Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Інструкції з охорони праці для різних видів робіт↑ Стр 1 из 7Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Інструкції з охорони праці для різних видів робіт та професій галузі (2 години) Мета і завдання на підготовку до практичної роботи Мета – отримати навички в розробці і оформленні інструкцій з охорони праці для професій галузі. Завдання – розробити інструкцію з охорони праці для конкретної професії або виду робіт. Методичні рекомендації до теми заняття Для запобігання виробничих травм і аварій на виробництві розробляються спеціальні заходи на основі глибокого та повного аналізу стану охорони праці, тобто встановлюється наявність на робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які можуть діяти на людей, а також можливість небезпечних дій самих працівників в конкретних робочих умовах. Такий аналіз дає об’єктиву оцінку можливих негативних наслідків і дозволяє вжити невідкладні заходи по їх запобіганню. Інструкції з охорони праці вказують робітнику необхідний порядок виконання технологічних операцій та інші дії, що встановлені міжгалузевими і галузевими нормативними документами з охорони праці, спеціальними правилами, нормами, інструкціями, які затверджені органами Державного нагляду за охороною праці. За Положенням про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 0.00-4.15-98) інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (далі - роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки. Інструкції поділяються на: - інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці; - примірні інструкції; - інструкції, що діють на підприємстві. Інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються для персоналу, який провадить вибухові роботи, обслуговує електричні установки та пристрої, вантажопідіймальні машини та ліфти, котельні установки, посудини, що перебувають під тиском, і для інших працівників, правила безпеки праці яких установлені міжгалузевими нормативними актами про охорону праці, затвердженими органами державного нагляду за охороною праці. Ці інструкції затверджуються відповідними органами державного нагляду за охороною праці за узгодженням з міністерствами або іншими органами, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і їх дотримання є обов'язковим для працівників відповідних професій або при виконанні відповідних видів робіт на всіх підприємствах незалежно від їх підпорядкованості, форми власності та виду діяльності. Примірні інструкції затверджуються міністерствами або іншими органами виконавчої влади, виробничими, науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств, які мають відповідну компетенцію, за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і Національним НДІ охорони праці. Ці інструкції можуть використовуватись як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємстві. Інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві. Інструкції повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов'язкове самими працівниками. Порушення працівником цих вимог повинно розглядатися як порушення трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством. Постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій покладається на роботодавця. Громадський контроль за додержанням всіма працівниками вимог інструкцій здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених і професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників. Зміст і побудова інструкцій Кожній інструкції присвоюється назва і скорочене позначення (код, порядковий номер). Інструкціям, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів, при їх включенні до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці присвоюються скорочені позначення, прийняті Держнаглядохоронпраці. Примірним інструкціям, що затверджуються міністерствами чи іншими органами виконавчої влади та об'єднаннями підприємств, присвоюються скорочені позначення, прийняті Національним НДІ охорони праці. Інструкціям, що розробляються і затверджуються на підприємствах, присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств. У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена, наприклад: «Інструкція з охорони праці для електрозварника», «Примірна інструкція з охорони праці при роботі з ручним електроінструментом». Вимоги інструкцій викладаються відповідно до послідовності технологічного процесу і з урахуванням умов, у яких виконується даний вид робіт. Інструкції повинні містити такі розділи: - загальні положення; - вимоги безпеки перед початком роботи; - вимоги безпеки під час виконання роботи; - вимоги безпеки після закінчення роботи; - вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. За необхідності в інструкції можна включити й інші розділи. Наприклад, у примірних інструкціях може бути передбачений розділ «Вступ», у якому відображаються відповідні положення законодавства України про працю та охорону праці, вказівки щодо порядку внесення змін і доповнень до цих інструкцій тощо. Для розміщення матеріалів, які доповнюють основну частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, може бути включений розділ «Додатки». У цьому ж розділі може бути наведений перелік нормативних актів, на підставі яких розроблена інструкція. Розділ «Загальні положення» повинен містити: - відомості про сферу застосування інструкції; - загальні відомості про об'єкт розробки: визначення робочого місця працівника даної професії (виду робіт) в залежності від тривалості його перебування на ньому протягом робочої зміни (постійне чи непостійне); коротка характеристика технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці, виробничій дільниці, в цеху; - умови і порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров'я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань тощо); - вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для даного виду робіт або професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов'язків працівників даної професії (що виконують даний вид робіт); - характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для даної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника; - перелік видів спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що належать до видачі працівникам даної професії (виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням стандартів