Модуль 3 «Проблеми застосування правових норм» (ЗМ-3)

Мета і завдання дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» за модулем 3: «Проблеми застосування правових норм»

Програма курсу «Проблеми теорії та філософії права» включає до свого складу модуль 3 «Проблеми застосування правових норм», який пов’язаний із викладанням та вивченням основних проблем реалізації правових норм. Зміст цього модуля складений відповідно до вимог державного освітнього стандарту спеціалізованої підготовки магістрів за науковим напрямом «8.060101 Правознавство».

Головною метою вивчення дисципліни за модулем 3 «Проблеми застосування правових норм» є поглиблення знань студентів-юристів, які навчаються у магістратури, що стосуються механізму реалізації, у тому числі і застосування норм права в Україні.

Основними завданнями вивчення дисципліни за модулем 3 «Проблеми застосування правових норм» є:

· ознайомлення студентів з механізмом взаємодії і взаємозалежності основних понять і концепцій проблем реалізації права;

· у межах досягнення поставленої мети одержання студентами інформації про основні теорії застосування правових норм;

· дослідження співвідношення застосування норм національного права і міжнародного права;

· виявлення основних проблем щодо реалізації та застосування правових норм на сучасному етапі розвитку юридичної науки;

· виявлення місця і значення застосування правових норм у системі юридичних наук як основи і методологічного бази практичної діяльності і наукових досліджень у різноманітних галузях юриспруденції;

· вивчення основних понять і структури правової системи;

· вміння орієнтуватися у змісті основних теорій співвідношення різноманітних галузей права, що пропонуються вітчизняною правовою доктриною;

· розуміння порядку, способів та наслідків імплементації міжнародно- правових норм у правову систему України.

 

б) Для досягнення зазначеної мети та завдань студенти, по завершенню навчання із дисципліни проблеми застосування юридичних норм, студент повинен:

· мати уявлення про поняття і структуру системи права, їх значення для розвитку правової системи України;

· добре орієнтуватися за змістом в основних проблемах застосування правових норм, співвідношення міжнародного і національного права, що пропонуються вітчизняною правовою доктриною;

· оволодіти способами і засобами імплементації міжнародних правових норм у правову систему України;

У результаті вивчення модуля №3 дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студент, що навчається у магістратури, повинен мати практичні навички, які дають йому можливість вільно та без залучення сторонньої допомоги застосовувати правові норми, у тому числі шляхом оформлення індивідуальних правозастосовчих актів.

Місце курсу «Проблеми теорії та філософії права»

у навчальному плані і ЗПП

Вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» надасть можливість студентам-юристам у своїй навчальній і науковій діяльності застосовувати методологію і теоретичні надбання сучасної філософії та теорії права у процесі осмислення різноманітних суспільно-політичних, правових і культурологічних проблем, що має сприяти якісному і всебічному оволодінню студентами-юристами досягнень світової і вітчизняної думки у галузі правознавства. У майбутньому, знання, що були отримані під час вивчення цієї навчальної дисципліни, будуть сприяти їх більш цілісній і цілеспрямованій практичній діяльності як юристів.

Практичні результати вивчення курсу

«Проблеми теорії та філософії права»

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студент повинен знати:

· основні проблеми теорії та філософії права;

· практичне значення розв’язання цих проблем (проблем теорії та філософії права) для потреб державно-правової практики;

· основні школи і напрямки сучасної правової думки; основні положення, що лежать у їх теоретичному і філософському підґрунті.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» студенти магістратури повинні уміти:

· вільно володіти і використовувати понятійно-категоріальний апарат філософї та теорії права;

· всебічно аналізувати державно-правову дійсність із використанням знань у галузі теорії та філософії права;

· робити критичний аналіз основним підходам до розв’язання реальних проблем правової реальності;

· застосовувати знання, що були отримані під час вивчення навчальних дисциплін «Теорія права і держави» і «Проблеми теорії та філософії права», для вирішення своїх професійних завдань;

· надавати науково-обгрунтовані рекомендації зацікавленим особам щодо шляхів розв’язання конкретних юридичних проблем, а також представляти науково-обгрунтовані рекомендації усім зацікавленим особам щодо шляхів вдосконалення правового механізму, діяльності органів державної влади тощо.;

· тлумачити і застосовувати закони та інші нормативно-правові акти;

· об’єктивно та всебічно оцінювати і кваліфікувати юридичні факти;

· вчиняти у повсякденному житті дії у межах чинного законодавства України.

