині як юрисконсульт? Чи має вона право на майно, нажите спільно з Олексиним? Чи можливе застосування для вирішення цієї ситуації норм сімейного законодавства України? Чи обов‘язково будуть застосовуватися норми Сімейного кодексу України? Норми яких законодавчих актів слід застосувати?

 

5. Через рік після смерті чоловіка (оголошений в судовому порядку померлим) громадянка Макоїд О. уклала шлюб із громадянином Зузилом. Через деякий час Зузило звернувся до суду з позовом щодо визнання цього шлюбу недійсним.

В обґрунтування своїх вимог Зузило зазначив, що Макоїд на момент реєстрації з ним шлюбу знаходилася у шлюбі з громадянином Макоїдом П., якого було оголошено померлим в судовому порядку, але припинення їх шлюбу в органах РАЦС не було зареєстроване.

Макоїд О. позову Зузила не визнала, пояснивши, що після отримання рішення суду щодо оголошення померлим її чоловіка Макоїда П. вона вважала, що не перебуває у шлюбі і тому уклала новий шлюб.

Як слід вирішити даний спір? Які підстави для визнання шлюбу недійсним встановлено Сімейним кодексом України?

 

6. Подружжя Миляничів, що мали сина й дочку, подали заяву про розірвання шлюбу у суді, яка була задоволена рішенням суду від 2 лютого 2004 р. Отримавши копію рішення суду Миляничі для реєстрації розлучення до відділу РАЦС не звернулися, а через три місяці помирилися і відновили шлюбні відносини.

10 січня 2005 р. у них народився син, а в березні 2005 р. після чергової суперечки Милянич залишив сім’ю і звернувся до РАЦС із заявою про видачу йому свідоцтва про розірвання шлюбу. Завідуючий відділу РАЦС пояснив Миляничу, що з моменту розірвання шлюбу в суді пройшло багато часу, змінилися обставини, тому видати свідоцтво відділ РАЦС не може. Милянич подав скаргу до суду.

Чи правомірно діяв відділ РАЦС? Яке рішення за скаргою Милянича винесе суд?

7. До суду звернувся з позовом А.Сопко щодо розірвання шлюбу з Т.Сопко Одночасно позивач просив передати йому на виховання обох дітей 8 і 6 років, оскільки їх мати уже більше року не займається їх вихованням.

В судовому засіданні відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу, але просила передати дітей їй, пояснивши, що пішла із сім’ї і не виховувала їх через неприязні стосунки з чоловіком. Окрім того, позивач чинив їй усілякі перешкоди в можливості бачитися з дітьми і проводити з ними час. Одночасно, вона просила суд залишити їй після розірвання шлюбу прізвище чоловіка, проти чого останній категорично заперечував.

Якими критеріями повинен керуватися суд при вирішенні питання щодо дітей? Чи має юридичне значення заперечення Сопка проти залишення відповідачці прізвища, одержаного у шлюбі? Хто буде вирішувати спір щодо прізвища?

 

 

8. М. Недвига подала позов щодо розірвання шлюбу з чоловіком О.Недвигою. Одночасно вона просила стягнути аліменти на утримання дитини, якій щойно виповнилося 4 місяці, і на своє утримання, оскільки вона не працює і зайнята доглядом за дитиною.

Чи має право суд розглядати справу щодо розірвання шлюбу у даному випадку? Які обставини могли б змінити ситуацію та вплинути на можливість (неможливість) розірвання шлюбу? Чи має позивачка право на утримання (аліменти) у зазначеній ситуації?

 

9. Після розірвання шлюбу подружжя Вівчаренко їх 7-річний син був за рішенням суду залишений проживати з матір‘ю. Батьки домовилися, що батько буде зустрічатися з хлопчиком двічі на місяць. Через рік мати хлопчика Вівчаренко К. вийшла заміж і з метою закріплення стосунків між її новим чоловіком та хлопчиком стала чинити всілякі перепони спілкуванню батька з сином. Вона не дозволяла хлопчику гуляти на подвір’ї, де його міг побачити батько, а потім відвезла до своєї матері в село. Дізнавшись, де знаходиться син, батько - Вівчаренко Г. приїхав в село і всупереч запереченням бабусі забрав сина. Мати подала позов до суду щодо відібрання дитини. Батько подав зустрічний позов щодо визначення місця проживання сина.

Яка правова оцінка дій батька? Який орган має бути притягнутий судом до участі у справі? Яке рішення винесе суд за даним позовам?

