Територіальної громади міста Суми

СТАТУТ

Територіальної громади міста Суми

 

 

Сумська міська рада від імені територіальної громади – жителів міста Суми,

 

усвідомлюючи та стверджуючи верховенство прав та свобод людини і громадянина,

дбаючи про забезпечення гідних умов життя мешканців міста,

прагнучи зберегти і розвивати духовні та культурні традиції міста,

відстоюючи демократичні засади розвитку суспільства та піклуючись про зміцнення міського самоврядування,

маючи на меті створити умови для плідної діяльності членів територіальної громади та забезпечити законність дій міської влади,

керуючись Конституцією України, положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування, законами України,

ухвалює Статут територіальної громади міста Суми (надалі - Статут).

 

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. МІСТО СУМИ і СУМЧАНИ

 

 

Стаття 1. Поняття Статуту територіальної громади міста Суми

 

1. Статут територіальної громади міста Суми (надалі - Статут) є місцевим нормативно-правовим актом, який встановлює в межах Конституції і законів України права, свободи і обов’язки жителів міста Суми, повноваження територіальної громади міста, механізми здійснення місцевого самоврядування, регулює відносини між територіальною громадою міста та міською владою, визначає організаційні, матеріальні і фінансові основи місцевого самоврядування на території міста, а також регулює інші питання, віднесені чинним законодавством України до компетенції місцевого самоврядування.

 

2. Статут є актом прямої дії і має вищу юридичну силу в системі нормативно-правових актів міської влади на території міста Суми.

 

3. Акти органів та посадових осіб міського самоврядування на території міста Суми приймаються на основі Статуту і повинні відповідати йому.

 

Стаття 2. Визначення термінів

 

1. У Статуті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

 

міська влада - органи і посадові особи місцевого самоврядування;

 

міська громада - територіальна громада міста;

 

міське самоврядування - місцеве самоврядування;

 

сумчани - члени територіальної громади міста.

 

2. Усі інші терміни, використані в Статуті, вживаються в значенні, викладеному в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 3. Заснування міста

 

1. Датою заснування Сум слід вважати 25 червня 1655 року.

 

2. Засновниками Сум вважаються козаки-переселенці з Правобережної України на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим.

 

3. Назва міста Суми є незмінною і залишається назавжди.

 

Стаття 4. Територія міста

 

1. Територія міста є невід’ємною складовою частиною території України.

 

2. Територія міста, на якій здійснюється міське самоврядування, визначається межею міста. Межа міста відокремлює територію міста від інших територій. При визначенні межі міста враховується Генеральний план міста Суми. Межа міста засвідчується Державним актом України, форма і порядок видачі якого встановлюються законом.

 

3. Зміна межі міста здійснюється з ініціативи міської ради в порядку, визначеному законодавством України.

 

Стаття 5. Адміністративно-територіальний устрій міста

 

1. Місто Суми є адміністративним центром Сумської області і містом обласного значення.

 

2. Територія міста поділяється на два райони: Зарічний і Ковпаківський. Межі районів у місті визначаються Генеральним планом міста Суми, що його затверджує міська рада.

 

3. Ліквідація чи створення нових районів у місті, зміна меж районів у місті, їх перейменування здійснюється з ініціативи міської громади, територіальної громади району в місті, органів міського самоврядування в порядку, визначеному законодавством України, з урахуванням думки більшості частини сумчан, інтереси якої можуть бути обмежені зміною адміністративно-територіального устрою міста.

 

Стаття 6. Приміська зона

 

1. Прилегла до міської межі територія складає приміську зону, що є сферою спільних інтересів сумчан і мешканців адміністративно-територіальних одиниць, які межують з територією міста.

 

2. Межа приміської зони та її режим визначаються міською радою на підставі угод з представницькими органами територіальних громад суміжних адміністративно-територіальних одиниць та власниками землі.

 

Стаття 7. Територіальні зони міста зі спеціальним статусом

 

1. На території міста можуть утворюватися територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідним, лісопарковим, промисловим тощо).

 

2. Утворення цих зон здійснюється рішенням міської ради на підставі внесених на її розгляд пропозицій виконавчого комітету міської ради.

 

3. Межі територіальних зон зі спеціальним статусом визначаються Генеральним планом міста Суми.

 

Стаття 8. Населення міста

 

1. Населення міста складається з жителів (громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців), що мешкають у місті на законних підставах.

 

2. Жителями (мешканцями) міста визнаються:

 

а) особи, які постійно проживають у місті;

 

б) особи, які проживають у місті тимчасово, прибули з інших місцевостей у відрядження, на навчання (студенти, курсанти, аспіранти тощо), лікування, відпочинок, на військову чи альтернативну службу (військовослужбовці та члени їхніх сімей) за умови їх офіційної реєстрації у відповідних органах міста.

 

3. Реєстрація жителів, що постійно і тимчасово проживають у місті, здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством.

 

Стаття 9. Сумчани

 

1. Сумчанами визнаються жителі міста Суми, що постійно проживають у місті, незалежно від місця народження і терміну проживання в Сумах.

 

2. Сумчани у своїй сукупності утворюють міську громаду.

 

3. Сумчани - громадяни України, які досягли 18-річного віку і не визнані судом недієздатними, визнаються активними членами міської громади та мають усю повноту прав на участь у здійсненні міського самоврядування.

 

Стаття 10. Розвиток міста

 

1. Розвиток території міста визначається довгостроковим Генеральним планом міста Суми, що враховує як історичні традиції забудови міста, збереження та відновлення історичного його центру, так і сучасні тенденції містобудування.