або технічних умов на них; - вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник під час виконання роботи. Розділ «Вимоги безпеки перед початком роботи» повинен містити: - порядок приймання зміни у випадку безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого обладнання або технологічного процесу; - порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту; - порядок перевірки справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових і очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення (занулення) тощо; - порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів); - порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструменту, засобів захисту тощо. Розділ «Вимоги безпеки під час роботи» повинен містити: - відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати; - правила безпечного поводження з вихідними матеріалами (сировиною, заготовками, напівфабрикатами), з готовою продукцією, допоміжними матеріалами та відходами виробництва, що являють небезпеку для працівників; - правила безпечної експлуатації внутрішньоцехових транспортних і вантажопідіймальних засобів і механізмів, тари; вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу; - вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані; - можливі види небезпечних відхилень від нормального режиму роботи обладнання та технологічного регламенту і способи їх усунення; - вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів; - умови, за яких робота повинна бути припинена (технічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо); - вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки; - порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників. Розділ «Вимоги безпеки після закінчення роботи» повинен містити: - порядок безпечного вимикання, зупинення, розбирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі - порядок передачі їх черговій зміні; - порядок здавання робочого місця; - порядок прибирання відходів виробництва; - вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник після закінчення роботи; - порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, що виявились у процесі роботи. Розділ «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» повинен містити: - відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо); - відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям; - порядок дій, особисті обов'язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у випадку її виникнення під час передачі-приймання зміни при безперервній роботі; - порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести; - відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації; - порядок дій щодо подання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії. Порядок проведення роботи 1. Викладач перевіряє знання студентів за матеріалом практичного заняття усним опитуванням. 2. Кожний студент отримує завдання для складання інструкціїохорони праці для різних видів робіт та професій галузі. 3. Роботу по складанню інструкції з охорони праці при виконанні конкретної роботи в межах галузі (письмовий варіант) студент виконує самостійно. 4. Протокол практичної роботи з актами та висновками студент пред’являє викладачу для перевірки і оцінки за кредитно-модульною системою (тестування). Питання для самоконтролю 1. Види інструкцій з питань охорони праці. 2. Основні розділи інструкцій з охорони праці. 3. Вимоги до тексту викладення інструкцій. 4. Порядок введення інструкцій в дію та перегляд інструкцій з охорони праці. Тести з теми заняття 1. У якому з розділів інструкції з охорони праці наводиться характеристика основних небезпечних і шкідливих факторів для даної професії, особливості їхнього впливу на працюючого? 1. Загальні положення; 2. Вимоги безпеки перед початком роботи; 3. Вимоги безпеки під час роботи; 4. Вимоги безпеки після роботи; 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. 2. Розділ «Вимоги безпеки по закінченні роботи» повинен містити пункт: 1. Порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту; 2. Вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни; 3. Вимоги для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки. 3. Що повинен містити розділ інструкції з охорони праці «Вимоги безпеки по закінченні роботи»? 1. Порядок передачі устаткування, пристроїв, машин і механізмів черговій зміні; 2. Порядок здачі робочого місця; 3. Порядок дій по наданню першої медичної допомоги при аварії; 4 Порядок збирання відходів виробництва; 5. Порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності устаткування, пристроїв, інструментів і т.д.; 6. Порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, виявлені у процесі роботи; 7. Вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватися працівник після закінчення роботи. 4. Що повинен містити розділ інструкції з охорони праці «Вимоги безпеки перед початком роботи»? 1. Порядок здачі робочого місця; 2. Порядок приймання зміни безперервної роботи; 3. Порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту; 4. Порядок збирання відходів виробництва; 5. Порядок перевірки справності устаткування, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон, машин і механізмів, пускових, гальмових і запобіжних пристроїв, систем блокування і сигналізації тощо; 6. Порядок перевірки наявності і стану вихідних матеріалів; 7 Вимога повідомлення роботодавця про виявленні несправностей устаткування, пристроїв, інстументів тощо. 5. Який розділ інструкцій містить інформацію про засоби і дії, які спрямовані на запобігання можливих аварій? 1. Загальні положення; 2. Вимоги безпеки перед початком роботи; 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи; 4 Вимоги безпеки по закінченні роботи; 5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. 6. Який розділ інструкції з охорони праці повинен містити відомості про сферу використання інструкції? 1. Загальні положення; 2 Вимоги безпеки під час роботи; 3 Вимоги безпеки перед роботою; 4. Вимоги безпеки після роботи; 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. Література 1. НПАОП 0.00-4.15-98Положення про розробку інструкцій з охорони праці. 2. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П., Охорона праці. Практикум: Навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб. і допов. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – 540 с.
