Бунт, як форма масової поведінки

 

Бунт - збірне поняття, що означає ряд стихійних форм колективного протесту: заколот, хвилювання, смута, повстання. Причиною виникнення служить масове невдоволення чим-небудь або ким-небудь. Бунт означає непокору властям.

Розглянемо форми організованого протесту. Якщо опір - це пасивний спосіб вираження своєї незгоди, то протест - активна форма зашиті своїх інтересів від зазіхань ззовні. Серед форм організованого протесту виділяються:

· відкритий пасивний протест - невиконання наказів, непокора, невихід на роботу;

· прихований пасивний протест - підбурювання до опору, змова, розклеювання листівок, робота упівсили;

· відкритий активний протест - мітинги, демонстрації, страйки. страйку:

· прихований активний протест і опір - терористична боротьба, створення політичної нелегальної партії, підготовка військового перевороту.

 

Демонстрація, як форма масової поведінки

Демонстрація - тимчасове і добре організоване колективне виступ на захист будь-яких цілей або в знак протесту проти чого-небудь. Вона вимагає попереднього планування і підготовки. В цілому демонстрації здатні викликати незворотні зміни в суспільстві.

 

Масовий вплив. Особистість, як об’єкт масового впливу.

На сьогоднішній день маніпулятивний масовий вплив вбачають в усьому: у формуванні особистісних структур, культурних і поведінкових норм і це все відбувається у звичайних природніх актах навіювання (сугестії), випадках неконтрольованого учасниками спілкування психофізіологічного домінування людини над людиною. Тому, під масови впливом слід розуміти таку дію, яку певна особа, найчастіше фахівець у галузі масової комунікації, виявляє стосовно інших осіб,викликаючи у них однакові настрої та формуючи однакові думки,й на основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку або натовп), в якій кожна людина здатна виявляти передбачувані або й непередбачувані фахівцем однокові емоційно-вольові, інтелектуальні або фізичні реакції. Для розуміння процесу масового впливу слід розібратися у його засадах. Особистість як об’єкт масового впливу. Спілкування з масами відбувається через спілкування з кожною окремою людиною. Суб’єктно-суб’єктний підхід – це шанс побачити масу не як отару чи зграю, а як вищу групову форму вияву людськості, носієм чого є індивідуум, людина розумна і мисляча. Достукатися до маси можна тільки через душу і розум конкретних людей. Маса формується і переформатовується через зміни в психології окремої людини, що є частинкою публіки чи натовпу. Те масове, що живе в кожному з нас, постійно трансформується під тиском особистісного, індивідуального. Усі інститути масової комунікації, які створюють або руйнують маси, апелюють до особистості. Вони то пробуджують в ній масове, заховане глибоко в психіці, то навпаки — витягують на світ особистісне на противагу масовому. Протистояти «пробудженню» масового можна тільки критично налаштувавшись до комуніканта та піддаючи сказане чи написане ним ретельному аналізові. Причиною того, що люди піддаються масифікації є їхня психологія, в якій домінують дві протилежні тенденції: тенденція до індивідуалізації та тенденція до інфляції особистості. Інфляція особистості проявляється в намаганні розчинитися в масовій культурі, жити на рівні потреб тієї субкультури, апологетом якої стає людина. Впливи бувають психологічні та фізичні. Різновидом фізичного впливу є психотропний вплив, тобто фізичний вплив на психіку через застосування спеціальних речовин,що діють на людину. Масовий вплив протиставляється впливам на особистість з метою їїї формування.

 

Масове зараження, як психологічний вплив.

Масове зараження – це неконтрольований свідомістю комуніканта і непланований, але природній акт взаємодії комунікаторів; передача емоційно-збудливих станів від комуніканта до членів маси, яка відбувається на психофізіологічному рівні контактів поза поняттєвим впливом або паралельно з ним.

Масова сугестія, як психологічний вплив.

Масова сугестія (навіювання) – це відкритий, технологічно визначений, добре усвідомлюваний, планований процес тиску на комуніката, не усвідомлюваного ним; природний процес упливу однієї людини на іншу за допомогою прохання, переконування, доведення, аргументування, наказу і т. п., що має за мету змінити установки, ціннісні орієнтації, поведінку людини. Кожна людина піддатлива сугестії через те, що вона не може бути абсолютно критичною, бо не володіє всім досвідом людства і її досвід не є абсолютно повним щодо природи і життя; у людині бореться свідоме й несвідоме, увага й неуважність, довіра й недовіра, істина й омана і т. д. Залежно від засобів впливу виділяються два основних види навіювання: вербальне - за допомогою мови та невербальне - за допомогою жестів, певних форм поводження, створюваних образів тощо. При навіюванні за допомогою мови основу складає не значення слів і пропозицій, не логічна аргументація, а побудова мови, її форма, джерело та супутня паравербальна інформація: інтонація, гучність, темп, дикція, образність і т. п.

Навіювання може бути прямим і непрямим. Пряме навіювання характеризується відкритістю впливу, чітким формулюванням вимог, безпосередньою спрямованістю на конкретного індивіда. Непряме - більшою мірою належить до методів маніпулювання і звичайно є складовою частиною маніпуляційних акцій. Воно здійснюється за допомогою опосередкованого впливу, шляхом натяків, незакінчених фраз.

Різновидом навіювання є переконання.

Навіювання визначають ще як словесне зараження.

Масова маніпуляція, як психологічний вплив.

Масова маніпуляція – процес керування комунікатом поза його усвідомленням процесу впливу; прихований вербальний, зображальний, жестово-руховий вплив на членів маси, метою якого є поширення масових настроїв, формування громадської думки, її корекція серед членів маси. Масова маніпуляція також пов’язана з прихованою для членів маси актуалізацією чи зміною їхніх установок, ціннісних орієнтацій або вчинків. Ефективність маніпуляції визначається ступенем або несвідомого наслідування, або рефлексії й саморегуляції членів маси на основі оманливих уявлень про причини й наслідки того, що відбувається. Велике значення для ефективної масової маніпуляції має масове зараження, яке передує маніпуляції або відбувається паралельно з нею.

Основою, на якій треба відрізняти маніпуляцію від інших видів впливу, є здатність адресата впливу контролювати або не контролювати цей процес, усвідомлювати чи не усвідомлювати його. Маніпуляційний вплив є неконтрольований, неусвідомлюваний, прихований для адресата процес упливу на нього, який відбувається поза його волею та бажанням. Маніпуляція відрізняється від звичайного процесу сугестії, навіювання тим, що маніпуляція має технологічно-професійну основу, планується і контролюється комунікантом.

У нашій мові слово “маніпуляція” вживається в значенні “вправного і прихованого керування”. Отже, це приховане керування, факт якого не повинен бути помічений комунікатом. Успіх маніпуляції залежить від довіри комуніката і віри його в те, що все, що говорить комунікант, є правдою. Крім того, успішна маніпуляція передбачає такі закономірності:

· Чим менше знає людина, тим більш вона маніпульована.

· Чим більш аполітична людина, тим більш вона маніпульована.

· Чим більш довірлива людина, тим більш вона маніпульована.

 

Масова рефлексія.

Неадекватну задумові комуніканта поведінку маси, яка є результатом самоаналізу, що здійснили індивіди всупереч масифікації і масовій свідомості, називають ще масовою рефлексією. Вона сприяє розпаду маси і виходу з неї індивідів. Завданням масифікаторів є гальмування рефлексії у людини. Власне завдяки рефлексії людина може саморегулювати свою поведінку. Якщо рефлексія поширюється на всіх членів маси, вона набуває статусу масової.

 

Механізми поведінки мас.

Основний механізм поведінки мас. Основним механізмом масової поведінки (робити так, як всі!) є масове наслідування. – це особлива форма поведінки членів маси, пов’язана зі свідомим або несвідомим відтворенням тих дій, стилю, рис характеру, ідеалів, соціальних норм, ритуалів, звичаїв, правил поведінки, носіями яких є або члени маси, або її творці чи лідери.

Призначення масифікатора. Кожна маса існує на двох рівнях свого перебування: рівень формування і рівень поведінки. Відповідно професійні комуніканти поділяються на дві групи: масифікатори та лідери. Так, агітатори, політики найчастіше є лідерами, а рекламісти, піарники, журналісти – масифікаторами.

Призначення лідерів, вожаків, керівників – керувати сформованими публіками чи натовпами, вести їх за собою.

Призначення масифікаторів полягає у формуванні маси, а не в тому, щоб щось нав’язати чи підкорити собі людей. Істинним призначенням вправного масифікатора є перетворення свідомих та розумних індивідів на некритичну, ірраціональну й емоційну масу шляхом пониження рівня раціоналізму в поведінці людини.

Лідери працюють за законом сформованої маси: чим згуртованішою є маса, тим більше в ній переважає надособистісних ознак (більша втрата раціонального, логічного, сильніший вияв емоцій) і тим більш вона керована, оскільки особистості меншою мірою здатні аналізувати команди чи заклики лідера і готові їх бездумно виконувати.

Сучасні ЗМК (засоби масової комунікації) майже не виконують функції безпосереднього впливу на сформовану масу як вожді, лідери, вожаки. Вони займаються більш “тонкою справою”: формують маси зі “свідомих та розумних індивідів”, маси, які готові йти за справжніми лідерами.