Асортимент бензинів і їх застосування

Як товарні автомобільні бензини використовують суміші бензинів прямої перегонки та крекінгу з доданням високооктанових компонентів і різних присадок. За ГОСТ 2084–77 регламентується випуск чотирьох марок автомобільних бензинів: А-72, А-76, АИ-93, АИ-98 (бензин А-72 з виготовлення вже знятий).

Усі бензини, крім АИ-98, випускаються двох видів: літні та зимові (літні вживають з 1 квітня до 1 жовтня, а зимові – зі жовтня до 1 квітня). У перехідний період допускається змішування зимових і літніх видів бензинів.

Бензин марки А-76 (А-80) готують змішуванням відповідних фракцій каталітичного крекінгу з бензиновими фракціями, які здобувають іншими способами (наприклад, каталітичним реформінгом) з доданням 15...30 % фракцій прямої перегонки. Він містить не більш як 0,24 % ТЕС.

При виготовленні бензинів АИ-93 та АИ-98, а також АИ-95 використовують бензинові фракції каталітичного крекінгу та рефор-мінгу і синтезовані з вуглеводневих газів компоненти.

Бензин АИ-93 випускають в етилованому та неетилованому варіантах. Уміст ТЕС обмежено 0,5 г/кг (0,37 г/л). Бензин АИ-98 готують на основі неетилованого варіанта АИ-93. Випускають у неетилованому варіанті бензин АИ-92. Крім звичайних видів, виготовляють бензини із знаком якості. Зимовий бензин А-76 із знаком якості не випускають.

З 1998 p. діють ТУУ 001499.501-98, згідно з якими в Україні виготовляються бензини з підвищеною температурою кінця кипіння (t кк = 215 °С): А-80, А-92, А-95, А-96, А-98 (октанові числа тут зазначено за дослідним методом). Якість їх відрізняється від бензинів, які виробляються за ГОСТ 2084-77 незначно, але на літні та зимові вони не поділяються.

Бензин А-96 виробляється етилованим і неетилованим, решта бензинів – неетиловані.

Технічні вимоги до бензинів. Вони характеризуються такими показниками. Температура початку кипіння всіх літніх бензинів – 35 °С, а зимових – не нормується (за ТУУ tкк =30°С). Температура википання 10 % фракцій літніх бензинів – 70°С, зимових -55 °С (за ТУУ tl0 = 75 °С). Температура википання 50 % фракцій літніх бензинів – 115 °С, зимових – 100 °С (за ТУУ t 50 = 120 °С). Температура википання 90 % літніх бензинів – 180 °С, зимових – 160 °С (за ТУУ t 90 = 190 °С). Температура кінця кипіння літніх бензинів -195 °С, зимових – 185 °С (за ТУУ t кк = 215 °С); залишок втрати бензину АИ-98 із знаком якості – 3,5 %, решти бензинів – 4 %.

Тиск насичення парів літніх бензинів – 66 661 Па (500 мм рт. ст.), а зимових – 66 661...93 325 Па (500...700 мм рт. ст.).

Кислотність звичайних бензинів – 3 мг КОН на 100 мл, із знаком якості - 1 мг, АИ-93 - 0,8 мг КОН на 100 мл (за ТУУ 3 мг КОН/100 мл).

Концентрація фактичних смол (на місці споживання) у звичайних бензинах – 10 мг на 100 мл, із знаком якості – 8 мг, АИ-93 – 2 мг на 100 мл (за ТУУ 10 мг на 100 мл).

Масова частка сірки у звичайних бензинах – не більше як 0,01 %, в А-72 – 0,12 %, із знаком якості в А-76 – 0,02, в АИ-93 – 0,01 в АИ-98 - 0,5 % (за ТУУ 0,05 %).

Колір етилованих бензинів: А-76 – жовтий, АИ-93 – оранжевий (жовтогарячий), АИ-98 – синій. Всі бензини із знаком якості – безбарвні, але при тривалому зберіганні набувають світло-жовтого кольору. Температура самозапалювання бензинів – 255...370 °С, температура спалаху – (-27... -39) °С. Вибухова небезпечна концентрація бензинів у суміші з повітрям" – 6 %. Гранично допустима концентрація парів бензину у повітрі – 100 мг/м3.

Бензин марки А-76 (А-80) випускають для автомобілів ЗИЛ-130, ЗИЛ-131, ГАЗ-53А, ГАЗ-66 та ін.; бензин марки АИ-93 – для автомобілів Урал-375, ГАЗ-24 та всіх модифікацій автомобілів ВАЗ; бензин марки АИ-98 – поки обмежено для легкових автомобілів вищого класу ЗИЛ-114, ЗИЛ-117 тощо.

На бензин споживачеві видається нафтобазою паспорт, в якому зазначається октанове число, вміст ТЕС, фракційний склад, тиск насичених парів та вміст фактичних смол:

Маючи на руках паспорт, у першу чергу слід порівняти наведені в ньому дані із значеннями відповідних показників за ГОСТ 2084-77. Якщо паспортні дані відповідають його вимогам, то бензин стандартний і може використовуватись. Таким є бензин А-76 (А-80) із наве-деними вище паспортними даними.

Бензин вважається нестандартним, якщо він має навіть невелике відхилення від норм стандарту хоча б за одним показником. Бензини, що випускаються за ТУУ, перевіряються аналогічно.

Однак при транспортуванні й, особливо, під час зберігання деякі і бензини настільки змінюють свої властивості, що на момент їх використання стають нестандартними, хоча невідповідність стандарту зовсім не означає, що продукт у всіх випадках має бракуватися.

У даному разі потрібно порівнювати фактичні відхилення показників якості бензину від допустимих стандартних значень (табл. 1.2). Якщо фактичні відхилення показників автомобільних бензинів від стандарту не виходять за межі, наведені в табл. 1.2, то такі бензини можуть застосовуватись за прямим призначенням, а якщо ці відхилення виходять за допустимі межі, то бензини можуть бути використані за прямим призначенням лише після доведення їхніх показників до норми стандарту або до допустимих відхилень. Найпростіше цього можна досягти змішуванням некондиційного бензину з іншими, що мають за відповідними показниками запас якості. Встановлено, що використання нестандартних і неконденційних бензинів призводить до інтенсивного зношування двигунів, а, як наслідок, – до збільшення витрат на їх обслуговування та ремонт.

 

Таблиця 1.2

Допустимі відхилення від стандарту показників автомобільних бензинів