Роль і значення навчальної дисципліни “Господарське право” у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

“Господарське право” є нормативною навчальною дисципліною. Комплексний характер законодавчих актів та надмірно велика нормативна база, яка до того ж постійно поповнюється та змінюється, значно ускладнюють процеси правового регулювання господарської діяльності, а також дослідження та вивчення цих процесів.

Господарський кодекс України містить в собі головні положення, що регулюють правові відносини у сфері господарювання. Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.

При розробці та прийнятті Господарського кодексу враховано необхідність взаємодії в системі правового регулювання господарської діяльності публічно-правових і приватноправових засад, забезпечення поєднання державного регулювання економіки та ринкової саморегуляції, встановлення найбільш стабільних і прозорих «правил гри» в економіці.

У цілому господарське право має за мету забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, затвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Отже, вивчення такої навчальної дисципліни, як „Господарське право”, повинно сприяти формуванню у майбутніх фахівців системи знань, умінь і навичок економіко-правової спрямованості, які дозволять належним чином їх використовувати й застосовувати у професійній діяльності сучасних юристів.

2. Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис,забезпечить майбутнім правознавцям глибинне підґрунтя для збагачення загальної юридичної культури та уможливить розуміння ними сучасної правової системи України.

Предмет вивчення господарського правастановлятьгосподарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами й іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Структура навчальної дисципліни „Господарське право” складається із загальної та особливої частин.

Загальна частина включає теми: „Господарське право та законодавство”, „Правове регулювання державного впливу на господарську діяльність”, „Юридичні засади обмеження монополізму й захисту від недобросовісної конкуренції”, „Загальна характеристика суб`єктів господарювання”, „Правовий статус окремих видів суб’єктів господарювання”, „Майнова основа господарювання”, „Господарські зобов’язання”, „Господарський договір”, „Відповідальність суб’єктів господарювання”, „Правове регулювання банкрутства”.

До особливої частини входять теми: „Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності”, „Правове регулювання фінансової діяльності”, „Особливості правового регулювання окремих видів господарських відносин”, „Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності”, „Захист прав суб’єктів господарювання”.

 

Навчальна дисципліна „Господарське право” має міждисциплінарні зв’язки з такими навчальними дисциплінами як „Господарський процес”, „Цивільне право”, „Правові основи підприємницької діяльності” тощо.

 

Успішна навчальна та науково-творча діяльність повинна характеризуватися наступними рисами як використання усього арсеналу навчальної методології, а також методології наукового пізнання державно-правової дійсності.

При визначенні методологічних засад пізнання дисципліни «Господарське право» вихідними є фундаментальні ідеї та досягнення провідних науковців, а також об’єктивні умови та потреби дослідження.

З метою найбільш повного методологічного забезпечення пізнання слід спиратися на такі принципи яксцієнтизм, додатковість, однозначність тлумачення, багатофакторність, кореляція.

Крім того, існує необхідність використання наступних наукових підходів: ціннісно-орієнтаційного, науково-пізнавального, системно-структурного, структурно-функціонального, багатоаспектного, комплексного.

Методи пізнання господарського права поділяються на філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові. Серед філософських - слід виділити діалектику та синергетику. Загальнонаукові методи представлено такими яканаліз і синтез, індукція й дедукція та ін. Серед спеціально-наукових методів виокремлюються статистичні, соціологічні, математичні, кібернетичні тощо. Власне, спеціальні правові методи, як одні з найважливіших, об’єдналися довкола формально-юридичного та порівняльно-правового. Застосування першого з них дає можливість визначити певні правові поняття, охарактеризувати їх ознаки, провести наукову класифікацію та систематизацію, тлумачити окремі положення тощо. Використання другого - дозволяє зіставити різні елементи права - певні принципи та норми, закріплені державою, правовідносини, а також порівняти їх зміст та сутність і т. д.

 

Активне застосування такого методологічного комплексу навчально-наукового пізнання набуває неабиякого значення для усвідомлення співвідношення парадигми, принципів, інститутів та норм вітчизняного права і права зарубіжних країн; критичного ставлення до доктринальних й нормативних положень; творчого характеру засвоєння, а відповідно й продукування нових знань з дисципліни. Формуванню таких рис сприятиме ознайомлення і дослідження актуальних та дискусійних питань господарського права, зокрема, проблем, пов’язаних із новелізацією вітчизняного законодавства, його інтеграції в загальнонаціональну правову систему, а також уніфікації у світлі європейської та всесвітньої інтеграції.

