II Розділ. Теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки

Зміст

I Розділ. Вступ

1.1. Актуальність теми досвіду

1.2. Цілі та завдання досвіду

1.3. Основна ідея досвіду

1.4. Умови, в яких створювався досвід

II Розділ. Теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки

2.1. Проблема використання народної іграшки як засобу виховання дітей в творах педагогів світової і вітчизняної науки

2.2. Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей

2.3. Історія виникнення і розвитку української народної іграшки

2.4. Види української народної іграшки, її зміст

III Розділ. Аналіз програмових вимог щодо ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з народною іграшкою. Методика використання української народної іграшки

IV Розділ. Технологія досвіду

4.1. Організація, методика і аналіз результатів констатуючого експерименту.

Діагностичний етап: вересень, 2013 р.

4.2. Реалізація розвивальної методики ознайомлення дітей з українською народною іграшкою. Пошуково-практичний етап: вересень 2013 р.- квітень 2014 р.

4.3. Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження. Контрольно-діагностичний етап: травень 2014 р.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Додаток 1. Анкетадля вивчення рівня компетентності дітей. Анкета для батьків

Додаток 2. Перелік українських народних іграшок. Перелік дидактичних ігор

Додаток 3. Опоідання, вірші для дітей

Додаток 4. Перспективний план занять для дітей старшого дошкільного віку на рік

Додаток 5. Конспекти занять до перспективного плану

Додаток 6. Фотоальбом

Додаток 7. Добірка відеоматеріалів для перегляду дітьми

I Розділ. Вступ.

Актуальність теми досвіду.

У вихованні дітей дошкільного віку існує багато проблем, серед яких однією з найголовніших є така: як прищепити дитині, зберегти й посилити в ній відчуття причетності до родових, етнонаціональних ціннісних основ і водночас підготувати її до сприйняття та засвоєння найсучасніших інтелектуальних, технічних, технологічних і художніх здобутків людства. Розв'язання цієї проблеми - справа сучасних педагогів, і саме іграшка може тут істотно допомогти.

Іграшка - пам’ять етносу, нації, народу, людства про своє історичне та доісторичне минуле. Її форма є однією з початкових субстанціональних форм щодо освоєння людиною навколишнього середовища.

Народна іграшка є спадщиною подібно до рідної мови, казки, пісні. Вона перевірена дитячою любов'ю до неї, дитячою грою. Українська народна іграшка здавна привертає увагу чарівним світом її образів, сповнених поезії та казковості, що упродовж століть панували в уяві дітей, пробуджуючи фантазію і спонукаючи до творчості.

Народна іграшка має також неабиякі високі мистецькі якості і широкі виховні можливості. Емоційна дія образів, утілених у народній іграшці, широко застосовується педагогами в естетичному вихованні дітей, допомагає залучити їх до споконвічної культури свого народу. Використання її у роботі дошкільних навчальних закладів сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

Тому тему досвіду роботи вважаю актуальною для педагогічної теорії і практики.

Мета та завдання досвіду.

Мета досвіду роботи полягає у вивченні впливу народної іграшки як засобу всебічного виховання дітей.

Завдання досвіду роботи обумовлені його метою:

1. Вивчити проблему використання народної іграшки як засобу виховання дітей в творах педагогів світової і вітчизняної науки.

2. З’ясувати історію виникнення і розвитку української народної іграшки, її значення у різнобічному вихованні дітей, її види та зміст.

3. Проаналізувати вимоги програм виховання і навчання дітей в дошкільному навчальному закладі стосовно використання народної іграшки у виховному процесі.

4. Розробити систему роботи по ознайомленню дітей з українською народною іграшкою в групі старшого дошкільного віку та експериментально її перевірити.

5. Розробити практичні рекомендації для вихователів щодо використання української народної іграшки в роботі з дітьми.

Гіпотеза: За умови широкого використання української народної іграшки на заняттях та в повсякденному житті можна сформувати знання, практичні уміння дітей та повагу до української культури.

Методи дослідження:

- аналіз наукової літератури;

- опрацювання державних документів в галузі освіти;

- педагогічне спостереження;

- педагогічний експеримент (констатуючий);

- бесіда;

- вивчення продуктів діяльності.

Основна ідея досвіду.

Теоретична та практична цінність досвіду роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про історію виникнення і розвитку української народної іграшки, її види та значення у вихованні дітей, проведено експериментальне вивчення використання української народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми. Досвід роботи складається з чотирьох розділів. В першому розділі розкрита актуальність теми досвіду, мета і завдання. Другий розділ розкриває теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки. Третій розділ містить аналіз програмових вимог щодо ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з народною іграшкою. В четвертому розділі окреслюється технологія досвіду, діагностика і результативність роботи з дітьми.

Умови, в яких створювався досвід.

Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) №286 «Полунична галявинка»

Запорізької міської ради Запорізької області. Знаходиться на балансі територіального відділу освіти, молоді та спорту Ленінського району м. Запоріжжя. Юридична адреса: 069096 м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, б. 17а, т.224-77-51.

Дослідження проводилось на базі ДНЗ № 286 у старшій групі, кількість дітей – 33.

II Розділ. Теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки.

Види української народної іграшки, її зміст

Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві групи:

1. Іграшки, у яких основною рисою є пластичні, художньо-естетичні фактори: ляльки, коники, баранці, олені, цапки, вершники, птахи, "барині", "куми" тощо;

2. Іграшки, основною функцією яких є результат здійснення певної механічної дії: деркачі, фуркала, калатала, свистки, луки зі стрілами, брязкальця, хихички тощо.

Більш структурованим Олександр Найден вважає поділ іграшок за матеріалом, з якого вони створені: іграшки з дерева, глини, тканини, соломи, трави, паперу, кори, кістки, плодів різних рослин, тіста, сиру тощо.

Також науковець виділяє поділ за образно-ігровими та типажно-функціональними ознаками:

- антропоморфні образи-ляльки (з глини, дерева, трави, тканини, соломи, рогозу, комбіновані з різних матеріалів);

- зооморфні образи - свійські й дикі тварини: бички, цапки, свинки, баранці, козлики, корівки тощо (з глини, дерева, трави, тканини, соломи, рогозу, сиру).

- іграшки, які імітують "дорослі" меблі, посуд інші предмети побуту, знаряддя праці (шафи, стільці, столи, лавки, миски, глечики, колиски, візки, граблі, сокири тощо).

О. Найден наголошує, що можна також вважати класифікаційною ознакою регіон або місцевість створення іграшок: іграшки Львівщини, Харківщини, Волині, Київщини, Полтавщини, Середньої Наддніпрянщини тощо.

Підсумовуючи вище викладене можна стверджувати, що існує значна кількість класифікацій народних іграшок за різними критеріями.

Реалізація розвивальної методики ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки.

Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження.

Висновки.

Якщо розглядати дитинство як стан певного культуротворення, діяльнісна основа якого має рефлексивно-іграшковий характер, то в цьому разі роль іграшки значно актуалізується. Показово, що багато дитячих ігор та іграшок залишаються майже незмінними впродовж сотень (а може, й тисяч) років, і, як раніше: дитина творить гру - гра творить дитину.

Народна іграшка посідає важливе місце у системі засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.

Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей.

Перспективи подальшої діяльності у данному напрямку вбачаю в тому, щоб розробити доступну систему роботи з ознайомлення з українською народною іграшкою в групах молодшого та середнього дошкільного віку.

Іграшка - це засіб виховання дитини, без неї патріотів не виростити. Не буде патріотів - не буде Держави.

Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну!

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція), - К.,2012р.

2. Закан України «Про дошкільну освіту та виховання» від 11.07.2001р. стаття 7.

3. Лист МОН України № 1/9-341 27.06.2014 «Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році»

4. Лист МОН України 1/9-614 від 27.11.2014 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання»

5. Наказ МОН України №1232 від 27.10.2014 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»

6. Дитина в дошкільні роки. Комплексна додаткова освітня програма, - Запоріжжя, 2011р.

7. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі. – К.: Вища шк., 2003. – 206 с.

8. Васильєва Т. Українська традиційна іграшка та лялька// Дитячий садок. – 2002. – №11. – С. 3.

9. Генна пам’ять народної іграшки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bereginya-rodu.org/statti/igrahka/php. – Загол. з екрана.

10. Григоренко Г.І. Українська народна іграшка. – Запоріжжя 1998

11. Даденков М.Ф. Історія педагогіки. – К.: Знання, 1999. – 324 с.

12. Джерелянський П. Людська душа потребує краси// Сільський вісник. – 2006. – № 7 (61). – С. 12.

13. Карпова С.Н. Игра и нравственное развитие дошкольников. – М.: Наука, 2001. – 267

14. Косаковская Е.А. Игрушка в жизни ребенка. – М.: Наука, 2000. – 214 с.

15. Крутенко Н. Розповіді про кераміку. – К.: Либідь, 2002. – 226 с.

16. Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи// ОМ. – 2001. – №3 – С. 27-30.

17. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. – К.: АртЕк, 1999. – 256 с.

18. Нечаева В.Г. Народознавство у дитячому садку. – К.: Знання, 2001. – 368 с.

19.Новоселова С.Л. Игра дошкольника. – М.: Наука, 1999. – 158 с.

20. Нойшюц К. Куклы – своими руками. – М.: Наука, 2001. – 109 с.

21. Огурцова С. Дитина у світі скульптури// Дитячий садок. – 2004. – №14. – С. 14-15.

22. Фіголь Д.І. Українська народна дитяча іграшка. – К.: Знання, 1999. – 229 с.

23. Флерина Е.А. Игра и игрушка. – М.: Наука, 1999. – 214 с.

24. Эльконинова Л.И. О предметности детской игры// Психология. – 2000. – № 2. – С. 8-

25. Янківська О.П. Значення народної іграшки в дитячому віці. – К.: Знання, 2005. – 129

Зміст

I Розділ. Вступ

1.1. Актуальність теми досвіду

1.2. Цілі та завдання досвіду

1.3. Основна ідея досвіду

1.4. Умови, в яких створювався досвід

II Розділ. Теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки

2.1. Проблема використання народної іграшки як засобу виховання дітей в творах педагогів світової і вітчизняної науки

2.2. Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей

2.3. Історія виникнення і розвитку української народної іграшки

2.4. Види української народної іграшки, її зміст

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности