Абстрактно- асоціативний напрям образотворчої діяльності. Особливості творчого розвитку учнів через призму абстрактно-асоціативного малювання. Навести приклад фрагмента уроку.

. Уроки з художньої культури я проводжу на засадах синтезу словесної, музичної, візуальної та інших видів художньої творчості. Проводжу їх, як в традиційній, так і в нетрадиційній формі. До нетрадиційних типів уроків можна віднести: уроки-ігри (ділові, рольові, мистецькі); урок-кросворд; урок-подорож; урок-гра «Кубики», в ході якого учні відгадують завдання, які зашифровано на гранях кубиків (по 6 завдань); уроки-ігри «Аукціон»; «Сходження на вершину знань»; що дозволяють повторити засвоєні знання; уроки-сценарії; урок «Що, де, коли?»; уроки-пошуки (із організацією самостійної роботи учнів): урок-екскурсія, урок-диспут, урок-проект.

У ході уроку я використовувую різні методи, які б стимулювали художню активність школярів. Найпоширеніший з них - вербальний, тобто бесіда, оповідання про події минулого чи екскурс у майбутнє, вірші, музичний супровід, який може бути тлом усього уроку. На уроках художньої культури застосовую такі методи:

• організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, лекція), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні; за логікою передавання та сприйняття інформації: індуктивні (від часткового до загального), дедуктивні (від загального до часткового); за ступенем самостійності мислення: репродуктивні, проблемно-пошукові);

• стимулювання і мотивації навчальної діяльності (методи стимулювання інтересу до навчання: навчальних дискусій, забезпечення успіху в навчанні, пізнавальних ігор, створення ситуації інтересу у процесі викладання навчального матеріалу, створення ситуації новизни навчального матеріалу, опори на життєвий досвід учнів; метод заохочення);

• контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: усне опитування (індивідуальне та фронтальне), тести, практична робота).

Можна застосовувати і нетрадиційні методи навчання, а саме: евристичні (когнітивні - метод уживання, метод змістовного (смислового) бачення, метод образного бачення, метод евристичного спостереження, метод досліджень, метод гіпотез; креативні - метод придумування, метод «Якби...», методи учнівського планування, методи взаємонавчання, метод рецензії, метод самооцінки; метод евристичного «занурення»), інтерактивні (коло ідей, мікрофон, дискусія, мозаїка, «Так - Ні», побудова асоціативного куща тощо), системи знань, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання (метод проектів).В 9 класі, згідно програми, відведено три години на розкриття теми «Художня культура рідного краю», де я намагаюся ґрунтовно ознайомити школярів з образотворчим, музичним, театральним, хореографічним мистецтвом нашого краю.

Отже, в загальноосвітніх закладах дитина залучається до багатогранного світу візуального мистецтва та розвиває свої художні здібності через уроки образотворчого мистецтва, ознайомлюється з художньою культурою рідного краю,

Фрагмент уроку

Тема. «КАЗКОВА КВІТКА ПЕТРИКІВКИ»4клас

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок.

Розповідь учителя.

Петриківка – це село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми мальвами і жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими, що на городі чи в саду, а мальованими – на дерев’яних тарелях, скриньках, вазах, колисках, столах, просто на папері.

Мабуть, у жодному осередку народного мистецтва немає такої кількості різноманітних художників. Кожен – самобутній і неповторний творець, зі своїм особливим, властивим лише йому «почерком». Водночас їх об’єднують витоки – традиційне, народне малювання. Їхні роботи характеризуються надзвичайною декоративністю, яскравим святковим буянням фарб і разом з тим – витонченістю малюнка, віртуозністю, своєрідністю засобів виконання. Соковиті, яскраві квіти майстрів Петриківки зачаровують своєю красою.

Малюють петриківці темперними фарбами. Це фарби, які розведені на яєчному жовтку, молоці, вишневому клеї. Використовують для малювання на дереві. Це надає їм легкості, прозорості, підсилює інтенсивність кольору. В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Петриківські майстри в орнаменти розписів вплітають садові й польові квіти, колосся різних злаків, грона винограду, важкі кетяги калини. Їхня мета – втілити в одному образі красу усіх рослин.

Квітка в уявленні петриківців – це символ пишності природи, її розкішного цвітіння, щедрості плодів. Щоб наголосити на цьому, майстри вдаються до фантастичних перебільшень, творять свій, петриківський, світ краси. Секрет своєрідності їхнього розпису багато в чому залежить від саморобних пензлів, якими користуються народні умільці.