Метою навчальної дисципліни „Господарське право” є оволодіння комплексною системою знань та формування стійких і практичних навичок щодо використання та застосування норм права, які регулюють відносини у сфері господарювання, задля впровадження відповідного належного суспільного господарського порядку в цій галузі.

Складовими мети є:

- освітня (навчальна) – сприяти становленню сучасного висококваліфікованого фахівця-юриста у галузі господарського права;

- розвиваюча – формувати та розвивати правові знання студентів у сфері господарського права, навички самостійного аналізу проблем у галузі господарського права, уміння використовувати отримані знання та застосовувати відповідні навички при оцінці конкретної ситуації та вирішенні завдань у цій галузі;

- виховна – формувати ціннісні орієнтири студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в розбудові та зміцненні української держави; формувати у майбутніх юристів правову свідомість та правову культуру, професійні та особисті якості; сприяти затвердженню принципу верховенства права у господарських відносинах, гармонічному поєднанню приватно-правових та публічно-правових норм у системі правового регулювання господарської діяльності.

3. Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни “Господарське право”:

Господарське право має за мету забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, сприяти розвиткові підприємництва і на цій основі підвищенню ефективності суспільного виробництва, його соціальної спрямованості відповідно до вимог Конституції України, утвердженню суспільного господарського порядку в економічній системі України, гармонізації її з іншими економічними системами.

Господарське законодавство України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), що базується на наступних принципах:

- гуманізму, демократизму та рівності;

- засадничих ідеях справедливості, добросовісності та розумності;

- концепції поділу права на приватне і публічне;

- різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.

- положенні про неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

- свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

- свободи договору, крім випадків, передбачених законодавством;

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів учасників відносин у сфері господарювання.

 

4. Завдання вивчення навчальної дисципліни “Господарське право” передбачають досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, при якому він повинен:

І. Знати:

1) на понятійному рівні: основні поняття та категорії господарського права й законодавства;

2) на фундаментальному рівні: основні наукові концепції, теорії тощо, які стосуються розуміння та змісту тих чи інших інститутів господарського права;

3) на практично-творчому рівні: основні методики тлумачення та застосування норм господарського права, а так само основи методології науково-дослідницької діяльності у сфері господарського права.

Таким чином, випускнику слід знати:

· поняття та зміст системи господарського права та законодавства;

· сутність та види господарських відносин і господарської діяльності;

· правове регулювання державного впливу на господарську діяльність;

· юридичні засади обмеження монополізму й захисту від недобросовісної конкуренції;

· загальну характеристику суб`єктів господарювання;

· правовий статус окремих видів господарюючих суб’єктів;

· правовий режим майна суб’єктів господарювання;

· правове регулювання банкрутства;

· специфіку господарських зобов’язань;

· особливості господарських договорів;

· специфіку регулювання господарських відносин в окремих галузях господарювання;

· правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

· засоби захисту прав суб’єктів господарювання;

· особливості юридичної відповідальності за правопорушення у сфері господарювання.

 

ІІ. Вміти:

1) на репродуктивному рівні: відтворювати отримані знання з дисципліни;

2) на алгоритмічному рівні: застосовувати загальні моделі та послідовності до вивчення тих чи інших інститутів господарського права;

3) на евристичному рівні: на основі методологічно обґрунтованих наукових пошуків продукувати нові знання про предмет дисципліни, що вивчається;

4) на творчому рівні: висловлювати свою науково обґрунтовану позицію з приводу тих чи інших актуальних питань господарського права.

Отже, випускник повинен уміти:

· володіти загальнотеоретичними поняттями і категоріями господарського права і законодавства;

· аналізувати законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори, акти застосування норм права, а також акти тлумачення норм права й локальні правові акти, що регулюють правовідносини у сфері господарювання;

· використовувати теоретичні знання в юридичній практиці;

· складати документи, необхідні для легітимації суб’єктів господарської діяльності;

· визначати структуру майна суб’єктів господарської діяльності;

· укладати господарські договори;

· складати претензійну та позовну документацію;

· знаходити необхідну юридичну та іншу літературу для поповнення своїх теоретичних знань;

· обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень, що приймаються у сфері регулювання господарських відносин.