ІІ період – розквіт давньоруської держави (980 – 1054 рр. )

ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

(980 – 1015 рр.)

Зовнішня політика Þ

Наслідки

Військові походи: - 981 р. – проти Польщі (Мешко І) за Червенську Русь;   - 983 р. захопив ятвягів;   - 984 р. підкорив радимичів;   - 985 р. вдалий похід проти Волзької Булгарії;   - 988 р. захопив Таманський п-ів;   - 988 р. захопив м. Корсунь (Херсонес);     - 992 р. вдалий похід на білих хорватів;   - 993 р. – перемога над печенігами (бій Микити Кожум’яки з печенізьким велетнем);     Шлюбна дипломатія: - одружився з візантійською царівною Анною; - сина Святополка – з дочкою польського короля Болеслава І Хороброго; - дочку Премиславу – за угорського принца Владислава Лисого

- захопив м.Червень, Перемишль, Волинь, Белз;   - розпочав загарбницьку політику;   - об’єднав південну та північну Русь;   - народилися сини Борис та Гліб;   - утворив Тмутараканське князівство;   - охрестився, одружився з візантійською царівною Анною (сестра Василія ІІ Болгаробійця);   - приєднав Карпатську Русь;   - заснував м. Переяславець;   - остаточно об’єднав всі племінні княжіння;   - утворив імперію, найбільшу країну в Європі;   - підвищив міжнародний авторитет Русі

ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

(1019 – 1054 рр.)

Внутрішня політика Þ

Наслідки

- 978 р. народився від половецької княжни Рогнеди;   1015 – 1019 рр. Взяв участь у міжусобній боротьбі братів (Святополк Окаянний вбив Бориса, Гліба, Святослава) - 1016 р. за допомогою варягів розгромив Святополка під Любичем; - 1018 р. зазнав поразки від Святополка та Болеслава І Хороброго, втік у Новгород;   - 1019 р. за допомогою варягів розгромив Святополка на р. Альті; - 1021 р. розгромив небожа Брячеслава Ізяславича; - 1023 – 1026 рр. воював з Мстиславом Тмутараканським;   - 1036 р. став єдиновладним князем Русі (Мстислав помер);     Досяг найвищого розвитку держави: - оновив систему оборонних укріплень;   - роздавав землі боярам та дружинникам;   - градобудівництво;   - перші монастирі та лікарні при монастирях;   - перший митрополит-русич – Іларіон;   - перша державна бібліотека – 960 книг (у Софії Київській);   - школа для боярських та княжих дітей (у Софії Київській);   - перший єдиний збірник законів – «Руська Правда» (18 статей)   але Заповів державу 5 синам (за принципом старшинства)

- княжив у Рязані (з 988 р.), Новгороді (з 1010 р.);     - зайняв київський престол;   - Болеслав І Хоробрий захопив Червенську Русь, полонив дружину Ярослава Анну, сестер Предславу та Мстиславу; - остаточно зайняв київський престол;   - уклали мир: визнав за Брячеславом Полоцьк; - уклали угоду про поділ руських земель по Дніпру: Правобережжя з Києвом – Ярославу, Лівобережжя з Черніговом – Мстиславу; - переїхав з Новгорода до Києва;     - захистив південні кордони Русі;   - розвивалися феодальні відносини;   - «град Ярослава» у Києві (70 га), Золоті ворота;   - Києво-Печерський, Св. Георгія (м. Юр’їв);   - написав «Слово про Закон та Благодать»;   - зібрані бібліотеки у Білгороді, Чернігові, Переяславі;   - розвиток освіти (державні, церковні, приватні школи);   - закріпив соціальну нерівність громадян, зміцнив князівську владу (штрафи – в казну), зберіг кровну помсту, ордалії;   - запровадив систему васалітету; - заклав основи політичної роздробленості Русі

 

ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

(1019 – 1054 рр.)

Зовнішня політика Þ

Наслідки

Військові походи: - 1029 р. вдалий похід проти ясів; - 1031 р. вдалий похід проти Польщі (спільно з Мстиславом); - 1036 р. остаточно розгромив печенігів; - 1043 – 1046 рр. війна з Візантією; - 1044 р. вдалий похід проти литовців;     Втручався у внутрішні справи інших країн – допомагав у боротьбі за владу: - англійському принцу Едуарду; - польському королю Казимиру І; - норвезьким королям Олафу та Магнусу;     Шлюбна дипломатія: - одружився зі шведською принцесою Інгігердою; - сина Ізяслава – з сестрою польського короля Казимира І; - сина Всеволода – з візантійською царівною Анастасією; - сина Ігоря – з німецькою принцесою; - сина В’ячеслава – з німецькою принцесою; - дочку Анну – за французького короля Генріха І; - дочку Анастасію – за угорського короля; - дочку Єлизавету – за норвезького короля; - дочку Агату – за англійського принца Едуарда; - сестру Марію-Добронегу – за Казимира І

- допоміг Мстиславу Тмутараканському; - повернув собі Червенську Русь (договір з Казимиром І); - збудував собор Святої Софії; - уклав вигідну угоду; - захопив землі до Чудського озера;     - впливав на європейську політику;     - підвищив міжнародний авторитет Русі;   - народився Володимир Мономах;   - звався «тестем Європи»

 

РОЗВИТОК СУСПІЛЬНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.

