Тема 6. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Семінарське заняття - 4 год.

План семінарського заняття 1

1. Поняття дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. Поняття та умови усиновлення.

3. Порядок усиновлення. Правові наслідки усиновлення.

4. Недійсність усиновлення та скасування усиновлення.

5. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним та скасування усиновлення.

Основні поняття: Дитина, позбавлена батьківського піклування, усиновлення, усиновлювач, усиновлюваний, опіка, опікун, піклувальник, піклування, патронат, патронатний вихователь, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу.

Запитання для самоконтролю

1. Кому надається статус дитини, позбавленої батьківського піклування?

2. Що таке усиновлення та які принципи покладено в основу його організаційно-правового механізму?

3. Які правові наслідки усиновлення?

4. Хто є суб’єктами усиновлення?

5. Які умови усиновлення? Коли усиновлення може здійснюватися без згоди батьків/опікуна, піклувальника?

6. Яким чином відбувається усиновлення братів/сестер?

7. Яким нормативно-правовим актом регулюється порядок усиновлення?

8. Яким чином дитина-громадянин України може бути усиновлена іноземцями?

9. За яких умов усиновлення може бути визнано недійсним?

10. Коли усиновлення може бути скасовано?

11. Чи може бути усиновлювач позбавлений батьківських прав?

Теми рефератів та доповідей:

1. Усиновлення дітей-громадян України іноземцями.

2. Безпритульні діти: питання правового регулювання.

3. Історія розвитку інституту усиновлення.

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть моніторинг наукових та науково-практичних періодичних видань («Право України», «Держава і право», «Підприємництво, господарство і право» тощо) та зробіть перелік публікацій з теми семінарського заняття. Визначіть основні напрями наукових дискусій. Підготуйте 1-2 рецензії.

2. Опрацюйте Постанову Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» у частині, що стосується питань усиновлення.

План семінарського заняття 2

1. Форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування: загально-правова характеристика.

2. Опіка та піклування над дітьми.

3. Патронат над дітьми.

4. Прийомна сім’я.

5. Дитячий будинок сімейного типу.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке опіка та піклування за сімейним та за цивільним законодавством України? У чому полягає різниця?

2. У чому полягає мета встановлення опіки/піклування?

3. Хто може бути опікуном/піклувальником?

4. Який порядок встановлення опіки/піклування?

5. Які права має дитина, над якою встановлено опіку/піклування?

6. Які права/обов’язки опікунів/піклувальників встановлені законодавством України?

7. Які правові підстави припинення опіки/піклування?

8. Чи може бути опікуна/піклувальника звільнено від їх обов’язків?

Теми рефератів та доповідей:

1. Опіка та піклування за цивільним та за сімейним законодавством.

2. Прийомна сім'я.

3. Дитячий будинок сімейного типу.

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть моніторинг наукових та науково-практичних періодичних видань («Право України», «Держава і право», «Підприємництво, господарство і право» тощо) та зробіть перелік публікацій з теми семінарського заняття. Визначіть основні напрями наукових дискусій.

2. Ознайомтесь зі статтею В. П. Мироненко Забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сімейне виховання (Науковий вісник. КНУВС. – К., 2008- Вип. № 6 – С.10-17). Підготуйте рецензію.

Тема 6. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Практичне заняття -2 год.

Задача 1

15 лютого 2011 року Іванова Н. А. народила дитину. Через 5 днів в тому ж пологовому будинку Скрипаль М. С. народила мертву дитину. Іванова Н. А. виписалась з будинку 20 березня і свою дитину з пологового будинку не забрала, тому Скрипаль М. С. 25 березня заявила, що вона бажає забрати дитину Іванової Н. А. з пологового будинку як власну та усиновити її в май­бутньому. На думку Скрипаль М. С, вирішення ситуації таким чином забез­печить таємницю усиновлення від оточуючих, а отже і від самої дитини. В такому проханні Скрипаль М. С. було відмовлено, посилаючись на те, що дитину віком менше двох місяців не може бути усиновлено.

Чи правильно було застосовано cm. 209 СК? Якщо ні — то в чому помилка і які норми права підлягають застосуванню в такій ситуації?

Чи може Скрипаль М. С. забрати до себе дитину до винесення судом рішення про усиновлення?

Чи встановлено законодавством строк, протягом якого Іванова Н. А. має забрати дитину з пологового будинку?