Р.Гречка назвала себе матір’ю дівчинки, народженою її неповнолітньою сестрою, і була записана як мати в свідоцтві про народження. Через п’ять років вона звернулася до відділу РАЦС щодо виправлення актового запису в свідоцтві про народження дівчинки, оскільки уклала шлюб, має своїх дітей і не бажає вважатися матір’ю дитини, якої не народжувала.

Чи має право відділ РАЦС виправити актовий запис про народження за проханням Р.Гречки? Який порядок оспорювання даного акту цивільного стану?

10. А.Равлик у позовній заяві просила суд визнати П.Пиріжка батьком її дитини, що народилася 12 грудня 2004 р. Позивачка зазначила на те, що Пиріжок визнавав своє батьківство не тільки під час її вагітності, але і після народження дитини, допомагав їй матеріально, але потім від батьківства категорично відмовився. Відповідач пояснив у судовому засіданні, що їхні шлюбні стосунки з Равлик А. почалися в березні 2004 р., коли вони познайомилися, а надалі він оселився в її квартирі. Під час вагітності Равлик і після народження дитини він визнавав себе батьком, повіривши запевненням позивачки про передчасні пологи. Однак, у січні 2005 р. Пиріжку стало відомо, що пологи були нормальними, дитина народилася доношеною, тому від батьківства він відмовився і позову не визнає.

Чи підлягає позов Равлик А. задоволенню? Чи є необхідність у призначенні експертизи за даною справою?

 

 

11. Обіщан залишив дружину з двома дітьми, на утримання яких відповідно до виконавчого листа виплачував 1/3 заробітку. Відповідно до іншого виконавчого листа з нього стягувалось 50 грн. на утримання батьків. У зв’язку з тим, що за двома виконавчими листами, пред’явленими Андрушко стягувалось більше 50 % зарплати він звернувся до юридичної консультації із запитанням, чи є це підставою для зменшення розміру аліментів.

Яку відповідь надали Обіщану в юридичній консультації?

12. Куманець виплачував аліменти в розмірі 1/3 заробітної плати на утримання двох дітей. У зв’язку з тим, що він як спеціаліст був направлений державною установою на роботу за кордон, Куманець звернувся до державного виконавця з питанням, в якому розмірі і в якій валюті з нього будуть стягуватися аліменти.

Які роз’яснення мають бути надані Куманцеві державним виконавцем?

 

 

13. Запривода звернулася до суду з позовом щодо стягнення аліментів з її батька Заприводи у розмірі 1/4 його заробітної плати щомісячно. В обґрунтування позову вона посилалась на те, що їй виповнилось 18 років і тому стягнення аліментів за рішенням суду автоматично припинилось; між тим, за рішенням медико-санітарної експертизи вона визнана інвалідом 2 групи і їй призначена пенсія в сумі 55 грн., яка не забезпечує можливості нормального існування. Відповідач позову не визнав і заявив, що у нього самого зарплата не велика і він добросовісно сплачував аліменти до досягнення дочкою 18 років. Суд виніс рішення стягнути з Заколотного на користь його повнолітньої дочки аліменти в розмірі 34 грн. щомісячно.

На яких підставах суд виніс таке рішення? Чому стягнення аліментів визначене судом у твердій грошовій сумі, а не в частковому співвідношенні до заробітку відповідача, як просила позивачка? Як довго будуть стягуватися аліменти із Заприводи на повнолітню дочку?

14. Оксана Ясень була передана її матір’ю П.Ясень до дитячого будинку, коли дівчинці було 8 місяців. Мати залишила письмову згоду на усиновлення Оксани, а сама з міста виїхала. Запис про батька дівчинки був зроблений у книзі реєстрації актів цивільного стану зі слів матері, оскільки та не перебувала у зареєстрованому шлюбі і батьківство дитини не встановлювалося. Через два роки дівчинку у встановленому законом порядку усиновило подружжя Савченків. Через рік після цього від матері Оксани до дитячого будинку поштою надійшла заява про відміну згоди на усиновлення. А ще через рік Ясень повернулася до міста і пред’явила позов до суду щодо відміни усиновлення, зазначивши в ньому, що вона сама бажає виховувати дочку.

В якій формі дається згода батьків на усиновлення дитини і чи може вона бути відізвана? Чи є підстави для задоволення вимоги Ясень? Який порядок усиновлення (удочеріння) дітей, що залишилися без опіки батьків і знаходяться в виховних установах?

15. Тарай за проханням своєї дружини Юрась усиновив її 5-річного сина, народженого нею від першого шлюбу з Нечіпаєм. В подальшому відносини між Тарай та Юрась зіпсувалися. Вона разом із сином повернулася до Нечіпая та відновила з ним шлюбні стосунки. Згодом Юрась пред’явила позов до Тарая щодо стягнення аліментів на утримання сина. Суд, виходячи з того, що відповідач є усиновителем дитини, стягнув з нього аліменти. Однак, Тарай пред’явив позов щодо скасування усиновлення, оскільки він фактично позбавлений можливості брати участь у вихованні дитини.

