Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Етап. Побудова та розрахунок параметрів елементів схеми заміщення↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Для розрахунку струмів короткого замикання будується розрахункова схема (рис. 4а) та відповідна їй схема заміщення (рис 4.б). Кожен елемент розрахункової схеми заміщується опорами (активним і реактивним) і позначається на схемі заміщення з подальшим розрахунком. Базисна напруга: U б = Ес = 1,05∙ , В. (4.1) З таблиці 8 довідкових матеріалів для кабельної лінії напругою 6(10) кВ (каб1) визначаються питомі опори r n, xn. Переріз каб1 розрахований в практичній роботі 3. Активний та індуктивний опори кабельної лінії, приведені до ступеня НН: Rкб1=rп (4.2) Хкб1=хп lкб1 (4.3) де rn,xn – відповідно активний та реактивний питомі опори кабелю,Ом/км (таблиця Д2); lкб1 – довжина кабелю, м (вихідні дані); , – відповідно номінальна середня напруга ВН та НН. Rкб1= Хкб1=
Активний та індуктивний опори прямої послідовності трансформатора, які приведені до ступеня НН, визначаються: Rт= (4.4) Хт= (4.5) де –номінальні втрати КЗ у трансформаторі,кВт (таблиця В1); к – напруга КЗ,% (таблиця В1 додатку В); –номінальна потужність трансформатора, кВА; –номінальна нижча напруга трансформатора, кВ.
Rт =
Хт =
Рисунок 4.1 – Розрахункова схема (а) і схема заміщення (б) для розрахунку струмів трифазного короткого замикання
За довідковими матеріалами методичних вказівок до практичних робіт: з таблиці 6 для автоматів QF1-QF2 визначаються Rа1; Ха1; Rа2, Ха2:
Rа1 = Ха1= Rа2 = Ха2 =
з таблиці 7 для трансформаторів струму ТА1, ТА2 визначаються Rта1; Хта1; Rта2; Хта2:
Rта1 = Хта1 = Rта2 = Хта2 =
З таблиці 8 для кабельних ліній напругою до 1 кВ визначаються Rкб2; Хкб2:
Rкб2 = Хкб2 =
З таблиці 8 для проводу до найвіддаленішого електроприймача визначаються rпр; хпр:
rпр = хпр =
Активний та індуктивний опори проводу до найвіддаленішого електроприймача:
Rпр= rпр lпр, (4.6) Хпр= хпр lпр, (4.7) де rпр , хпр – активний та реактивний питомі опори проводів відповідно,Ом/км; lпр – довжина проводу,м (з таблиці 4.1 відповідно до варіанта).
Rпр =
Хпр =
Етап. Визначення діючого значення періодичної складової струму трифазного короткого замикання у початковий момент часу у різних точках схеми Визначення струму трифазного КЗ у точці К. Сумарні опори щодо точки К визначається:
RΣк=Rкб1, (4.8) ХΣк=Хс+Хкб1, (4.9) де X c, – індуктивний опір системи, мОм, приведений до ступеня НН, (табл. 4.1).
ZΣк= (4.10) Початкове діюче значення періодичної складової трифазного струму КЗ визначається:
Iк(0)= кА, (4.11)
RΣк=
ХΣк=
ZΣк=
Iк(0)= Визначення струму трифазного КЗ у точці К1. Сумарні опори щодо точки К1 визначається:
RΣк1 = RΣк+ Rт + Rа1 + Rта1 , (4.12) ХΣк1 = ХΣк + Х т + Ха1 + Хта1, (4.13) Z Σк1 = (4.14) Початкове діюче значення періодичної складової трифазного струму КЗ визначається: Iк1(0)= кА, (4.15)
RΣк1=
ХΣк1=
ZΣк1=
Iк1(0)= Визначення струму трифазного КЗ у точці К2. Сумарні опори щодо точки К2 визначаються:
RΣк2=RΣк1+Rа2+Rта2+Rкб2+Rпр, (4.16) ХΣк2= ХΣк1+Ха2+Хта2+Хкб2+Хпр, (4.17) Z Σк2= (4.18) Початкове діюче значення періодичної складової трифазного струму КЗ визначається: Iк2(0)= кА, (4.19)
RΣк2=
ХΣк2=
ZΣк2=
Iк2(0)= 3 етап. Визначення ударних струмів у різних точках схеми Ударний струм у точках КЗ визначається: іу кі = Ку Iкі(0) , кА, (4.20) де Ку –ударний коефіцієнт (Ку =1,5 - для точки К; Ку = 1– для точок К1, К2); Iкі(0) - початкове діюче значення періодичної складової трифазного струму КЗ для і-ї точки схеми.
іу к1 =
іу к2 =
іу к3 =
Результати розрахунку струмів трифазного короткого замикання у початковий момент часу та ударний струм в електричній мережі напругою до 1 кВ в точках К, К1, К2, заносяться в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2 – Pезультати розрахунку струмів трифазного короткого замикання
ПРАКТИЧНА РОБОТА 5
Вибір запобіжників Обчислити струми електроприймачів та вибрати плавкі вставки запобіжників в розподільній шафі, схема якої наведена на рисунку 5.1. Напруга мережі Uн = 380 В. Рисунок 5.1 – Схема розподідьної шафи Таблиця 5.1 – Вихідні дані для вибору запобіжників
Розрахунки виконати на чернетці, згідно методичних вказівок. Особливу увагу приділити вибору плавких вставок запобіжників FU4 та FU. Остаточні результати вибору (таблиця 9 довідкових матеріалів) навести в підсумковій таблиці 5.1.1.
Таблиця 5.1.1 – Результати вибору запобіжників
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 229; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.69.25 (0.006 с.) |