Лекція 5. Стародавня Месопотамія (2 год.).

Класифікація джерел з історії Стародавньої Месопотамії: старомесопотамські писемні пам’ятки, повідомлення античних авторів та Біблії, пам’ятки матеріальної культури. Юридичні акти, адміністративно-господарські документи, аннали, стародавні хроніки. Античні автори про Стародавню Месопотамію. Дешифрування клинопису. Зародження науки ассиріології. Археологічні джерела.

Проблема хронології та періодизації старомесопотамської історії.

Месопотамія – Межиріччя – Дворіччя. Дві географічні зони: Північна (Верхня) та Південна (Нижня) Месопотамія (Вавилонія). Особливості природно-кліматичних умов.

 

План

1. Основні джерела з історії Месопотамії.

2. Хронологія та періодизація історії Стародавньої Месопотамії.

3. Природнокліматичні умови Межиріччя в стародавню епоху.

 

Лекція 6. Виникнення цивілізації в Двуріччі (2 год.).

Месопотамія – одне з найдавніших вогнищ землеробства на планеті. Перші заселення території в XІ–VIII тис. до н. е. Поява іригації в VI тис. до н. е. Економічний розвиток та ускладнення соціальних відносин населення на рубежі IV–ІІІ тис. до н. е. Ранньодинастичний період.

Урбанізація півдня Месопотамії в ІІІ тис. до н. е. Синойкізм. Утворення міст-держав в середині ІІІ тис. до н. е. Господарське життя, адміністративне управління месопотамських міст-держав. Становище і роль жрецтва. Конфлікти між містами-державами за територію.

Посилення північного сусіда шумерських міст-держав – семітського Аккаду за царя Саргана Аркадського. Підкорення Шумеру. Аккад під владою кутіїв: економічний та культурний занепад. Збереження незалежності шумерських міст-держав та їх боротьба проти кутіїв.

Вигнання кутіїв та заснування у ХХІІ ст. до н. е. ІІІ династії Ура. Централізація шумеро-аккадського суспільства. Соціальна структура царства Шумеру та Аккаду. Занепад царства шумеру та Аккаду.

План

1. Перші державні утворення на території Месопотамії (Ереду, Ур, Урук, Лагаш, Ніппур, Кіш).

2. Політичний та соціально-економічний розвиток шумерських міст-держав.

3. Аккадське царство у XXIV–XXII ст. до н. е. Нашестя кутіїв.

4. Месопотамія доби ІІІ династії Ура.

 

 

Лекція 7. Встановлення гегемонії Вавилону в Месопотамії (2 год.).

Прихід амореїв в Месопотамію та ускладнення політичної обстановки. Створення держави амореїв зі столицею у Вавилоні в ХІХ ст. до н. е. Вихід Вавилону на зовнішньополітичну арену завдяки вмілій політичній діяльності шостого царя І Вавилонської династії Хаммурапі (XVIII ст. до н. е.). військові походи Хаммурапі та утворення Старовавилонського царства.

Вторгнення каситів і створення Ханойського царства на північно-східних кордонах Вавилоні. Суспільні та економічні зміни в середньовавилонську добу. Конфлікти Вавилону з Ассирією. Занепад Вавилону до кінця VII ст. до н. е.

Занепад Ассирії та відродження Вавилону. Нововавилонське (Халдейське) царство. Зміцнення Нововавилонського царства за Навуходоносора ІІ. Особливості розвитку Халдейського царства за Навуходоносора ІІ. Завоювання Вавилону Кіром ІІ, Олександром Македонським.

План

1. Піднесення Вавилону в І пол. ІІ тис. до н. е. Старовавилонське царство.

2. Об’єднання Вавилону каситами. Вавилонське царство у XVI–ХІІ ст. до н. е.

3. Ассирійське панування у Вавилонії. Нововавилонське царство VII ст. до н. е.

 

 

Семінарське заняття 3. Економічний розвиток Вавилону за

Законами Хаммурапі (2 год.).

План

1. Закони Хаммурапі як історичне джерело.

2. Відображення особливостей господарського життя вавілонян в законах Хаммурапі:

а) іригаційне землеробство;

б) тваринництво;

в) ремесло;

г) торгівля та лихварство.

3. Форми власності, система землекористування.

Опрацювати поняття: авелум, мар-авелум, мушкенум, тамкар, шамаллум, декум, лубуттум, баїрум, рабіанум.

Джерела та література:

1. Гроссман Ю. Історія стародавнього світу: Практикум: Навч. посібник для іст. фак. ун-тів / Юрій Гроссман, Ігор Лісовий. – Львів: Вища шк.: Вид-во при Львів. ун-ті, 1985. – С. 26–49.

2. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства / Перевод и комментарии И. М. Дьяко­нова // Вестник древней истории. – 1952. – № 3–4.

3. Практикум по истории древнего мира / сост. Н. Л. Просина и И. С. Свенцицкая. – Изд. 2-е, дополненное. – М.: Просвещение, 1972. – С. 5–16.

4. Практикум по истории древнего мира. Вып. 1. Древний Восток: Для студентов з/о 1 курса исторического факультета / Под ред. И. С. Свенцицкой. – М.: Просвещение, 1981. – С. 8–14, 59–67.

5. Тематическая хрестоматия по истории древнего мира. Вып 1. Древний Восток / Сост. Н. И. Пикус. М.: Изд-во МГУ, 1963. – С. 46–75.

6. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. В. В. Струве, Д. Г. Редера. – М.: Изд-во вост. лит., 1963. – С. 55–76.

