Інвестиційна складова місцевих бюджетів

 

Стратегічні цілі формування політики сталого і збалансованого регіонального розвитку й запровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку потребують відповідного фінансового забезпечення їх реалізації, та потребують розробки нових підходів для забезпечення необхідної ресурсної бази місцевих бюджетів.

Відтак посилюється роль інвестиційної діяльності місцевих бюджетів як інструмента реалізації державної політики сталого збалансованого регіонального розвитку, орієнтованої на підвищення конкурентного статусу регіонів, усунення значних територіальних диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів, створення передумов забезпечення відтворювальних процесів в основних підсистемах їх життєзабезпечення і життєдіяльності.

Інструментом матеріалізації інвестиційної компетенції місцевих бюджетів розглядаються як інвестиції перетворення власних і запозичених коштів інвестора у продуктивні активи, які при їх використанні створять нову ліквідність. Такий підхід рівною мірою охоплює як прибуткові, так і неприбуткові інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток ділової активності в межах підпорядкованої території і поліпшення життєвого середовища за рахунок здійснення інфраструктурного облаштування територій. Домінантою бюджетного інвестування повинна бути система потреб території економічного та соціального характеру, на задоволення яких, власне, і має спрямовуватися бюджетний інвестиційний ресурс, однак не стільки щодо забезпечення поточних потреб території, які потребують видатків на споживання, скільки — стратегічних, що мають фінансуватися за рахунок виключно видатків інвестиційного характеру.

Певні недоліки здійснення бюджетних інвестицій пов’язана з вадами механізму узгодження їх обсягів і структури із джерелами фінансування. Так звані видатки розвитку, що виділяють у складі загального і спеціального фондів і які загалом можна було б вважати інвестиційними видатками, не залучаються до складу видатків, що здійснюються з бюджету розвитку, наявного лише в місцевих бюджетах з вузько обмеженим джерелом формування власної ресурсної бази. У державному ж бюджеті, незважаючи на наявність подібних джерел формування видатків інвестиційного характеру, бюджет розвитку окремо не виділяється.

Відтак доцільним видається реалізація інвестиційної компетенції місцевих бюджетів у межах системи прав органів місцевої влади, що визначають їх загальну фінансову компетенцію:

1) право податкової ініціативи (право встановлення місцевих податків і зборів);

2) право утворення позабюджетних, валютних, страхових, резервних, пенсійних та інших цільових фондів;

3) право на залучення кредитних ресурсів;

4) право надання кредитів і надання гарантій фізичним і юридичним особам за кредитами;

5) право на встановлення цін і тарифів на продукцію і послуги комунальних підприємств;

6) право на запровадження штрафів й інших фінансових санкцій, право на створення власних фінансово-кредитних установ;

7) право участі у капіталі й доходах господарських підприємств;

8) право на користування, володіння і розпорядження комунальною власністю;

9) право розпорядження прибутками комунальних підприємств й інших підприємств, що перебувають у власності місцевих органів влади тощо

Досвід формування інвестиційного потенціалу місцевих бюдже- тів у розвинутих країнах засвідчує наявність остатньо диверсифі- кованої структури джерел фінансових ресурсів внутрішнього і зов- нішнього спрямування насамперед на стратегічний розвиток територіальних громад, що відпрацьований розвинутими країнами. В Україні хоча й домінують зовнішні ресурси у формуванні інвестиційної складової місцевих бюджетів усіх рівнів, структура їх надзвичайно звужена, і стосовно самоврядних бюджетів — насамперед селищних і сільських.

Відтак, надзвичайно важливим слід вважати завдання розширення зовнішніх джерел фінансового забезпечення інвестиційного потенціалу місцевих бюджетів усіх рівнів. Такі джерела залучають ресурси безповоротного і поворотного характеру:

1) безповоротні ресурси — міжбюджетні трансферти інвестиційного характеру, що характеризуються відносно значним обсягом, стабільністю, систематичністю надання, й інші ресурси, не заборонені законодавством: гранти, добровільні внески тощо;

2) поворотні — більш чисельні та диверсифіковані залучають кошти:

а) від випуску муніципальних цінних паперів;

б) позик у фінансово-кредитних установах;

в) позики в інших бюджетах. Насправді формування інвестиційних ресурсів місцевих й уьпершу чергу — самоврядних — бюджетів за рахунок зазначених джерел свідчить про достатньо низьку їх ефективність.

Посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів передбачає: удосконалення порядку та умов надання субвенцій для реалізації інвестиційних проектів і визначення єдиного підходу до розподілу фінансового ресурсу держави з цією метою, системи моніторингу та аналізу використання таких субвенцій; надання субвенцій для реалізації інвестиційних проектів на засадах конкурентності та фінансової участі місцевих бюджетів у їх реалізації з урахуванням таких критеріїв: - економічна ефективність досягнення цілей проекту із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для його реалізації; - спрямованість субвенцій на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності; - рівень забезпечення адміністративно-територіальної одиниці об'єктами соціально-культурної сфери; забезпечення інвестиційних програм, строк виконання яких перевищує бюджетний період, необхідними коштами з державного та місцевих бюджетів для завершення їх виконання; програмний підхід до здійснення видатків для реалізації інвестиційних проектів згідно із затвердженими програмами соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці; оптимізацію переліку субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для реалізації інвестиційних проектів, забезпечення їх спрямування на фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку регіонів; удосконалення процедури здійснення запозичень до місцевих бюджетів з метою забезпечення ефективності механізму фінансування органами місцевого самоврядування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку. Підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотримання бюджетного законодавства здійснюється шляхом: надання органам місцевого самоврядування методичної та консультаційної допомоги з питань реформування місцевих бюджетів; удосконалення процедури фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до повноважень, визначених законодавством, забезпеченням економного та ефективного управління бюджетними коштами відповідно до встановлених напрямів їх використання; удосконалення порядку фінансової та адміністративної відповідальності за порушення органами місцевого самоврядування вимог бюджетного законодавства; запровадження механізму моніторингу та оцінки ефективності здійснення органами місцевого самоврядування їх повноважень, підвищення відповідальності за здійснення таких повноважень; розроблення системи моніторингу результатів роботи органів місцевого самоврядування в умовах реформування місцевих бюджетів; запровадження системи щорічної рейтингової оцінки результатів роботи органів місцевого самоврядування з управління бюджетними коштами; удосконалення процедури здійснення внутрішнього фінансового контролю в бюджетних установах; активізація роботи органів місцевого самоврядування, спрямованої на підвищення ефективності використання бюджетних коштів (оптимізація мережі бюджетних установ, застосування дієвих методів економії бюджетних коштів тощо). Забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів передбачає: надання прозорої інформації про порядок складення бюджетів усіх рівнів, фінансовий стан органів місцевого самоврядування, підготовленої на основі єдиної методики збору, обробки та надання інформації; визначення порядку збору та узагальнення інформації, яка характеризує стан і якість управління коштами місцевих бюджетів; удосконалення інформаційно-статистичної бази соціально-економічних показників розвитку регіонів; запровадження публічного обговорення щорічних звітів про виконання місцевих бюджетів органами місцевого самоврядування; запровадження міжнародних стандартів фінансової і статистичної звітності для проведення незалежної фінансової експертизи та зовнішнього аудиту на місцевому рівні.