Задача 2

На обліку дітей, що потребують усиновлення, перебували Інна та Марина Демченки. У них була спільна мати, що загинула в автомобільній аварії але різні батьки, місце проживання яких було невідоме. В судовому порядку одну із них, Марину, було усиновлено В. А. Ширмовою. Прокурор подав апеляційну скаргу щодо невідповідності судового рішення ст. 210 СК та про скасування усиновлення. До того ж суду В. А. Ширмова надіслала пояснення, в яких вона вказувала, що у Інни та Марини різні батьки, тому до них не можуть застосовуватись положення ст. 210 СК.

Чи підлягає задоволенню апеляційна скарга прокурора? Чи можуть мати пояснення В. А. Ширмової істотне значення для справи, з якими законодавець пов'язує можливість роз'єднання сестер?

Задача З

Бондар А. Г., після того як одружилася, спільно з чоловіком подала заяву до відділу освіти за місцем проживання про бажання усиновити дитину. На підставі того, що Бондар А. Г. не досягла 18 років, чиновники відмовили в прийнятті заяви та постановленні Бондар А. Г. та її чоловіка на облік як осіб, що бажають усиновити дитину.

Як у такому випадку має діяти Бондар А. Г.? Чи має право Бондар А. Г. бути усиновителем до досягнення нею 18-річного віку?

Задача 4

Павленко В. Н. та Павленко І. Н. виявили бажання усиновити дитину. Вони доводяться один одному братом і сестрою, проживають в одній квартирі, яка залишилась їм після смерті батьків. Павленки вважали, що можуть спільно усиновити дитину, оскільки, відповідно до ст. З СК вони, на їх думку, є сім'єю. З посиланням на те, що вони не перебувають у шлюбі та не можуть у ньому перебувати, їм було відмовлено в постановленні на облік як осіб, що виявили бажання усиновити дитину.

Чи правильно розуміють Павленко В. Н. та Павленко І. Н. поняття сім'я? Чи можуть вони спільно усиновити дитину? Якщо так, то яким чином їм треба для цього діяти? Якщо ні, то що Ви, як адвокат, їм можете порадити?

Задача 5

В 2001 році Крохаль В. В. усиновив дитину. 8 серпня 2011 року він був звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства. 20 серпня 2011 року орган опіки та піклування подав позов до суду про визнання усиновлення недійсним, оскільки Крохаль В. В. відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 212 СК не може бути усиновлювачем, бо він з 8 серпня 2011 року не має постійного заробітку. Суд задовольнив позов та постановив передати дитину для тимчасового перебування у виховний заклад. Крохаль В. В. з рішенням суду не погодився. Він подав до апеляційного суду скаргу, в якій зазначав, що, по-перше, він шукає роботу і має достатній запас коштів для того, щоб утримувати себе і дитину до влаштування на роботу, а по-друге, підстави для визнання усиновлення недійсним перелічено у ст. 236 СК і це є вичерпний перелік, такої підстави для визнання усиновлення недійсним, як тимчасова безробітність, там немає, по-третє, таке рішення суду першої інстанції суперечить інтересам дитини, адже він належним чином виконує свої обов'язки щодо усиновленої ним дитини і тому їй краще залишатися проживати з батьком.

Чи підлягає така скарга задоволенню?

Які вимоги ставляться до осіб, що претендують на усиновлення дитини? Чи застосовуються ці вимоги тільки для визначення кола осіб, що можуть усиновити дитину в майбутньому, або ж і до осіб, які вже усиновили дитину? Чи виникають негативні правові наслідки, якщо після набрання рішенням суду законної сили про усиновлення дитини усиновитель вже не відповідає таким вимогам? Які саме?

Задача 6

Мати Коноваленка Ігоря виховувала його без чоловіка. Під час її перебування у тривалому відрядженні за згодою матері він проживав у подружжя Лосевих, які його виховували. Мати Ігоря, перебуваючи в відрядженні, загинула внаслідок автомобільної аварії. Подружжя Лосевих власних дітей не мало. За 5 місяців, протягом яких Коноваленко Ігор проживав разом з Лосевими, між ними встановились добрі відносини, тому після того, як стало відомо про смерть його матері, Лосеві вирішили усиновити Ігоря. Після порушення в суді справи за їх заявою щодо усиновлення, до суду надійшла заява про усиновлення Ігоря його рідною тіткою, сестрою померлої матері хлопця, в якій зазначила, що вона має переважне право на усиновлення, оскільки є його ро­дичкою. Суддя об'єднав ці заяви в одне провадження.

Яке рішення має ухвалити суд? Які обставини є підставою для отримання переважного перед іншими особами права на усиновлення? Якщо кілька осіб мають переважне перед іншими особами право на усинов­лення, яким чином визначається пріоритет усиновлення між ними?

Чи зміниться вирішення цієї задачі, якщо замість подружжя Лосевих в умовах задачі фігуруватиме одинока (незаміжня) Лосева?