.

Малювали ягоди калини за допомогою очеретинки, вмочували її у фарбу, а потім на папір. Виходили однакові ягоди. А ягоди суниць малювали просто пальцем.

Перегляд зразків робіт майстрів петриківського розпису.

Т. Пата «Зозуля на калині»

– До старшого покоління майстрів належить Тетяна Пата. ЇЇ твори надзвичайно життєрадісні, ніби пронизані гарячими сонячним промінням. Зверніть увагу: сильні контрастні сполучення кольорів не порушують загальної цілісності композиції. Це різні відтінки червоного, синього і жовто-зеленого. У букетах нічого не загубилося, всі елементи врівноважені.

З такою спостережливістю і любов’ю художниця відтворила найхарактерніші риси кожної гілочки, кожної лугової травинки. При цьому Тетяна Пата зберегла принцип стилізації елементів у декоративній композиції.

Марія Кравець «Степове літо»

Такі види композицій використовували в настінному розписі як компоненти декору. Характерна особливість традиційної композиції Петриківки – розташування в центрі трьох великих квіток, а з боків відгалужуються менші за розміром квіточки і пуп’янки.

Валентина Дека «Квітучий край»

Пізніше такі композиції почали писати на папері – так було зручніше. Але й надалі кольорове рішення композиції тримається на трьох основних кольорах. Погляньте, як це виглядає у композиції Валентини Деки «Квітучий край».

– Який художній образ створила майстриня?

Сучасні майстри петриківського розпису, створюючи композиції, використовують багату палітру споріднених кольорів.

Як і багато років тому так і нині всі декоративні композиції, створені у Петриківці, мають спільну основу – однакові елементи написання: зернятко, вусик, листок, горішок та багато інших. Ми навчимося писати найважливіші.

V. Практична діяльність учнів.

Підготовчі вправи

«Зернятко» – це простий мазок, форма якого залежить від форми пензлика. Він має одним з основних елементів петриківського розпису.

Проводимо на папері вертикальну та горизонтальну лінії. Уздовж вертикальної лінії наносимо «зернятка» круглим пензлем, що при намочуванні збирається на кінчику в голочку. Для цього можна використати фарбу будь-якого кольору. Корпусом пензлика натискаємо так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, намагаємося наносити «зернятко» однакового розміру і на однаковій відстані. Ми не тільки навчимося правильно наносити такий мазок, а й потренуємо окомір і вправність своєї руки.

Так само наносимо «зернятка» уздовж горизонтальної прямої. Якщо наносити «зернятка» похило до проведеної кінчиком пензля прямої лінії, то можна отримати або колосок, або листок акації. Це залежатиме від напряму «зернятка». Спробуємо і переконаємося.

«Криве зернятко»

Наступний елемент петриківського розпису «криве зернятко». Набираємо фарбу на круглий пензлик і починаємо наносити мазок, як і звичайне «зерня», але при натискуванні трохи повертаємо руку вправо чи вліво. Маємо викривлену півколом краплину. Пишемо «криві зернятка» попарно, назустріч одне – одному – отримаємо пуп’янок.

Якщо об’єднати чотири чи п’ять «кривих зернят», можна отримати пелюстку великої квітки. Спробуймо себе і в цьому.

«Гребінчик»

Мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком, який передають за допомогою легкого дотикукінчика пензля. Покладені кілька таких мазків нагадують гребінець.

«Горішок»

Складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставленими один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлунками гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.

«Перехідний мазок»

Накладається одним пензлем але двома фарбами. Спочатку пензель вмочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, жовту). Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого.

Фізкультхвилинка.

Пензлик кінчиком донизу поверну,

Цілу дюжину зерняток нанижу,

Вийде колосок зернистий,

Вийде квітка серед листя.

Самостійна робота

– Ми потренувалися наносити основні елементи розпису, а тепер спробуймо придумати і написати композицію «Казкова квітка Петриківки».

– Зобразіть стебло, квітку, листя, пуп’янки, маленькі квіточки, травинки та вусики. Зверніть увагу: майстри працюють узагалі без простого олівця. Це ще один секрет. Наносячи мазки майстер обертає аркуш навколо своєї руки, а не навпаки! Так зручніше писати, а робота виходить охайнішою.