Чи правомірне рішення суду про стягнення з Тарая аліментів? Чи підлягає задоволенню його позов щодо скасування усиновлення дитини?

 

16. Осьмак пред’явила позов до Заїки щодо розірвання шлюбу і скасування усиновлення ним її семилітньої дочки, яке було здійснене, коли дівчинці виповнився один рік. На думку матері, неприязні стосунки, що склалися між сторонами, не могли забезпечити нормального виховання дитини. Причиною такого непорозуміння між подружжям стало погане ставлення Заїки до усиновленої дитини: у відносинах з нею він був грубим, часто сварив її, лаявся, дівчинка його боялася. Суд повністю задовольнив позовні вимоги Осьмак і одночасно зобов’язав Заїку виплачувати аліменти на утримання дівчинки до її повноліття.

Хто має право вимагати скасування усиновлення в судовому порядку? Які питання можуть бути вирішені судом при розгляді справи щодо розірвання шлюбу? Чи правильне рішення виніс суд за позовом Осьмак?

 

17. В 1995 р. після смерті матері 2-річний Сашко Мовчун був переданий під опіку дідусю по лінії матері, оскільки батько жив в іншому місті, одразу ж після смерті дружини повторно одружився і взяти дитину в нову сім’ю відмовився. Вернувшись через три роки в місто, де проживав Сашко з дідом-опікуном, батько пред’явив позов до суду щодо повернення йому сина. Він стверджував, що любить його, а відмовився взяти Сашка в нову сім’ю за вимогою другої дружини, і згоди на призначення сину опікуна не давав, а окрім того, він краще виховає дитину, ніж дід, що не має вищої освіти. Опікун відмовився повернути сина батькові мотивуючи це тим, що ним створені всі умови для правильного виховання Сашка, який дуже до нього прив’язаний і зовсім не знає батька, що не проявляв ні найменшого інтересу до долі дитини і, навіть, не надавав йому матеріальної допомоги з моменту створення нової сім’ї.

Над якими дітьми, з якою метою і ким встановлюється опіка? Чи підлягає задоволенню позов батька? З врахуванням яких обставин суд буде вирішувати спір між опікуном та батьком дитини?

18. Після смерті батьків 8-річного Володі Жовтонога орган опіки і піклування запропонував його дядьку Бокітьку (брату померлої матері) стати опікуном племінника. Однак, Бокітько висловив заперечення проти свого призначення опікуном, пояснивши, що у нього немає досвіду спілкування з дітьми. Окрім того, він пояснив, що страждає радикулітом і за станом здоров’я йому буде важкувато виконувати обов’язки опікуна. І все ж ці підстави були визнані несуттєвими і орган опіки і піклування виніс рішення про призначення Бокітька опікуном малолітнього Володі.

Які вимоги пред’являються законом до осіб, що призначаються опікунами? Чи має право орган опіки і опікунства призначати опікуна без його згоди? Чи є хвороба Бокітька перепоною для виконання ним обов’язків опікуна? Яким нормативним актом встановлений перелік захворювань, при наявності яких особа не може прийняти дитину під опіку (опікунство)? Як необхідно діяти Бокітьку в даній ситуації?

 

19. В 2001 р. помер батько Федора Ілляша, а в 2004 р. померла його мати. Останні два роки перед смертю матері з огляду на її важку хворобу Федір проживав в селі у своєї бабусі Кучерини. Бабуся звернулася до органу опіки і піклування із заявою про призначення її опікуном Федора. Однак, це прохання не було задоволене. Свою відмову орган опіки і опікунства мотивував тим, що Кучерина непрацездатна (пенсіонерка за віком), а тому не зможе належним чином виконувати обов’язки опікуна. Опікуном Федора був призначений його дядько – Підлужного, який проживає в м. Вінниці, де знаходиться і майно, що перейшло до Федора у спадщину після смерті матері. Бабусі дитини орган опіки і піклування роз’яснив, що призначення Підлужного опікуном не є перепоною тому, щоб Федір продовжував проживати у неї.

Як оцінити дії органу опіки і піклування? Який порядок призначення опікуна? Яким вимогам повинен відповідати опікун? Чи допускає закон роздільне проживання опікуна і його підопічного? Хто повинен дбати про майно підопічного, якщо воно знаходиться в іншій місцевості?

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

З наведених варіантів визначте правильний: