Стаття 1. Завдання та сфера застосування Кодексу

Стаття 1. Завдання та сфера застосування Кодексу

 

Положення Кодексу є обов’язковими для кожного прокурорсько-слідчого працівника та мають сприяти сумлінному, якісному й ефективному виконанню покладених на нього професійних обов’язків, зміцненню репутації, підвищенню авторитету, а також зростанню громадської довіри до органів прокуратури.

 

Завданнями Кодексу є:

1) забезпечення ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов’язків на підставі законності, норм моралі та високої культури;

2) запобігання корупції в органах прокуратури;

3) зростання громадської довіри та підвищення авторитету органів прокуратури;

4) формування позитивної суспільної думки щодо діяльності органів прокуратури;

5) створення умов для розвитку у працівників органів прокуратури загальнолюдських морально-етичних цінностей та формування почуття відданості справі утвердження законності.

 

 

Вимоги Кодексу є обов’язковими для прокурорів з моменту ознайомлення з його положеннями, про що робиться письмове засвідчення в особовій справі.

 

3. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРОКУРОРА

 

Стаття 5. Підтримання честі і гідності професії

 

Прокурор повинен підтримувати честь і гідність своєї професії, свою професійну компетентність на належному рівні. У своїй діяльності завжди відповідати найвищим етичним та естетичним вимогам, сумлінно виконувати службові обов’язки.

 

У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію прокурора, останній вправі звернутися до суду з відповідним позовом про захист своїх прав.

 

Стаття 6. Незалежність та самостійність

 

При виконанні службових обов’язків прокурор має бути незалежним, що передбачає його свободу від будь-якого впливу, тиску чи втручання в діяльність. З метою дотримання цього принципу прокурор зобов’язаний активно протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність.

 

При прийнятті конкретних рішень бути самостійним та незалежним:

– від протиправного впливу з метою перешкодити виконанню службових обов’язків або домогтись прийняття неправомірного рішення з боку представників інших органів влади, об’єднань громадян, підприємницьких структур та окремих осіб;

– відмежуватись від будь-яких корисливих і приватних інтересів, зовнішнього та політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації;

– ігнорувати вимоги та рекомендації не уповноважених осіб щодо вирішення справ і матеріалів і, не обмежуючись цим, вживати в установленому порядку заходів для притягнення винуватців до відповідальності;

– утримуватися від будь-яких дій чи поведінки, що заважали б належним чином виконувати свої повноваження і були не сумісними з посадою прокурора;

– керуватись лише вимогами закону, правилами етики професії та своїми переконаннями.

 

Стаття 7. Справедливість, неупередженість та об’єктивність

 

Прокурор повинен діяти в межах повноважень, визначених законом, справедливо, неупереджено та об’єктивно:

– не повинен продовжувати кримінальне переслідування, якщо розслідування показує необґрунтованість чи незаконність обвинувачення;

– враховувати всі обставини у справі, включаючи ті, що стосуються підозрюваного (обвинуваченого, підсудного, засудженого), незалежно від того, чи є вони доказами вини або невинуватості останнього;

– бути політично неупередженим, виключати можливість будь-якого впливу або тиску на свою професійну діяльність органів місцевої влади та самоврядування, посадових осіб, а також рішень, програм та дій політичних партій, інших суспільних об’єднань чи їх органів;

– не висловлювати публічно своєї власної позиції з тих чи інших питань поточної політики, щоби не ставити під сумнів свою неупередженість;

– утримуватися під час перебування на службі в органах прокуратури від висування своєї кандидатури у народні депутати України.

 

Стаття 8. Недопущення дискримінації

 

Прокурор повинен захищати принцип рівності всіх громадян перед законом та не допускати проявів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

 

Стаття 9. Недопущення проявів корупції

 

Прокурор має суворо дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції:

– не використовувати у своїх особистих інтересах, інтересах родини або інших осіб будь-яку інформацію, яка стала відомою під час виконання професійних обов’язків;

– не сприяти фізичним та юридичним особам, з використанням свого службового становища, у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою одержання для себе, своїх родичів або інших осіб матеріальних благ, послуг, пільг та інших переваг;

– не використовувати державне майно, інші засоби організаційно-технічного та іншого забезпечення в особистих інтересах, а також в інших цілях, не пов’язаних з виконанням професійних обов’язків;

– не приймати будь-які подарунки, винагороди, не отримувати якусь користь, заохочення чи гостинність у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків, а також від осіб, які можуть скомпрометувати чесність, справедливість та неупередженість прокурора;

– запобігати конфліктам між власними інтересами та інтересами служби, а у разі виникнення ситуації, коли особиста зацікавленість перешкоджає виконанню посадових обов’язків, повідомити про це безпосередньому керівникові для врегулювання конфлікту інтересів.

 

4. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПОЗАСЛУЖБОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРОКУРОРА

 

Стаття 16. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації

 

Прокурор не вправі використовувати своє посадове положення в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Зобов’язаний утримуватися від поведінки, дій і висловлювань, які можуть зашкодити його репутації, а також скомпрометувати незалежність, послідовність, справедливість органів прокуратури.

 

Стаття 17. Обмеження участі прокурора у політичній діяльності та щодо сумісництва

 

Прокурор не може належати до політичних партій, об’єднань та рухів, брати участь у будь-якій політичній діяльності, суміщати виконання своїх службових обов’язків з іншою діяльністю, окрім наукової, творчої та викладацької.

 

Стаття 18. Членство в професійних асоціаціях та спілках

 

Прокурор має право створювати або приєднуватися до професійних асоціацій та спілок, які представляють і захищають його інтереси та права.

 

Стаття 19. Ставлення до релігії

 

Використовуючи свободу світогляду, закріплену Конституцією України, працівники прокуратури мають право вільно визначати своє ставлення до релігійної діяльності, брати участь у діяльності релігійних об’єднань, не допускаючи їх втручання у свої службові справи.

 

 

5. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ

 

Стаття 20.Взаємовідносини з виконавчою та законодавчою владою

 

Прокурор здійснює нагляд за законністю рішень, прийнятих органами законодавчої та виконавчої влади.

 

Прокурор не повинен втручатися в діяльність органів законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування, окрім випадків, коли їхні рішення чи дії суперечать законодавству та потребують заходів прокурорського реагування.

 

Прокурор повинен співробітничати з ними при виконанні своїх службових обов’язків і здійсненні заходів щодо зміцнення правопорядку, якщо це не суперечить принципу його незалежності.

 

Прокурор повинен уникати членства в комісіях, комітетах та інших колегіальних органах, що утворюються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

Стаття 21.Взаємовідносини з правоохоронними органами

 

У взаємовідносинах з працівниками інших правоохоронних органів України прокурорзобов’язаний проявляти вимогливість та принциповість, що базуються на вимогах закону.

 

Стаття 1. Завдання та сфера застосування Кодексу

 

Положення Кодексу є обов’язковими для кожного прокурорсько-слідчого працівника та мають сприяти сумлінному, якісному й ефективному виконанню покладених на нього професійних обов’язків, зміцненню репутації, підвищенню авторитету, а також зростанню громадської довіри до органів прокуратури.

 

Завданнями Кодексу є:

1) забезпечення ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов’язків на підставі законності, норм моралі та високої культури;

2) запобігання корупції в органах прокуратури;

3) зростання громадської довіри та підвищення авторитету органів прокуратури;

4) формування позитивної суспільної думки щодо діяльності органів прокуратури;

5) створення умов для розвитку у працівників органів прокуратури загальнолюдських морально-етичних цінностей та формування почуття відданості справі утвердження законності.

 

 

Вимоги Кодексу є обов’язковими для прокурорів з моменту ознайомлення з його положеннями, про що робиться письмове засвідчення в особовій справі.

 

3. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРОКУРОРА