Визначення ступеню важкості хворого.

Визначення ступеню важкості хворого поводять в залежності від наявності і ступеню вираженості порушень життєвоважливих органів і систем.

Задовільний стан – функціїї життєвоважливих органів відносно компенсовані.

Стан середньої важкості – наявна декомпенсація життєвоважливих органів, але не є безпосередньою небезпекою для життя. Виражені об’єктивні і суб’єктивні ознаки хвороби: частота серцевих скорочень більше 100 чи менше 40 за 1 хвилину, аритмія, підвищений чи знижений АТ, частота дихальних рухів більше 20.

Важкий стан - декомпенсація життєвоважливих функцій являє небезпеку для життя і може призводити до інвалідизації. Ускладнений перебіг хвороби. Кахексія, анасарка (тотальні набряки), різке зневоднення, судоми. Ознаки: блідість шкіри, ниткоподібний пульс, виражений ціаноз, гіперпіретична лихоманка або гіпотермія, невпинна рвота, профузний пронос.

Вкрай важкий стан – декомпенсація функцій наскільки виражена, що без невідкладної допомоги хворий може загинути протягом годин чи хвилин. Кома, обличчя гіпократа, пульс визначається тільки на центральних артеріях, артеріальний тиск не визначається, частота дихання більше 40.

Термінальний – термінальна кома. АТ, пульс, дихання відсутні. На ЕКГ- мінімальна електрична активність.

Клінічна смерть – відсутність свідомості, центральний пульс, дихання, рефлекси не визначаються. Ознак біологічної смерті немає.

 

 

Матеріали для самоконтролю:

А. Тестові завдання для перевірки готовності до вивчення теми:

1. Яка температура тіла вважається нормальною в пахвинній ділянці:

1. 36,6–36,8 °С.

2. До 37,0 °С.

3. 36,5–37,0 °С.

4. 36,1–36,9 °С.

5. 36,4–36,7 °С.

 

2. Як відрізняється температура у прямій кишці від температури тіла у пахвинній ділянці?

1. Вища на 1 °С.

2. Вища на 2–3 °С.

3. В нормі така ж сама, відрізняється тільки при патології.

4. Нижча на 1 °С.

5. Вранці така ж сама, ввечері вища на 1 °С.

 

3. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній ділянці?

1. Не більше 5 хвилин.

2. До 10 хвилин.

3. До 15 хвилин.

4. Від 5 до 15 хвилин в залежності від патології.

5. Понад 20 хвилин, особливо у важких хворих.

 

4. З якою метою перед вимірюванням температури тіла очищують від поту пахвинну ділянку?

1. Для забезпечення гігієнічних умов процедури.

2. Для профілактики від застуди.

3. Для забезпечення вищої точності вимірювання.

4. З метою кращої фіксації термометра.

5. Для покращення тактильних відчуттів хворого.

 

5. У яких випадках застосовують вимірювання температури у прямій кишці?

1. При кишковій кровотечі.

2. При геморої.

3. При пухлинах прямої кишки.

4. При проносах.

5. При виснаженні організму.

 

6. Яке зниження температури тіла називається літичним?

1. Каскадоподібне.

2. Хвилеподібне.

3. Поступове.

4. Раптове.

5. Більше, ніж на 4 °С за 2 години.

 

7. Яка система у першу чергу страждає при кризисному зниженні температури тіла?

1. Нервова.

2. Серцево-судинна.

3. Система травлення.

4. Система виділення.

5. Ендокринна система.

 

8. Який рівень температурної реакції свідчить про субфебрильну температуру?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,5–39,0 °С.

3. 38,0–39,0 °С.

4. 39,0–39,5 °С.

5. Понад 40,0 °С.

 

9. Який рівень температурної реакції характеризує помірну лихоманку?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,5–39,0 °С.

3. 38,0–39,0 °С.

4. 39,0–39,5 °С.

