Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
ІІ період – розквіт давньоруської держави (980 – 1054 рр. )
ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ
(980 – 1015 рр.)
Зовнішня політика Þ
| Наслідки
|
Військові походи:
- 981 р. – проти Польщі (Мешко І) за Червенську Русь;
- 983 р. захопив ятвягів;
- 984 р. підкорив радимичів;
- 985 р. вдалий похід проти Волзької Булгарії;
- 988 р. захопив Таманський п-ів;
- 988 р. захопив м. Корсунь (Херсонес);
- 992 р. вдалий похід на білих хорватів;
- 993 р. – перемога над печенігами (бій Микити Кожум’яки з печенізьким велетнем);
Шлюбна дипломатія:
- одружився з візантійською царівною Анною;
- сина Святополка – з дочкою польського короля Болеслава І Хороброго;
- дочку Премиславу – за угорського принца Владислава Лисого
|
- захопив м.Червень, Перемишль, Волинь, Белз;
- розпочав загарбницьку політику;
- об’єднав південну та північну Русь;
- народилися сини Борис та Гліб;
- утворив Тмутараканське князівство;
- охрестився, одружився з візантійською царівною Анною (сестра Василія ІІ Болгаробійця);
- приєднав Карпатську Русь;
- заснував м. Переяславець;
- остаточно об’єднав всі племінні княжіння;
- утворив імперію, найбільшу країну в Європі;
- підвищив міжнародний авторитет Русі
|
ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
(1019 – 1054 рр.)
Внутрішня політика Þ
| Наслідки
| - 978 р. народився від половецької княжни Рогнеди;
1015 – 1019 рр.
Взяв участь у міжусобній боротьбі братів
(Святополк Окаянний вбив Бориса, Гліба, Святослава)
- 1016 р. за допомогою варягів розгромив Святополка під Любичем;
- 1018 р. зазнав поразки від Святополка та Болеслава І Хороброго, втік у Новгород;
- 1019 р. за допомогою варягів розгромив Святополка на р. Альті;
- 1021 р. розгромив небожа Брячеслава Ізяславича;
- 1023 – 1026 рр. воював з Мстиславом Тмутараканським;
- 1036 р. став єдиновладним князем Русі (Мстислав помер);
Досяг найвищого розвитку держави:
- оновив систему оборонних укріплень;
- роздавав землі боярам та дружинникам;
- градобудівництво;
- перші монастирі та лікарні при монастирях;
- перший митрополит-русич – Іларіон;
- перша державна бібліотека – 960 книг (у Софії Київській);
- школа для боярських та княжих дітей (у Софії Київській);
- перший єдиний збірник законів – «Руська Правда» (18 статей)
але
Заповів державу 5 синам
(за принципом старшинства)
|
- княжив у Рязані (з 988 р.), Новгороді (з 1010 р.);
- зайняв київський престол;
- Болеслав І Хоробрий захопив Червенську Русь, полонив дружину Ярослава Анну, сестер Предславу та Мстиславу;
- остаточно зайняв київський престол;
- уклали мир: визнав за Брячеславом Полоцьк;
- уклали угоду про поділ руських земель по Дніпру: Правобережжя з Києвом – Ярославу, Лівобережжя з Черніговом – Мстиславу;
- переїхав з Новгорода до Києва;
- захистив південні кордони Русі;
- розвивалися феодальні відносини;
- «град Ярослава» у Києві (70 га), Золоті ворота;
- Києво-Печерський, Св. Георгія (м. Юр’їв);
- написав «Слово про Закон та Благодать»;
- зібрані бібліотеки у Білгороді, Чернігові, Переяславі;
- розвиток освіти (державні, церковні, приватні школи);
- закріпив соціальну нерівність громадян, зміцнив князівську владу (штрафи – в казну), зберіг кровну помсту, ордалії;
- запровадив систему васалітету;
- заклав основи політичної роздробленості Русі
|
ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
(1019 – 1054 рр.)
Зовнішня політика Þ
| Наслідки
|
Військові походи:
- 1029 р. вдалий похід проти ясів;
- 1031 р. вдалий похід проти Польщі (спільно з Мстиславом);
- 1036 р. остаточно розгромив печенігів;
- 1043 – 1046 рр. війна з Візантією;
- 1044 р. вдалий похід проти литовців;
Втручався у внутрішні справи інших країн –
допомагав у боротьбі за владу:
- англійському принцу Едуарду;
- польському королю Казимиру І;
- норвезьким королям Олафу та Магнусу;
Шлюбна дипломатія:
- одружився зі шведською принцесою Інгігердою;
- сина Ізяслава – з сестрою польського короля Казимира І;
- сина Всеволода – з візантійською царівною Анастасією;
- сина Ігоря – з німецькою принцесою;
- сина В’ячеслава – з німецькою принцесою;
- дочку Анну – за французького короля Генріха І;
- дочку Анастасію – за угорського короля;
- дочку Єлизавету – за норвезького короля;
- дочку Агату – за англійського принца Едуарда;
- сестру Марію-Добронегу – за Казимира І
|
- допоміг Мстиславу Тмутараканському;
- повернув собі Червенську Русь (договір з Казимиром І);
- збудував собор Святої Софії;
- уклав вигідну угоду;
- захопив землі до Чудського озера;
- впливав на європейську політику;
- підвищив міжнародний авторитет Русі;
- народився Володимир Мономах;
- звався «тестем Європи»
|
РОЗВИТОК СУСПІЛЬНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.
| ІХ ст.
| Х ст.
| ХІ ст.
| Політичний устрій
| Форма
правління
| Своєрідна федерація племен
східних слов’ян
| Ранньосередньовічна монархія
ß
окняжіння земель: племінний поділ
| Імперія
® територіальний поділ (округи, волості)
ß
| Голова
держави
| Верховенство київського князя
| Верховенство київського князя
(законодавчі, судові повноваження)
велике князівське землеволодіння
(князівський домен)
| Централізація держави
(успадкування київського столу у порядку старшинства)
ß
- зміцнення одноосібної влади
- система васалітету (феодальні землеволодіння – уділи, вотчини)
| Органи
влади
| - Віче (збори городян);
- рада старійшин (старці)
| - Боярська рада (бояри, дружинники);
- рада старійшин (старці)
| - Боярська рада (бояри, дружинники);
- церковні собори;
- князівські з’їзди
| Соціальна структура
| Лад
| Формування суспільних станів
| Ранньофеодальне суспільство
| Феодальне суспільство
| Привілейовані
| - Племінні князі;
- бояри (родоплемінна знать);
- дружинники (варяги, слов’яни)
| - Князі (великий, удільні);
- бояри (верхівка дружинників);
- дружинники (варяги, слов’яни)
| - Князі (великий, удільні);
- бояри (землевласники);
- дружинники (слов’яни, отримували землю);
- духовенство (біле, чорне)
| Непривілейовані шари
|
- Смерди – вільні селяни, що вели своє господарство, володіли землею, сплачували оброк поземельний податок, виконували суспільні повинності та об’єднувалися в сільські громади;
- рядовичі – наймані селяни, що працювали у феодала за угодою («рядом»);
- чернь – наймити, що виконували «чорну» роботу;
- челядь (холопи) – залежні селяни;
- закупи – залежні селяни, що потрапляли в боргове рабство («купа» – «борг»);
- раби (військовополонені, закупи);
- міщани – ремісники, торгівці, купці («мешканці міста»)
|
РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.
|