Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду: підстави та порядок визнання недійсним.

До шлюбів, які визнаються недійсними за рішенням суду, належать шлюби, укладені без вільної згоди жінки або чоловіка (ч. 1 ст. 40 СК), а також фіктивні шлюби (ч. 2 ст. 40 СК).

Обов'язковою умовою реєстрації шлюбу є вільно і незалежно висловлене взаємне волевиявлення осіб, що одружуються, яке підтверджує їх намір створити сім'ю на підставі укладення шлюбу. Недотримання цієї умови тягне недійсність шлюбу.

Укладення шлюбу під примусом має місце, коли згода на укладення була виражена однією з сторін під впливом фізичного та психічного насильства чи під загрозою його застосування(може виходити від третіх осіб).

Обман — це навмисне введення в оману особи, що одружується.(приклад - повідомлення майбутньому чол. чи друж. свідомо хибних відомостей)

Омана — це помилкове уявлення особи, що одружується, щодо певних обставин укладення шлюбу. Омана може сформуватися й під впливом причин, що не залежать від майбутнього чол. і друж. чи дій третіх осіб.

Фіктивним визнають шлюб, укладений без наміру створити сім'ю (ч. 2 ст. 40 СК), причому це може бути притаманним як для одного з подружжя, так і для обох. Зазвичай метою укладення фіктивного шлюбу є корисливі міркування майбутнього чоловіка або жінки. Наприклад, бажання одержати право на жиле приміщення. Однак підставою віднесення шлюбу до фіктивного є відсутність в одного чи обох з подружжя наміру створити сім'ю.

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

 

16. Існує правові три моделі визнання шлюбу недійсним.Вони передбачені статтями-39-41.

Стаття 39. Шлюб, який є недійсним

1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою.

3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

4. За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті.

5. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

6. Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.

Стаття 40. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду

1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 цього Кодексу;

2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб

17. Загальні правові наслідки недійсності шлюбу.

Шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації. Щодо правових наслідків, то недійсний шлюб, а та­кож шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підста­вою для виникнення в осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

 

Щодо осіб, які знали про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховали їх від другої сторони і (або) від державного органу реєстрації актів цивільного стану, застосовують такі загальні правові наслідки:

1) майно, набуте за час недійсного шлюбу, вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначається відповід­но до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами;

2) якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню, але не більш як за останні три роки;

3) особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена;

Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (стаття 45 СК України).

 

Особливі правові наслідки недійсності шлюбу.

Особливі - позитивні правові наслідки застосовуються лише по відношенню до добросовісної сторони недійсного шлюбу (ст. 46 СК України). Закон визна­чає, що добросовісною є особа, яка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право на особливі правові наслідки недійсності шлюбу щодо неї:

1) на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; Зокрема вона має право на половину майна, набутого за час недійсного шлюбу. До цієї особи застосовують й інші норми щодо поділу спільного майна подружжя (ст. ст. 70, 71 СК України).

2) на проживання у житловому приміщенні, в яке вона посе­лилася у зв'язку з недійсним шлюбом; Право на проживання у першу чергу стосується тих випадків, коли особа вселиться у житлове приміщення, яке є об'єктом права приватної власності другої сторони. У такому разі вона набуває права користування чужим нерухомим майном - сер­вітут

3) на аліменти на тих же підставах, що й колишнє подружжя;

Добросовісна сторона має право на утримання (аліменти): 1) якщо вона є непрацездатною, потребує матеріальної допомоги, за умови, що друга сторона може надавати матеріальну допомогу (ст. 75 СК України); 2) у разі проживання з нею дитини; 3) у разі проживання з нею дитини-інваліда (ст. 88 СК України).

4) на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу (стаття 46 СК України). Добросовісна сторона недійсного шлюбу має право на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу (ст. 35 СК України). Відносно такої особи діє загальне правило, яке встановлено для подружжя: особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменува­тися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України). При цьому згода другої сторони, прізвище якої обрала добросовісна сторона не­дійсного шлюбу, не вимагається.

 

18.

19.до особистих немайнових прав та обовязків батьків і дітей належать:

-20,21 Визнання батьківства (материнства)