5. Понад 40,0 °С.

 

10. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають високою?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,0–39,0 °С.

3. 39,0–40,0 °С.

4. 40,0–41,0 °С.

5. Понад 41,0 °С.

 

11. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають надто високою?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,0–39,0 °С.

3. 39,0–40,0 °С.

4. 40,0–41,0 °С.

5. Понад 41,0 °С.

 

12. Яка температурна реакція характерна для гіперпіретичної лихоманки?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,0–39,0 °С.

3. 39,0–40,0 °С.

4. 40,0–41,0 °С.

5. Понад 41,0 °С.

 

13. Як змінюється температура тіла після приймання їжі?

1. Не змінюється.

2. Незначно знижується.

3. Дещо знижується в конкретній ділянці.

4. Підвищується в ділянці живота.

5. Підвищується.

 

14. Які коливання температури протягом доби притаманні постійній формі лихоманки?

1. В межах 1 °С.

2. В межах 0,5 °С.

3. Однакова температура тіла протягом доби.

4. В межах 2 °С з мінімальними значеннями увечері.

5. В межах 2 °С з мінімальними значеннями вранці.

 

15. Добові коливання температури тіла у хворого 4–5 °С. Для якого типу лихоманки характерні такі значення?

1. Ремітуючої.

2. Хвилеподібної.

3. Гектичної.

4. Зворотної.

5. Спотвореної.

 

16. Які особливості забезпечення рідиною організму у хворого з високою температурою тіла?

1. Частий прийом невеликої кількості рідини.

2. Частий прийом значної кількості рідини.

3. Частий прийом мінеральної води у дозі 2–3 склянки на добу.

4. Часте змочування губ.

5. Рідке (через 6–7 годин) приймання великої кількості напоїв (до 0,5 л на прийом).

 

17. У хворого температура супроводжується головним болем. Яку першу допомогу Ви надасте такому хворому?

1. Холодний компрес на голову.

2. Гаряча грілка на потилицю.

3. Вдихання нашатирного спирту.

4. Тепла грілка на скроні.

5. Інгаляція кисню.

1. Намалювати схему-план дослідження артеріального тиску;

2. За якими критеріями визначається нормальний тиск?

3. Вказати класифікацію підвищеного артеріального тиску.

4. Скласти таблицю визначення основних параметрів життєдіяльності хворого.

5. Намалювати схему зміни свідомості від збереженої аж до клінічної смерті.

 

Б. Тести:

Які цифри АТ відповідають “оптимальному”?

1. <140/90 мм.рт.ст.

1. <130/85 мм.рт.ст.

2. <120/80 мм.рт.ст.

3. <150/100 мм.рт.ст.

4. <160/90 мм.рт.ст.

 

Що таке “нормальний артеріальний тиск”?

1.>140/>90 мм.рт.ст.

2.150/95 мм.рт.ст

3.<130/<85 мм.рт.ст

4. <160/<100 мм.рт.ст

5.>150/>95 мм.рт.ст.

 

Яким значенням відповідає “високий нормальний тиск”?

1.160-180-/100 –120 мм.рт.ст.

2.120 /80 мм.рт.ст.

3. 110-140/70-90 мм.рт.ст.

4.135-139/ 85-89 мм.рт.ст.

5.140 /90 мм.рт.ст.

 

Який тиск відповідає м”якій (І стадії) АГ?

1.130-140 /90-100 мм.рт.ст.

2.100-130 /60-80 мм.рт.ст.

3.120-140 /80-90 мм.рт.ст.

4.160-180 / 100-110 мм.рт.ст.

5.140-159 / 90-99 мм.рт.ст.

 

Який тиск відповідає помірній (ІІ стадії) АГ?

1.160-179/ 100-109 мм.рт.ст.

2. 190-200/ 140-150 мм.рт.ст.

3.140-160 / 80-90 мм.рт.ст.

4. 110-140 / 70-90 мм.рт.ст.

5.130-140 / 90-99 мм.рт.ст

.

Який тиск відповідає важкій (ІІІ стадії) АГ?

1.130-139 / 90-99 мм.рт.ст

2.>180 / >110 мм.рт.ст.

3.<120 / <80 мм.рт.ст.

4. 140-150 / 90-100 мм.рт.ст.

5.>150 / >100 мм.рт.ст.

 

7. Який тиск відповідає “ізольованій систолічній” АГ?

1. >160 / >110 мм.рт.ст.

2. >140 / >90 мм.рт.ст.

3. >160 /<90 мм.рт.ст.

4.<120 / <80 мм.рт.ст.

5. >100 / > 60 мм.рт.ст.

 

З якого параметру ви починаєте вивчати властивості пульсу?

1. ритмічності

2. частоти

3. наповнення

4. напруження

5. однаковий по наповненню на обох променевих артеріях

 

9..В нормі частота пульсу дорівнює ударам за хвилину:

1.50-60

2.60-70

3.60-100

4.50-90

5.60-90

 

10. Дефіцит пульсу спостерігається при:

1.Недостатність мітрального клапана

2.стеноз мітрального клапана

3.серцева недостатність

4.миготлива аритмія

5.атеросклеротичний кардіосклероз

 

 

11..Прискорений пульс спостерігається при:

1.звуженні гирла аорти

2.голодуванні

3.серцевих блокадах

4.підвищеній температурі тіла

5.при жовтусі

 

12..Сповільнення пульсу спостерігається при:

1.підвищеній температурі тіла

2.серцевій недостатності

3.повній атріовентрикулярній блокаді

4.міокардитах

5.тиреотоксикозі

 

Еквівалентом якого гемодинамічного параметра може слугувати напруження пульсу?

1.хвилинного об'єму

2.загального судинного периферичного опору

3.поєднання хвилинного об'єму крові і загального судинного опору

4.в'язкості крові

5.ударного викиду крові

 

14.При якому захворюванні спостерігається напружений пульс?:

1.міокардит

2.перикардит

3.мітральні вади серця

4.гіпертонічна хвороба

5.серцева недостатність

 

15.Відображення якого гемодинамічного феномену є наповнення пульсу?:

1.хвилинного об'єму серця

2.загального периферичного судинного опору

3.показання хвилинного об'єму крові і загального периферичного судинного опору

4.ударного об'єму серця

5.в'язкості крові

 

16.Скорий пульс спостерігається при:

1.недостатності мітрального клапана

2.стенозі мітрального клапана

3.недостатності клапанів аорти

4.стенозі гирла аорти

5.симптоматичних артеріальних гіпертензіях

 

17.Повільний пульс спостерігається при:

1. недостатності мітрального клапана

2. стенозі мітрального клапана

3. недостатності клапанів аорти

4.стенозі гирла аорти

5.артеріальних гіпертензіях

 

18.Повний пульс спостерігається при:

1. недостатності мітрального клапана

2. стенозі мітрального клапана

3. артеріальна гіпотонія

4. стенозі гирла аорти

5. недостатності клапанів аорти

 

19.Пульс слабкого наповнення спостерігається при:

1.гіпертонічній хворобі

2.зловживанні кавою

3. симптоматичних артеріальних гіпертензіях

4.артеріальній гіпотонії

5. недостатності клапанів аорти

 

20.Нерівномірний пульс, що найчастіше спостерігається при:

1. стенозі мітрального клапана

2.міокардиті

3.миготливій аритмії

4.ексудативному перикардиті

5.аортальних вадах серця

 

Якому періоду Короткова відповідає величина систолічного АТ?

1.першому

2.другому

3.третьому

4.четвертому

5.п'ятому

 

Якому періоду Короткова відповідає величина діастолічного АТ?

1.першому

2.другому

3.третьому

4.четвертому

5.п'ятому