 

 

Організаційно-методологічні вказівки щодо вивчення курсу «Проблеми теорії та філософії права»

Вивчення навчальної дисципліни «Проблеми теорії та філософії права» здійснюється за допомогою лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів, індивідуальних співбесід, підготовки рефератів, наукових доповідей, виконання контрольних робіт, надання студентам консультацій, проведення колоквіумів, заліків та іспитів.

Провідними видами навчальних занять є лекції, семінари та самостійна робота студентів, у тому числі під час підготовки до семінарських занять.

5. Форми підсумкового контролю знань студентів магістратури з курсу «Проблеми теорії та філософії права»

Формою підсумкового контролю знань студентів магістратури є: модульні контрольні роботи, контрольне опитування та іспит.

Підсумковий контроль оцінюється за національною шкалою – «задовільно, добре, відмінно» та за болонською системою виставляється кількість балів від 60 до 100 балів.

6. Форми поточного контролю знань під час семінарських занять, індивідуально-самостійної роботи та їх оцінювання:

а) доповідь (виступ на задану тему) - до 5 балів;

б) доповнення доповіді - до 3 балів;

в) участь у дискусії - до 3 балів:

г) експрес-опитування - до 3 балів;

д) колоквіум - до 4 балів;

е) самостійна контрольна робота - до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) - до 3 балів:

з) реферат (обсягом 7 - 8 стор.) - до 3 балів;

і) тестування - до 3 балів;

к)наукова стаття - до 10 балів;

л) підсумкова контрольна робота - до 5 балів;

м) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) - до 5 балів.

Система контролю знань

Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістового модуля студентам виставляються відповідні бали. За перші два змістовних модуля студент може набрати максимальну кількість балів – 15, за третій - 10, а за три змістових модулі (ЗМ) – студент максимально може отримати до 40 балів, які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка наводиться.

Шкала оцінювання

 

За шкалою університету 100-бальн. система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	Відмінно		А відмінно
85 – 89	Добре		В дуже добре
75 – 84	С добре
65 – 74	Задовільно		D задовільно
60 – 64	E задовільно (достатньо)
0 – 59	Незадовільно		FX незадовільно з можливістю повторного складання

 

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету виставляються такі:

1) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів - студент отримує оцінку 5 (відмінно);

2) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів - 4 (добре);

3) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів - оцінка 3 (три);

4) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів - оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ імені Тараса Шевченка.

Студенти, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекції і семінари) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до заліку та іспиту відповідно до нормативних актів МОН України і Закону України „Про вищу освіту".

Пропущені лекції і семінарські заняття студент зобов'язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у поза аудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються невиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких студентів під час іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того, за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена вище. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) завжди переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І семінарських ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Сем. заняття	Самостійна робота	Загал. обсяг годин
Змістовий модуль І.
1.	Філософія права як наука
2.	Гносеологія та онтологія права
3.	Антропологія права
4.	Аксіологія права
Змістовий модуль ІІ.
5.	Теоретико-методологічні проблеми правотворчості та напрямки її вдосконалення.
6.	Правосвідомість і правова культура у контексті функціонування політико-правової системи суспільства
7.	Юридична відповідальність та правопорушення: проблеми визначення.
8.	Проблеми співвідношення держави і права
Змістовий модуль ІІІ.
9.	Поняття та форми реалізації права.
10.	Проблеми правозастосування. Прогалини та колізії в праві.
11.	Тлумачення права як основа реалізації права.
Всього:

Теми лекцій

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА

(10 годин)