7. Авдиев В. И. История древнего Востока. Изд. 3-е / В. И. Авдиев. – М.: Высшая шк., 1970. – 607 с.

8. Белявский В.А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический / В. А. Белявский. – М.: Мысль, 1971. – 319 с. с илл. и карт.

9. Васильев Л. С. История Востока: В 2х т.: Т. 1 [Текст]: учеб. пособие / Л. С. Васильев. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 2001. – 512 с.

10. Замаровський В. Спочатку був Шумер / В. Заморовський. – К.: Веселка, 1983. – 208 с.

11. История древнего Востока: учебник / А. А. Вигасин [и др.]; под ред. В. И. Кузищина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая шк., 2002. – 460 с.

12. Книга для чтения по истории древнего мира / Под ред. А. И. Немировского. – М.: Просвещение, 1981. – С. 54–62.

13. Ткачук П. Д. Історія стародавнього Сходу й античних країн у термінах, назвах, поняттях і датах: тлумач. слов. для студ. іст. ф-тів ін-тутів, ун-тів та вчителів історії / П. Д. Ткачук. – Луцьк: Надстир’я, 1992. – 114 с.

 

Семінарське заняття 4. Вавилонське суспільство за

Законами Хаммурапі (4 год.).

План

1. Соціальна структура вавилонського суспільства: вільне та залежне населення.

2. Характер та джерела рабства у Стародавньому Вавилоні.

3. Спадкові та сімейні відносини за законами XVIII ст. до н. е.

4. Особливості судочинства та кримінального права в давньовавилонській державі.

Опрацювати поняття: авелум, мар-авелум, мушкенум, тамкар, шамаллум, декум, лубуттум, баїрум, рабіанум.

Джерела та література:

1. Гроссман Ю. Історія стародавнього світу: Практикум: Навч. посібник для іст. фак. ун-тів / Юрій Гроссман, Ігор Лісовий. – Львів: Вища шк.: Вид-во при Львів. ун-ті, 1985. – С. 26–49.

2. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства / Перевод и комментарии И. М. Дьяко­нова // Вестник древней истории. – 1952. – № 3–4.

3. Практикум по истории древнего мира / сост. Н. Л. Просина и И. С. Свенцицкая. – Изд. 2-е, дополненное. – М.: Просвещение, 1972. – С. 5–16.

4. Практикум по истории древнего мира. Вып. 1. Древний Восток: Для студентов з/о 1 курса исторического факультета / Под ред. И. С. Свенцицкой. – М.: Просвещение, 1981. – С. 8–14, 59–67.

5. Тематическая хрестоматия по истории древнего мира. Вып 1. Древний Восток / Сост. Н. И. Пикус. М.: Изд-во МГУ, 1963. – С. 46–75.

6. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. В. В. Струве, Д. Г. Редера. – М.: Изд-во вост. лит., 1963. – С. 55–76.

7. Авдиев В. И. История древнего Востока. Изд. 3-е / В. И. Авдиев. – М.: Высшая шк., 1970. – 607 с.

8. Белявский В.А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический / В. А. Белявский. – М.: Мысль, 1971. – 319 с. с илл. и карт.

9. Васильев Л. С. История Востока: В 2х т.: Т. 1 [Текст]: учеб. пособие / Л. С. Васильев. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 2001. – 512 с.

10. Замаровський В. Спочатку був Шумер / В. Заморовський. – К.: Веселка, 1983. – 208 с.

11. История древнего Востока: учебник / А. А. Вигасин [и др.]; под ред. В. И. Кузищина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая шк., 2002. – 460 с.

12. Книга для чтения по истории древнего мира / Под ред. А. И. Немировского. – М.: Просвещение, 1981. – С. 54–62.

13. Редер Д. Г. К вопросу о юридическом положении рабов по законам Хаммурапи // Древний Восток. Вып. 1. М., 1975. – С. 230–245.

14. Ткачук П. Д. Історія стародавнього Сходу й античних країн у термінах, назвах, поняттях і датах: тлумач. слов. для студ. іст. ф-тів ін-тутів, ун-тів та вчителів історії / П. Д. Ткачук. – Луцьк: Надстир’я, 1992. – 114 с.

 

Лекція 8. Політична історія Північної Месопотамії

В ІІ – середині І тис. до н. е. (2 год.).

Періодизація історії Стародавньої Ассирії. Ашшур – столиця Асирії. н. е Роль Ассирії у розвитку торгівлі в Північній Месопотамії. Перші походи на захід, до Євфрату, і на південь, за течією Тигру в правління Ілушуми. Пожвавлення зовнішньої політики при Шамши -Ададі І (1813-1781 рр. до н.е.). Захоплення ассирійськими військами північно-месопотамських міст, підкорення Мари, сірійського міста Катной. Війни з хурритами на сході.

Перетворення Ассирії у велику державу і привласнення Шамши-Ададом І титула "цар багатьох". Розвиток Ассирійської держави за наступників Шамши -Адада І.

Повернення могутності при Тиглатпаласарі І. Ассирійська держава на початку І тис. до н. е. Розквіт Ассирійської імперії у VIII – на початку VII ст. до н. е. та причини її занепаду.

План

1. Завойовницькі походи правителів Ашшуру на поч. ІІ тис. до н. е. та початок ассирійської державності.

2. Ассирія в середньоассирійський період (ІІ пол. ІІ тис. до н. е.).

3.Піднесення Ассирії та завоювання ассирійських царів ІХ ст. до н. е.

4.Світова Ассирійська держава у VIII – на початку VII ст. до н. е. Розпад Асирійської імперії.