Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари.

Г_т більшеR_нп, тому креслимо схему, як показано на рис:

 

Напрямок вітру – південь

 

 

2. Аварійне прогнозування на час після аварії τ_авар, годин

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного зараження.

 

Визначення можливої глибини розповсюдження хмари.

Теоретична глибина розповсюдження хмариГ_т визначається аналогічно, як і для довгострокового прогнозування, двома способами.

Перший спосіб.

Визначається Г_тдля хлору за формулою (3), але замість величини Gнхр підставляємо Gо – кількість НХР, яка вилилася при аварії і задається у вихідних даних.

ТодіГ^cl2_Тіз=2,1·Gо^{0,568+0.00551nGо}, км.

ТодіГ^cl2_Тіз= 119,7 км

Величину Г^cl2_Тіз можна визначити із табл. 2, в залежності відGо, використовуючи метод інтерполяції, або за допомогою формули (3).

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду НХР і заданих умов за формулою (4)

Г_т΄= Г^cl2_iз·К_НХР·К_W·К_t·К_СВСА·К_обв, км(4)

То Г_т΄= 28,44 км

де К_НХР– визначається з табл. 1 (значення таке ж, як і для довгострокового прогнозування);

К_W– визначається з табл. 3 при заданій швидкості вітру W;

К_t– визначається за допомогою формули (5).

К_СВСА– в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення:

ізотермія К_СВСА =1;

Стан атмосфери визначається за рис. 7 або 8, в залежності від того, які вихідні дані задані.

Якщо задаються величини τ_δ, FіW то визначається стан атмосфери за рис. 7.

Якщо задаються величини Δt іW, то визначається стан атмосфери за рис. 8.

К_обв– визначається з табл. 4, в залежності від H_обв і при заданій величині τ_авар.

Другий спосіб.

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою формули (6)

Г_Т΄΄= V_п.ф·τ, км

То Г_Т΄΄= 99 км

У цій формуліτ=τ_авар, а величинаV_п.фвизначається за формулами (7), (8) і (9), у залежності від стану атмосфери і W.

Аналогічно, як і для довгострокового прогнозування, визначені значення Г_Т΄і Г_Т΄΄порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках, тобто Г_T=Г_Tmin(Г_Т΄або Г_Т΄΄).

Отже Г_T= 28,44

 

Визначення площі населеного пункту, яка може бути забруднена.

Можлива площа забруднення НП S^забр_нп, км² буде залежати від величини Г_T, швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО.

При швидкості вітру W більше 2 м/с (W>2) кут розповсюдження буде складати φ=45˚, як показано на прикладах рис. 14

Напрямок вітру – південь

Рис. 14. Схема розповсюдження хімічної хмари при W>2 (φ=45˚)

 

 

При визначенні площі забруднення можливого зараження необхідно враховувати як кут розповсюдженняφ, так і співвідношення між Г_Tі R_нп.

Розглянемо:

W>2 φ=45˚

Г_T<R_нп

S^забр_нп= 1 / 8π(R²_нп-R²_сзз), км²

То S^забр_нп= 3,14 км²

 

Визначення можливих втрат населення НП.

Визначається, скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення:

n^забр_нп= S^забр_нп·Щ_нп, чол

то n^забр_нп=242 чол

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13):

Втр_нп= n^забр_нп·0,5, чол

То Втр_нп= 121 чол

Визначається орієнтовна структура втрат людей у НП, як і для довгострокового прогнозування.

 

- ураження легкого ступеня складає Втр^лс_хно= 0,25·Втр_нп, чол., то Втр^лс_хно=30чол

- ураження середнього і тяжкого ступеня Втр^ст_хно=0,4·Втр_нп,чол., то Втр^ст_хно=48чол

- смертельне ураження Втр^см_хно= 0,35·Втр_нп, чол., то Втр^см_хно= 42чол

Будується схема розповсюдження хімічної хмари, використовуючи приклади,наведені на рис. 14:

Напрямок вітру – південь

Рис. 14. Схема розповсюдження хімічної хмари при W>2 (φ=45˚)

 

 

Висновок

 

Система забезпечення хімічної безпеки повинна опиратися на аналіз і управління хімічними ризиками, виходячи із базового положення про допустимий рівень ризику, замість застарілого підходу стосовно забезпечення повної (абсолютної) безпеки. У контексті вирішення проблеми хімічної безпеки суттєве місце відводиться прогнозуванню наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.

Таке прогнозування має за мету завчасно забезпечити максимально об'єктивними даними керівництво ХНО на випадок реальної аварії з виливом (викидом) небезпечної хімічної речовини (НХР). Важливість максимально об'єктивних даних обумовлена не тільки розумінням наявності небезпеки як небезпеки, а й рядом специфічних особливостей сучасних ХНО, без урахування яких втрачають сенс будь-які плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, а в умовах реальної аварії ефективність дій буде мінімальною.

Цілком зрозуміло, що необхідно розробляти та втілювати у практику нові підходи і принципи убезпечення хімічних виробництв.

В умовах аварії з виливом (викидом) НХР здійснення хімічного контролю має першочергове значення та цілком пов'язане з фактором часу. А тому, з метою ведення хімічного контролю та оперативного одержання даних про хімічну обстановку - завчасно, тобто в умовах нормальної роботи ХНО, слід виконати наступні заходи:

• в містах, де мають місце НХР, на території ХНО, в межах санітарно-захисної зони, в населених пунктах, які розміщені в зоні потенційної небезпеки, встановити стаціонарні хімічні датчики - саме вони дають первинну інформацію про формування небезпечних концентрацій у часі і просторі;

• створити автоматизовану систему контролю за хімічним забрудненням і оповіщення персоналу об'єкта та населення в зоні потенційної хімічної небезпеки;

• реалізувати положення «Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки» (наказ МЧС від 6.8.2002 р. № 186);

• проводити періодичний контроль концентрацій НХР силами підпорядкованих хімічних лабораторій чи з залученням санітарно-епідеміологічних станцій.

Крім того, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, органи управління МНС повинні знати потенційно хімічно небезпечні об'єкти на підвідомчій території, тип і кількість НХР на цих об'єктах, мати прогноз утворення можливих зон хімічного зараження у разі аварій, організовувати моніторинг потенційно небезпечних об'єктів, передбачати в планах дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій необхідні заходи з ліквідації наслідків можливих хімічних аварій.