Практична робота № 2 Питання для самоконтролю 1. Назвіть обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. 2. При яких обставин нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом? 3. Назвіть склад комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві. 4. Який порядок розслідування нещасних випадків? 5. Хто контролює розслідування нещасних випадків на виробництві? Тести з теми заняття 1. Обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю – це …….. 1. Катастрофа 2. Аварія 3. Травма 4. Нещасний випадок Література 1. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» http://zakon.rada.gov.ua/.
АКТ ___ _____________ 20__ р. о ___ год. ___ хв.
Висновок комісії
КЛАСИФІКАТОР Промислові підприємства Технологічне обладнання при нормальних режимах роботи повинно бути пожежобезпечним, а на випадок небезпечних несправностей та аварій необхідно передбачати захисні заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі. На всі застосовувані в технологічних процесах речовини й матеріали повинні бути дані про показники їх пожежної небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения». Характеристики пожежної небезпеки застосовуваних або вироблюваних (отримуваних) речовин та матеріалів повинні бути вивчені обслуговувальним персоналом. Персонал зобов'язаний дотримуватися під час роботи з пожежовибухонебезпечними речовинами та матеріалами вимог маркування і попереджувальних написів, які нанесені на упаковках або наведені у вказівках щодо їх застосування. У вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях та на устаткуванні, що становить небезпеку вибуху або займання, необхідно вивішувати знаки, які забороняють користування відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність за наявності займистих та вибухових речовин. Виробництво, де перебувають в обігу вибухопожежонебезпечні речовини і матеріали, повинно бути оснащене автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухопожежонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і системами блокувань, які перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. Не допускається виконувати виробничі операції на обладнанні, установках, верстатах з несправностями, які можуть спричинити займання та пожежу, а також коли відключені контрольно-вимірювальні прилади, за якими визначаються технологічні параметри. Технологічні лінії, машини та апарати, на яких здійснюється первинна переробка волокнистих матеріалів, твердих горючих речовин у подрібненому вигляді, повинні мати пристосування для вловлювання (відділення) сторонніх предметів. Конструкції витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів повинні запобігати накопиченню пожежонебезпечних відкладень та забезпечувати можливість їх очищення пожежобезпечними способами. Роботи з очищення мають проводитися систематично згідно з технологічними регламентами та фіксуватися у відповідному журналі. Технологічне устаткування, апарати і трубопроводи, в яких утворюються речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, гази та пил, повинні бути герметичними. Двері та люки пилозбиральних камер і циклонів під час їх експлуатації мають бути зачинені, горючі відходи, зібрані в камерах та циклонах, треба своєчасно видаляти. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях слід застосовувати інструмент, виготовлений з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні. Покриття підлог у приміщеннях категорій А, Б мають виконуватися з негорючих матеріалів і таких, що при ударах не дають іскор. У виробничих та складських приміщеннях, у яких застосовуються, виробляються або зберігаються речовини й матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори для контролю за станом повітряного середовища. За відсутності газоаналізаторів, які випускаються серійно, необхідно здійснювати періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища. У разі появи підтікань масла течу слід негайно усунути, а масло прибрати за допомогою тирси або залишків тканини та видалити з приміщення у спеціально відведене місце. У приміщеннях, де є виділення горючого пилу, підлога, стеля, стіни, конструкції та устаткування повинні систематично прибиратися. Періодичність прибирання встановлюється в об'єктовій інструкції. Для миття і знежирювання устаткування, виробів, кріпильних та інших деталей повинні застосовуватися негорючі мийні засоби, а також ультразвукові та інші безпечні в пожежному відношенні установки чи способи. Вибухопожежна безпека Вибухопожежобезпечність об’єкта згідно ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ забезпечується трьома системами: попередження пожежі, протипожежний захист і організаційні заходи. Однак постійна взаємодія цих систем в реальних умовах виробництва не гарантує 100 % усунення вибуху. Останній, як відомо, супроводжується різким підвищенням температури, теплового випромінювання і тиску. Потужність тиску здатна не тільки смертельно травмувати людину, але й зруйнувати будівлю. Для того, щоб не допустити до зростання тиску в закритому приміщенні до такого значення, необхідно передбачити в будівлі слабку ланку, яка б руйнувалась при значенні тиску, що є безпечним для людини. Таку слабку ланку у будівлі називають легкоскидними конструкціями. Площа таких конструкцій забезпечує скид надлишкового тиску при виникненні вибуху без руйнування самої будівлі або споруди. До легкоскидуваних конструкцій відносять вікна (при заповненні звичайним віконним склом, але ні в якому разі не скляними блоками), двері, двостулкові ворота (з відкриванням назовні), елементи з металевих щитів тощо. Легкоскидувані конструкції повинні влаштовуватися в зовнішніх стінах або покритті приміщень. Ці конструкції повинні виконуватися такими, що розкриваються або руйнуються при надлишковому тиску 0,02 кгс/см2, або 20 Па. Легкоскидувані елементи будівельних конструкцій покриття повинні проектуватися масою не більше 120 кг/м2. Легкоскидувані елементи слід, по можливості, рівномірно розміщати по периметру зовнішніх огороджувальних стін і покриття, не залишаючи глухих незахищених від вибуху ділянок приміщень. Площу легкоскидних конструкцій слід приймати не менше 0,05 м2 для виробництва категорії А і не менше 0,03 м2 для категорії Б на 1 м3 вибухонебезпечного приміщення. Шляхи евакуації Важливою складовою системи протипожежного захисту є забезпечення своєчасної евакуації людей та відповідності нормативам шляхів евакуації. Шляхом евакуації є безпечний шлях, який веде до евакуаційного виходу. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть із приміщень: – першого поверху безпосередньо назовні або через вестибюль, коридор, сходову клітку або на зовнішні відкриті сходи; – у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене виходами, зазначеними у попередніх пунктах; – цокольного підвального, підземного поверху назовні безпосередньо через сходову клітину або коридор, що веде на сходову клітину, яка має вихід назовні безпосередньо. Із приміщень, розташованих на другому та більш високих поверхах (заввишки не більше 30 м) допускається передбачати евакуаційний (запасний) вихід на зовнішні сталеві сходи. Кількість евакуаційних виходів із приміщень та з кожного поверху будівель, відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу, вимоги до улаштування евакуаційних шляхів потрібно приймати за ДБН В.1.1-7-2002. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрати останніх повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень), За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Не допускається: - улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; - захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; - забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; - захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; - знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; - улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; - улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; - розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; - робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; - знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; - заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; - знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; - зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх. Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху, під час евакуації та попередження паніки, технічні рішенні повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, відносяться інструктаж та навчання персоналу. З цією ж метою розробляють плани евакуації із позначенням маршрутів руху до основних евакуаційних виходів – суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрутів до запасних виходів – пунктирними зеленими лініями із стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначаються місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння. Порядок дій у разі пожежі У разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний громадянин зобов'язаний: - негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об'єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; - вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей; - якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об'єкті; - у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби. Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана: - перевірити, чи викликана Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства; - у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби; - видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідуванням пожежі; - припинити роботи в будинку (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідування пожежі; - здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку; - перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту; - організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання; - одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей; - забезпечити дотримання безпеки праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі. З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску. Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів адміністрація та інженерно-технічний персонал підприємства, будинку чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі з приводу конструктивних і технологічних особливостей об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил та засобів об'єкта до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її поширенню. Порядок проведення роботи: 1. Викладач перевіряє знання студентів за матеріалом практичного заняття усним опитуванням. 2. Кожний студент отримує завдання для розробки конкретних заходів і засобів вибухопожежної безпеки на підприємствах галузі. 3. Висновки по виконаній роботі студент робить самостійно. 4. Протокол практичної роботи з актами та висновками студент пред’яв-ляє викладачу для перевірки і оцінки за кредитно-модульною системою (тестування). Питання для самоконтролю 1. Причини виникнення пожеж (вибухів) на об’єктах галузі. 2. Класи пожеж, які характерні для приміщень галузі. 3. Первинні засоби пожежогасіння для оснащення території і приміщень підприємств галузі. 4. Що називають евакуаційним виходом з будівлі і споруди? 5. Вимоги до утримання евакуаційних виходів. 6. Засоби і заходи забезпечення електронебезпеки обладнання в галузі. 7. Класифікація приміщень з небезпеки ураження електричним струмом. Тести з теми заняття 1. Відповідальність за протипожежний стан підприємства покладається на: 1. Керівника підприємства 2. Головного інженера 3. Інспектора з пожежної безпеки Додаток А Додаток Б Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами п<
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 312; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.35.27 (0.017 с.) |