	ІХ ст.	Х ст.	ХІ ст.
Політичний устрій	Форма правління	Своєрідна федерація племен східних слов’ян	Ранньосередньовічна монархія ß окняжіння земель: племінний поділ	Імперія   ® територіальний поділ (округи, волості) ß
Голова держави	Верховенство київського князя	Верховенство київського князя (законодавчі, судові повноваження)     велике князівське землеволодіння (князівський домен)	Централізація держави (успадкування київського столу у порядку старшинства) ß - зміцнення одноосібної влади - система васалітету (феодальні землеволодіння – уділи, вотчини)
Органи влади	- Віче (збори городян); - рада старійшин (старці)	- Боярська рада (бояри, дружинники); - рада старійшин (старці)	- Боярська рада (бояри, дружинники); - церковні собори; - князівські з’їзди
Соціальна структура	Лад	Формування суспільних станів	Ранньофеодальне суспільство	Феодальне суспільство
Привілейовані	- Племінні князі; - бояри (родоплемінна знать); - дружинники (варяги, слов’яни)	- Князі (великий, удільні); - бояри (верхівка дружинників); - дружинники (варяги, слов’яни)	- Князі (великий, удільні); - бояри (землевласники); - дружинники (слов’яни, отримували землю); - духовенство (біле, чорне)
Непривілейовані шари	- Смерди – вільні селяни, що вели своє господарство, володіли землею, сплачували оброк поземельний податок, виконували суспільні повинності та об’єднувалися в сільські громади; - рядовичі – наймані селяни, що працювали у феодала за угодою («рядом»); - чернь – наймити, що виконували «чорну» роботу; - челядь (холопи) – залежні селяни; - закупи – залежні селяни, що потрапляли в боргове рабство («купа» – «борг»); - раби (військовополонені, закупи); - міщани – ремісники, торгівці, купці («мешканці міста»)

РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.

	ІХ ст.	Х ст.	ХІ ст.
Сільське господарство	- Рало Þ розпушування ґрунту; - тяглова сила – воли; - ручні жорна	- Рало Þ розпушування ґрунту; - тяглова сила – воли; - ручні жорна	- Плуг з череслом Þ перевертання ґрунту; - тяглова сила – коні; - водяний млин
- Рільництво: перелогова система та підсічно-вогнева система (двопілля); - землеробство (жито, пшениця, овес, ячмінь, просо); - городництво (горох, боби, часник, цибуля, ріпа, капуста, огірки, перець, хміль, льон, конопля); - садівництво (яблука, груші, сливи, вишні); - скотарство (воли, корови, вівці, кози, свині, коні, птаство)
Ремесло, промисли	- Сиродутна металургія ® доменна металургія (залізо, сталь); - ковальство (рало, плуг, сокири, зброя, кольчуги); - ювелірне (емаль, перегородчаста емаль, чернь); - склодувне (кубки, браслети, намиста, мозаїка, шибки); - гончарство (горщики, глечики, миски, кухлі, цегла, плитки для підлоги); - деревообробне (ложки, відра, стільці, ліжка, скрині, драбини, вози, сани, човни); - кам’яне будівництво, різьба по каменю; - обробка кістки; - домашні ремесла (ткацтво, прядіння, плетіння, вишивання, шиття одягу); - чинбарство; - промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво); - лісохімічні промисли (виробництво смоли, дьогтю, деревного вугілля)	60 видів ремесел Þ спеціалізація міст: - Овруч – шиферні прясла, натільні хрестики, іконки; - Городеськ – металеві вироби; - Галич – сіль; - Вітачев, Воїнь, Дорогочин, Берестя – торгівля
Торгівля	Натуральний (товарний) обмін ß Худоба – «товар»	Внутрішня торгівля ß Міські ринки: Київ, Новгород, Полоцьк, Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород, Галич, Володимир, Пересечен     Гроші: - монети (арабські, візантійські, руські); - гривні – золоті та срібні злитки (95-197 г)	Зовнішня торгівля Þ торгівельні шляхи: - «з варягів у греки» – по Дніпру («волоком»); - Залозний – на Кавказ; - Соляний – до Європи; - Василівський, Білгородський – на захід; - Путивльський, Переяславський – на схід; - морські – Чорне, Азовське, Каспійське.   Вивозили: рабів, хутра, мед, віск, зброю. Ввозили: прянощі, вино, оселедець, ювелірні та скляні вироби, тканини, мідь, зброю