Задача 7

Крушенко В. В. дала згоду на усиновлення її сина. Після винесення судового рішення про його усиновлення подружжям Федькових, але до набрання цим рішенням законної сили Крушенко В. В. подала до суду заяву, що передумала та відкликає свою згоду, внаслідок чого було скасовано рішення суду. Подружжя Федькових подали позов до Крушенко В. В., в якому зазначали, що внаслідок того, що вона раптово, без жодних пояснень відізвала свою згоду на усиновлення, заподіяла їм моральну шкоду.

Якими доказами позивачі можуть обґрунтувати свій позов? Чи має бути задоволений такий позов судом?

Чи зобов'язана особа, що відкликає свою згоду на усиновлення дитини, пояснювати причини цього вчинку? Чи несе вона цивільну відповідальність за необґрунтований відзив згоди на усиновлення?

Задача 8

Ткач А. О. завагітніла в віці 16 років. Вона домовилася зі своєю рідною тіткою та її чоловіком про те, що вони усиновлять дитину, яку вона народить. Батьки вагітної Ткач А. О. погодилися на це. Оскільки всі вищезазначені особи проживали в місцевості, де немає нотаріусів голова виконавчого комітету сільради Васильченко Т. Г. до народження дитини посвідчив спільну заяву Ткач А. О. та її батьків про їх згоду на усиновлення дитини, що народить Ткач А. О., тіткою та її чоловіком. Після народження дитину було передано тітці та її чоловіку і, після досягнення дитиною двомісячного віку, її було усиновлено ними за рішенням суду, на підставі вищезазначеної заяви про згоду неповнолітньої Ткач А. О. та її батьків на усиновлення дитини, яку було засвідчено головою виконавчого комітету сільради Васильченком Т. Г., отже вона мала силу нотаріально засвідченої. Через місяць після вступу в силу рішення суду про усиновлення дитини Ткач А. О. змінила свою думку та виявила бажання виховувати власну дочку. Вона подала до суду заяву про скасування її заяви про надання згоди на усиновлення через те, що вона була надана до досягнення дитиною двомісячного віку. Вона просила постановити судове рішення про визнання усиновлення недійсним на підставі того, що рішення ґрунтувалося на незаконному документі і просила про повернення їй дитини.

Чи може мати дати згоду на усиновлення дитини до її народження, якщо ні, то якою правовою нормою це заборонено?

Чи правомірно голова виконавчого комітету сільради Васильченко Т. Г. засвідчив заяву Ткач А. О.?

Чи може Ткач А. О. самостійно, без згоди батьків, звертатись до суду? Чи має бути задоволено заяву про визнання усиновлення недійсним?

Для чого, на Вашу думку, встановлено у СК обмеження щодо віку дитини, на усиновлення якої надається згода? Чи можна вважати, що, якщо батьки дитини посвідчили нотаріально згоду на усиновлення їх дитини до досягнення нею цього віку та не відізвали її після досягнення дитиною двохмісячного віку, то вони надали згоду на усиновлення також і після досягнення дитиною двохмісячного віку?

Задача 9

Трирічний Данченко Микита, його батьки та його тітка Пархоменко К. М. проживали спільно в належній їм у рівних частках (по 1 /4 кожному) квартирі. Данченко Микита залишився без батьківського піклування внаслідок смерті його батьків. Пархоменко подала до суду заяву про його усиновлення. В заяві Пархоменко вказала, що Данченко Микита живе з нею та вважає її своєю матір'ю. Під час підготовки справи до судового розгляду до суду надійшла заява від далекої родички усиновлюваного, Огурцової Т. В., про бажання усиновити Микиту. Огурцова Т. В. вважала за необхідне викликати у судове засідання усиновлюваного та опитати з приводу того, ким він бажає бути усиновленим. Пархоменко категорично заперечувала це тому, що Микита, на її думку, вважає її своєю матір'ю та від нього треба зберегти факт усиновлення в таємниці. Суд, заслухавши сторони, постановив ухвалу про оголошення перерви та виклик у судове засідання Данченка Микити. Пархоменко бажає оскаржити зазначену ухвалу до апеляційного суду.

Які факти для оскарження ухвали Пархоменко треба довести апеляційному суду та якими доказами це доцільно підтвердити?

За яких умов згода дитини на усиновлення надається, а за яких — ні?

Задача 10

Суненько М. В., що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з Баєвою Т. О., відправив до суду поштою заяву про усиновлення ним покинутого бать­ками в пологовому будинку Гуревича Романа. Через тиждень Суненько М. В. отримав повістку про виклик його у судове засідання. Разом з ним з'явилася Баєва Т. О. та подала клопотання про залучення її як третьої особи і заяву з проханням відмовити в усиновленні. В обґрунтування цих вимог заявляла, що не згодна на усиновлення Суненьком М. В. дитини тому, що здатна народити дитину від нього.

