Для проведення вхідного/вихідного контролю знань стажистів

1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту це:

1. Спеціальне воєнізоване формування на яке покладається захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру та участь у заходах територіальної оборони.

2. Спеціальне воєнізоване формування на яке покладається захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.

3. Спеціальне воєнізоване формування на яке покладається захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, а також участь у міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.

2. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від:

1. 17 квітня 2005 року № 386.

2. 26 травня 2006 року № 863.

3. 24 березня 2004 року № 368.

3. Що таке надзвичайна ситуація:

1. Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

2. Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об’єкті, що призводить до знищення матеріальних цінностей та утворює загрозу життю та здоров’ю людей.

3. Небезпечна подія на території чи об’єкті, яка створює загрозу життю та здоров’ю людей.

4. Наказ МНС України від 22.04.2003 р. № 119 затверджує:

1. Тимчасову настанову з організації професійної підготовки особового складу органів та підрозділів МНС України.

2. Державний класифікатор НС.

3. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

5. Зоною можливого ураження є:

1. Чітко визначена територія на якій внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру виникає загроза життю або здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних втрат.

2. Окрема територія або об’єкт, на яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного, природного чи військового характеру виникає загроза життю або здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних втрат.

3. Об’єкт на чітко визначеній території, де внаслідок надзвичайної ситуації техногенного, природного чи військового характеру можливе заподіяння шкоди здоров’ю людей та відбувається знищення матеріальних цінностей.

6. Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях (Частина І. Органи управління, аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) введено в дію:

1. Наказом МНС України від 7 лютого 2008 року № 96.

2. Наказом МНС України від 29 вересня 2007 року № 667.

3. Наказом МНС України від 2 грудня 2007 року № 657.

7. Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях (Частина ІІ. Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) введено в дію:

1. Наказом МНС України від 2 грудня 2007 року № 657.

2. Наказом МНС України від 7 лютого 2008 року № 96.

3. Наказом МНС України від 29 вересня 2007 року № 667.

8. Наказ МНС України від 7 травня 2007 року № 312 затверджує:

1. Настанову з газодимозахисної служби МНС України.

2. Настанову з експлуатації транспортних засобів у підрозділах МНС України.

3. Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України.

9. Настанова з експлуатації транспортних засобів у підрозділах МНС України затверджена:

1. Наказом МНС України від 8 серпня 2007 року № 538.

2. Наказом МНС України від 7 травня 2007 року № 312

3. Наказом МНС України від 7 лютого 2008 року № 96.

10. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” прийнятий:

1. 24 червня 2004 року за № 1859-IV.

2. 26 липня 2004 року за № 1895- VI.

3. 24 червня 2005 року за № 1859-IV.

11. Основним оперативним завданням особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ є:

1. Рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, та надання допомоги в ліквідуванні наслідків катастроф і стихійного лиха та надзвичайних ситуацій техногенного, природного чи військового характеру.

2. Рятування людей при виникненні загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежного підрозділу.

3. Рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежного підрозділу та надання допомоги в ліквідуванні наслідків катастроф і стихійного лиха.

4. Правильна відповідь відсутня.

12. Сили та засоби Служби цивільного захисту це:

1. Особовий склад Служби, аварійно-рятувальна, пожежна та спеціальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, майно, яке знаходиться на оснащенні підрозділу, призначене для ліквідації надзвичайних ситуацій, їх наслідків та гасіння пожеж.

2. Особовий склад і працівники, органи і підрозділи Служби, аварійно-рятувальна, пожежна та спеціальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби індивідуального захисту, витратні матеріали (паливно-мастильні, засоби пожежогасіння) та майно, яке знаходиться на озброєнні підрозділу.

3. Особовий склад і працівники, органи і підрозділи Служби, аварійно-рятувальна, пожежна та спеціальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, яке знаходиться на оснащенні підрозділу, призначене для ліквідації надзвичайних ситуацій, їх наслідків та гасіння пожеж.

13. Пожежні автомобілі цільового призначення відносяться до категорії:

1. Допоміжних пожежних автомобілів.

2. Основних пожежних автомобілів.

3. Спеціальних пожежних автомобілів.

14. Якщо на шляху прямування чергового караулу (зміни) на пожежу були отриманні відомості про її ліквідування або відсутність начальник караулу повинен:

1. Повернутись до підрозділу у будь-якому випадку.

2. Прийняти самостійно рішення про подальше прямування на пожежу або про повернення до підрозділу.

3. В обов’язковому порядку прибути до місця виклику у складі караулу.

15. У разі прямування до місця виклику чергового караулу у складі двох та більше відділень та вимушеної зупинки головного автомобіля:

1. Продовжують рух у будь-якому випадку.

2. Пожежні автомобілі, що прямують за ним зупиняються і продовжують подальший рух лише за командою старшої посадової особи.

3. Зупиняються, надають допомогу головному автомобілю та продовжують спільний рух.

16. Розвідка пожежі ведеться:

1. З моменту отримання повідомлення про пожежу до приїзду на місце виклику.

2. З моменту прибуття на пожежу до її ліквідування.

3. З моменту виїзду на пожежу до її ліквідування.

17. Якщо на пожежу прибув караул у складі одного відділення до складу розвідки входять:

1. Керівник гасіння пожежі та командир відділення.

2. Керівник гасіння пожежі та зв’язковий.

3. Керівник гасіння пожежі, командир відділення і зв’язковий.

18. Пошук людей під час рятування постраждалих на пожежі припиняється:

1. Після ліквідації пожежі.

2. Після перевірки всіх приміщень і місць можливого перебування людей та визначення, що всі люди евакуйовані і врятовані з небезпечних зон.

3. Після проведення розвідки та надходження від громадян (обслуговуючого персоналу) інформації про те, що всі люди евакуйовані.

19. Підготовка до розгортання на пожежній цистерні без встановлення її на пожежний гідрант (водоймище) передбачає:

1. Приведення пожежного насосу у робочий стан, прокладання магістральних рукавних ліній, встановлення рукавних розгалужень, пожежних стволів, драбин та іншого пожежно-технічного озброєння.

2. Приведення пожежного насосу у робочий стан, приєднання робочої рукавної лінії зі стволом до напірного патрубка насосу.

3. Приведення пожежного насосу у робочий стан, прокладання магістральних рукавних ліній, встановлення рукавних розгалужень.

20. Вирішальним напрямком на пожежі є:

1. Напрямок на якому створилась небезпека для людей, загроза вибуху, обвалення конструкцій та на якому робота пожежно-рятувальних підрозділів на даний момент може забезпечити успіх гасіння пожежі.

2. Напрямок на якому створилась небезпека для людей та необхідно терміново проводити евакуацію, створилась загроза вибуху, обвалення конструкцій, найбільш інтенсивного поширення вогню, та на якому робота пожежно-рятувальних підрозділів на даний момент може забезпечити успіх гасіння пожежі.

3. Напрямок на якому створилась небезпека для людей, загроза вибуху, обвалення конструкцій, існує можливість викиду радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, найбільш інтенсивного поширення вогню, та на якому робота пожежно-рятувальних підрозділів на даний момент може забезпечити успіх гасіння пожежі.

21. Існує наступна кількість принципів визначення вирішальних напрямків на пожежі:

1. 5.

2. 4.

3. 6.

22. Первинним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом, здатним самостійно виконувати окремі оперативні завдання є:

1. Відділення на основному пожежному автомобілі.

2. Караул у складі одного відділення.

3. Караул у складі двох та більше відділень.

4. Варіанти 2, 3.

5. Варіанти 1, 2.

23. При розвинених пожежах, коли необхідна подача стволів “А”:

1. Автоцистерна встановлюється ближче до місця пожежі без встановлення на вододжерело. Інші цистерни встановлюються на джерела протипожежного водопостачання, від них прокладаються магістральні лінії для заправки водою першої цистерни.

2. Перша пожежна автоцистерна одразу встановлюється на джерело протипожежного водопостачання і використовується на повну потужність.

3. Автоцистерна встановлюється ближче до місця пожежі без встановлення на вододжерело. Інші цистерни встановлюються на джерела протипожежного водопостачання, від них прокладаються магістральні лінії. Після закінчення води в першій цистерні робоча рукавна лінія приєднується до магістральної лінії прокладеної від пожежного автомобіля, що встановлений на джерело протипожежного водопостачання.

24. Старша посадова особа несе відповідальність за наслідки гасіння пожежі з моменту:

1. Прибуття на пожежу.

2. Отримання повідомлення про пожежу.

3. Віддачі першого наказу (розпорядження) щодо організації гасіння пожежі.

25. Начальник тилу на пожежі призначається:

1. Коли на пожежі працюють караули двох та більше підрозділів.

2. Коли на пожежі працює караул одного підрозділу у складі двох та більше відділень.

3. Коли на пожежі працюють караули у складі двох та більше відділень двох та більше підрозділів.

26. Штаб на пожежі створюється:

1. У випадку необхідності призначення начальника тилу.

2. На всіх великих і складних пожежах.

3. При створенні трьох і більше оперативних дільниць.

4. У випадку, якщо сили і засоби залучені за підвищеним номером виклику.

5. При пожежах на об’єктах, дії з гасіння яких необхідно узгоджувати з адміністрацією об’єкта.

6. За рішенням КГП в залежності від обстановки.

7. Вірні варіанти 2-6.

8. Всі відповіді вірні.

9. Варіанти 1-5.

27. Оперативна дільниця на пожежі створюється:

1. За місцем ведення оперативних дій.

2. За видами оперативних дій.

3. За тривалістю проведення оперативних дій.

4. За видами техніки, яка використовується для проведення оперативних дій.

5. Всі відповіді вірні.

6. Варіанти 1, 2.

7. Варіанти 1, 4.

8. Варіанти 2, 3.

28. Довідку про ліквідовану пожежу складає:

1. Начальник караулу (особа, що виконує його обов’язки).

2. Командир відділення.

3. Заступник начальника підрозділу.

4. Начальник підрозділу.

29. Допуск на гасіння пожежі у зараженій хімічно-небезпечними речовинами зоні видає:

1. Уповноважений керівник робіт з ліквідації аварії в усній формі.

2. Уповноважений керівник робіт з ліквідації аварії в письмовій формі.

3. Представники адміністрації об’єкта (населеного пункту), які включені до складу штабу у письмовій формі.

4. Представники адміністрації об’єкта (населеного пункту) в письмовій формі.

30. Транспортний засіб ставиться у бойовий розрахунок (на чергування) після:

1. Прийняття засобу в експлуатацію з оформленням акту технічного стану, затвердженим керівником територіального органу управління.

2. Закріплення транспортного засобу за водієм наказом по підрозділу.

3. Прийняття засобу в експлуатацію та проведення його обкатки.

4. Проведення ТО-2 засобу, його спецагрегатів, випробовування пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання зі складанням актів про випробовування.

31. Година роботи спеціального обладнання пожежного автомобіля прирівнюється до пробігу в:

1. 40 км.

2. 45 км.

3. 55 км.

4. 50 км.

5. 60 км.

32. Існують наступні види технічного обслуговування транспортних засобів:

1. Контрольний огляд ТЗ, щоденне технічне обслуговування, технічне обслуговування в період обкатки ТЗ, технічне обслуговування на лінії, технічне обслуговування при ліквідації НС, технічне обслуговування при поверненні до місця стоянки, перше технічне обслуговування, друге технічне обслуговування, трете технічне обслуговування, сезонне технічне обслуговування.

2. Щоденне технічне обслуговування, технічне обслуговування в період обкатки ТЗ, технічне обслуговування на лінії, технічне обслуговування при ліквідації НС, технічне обслуговування при поверненні до місця стоянки, перше технічне обслуговування, друге технічне обслуговування, сезонне технічне обслуговування.

3. Контрольний огляд ТЗ, щоденне технічне обслуговування, технічне обслуговування в період обкатки ТЗ, технічне обслуговування на лінії, технічне обслуговування при поверненні до місця стоянки, перше технічне обслуговування, друге технічне обслуговування, сезонне технічне обслуговування.

33. Час роботи карбюраторного двигуна пожежного автомобіля при прийомі чергування не повен перевищувати:

1. 5 хв., у тому числі 2 хв. на роботу із спецагрегатами.

2. 7 хв., у тому числі 3 хв. на роботу із спецагрегатами.

3. 5 хв., у тому числі 3 хв. на роботу із спецагрегатами.

34. У випадку несправності пожежного автомобіля бойового розрахунку рішення про заміну його резервним автомобілем приймає:

1. Старший водій.

2. Начальник (заступник начальника) підрозділу.

3. Начальник караулу (у разі відсутності осіб, які зазначені у варіанті 2).

4. Всі варіанти вірні.

5. Варіанти 1, 2.

6. Варіанти 2, 3.

35. Загальне керівництво ТО пожежно-технічного, спеціального та аварійно-рятувального обладнання покладається:

1. Начальника караулу (зміни).

2. Командира відділення.

3. Заступника начальника підрозділу.

36. До самостійної роботи на ТЗ в черговому караулі (зміні) водій допускається після:

1. Трьох чергувань у складі караулу як водій-стажист та вивчення району виїзду.

2. П’яти чергувань у складі караулу як водій-стажист, вивчення району виїзду та на підставі наказу по підрозділу.

3. Трьох чергувань у складі караулу як водій-стажист вивчення району виїзду та на підставі наказу по підрозділу.

37. Розділення ланки ГДЗС у непридатному для дихання середовищі:

1. Дозволене у будь-якому випадку.

2. Заборонене.

3. Дозволене у випадку одночасного виявлення потерпілого та осередку пожежі (для проведення рятувальних робіт та одночасного гасіння пожежі).

38. Перевірка №1 апаратів захисту органів зору та дихання проводиться:

1. Особою, за якою закріплений апарат під контролем командира відділення.

2. Старшим пожежним перевіряються всі апарати захисту органів зору та дихання під контролем командира відділення.

3. Старшим пожежним перевіряються всі апарати захисту органів зору та дихання під контролем начальника караулу (особою, що виконує його обов’язки).

4. Особою, за якою закріплений апарат під контролем начальника караулу (особи, що виконує його обов’язки).

39. Роботу ланки ГДЗС при одночасній роботі на пожежі двох та більше караулів очолює:

1. Особи керівного складу, призначені КГП або начальники оперативних дільниць.

2. За розпорядженням начальника караулу командири відділень у складі яких є ланки ГДЗС.

3. Начальник чергового караулу.

40. Термін передачі інформації до оперативно-чергової служби УМНС від оперативно-чергової (диспетчерської служби) територіального органу МНС України або підрозділу центрального органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації у разі загрози або виникнення НС не повинен перевищувати:

1. 10 хв.

2. 5 хв.

3. 15 хв.

4. 20 хв.

41. КГП повинен приймати рішення щодо проведення АРР на об’єкті з наявністю СДОР після:

1. а. Оцінки обстановки;

б. Отримання спеціальної інструкції з БП;

в. Визначення необхідних засобів захисту;

г. Забезпечення о/с засобами захисту;

д. Узгодження маршруту руху, визначення бойових позицій;

е. Визначення меж зони хімічного забруднення;

є. Відключення електросилових установок, розташованих у зоні аварії;

ж. Створення спільно з адміністрацією об’єкту пункту дегазації, обробки та медичної допомоги особовому складу.

2. Тільки а, в, г, є.

3. Всі крім г, д, ж.

42. Начальнику чергового караулу заборонено:

1. Залишати підрозділ, крім випадків, які передбачені Статутом служби ДПО МВС України.

2. Відпускати осіб, які входять до складу чергового караулу, залишати відкритими пости, маршрути дозорів та постів, виводити з бойового розрахунку пожежну техніку та озброєння, а також без дозволу начальника частини дозволяти підміну особового складу караулу.

3. Допускати у службові приміщення караулу осіб, які не мають на це право.

4. Призначати непідготовлених осіб для несення служби на постах та в дозорах, а також осіб, які не ознайомлені особисто з особливостями охорони дільниць, постів і особливостями охорони дільниць, постів, дозорів або тих, хто не засвоїв обов’язків постових та дозорних.

5. Зазначене в п. 1, 2, 3.

6. Зазначене в п. 1, 2, 3, 4.

7. Зазначене в п. 2, 3, 4.

43. При потраплянні СДОР в очі потерпілому необхідно:

1. Промити очі великою кількістю проточної води.

2. Промити очі 2% розчином харчової соди.

3. Промити очі 2% розчином борної кислоти.

4. Всі відповіді вірні.

44. При розливі ртуті в обсягах більше ніж у ртутному термометрі необхідно:

1. Негайно розпочати збирати ртуть у скляну банку з розчином (2г перманганату калію (марганцю) на 1л води).

2. Негайно розпочати збирати ртуть за допомогою пилососа.

3. Місце розливу ртуті необхідно накрити папером або іншим матеріалом (хусткою, простирадлом, ковдрою і т.п.) бажано зволоженим та визвати фахівців.

4. Відповіді 1 і 3.

5. Відповіді 1 і 2.

45. Розрізняють наступні форми пожеж:

1. Форма кола.

2. Прямокутна.

3. Кутова.

4. Лінійна.

5. Відповіді 1, 2, 3.

6. Відповіді 1, 2, 4.

7. Відповіді 2, 3, 4.

46. Пожежі хлору дозволяється гасити:

1. Водяною парою.

2. Інертними газами.

3. Вогнегасники порошками.

4. Піною.

5. Варіант 1, 2.

6. Варіант 1, 2, 3.

7. Варіант 1, 2, 3, 4.

47. Глибина гасіння пожежі ручними пожежними стволами складає:

1. 3 метри.

2. 10 метрів.

3. 5 метрів.

48. При гасінні пожежі мінімально допустима відстань від насадка ручного ствола діаметром 13 мм до охоплених вогнем електроустановок та кабелів під напругою до 10 кВ включно складає:

1. 8.5 метрів.

2. 6.5 метрів.

3. 4.5 метри.

49. Інтенсивність подачі вогнегасних речовин складає 0.3 л/(м²_*с), площа пожежі складає 40 м². Фактична витрата вогнегасних речовин складає:

1. 14 л/с.

2. 12 л/с.

3. 10 л/с.

50. Кратність піни, яку отримують за допомогою ГПС-600 складає:

1. 8.

2. 100.

3. 10.

51. Витрата ГПС-600 по піні при гасінні пожеж в об’ємі складає:

1. 75 м³/хв.

2. 36 м³/хв.

3. 120 м³/хв.

52. Під час розрахунків необхідного запасу води для запуску гідроелеваторної схеми у складі двох гідроелеваторів коефіцієнт запасу приймають рівним:

1. 2.5.

2. 2.0.

3. 1.5.

53. Повторний інструктаж з питань охорони праці проводиться на робочому місці з працівниками, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, але не рідше:

1. 1 разу на місяць.

2. 1 разу на 6 місяців.

3. 1 разу на 3 місяці.

54. На першому ступені адміністративно-громадського контролю перевіряються:

1. Забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території підрозділу; стан спецодягу, спорядження та засобів індивідуального захисту; справність автомобілів, озброєння, засобів зв’язку, освітлення та оповіщення; справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів; знання особовим складом функціональних обов’язків; проведення перевірок №1, 2 апаратів дихальних захисних.

2. Заходи щодо усунення недоліків, виявлених попередньою перевіркою; забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території підрозділу; стан спецодягу, спорядження та засобів індивідуального захисту; справність автомобілів, озброєння, засобів зв’язку, освітлення та оповіщення; справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів; знання особовим складом функціональних обов’язків; наявність та додержання особовим складом вимог інструкцій з охорони праці; проведення перевірок №1, 2 апаратів дихальних захисних.

55. Чи дозволено використовувати діелектричні ножиці для різання проводів з пошкодженою ізоляцією на ручках та за відсутності упорних кілець:

1. Дозволено.

2. Заборонено.

3. Дозволено за умови проходження випробувань.

56. Терміни випробовування рятувальної мотузки:

1. 1 раз на 3 місяці.

2. 1 раз на 12 місяців.

3. 1 раз на 6 місяців.

57. На який час накладається кровозупиняючий джгут при артеріальній кровотечі (влітку):

1. Не більше 30 хвилин.

2. Не більше 1 години.

3. Не накладається.

4. Не більше 2 годин.

58. При проведенні зовнішнього масажу серця і штучного дихання потерпілого однією особою необхідно:

1. Робити по черзі 5 натискань на грудну клітину і 1 вдування.

2. Робити по черзі 15 натискань на грудну клітину і 2 вдування.

3. Проводити натискання на грудну клітину і вдування одночасно.

59. Система цивільного захисту, відповідно до Закону України „Про правові засади цивільного захисту ”, це:

1.Державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

2. Система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

3. Система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів, і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

60. Який документ визначає порядок прийому в експлуатацію закінчених будівництвом ЗС ЦО:

1. Державні будівельні норми ДБН В.2.2.5-97.

2. Державні будівельні норми ДБН А.3.1-9-2000.

3. Державні будівельні норми ДБН А.3.1-3-94.

61. Відповідно до Закону України “Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру” хто, у разі необхідності, підлягає укриттю в захисних спорудах:

1. Найбільша працююча зміна.

2. Населення міста (району).

3. Населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах).

62. Який документ визначає обсяг та зміст інженерно-технічних заходів ЦЗ (ЦО):

1. Державні будівельні норми СН и П 2.01.51-90.

2. Державні будівельні норми ДБН В.2.2.5-97.

3. Державні будівельні норми ДБН В.1.2-4-2006.