Монтаж електропроводок у трубах

Прокладка відкритої і прихованої електропроводки в сталевих трубах вимагає витрати дефіцитних матеріалів і трудомістка в монтажі. Тому їх застосовують для захисту проводів від механічних пошкоджень, а також для захисту ізоляції і самих проводів від руйнування їдкими парами і газами, попадання всередину труби вологи, пилу і вибухопожежонебезпечних сумішей з навколишнього середовища.

Застосовувані для електропроводок сталеві труби діляться на три групи: водогазопровідні звичайні, легкі і тонкостінні електрозварні.

Перед монтажем електропроводки в трубах внутрішню поверхню труб очищають від окалини та грата і виробляють забарвлення внутрішньої і зовнішньої поверхонь асфальтовим лаком. Труби, що прокладаються в бетоні, зовні не фарбується для кращого зчеплення з бетоном. Оцинковані труби прокладають без забарвлення. При монтажі дотримуються нормалізованих значень кутів і радіусів вигину труб у Залежно від діаметру труб, кількості і перетину прокладають у них проводів. Водогазопровідні звичайні труби застосовують тільки під вибухонебезпечних установках; легкі - в обгрунтованих (з точки зору економії металу) випадках при відкритому прокладанні в сухих і вологих приміщеннях; а також при прихованій прокладці в сухих і вологих приміщеннях, на горищах, в подлівних підлогах, фундаментах та інших будівельних елементах з ущільненням місць введення в коробки і з'єднанням труб сталевими муфтами на різьбі. Тонкостінні електрозварні труби застосовують при відкритому прокладанні в сухих і вологих приміщеннях без ущільнення місць з'єднання та введення в коробки.

На місці монтажу електропроводки труби укладають готовими вузлами, з'єднують їх між собою і затягують в них дроти. Заготівля трубних блоків в майстернях електромонтажних заготовок передбачає використання нормалізованих елементів у вигляді кутів зі стандартними радіусами вигину. Труби заготовляють у майстерень або за ескізами, або по макетах, що імітує розташування електроприймачів, до яких підводять труби з проводами. З'єднання муфтою на різьбі виконують з ущільненням клоччям на сурику або спеціальної фторопластовою стрічкою марки ФУМ. Таке з'єднання обов'язково для звичайних і легенів водогазопровідних труб у вибухонебезпечних зонах, сирих, жарких приміщеннях, а також у приміщеннях, що містять пари і гази, які надають шкідливий вплив на ізоляцію проводів. У сухих незапорошена приміщеннях допустимо з'єднання сталевих труб гільзами або манжетами, без ущільнення.

Сталеві труби при відкритому способі монтажу електропроводки кріплять скобами і хомутами. Заборонено кріплення сталевих труб всіх типів до металоконструкцій за допомогою електричної та газової зварювання. При прокладанні сталевих труб повинні бути витримані певні відстані між точками їх кріплення: не більше 2,5 м для труб з умовним проходом 15-20 мм, 3 м - з проходом 25 - 32 мм, не більше 4 м - з проходом 40-80 мм, не більше 6 м - з проходом 100 мм. Допустимі відстані між протяжними коробками залежать від числа вигинів трубної лінії: при одному - не більше 50 м; при двох - не більше 40 м; при трьох - не більше 20 м. Вибір діаметра сталевої труби для розміщення в ній проводів залежить від їх кількості та діаметра проводів.

У вертикально прокладені труби провід а рекомендується затягувати знизу вгору. З'єднання і відгалуження проводів, прокладених у трубах, виконують у коробках і ящиках. (Додаток № 8)

В

Глава 3. Захисні заходи електробезпеки

Значна кількість нещасних випадків від ураження електричним струмом пов'язано з тим, що порушується ізоляція електроприймачів. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинна бути застосована, по крайней міру, одна з наступних захисним заходів: заземлення, занулення, захисне відключення, розділовий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.

Захисне заземлення - навмисне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих нетоковедущих частин електроприймачів (електроустановок), які можуть виявитися під напругою. (ГОСТ 12.1.009 - 76. ССБТ. Електробезпека. Терміни та визначення). p> Занулення - навмисне електричне з'єднання металевих неструмоведучих частин електроприймачів (електроустановок) з нейтральною точкою трансформатора живильної підстанції металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою Заземлення або занулення електроустановок слід виконувати:

• у всіх електроустановках при напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму;

• в електроустановках, експлуатуються в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особоопасних і зовнішніх установках - при напрузі вище 42 В, але нижче 380 В змінного струму і вище 110 В, але нижче 440 В постійного струму. p> Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї з наступних умов: вогкості (> 75%) або струмопровідного пилу, струмопровідних підлог, високої температури (> 30 В° С), можливості одночасного дотику людини до яких з'єднання з землею металоконструкцій будинків, апаратам, механізмам і до металевих корпусів електрообладнання.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з наступних умов: особливої вЂ‹вЂ‹вогкості (> 90%), хімічно активної чи органічної середовищем, одночасно двох і більше умов підвищеної небезпеки.

Занулення застосовується лише в одній з систем електричної мережі - в ЕУ до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю (TN). В інших групах ЕУ застосовується захисне заземлення. p> При виробництві робіт в електроустановках повинні виконуватися спеціальні заходи (Організаційні, технічні), що забезпечують електробезпеку. У Зокрема, роботи в електроустановках проводяться за нарядами - допусками або за розпорядженнями.

Наряд-допуск - це завдання на виробництво роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми і визначає зміст, місце роботи, час її початку і закінчення, умови безпечного проведення, склад бригади і осіб, відповідальних за безпечне проведення роботи.

Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається тривалістю робочого дня виконавців. За розпорядженням виконуються роботи, як правило, в електроустановках до 1000 В.

Організаційними заходами, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках, є:

• оформлення робіт нарядом-допуском, розпорядженням або переліком робіт, які виконуються в порядку поточної експлуатації;

• допуск до роботи - проводиться після перевірки підготовки робочого місця. Підготовка робочого місця здійснюється виконавцем робіт за дозволом, який видає від оперативного персоналу (диспетчера). У тих випадках, коли виробник робіт суміщає обов'язки допускача, підготовку робочого місця він повинен виконувати з одним із членів бригади, який має групу III. Підготовка робочого місця і допуск бригади до роботи можуть проводитися тільки після отримання дозволу від оперативного персоналу або уповноваженого на це працівника. Дозвіл про допуск бригади до роботи може бути передано персоналу, виконуючому підготовку робочого місця, особисто, по телефону, радіо, з нарочним або через оперативний персонал проміжної підстанції;

• нагляд під час роботи (після допуску до роботи). Нагляд за дотриманням бригадою вимог безпеки покладається на виконавця робіт (наглядача). Не допускається спостерігачеві поєднувати нагляд з виконанням будь-якої роботи. При необхідності тимчасового відходу виробник робіт (наглядач) зобов'язаний видалити бригаду (з виведенням її з РУ та закриттям вхідних дверей на замок);

Технічні заходи електробезпеки. До технічних заходів профілактики електротравматизму відносяться:

В· зняття напруги;

В· електроізоляція обладнання;

В· застосування зниженої напруги;

В· застосування захисного заземлення та занулення електроустаткування;

В· захисне відключення, блокування від;

В· застосування захисних засобів.

Засоби захисту від ураження електричним струмом