Чи має юридичне значення відсутність згоди на усиновлення особи, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з усиновителем?

Чи можна відправити заяву про усиновлення до суду поштою або передати через представника?

Задача 11

Карагун І. В. та його дружина Карагун Т. К. бажають усиновити дитину, що була народжена їх п'ятнадцятирічною дочка, тобто є їх онукою. Чи можуть дід та баба усиновити онуку, якщо є мати дитини? Хто має дати згоду на таке усиновлення?

Задача 12

Громадянин Семеночко звернувся до газети з проханням розмістити об'яву про те, що дитина, яка проживає з ним в одному домі, втратила батьків та потребує усиновлення. Головний редактор газети відмовив Семеночку з поси­ланням на те, що посередницьку діяльність щодо усиновлення дітей в Україні заборонено.

Чи правомірно відмовив головний редактор?

Задача 13

Бабков Дмитро був усиновлений подружжям Волкових. При усиновленні було змінено прізвище, по-батькові, дату народження дитини. Коли хлопцеві виповнилося 13 років, усиновителі розкрили йому таємницю усиновлення. Дмитро сильно страждав, не бажав гратися з однолітками, з якими до цього часу у нього були добрі стосунки, рідко виходив з кімнати, не бажав розмов­ляти з усиновителями. Це тривало три місяці, протягом яких він звикав до думки, що рідні батьки його покинули, потім він адаптувався до цих умов, але таким веселим і активним, як раніше, вже не був. Після досягнення чотирнадцятирічного віку він, користуючись правом на звернення до суду (ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу), подав позов до усиновителів з вимогою відшкодувати мо­ральну шкоду, завдану порушенням усиновителями його права на таємницю усиновлення. Розмір моральної шкоди він оцінив в 2000 грн. Дмитро направив заяви в орган опіки та піклування та прокуратуру з проханням представляти його інтереси в цьому процесі.

Чи порушили усиновителі право усиновленого на таємницю? Чи зобов'язані вони зберігати таємницю усиновлення? Якщо так, то як довго вони зобов'язані зберігати таємницю усиновлення?

Чи буде задоволено такий позов судом? Чи передбачено законодавством дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність за діяння вчинене усиновителями?

Задача 14

Подружжя Ярошенків усиновили дитину. Вони виховували її як власну, для захисту таємниці усиновлення переїхали в інше місто. Усиновлений ріс як рідна дитина. Коли усиновленому було більше 40 років, його знайшла біологічна мати. Мати розповіла усиновленому, що його батько помер два роки тому від захворювання через те, що у них не було достатньо коштів для оплати складної операції. Усиновлений заявив усиновителям, що ті були зобов'язані розповісти йому про усиновлення після досягнення ним чотирнадцятирічного віку, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 226 Сімейного кодексу він має право на одержання інформації щодо свого усиновлення.

Чи правильно розуміє усиновлений положення ч. 3 cт. 226 Сімейного кодексу?

Чи зобов'язані усиновителі розкривати таємницю усиновлення після досягненням усиновленим чотирнадцятирічного віку?

Задача 15

До органу опіки та піклування надійшла заява від Кравченка С. В. з проханням призначити його опікуном його двоюрідного племінника Кравченка Павла. На момент подання заяви Павлу було 13 років. Під час розгляду заяви органом опіки та піклування виповнилось 14 років. Орган опіки та піклування відмовив у встановленні опіки на тій підставі, що Павло вже досяг чотирнадцяти років та роз'яснив, що Кравченко С. В. має право на звернення щодо встановлення піклування щодо неповнолітнього Павла.

Чи правильне рішення виніс орган опіки та піклування?

Чим відрізняються права та обов'язки опікуна від прав та обов'язків піклувальника?

Задача 16

Представник органу опіки та піклування для перевірки виконання опікуном своїх обов'язків щодо підопічного кожного вівторка відвідував житло підопічного. Опікун вважає, що такі перевірки занадто часті та створюють незручності для нього та неповнолітнього. Він звернувся до адвоката з проханням надати йому консультацію щодо правового впливу на дії органу опіки та піклування.

Хто встановлює періодичність перевірок виконання опікуном його обов'язків? Який орган державної влади (посадова особа) може змінити періодичність перевірок?

Яким підзаконним актом регламентуються питання контролю виконання обов'язків опікунами та піклувальниками з боку органів опіки та піклування?

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности