Оцінювання навчальних досягнень учнів 10-11 класів

З української мови (філологічний напрям,

Профіль – українська філологія)

I. Аудіювання (слухання - розуміння)

1. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування, розуміти мету висловлювання, його зміст; членувати почуте на смислові частини, усвідомлюючи його композиційно-структурні частини, визначати тему й основну думку висловлювання, виражально-зображувальні засоби, усвідомлювати ставлення автора до висловленого, оцінювате почуте, виражаючи особисте ставлення до нього.

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст) певного обсягу, стилю, типу і жанру мовлення, монологічного і діалогічного характеру добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту (й відповідно тривалість звучання) визначається орієнтовно так:

 

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
	художнього стилю	інших стилів
10-й	900—1000 слів	9—10 хвилин	800—900 слів	8—9 хвилин
11-й	1000—1200 слів	10—12 хвилин	900—1100 слів	9—11 хвилин

 

3. Одиниця контролю: відповідi учнів на запитання за почутим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань з вибірковими відповідями, конструйованими відповідями, відповідями змішаного характеру. У першому випадку до коженого із запитань додаються три і більше варіантів відповідей, у другому – учень самостійно формулює відповідь, у третьому – до тестових із конструйованими відповідями додаються завдання з вибірковими відповідями для перевірки особистого ставлення учня до почутого. Загальна кількість тестових завдань 17-20.

4. Оцінювання: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами; кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлінну роботу) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У випадку, коли учень з певних причин не виконав завдання, він має пройти перевірку додатково, щоб отримати відповідний бал.

 

II. Говоріння та письмо
(діалогічне та монологічне мовлення)

Під час перевірки складених учнями висловлювань (діалогів, усних і письмових переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого ставлення до змісту висловлювання.

Діалогічне мовлення

1. Перевіряється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати уміння складати діалог відповідно до запропонованої ситуації та мети спілкування; самостійно досягати комунікативної мети; використовувати репліки для підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; дотримуватися теми спілкування, правил спілкування, норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати власну позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями при його оцінюванні.

2. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів учнів.

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу визначається так:

 

Клас	Орієнтовна кількість реплік для двох учнів
10-й	16 - 18 реплік
11-й	18 - 22 реплік

 

4. Оцінювання

 

Оцінювання

Рівень	Бали	Характеристика складених учнями діалогів
Початковий (Бали цього рівня одержують учні, успіхи яких у самостійному складанні діалогу поки що незначні)		В учня виникають значні труднощі у підтриманні діалогу. Здебільшого він відповідає на запитання лише «так» чи «ні» або аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.
	Учень відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам досягти комунікативної мети не може.
	Учень бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ним лише частково.
Середній (Учень досяг певних		Учень бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його недостатньо вдалі, оскільки не враховують належним чином ситуацію спілкування, не відзначаються послідовністю, доказовістю; наявні помилки в доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні.
результатів у складанні діалогу за двома - чотирма критеріями в цілому)		Учень бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, додержується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення від теми; мовлення його характеризується стереотипністю, недостатньою різноманітністю і потребує істотної корекції; наявні мовленнєві огріхи.
	Учень успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки у розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному, інтонаційному оформленні реплік.
Достатній (Учень самостійно, в цілому вправно за більшістю критеріїв складає дiалог з теми, яка містить певну проблему, демонструє належну культуру спілкування, проте за деякими з критеріїв (від 2-х до 4-х) його мовлення ще містить певні недоліки.)		Діалогічне мовлення учня за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, набирає деяких рис невимушеності; з’являються елементи власної позиції щодо предмета обговорення; правила спілкування в цілому витримуються, але ще наявні істотні недоліки (за 4-ма критеріями); невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень; трапляються відхилення від теми, помилки в мовному, орфоепічному оформленні реплік.
	Учень загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх за допомогою загальновідомих фактів; у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик, узагальнень, що базуються на використанні прислів’їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями (3-ма).
	Учень самостійно складає діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлює думки, виявляє уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляє толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), але в діалозі є окремі недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко виражається особиста позиція, аргументація не відзначається оригінальністю тощо.
Високий (Учень демонструє високу культуру спілкування, переконливо аргументує свої думки стосовно проблемної теми, дає можливість висловитися співрозмовни-кові; може зiставити різні погляди на той самий предмет, наводити аргументи “за” і “проти”)		Учень складає діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, уміння формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляє готовність уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; додержується правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам, проте за одним із критеріїв можливі певні недоліки.
	Учень складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж сам визначає проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає мовним нормам.
	Учень складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж сам визначає проблему для обговорення), демонструючи уміння уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно й оригінально формулює свою думку, добирає цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, в тому числі й з власного життєвого досвіду, зіставляє різні погляди на той самий предмет; здатний змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; дотримується правил поведінки і мовленнєвого етикету під час діалогу.

 

 

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір), письмо (письмові переказ і твір)

1. Перевіряється здатність учня:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);

б) демонструвати уміння: будувати висловлювання певного обсягу, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо); враховувати мету спілкування, адресата мовлення; розкривати тему висловлювання; виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний; викладати матеріал логічно і послідовно; використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови; додержуватися єдності стилю;

в) виявляти власне ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання; створювати оригінальний текст певного стилю; аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; викладати матеріал виразно, доречно, виявляючи при цьому багатство лексичних і граматичних засобів.

Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст) здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) й дає учневі час на підготовку.

Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

а) Переказ. Переказ із творчим завданням

Матеріалом для переказу (усного / письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал із газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. При написанні переказу із творчим завданням, учням одночасно пропонується і написання творчої роботи, яка безпосередньо пов’язана зі змістом переказу.

У тому разі, коли матеріал читається безпосередньо перед контрольною роботою, обсяг тексту орієнтовно визначається так:

 

Клас	Кількість слів
10-й	370 - 420
11-й	420 - 520

 

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах пропонованих для певного класу норм.

Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

 

Клас	Кількість сторінок
10-й	1,5—2,0
11-й	2,0—3,0

 

б) Твір

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів.

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

 

Клас	Кількість сторінок
10-й	3,0—3,5
11-й	3,5—4,5

 

4. Оцінювання

У монологічному висловлюванні оцінюють зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст, а також якість мовного оформлення.

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, враховуючи їх співвідношення.

 

Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Грамотність
			орфогра-фія і пунктуція	лексична грама-тична і стиліс-тична
Початковий (Бали цього рівня одержують учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв)		Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювань дуже бідна.	15—16 і більше	9—10
	Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна.	13—14
	За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.	11—12
Середній (Учень будує текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мiрою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі)		Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю та зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до 7-и); характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми, порушенням послiдовності викладу; не розрізняється основна і другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу — не використано авторську лексику).	9—10	7—8
	За обсягом робота наближається до норми, в цілому є завершеною; тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників (до 6-и), зокрема поверховість висвітлення теми, брак єдності стилю та ін.	7—8
	За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається, виклад у цілому зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до 5-и): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.	5—6
Достатній (Учень досить вправно будує текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще допускає недоліки)		Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (в разі переказу — використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до 4-ьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується тощо.		5—6
	Учень самостійно будує достатньо повне (в разі переказу — з урахуванням його виду), осмислене, в цілому самостійно і вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до 3-ох).
	Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу — з урахуванням його виду); розкриває тему, висловлює основну думку (у переказі — авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (в переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припускається окремих недоліків (за 2-ома показниками): здебільшого це відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації тощо.	1 + 1 (негруба)
Високий (Учень вправно за змістом і формою будує текст; висловлює й аргументує свою думку; вмiє зiставляти різні погляди на той самий предмет, оцінює аргументи на їх доказ, обирає один із них; будує висловлюван-ня відповідно до особливостей певної мов-леннєвої ситуації, ко-мунікативно го завдання.)		Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, різноманітністю використання морфологічних категорій, синтаксичних конструкцій; досягнута стильова єдність і виразність тексту, допущено один мовленнєвий недолік і недолік у змісті.
	Учень самостійно будує оригінальний, повний текст, ураховуючи комунікативне завдання; в ній чітко виражена особиста життєва позиція; зміст викладається послідовно, з переконливими доказами тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; фактичних помилок немає; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, різноманітністю використання морфологічних категорій, синтаксичних конструкцій; досягнута стильова єдність і виразність тексту, допущено один мовленнєвий недолік.	1 (негруба)
	Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається естетичною вартістю, багатством слововживання, бездоганним мовним оформленням.	—

 

III. Читання

Контрольна перевірка читання вголос в 10-11 класах не здійснюється.

 

 

Читання мовчки

1. Перевіряється здатність учнів:

а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати його зміст після одного прочитування, розуміти причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку; виражально-зображувальні засоби прочитаного тексту;

б) давати оцінку прочитаному.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально.

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

Текст добирається так, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1 - 2 хвилини часу і були нормально завантажені роботою. Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

 

Клас	Обсяг тексту для читання мовчки
		художнього стилю	інших стилів
	10-й	810—900 слів	600—660 слів
	11-й	900—1000 слів	660—800 слів

 

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за текстом, який пропонується для читання, а також швидкість читання.

4. Оцінювання: Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів). Швидкість читання мовчки по класах оцінюється із урахуванням таких норм:

 

Клас	Швидкість читання мовчки (слів за хвилину)
10-й	150—300
11-й	160—360

 

ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь

1. Перевірці підлягають знання і вміння з мови, які необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць.

Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

Учням пропонується розпізнавати вивчені мовні явища; групувати, класифікувати; сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо; виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

2. Для контрольної перевірки використовуються завдання тестового характеру.

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

Оцінювання правописних
(орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного текстового диктанту використовується текст обсягом:

 

Клас	Кількість слів у тексті із виконаним граматичним завданням	Кількість слів у тексті без виконаного граматичного завдання
10-й	170 - 180	170 - 190
11-й	180 - 200	190 - 230

 

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем з голосу вчителя.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв: виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки: 1) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилася спеціальна робота; 2) у передачі так званої авторської пунктуації; повторювані помилки (помилка в тому самому слові, яке повторюється в диктанті не більше трьох разів), кожна наступна вважається однією помилкою; 3) однотипні (помилки на одне й те ж правило), але в різних словах, вважаються різними помилками; до негрубих відносять винятки з усіх правил; написання великої букви у складних власних назвах; випадки написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший; 4) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 5) п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки; орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але не враховуються.

 

Нормативи оцінювання по класах:

Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
	15—16 і більше
	13—14
	11—12		1+1 (негруба)
	9—10
	7—8		1 (негруба)
	5—6		—

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально. Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий твір, мовні знання та вміння. Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір).

Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводиться окремий урок, а оцінки виводяться один раз на рік і виставляються в колонки без дати.

 

Форми контролю
	10 клас 11 клас
Перевірка мовної теми*
Письмо: переказ
твір
Правопис: диктант**
Аудіювання*
Читання мовчки*