 

2. Стратегія та основні напрями розвитку міста базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політичного та культурного життя міста. Сталий розвиток міста забезпечується розробкою і виконанням Стратегічного плану розвитку міста Суми, що його затверджує міська рада. Стратегічний план розвитку міста Суми має поєднувати в собі інтереси міської громади з інтересами держави і Сумського реґіону (області).

 

 

Стаття 11.Найменування та перейменування територіальних об`єктів міста

 

1. Найменування та перейменування територіальних об`єктів міста Суми - вулиць, провулків, майданів, мостів, парків і скверів тощо - здійснюються міською радою відповідно до затвердженого нею Порядку.

 

2. Перейменування територіальних об`єктів міста допускається, як правило, у випадках відновлення їх історичних назв та історичної справедливості.

 

3. Присвоєння територіальним об`єктам міста імен з метою увічнення пам`яті видатних державних, громадсько-політичних діячів, захисників Батьківщини, діячів науки і культури здійснюється посмертно. Винятком може бути присвоєння територіальним об’єктам міста імен почесних громадян міста та сумчан, які зробили особистий внесок у його соціально-економічний та культурний розвиток.

 

4. Назви територіальним об’єктам міста даються українською мовою з дотриманням норм Українського правопису.

 

Стаття 12. Символіка міста

 

1. Символікою міста, що відображає його історичні, культурні, соціально-економічні й інші особливості та традиції, є прапор, герб та гімн міста. Рішенням міської ради може бути заснована й інша символіка.

 

2. Прапор, герб та гімн міста затверджуються рішенням міської ради. Міська рада затверджує й відповідні Положення про прапор, герб і гімн міста, у яких визначаються зміст, опис і порядок використання зазначеної символіки.

 

3. До об`єктів міської символіки належать і назви та зображення розташованих у місті пам`яток історії та культури, культових споруд, пам`яток природи, елементів ландшафту, вулиць тощо, зазначених у затвердженому міською радою Переліку об`єктів і пам`яток історії та культури міста Суми, що належать до місцевої символіки.

 

4. На будинку Сумської міської ради піднімаються Прапор України та прапор міста.

 

Стаття 13. Міські свята

 

1. Виявляючи повагу до історичних традицій міста, турбуючись про їх збереження і збагачення, про самобутній розвиток сумчан, установлюються міські свята:

 

а) День визволення міста Суми від фашистських загарбників - 2 вересня;

 

б) День міста - перша субота вересня.

 

2. За рішенням міської ради можуть установлюватися інші загальноміські свята.

 

Стаття 14. Почесні звання та відзнаки міста

 

1. За видатні заслуги перед містом, за великий внесок у його культурний, економічний, соціальний розвиток громадянам України або громадянам інших держав може присвоюватися звання «Почесний громадянин міста Суми».

 

2. Громадяни України, громадяни інших держав, колективи підприємств, установ і організацій можуть нагороджуватися Почесною грамотою міського голови та Грамотою міського голови.

 

3. З ініціативи сумчан та органів міського самоврядування міська рада може заснувати й інші знаки пошани.

 

4. Порядок заснування почесних звань і відзнак міста, присвоєння і нагородження знаками пошани, а також статус нагороджених осіб визначаються Положенням про кожну таку відзнаку (окремо), що затверджується міською радою.

 

Стаття 15. Вживання мов

 

1. У Сумах забезпечується всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

 

2. Сфери життя міста, в яких обов`язковим є використання української мови, визначаються законом та Положенням про використання державної мови в місті Суми, що його затверджує виконавчий комітет міської ради.

 

3. Мовою органів і посадових осіб міського самоврядування є українська мова.

 

4. У Сумах ґарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.

 

РОЗДІЛ II. ПРАВА І ОБОВ`ЯЗКИ СУМЧАН

Стаття 16. Гарантії прав і свобод людини і громадянина на території міста

 

1. На території міста Суми гарантуються у повному обсязі всі права та свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України та цим Статутом.

 

2. Сумчани мають рівні права і свободи, визначені Конституцією України та цим Статутом, вони є рівними у виконанні своїх обов`язків та у відповідальності за порушення актів міського самоврядування.

 

3. Усі громадяни України, що тимчасово проживають у місті Суми, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі ж обов`язки, як і сумчани, за винятками, установленими Конституцією, законами та міжнародними договорами України.

 

4. Положення цього Статуту спрямовані на деталізацію та розширення змісту прав і свобод людини і громадянина (жителів міста Суми), визначених Конституцією України, недопущення обмеження їх змісту та обсягу, а також на визначення механізмів їх практичної реалізації та захисту.

 

5. Права і свободи людини і громадянина (жителів міста Суми) не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

 

Стаття 17. Єдність прав і обов`язків сумчан

 

1. Права і обов`язки сумчан взаємопов`язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов`язків.

 

2. Міська громада безпосередньо та через органи міського самоврядування створює умови, необхідні для вільного розвитку особистості кожного сумчанина, для реалізації визначених Конституцією України та цим Статутом його прав.

 

3. Цей Статут зобов’язує кожного сумчанина не порушувати прав і свобод інших жителів міста.

 

4. За порушення прав і свобод громадян настає, згідно з законодавством України, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність.

 

Стаття 18. Право на проживання та свободу пересування в місті

 

1. Сумчанин не може бути позбавлений права проживання на території міста.

 

2. Кожен, хто на законних підставах перебуває на території міста Суми, має право вільно обирати місце проживання на умовах і в порядку, визначених житловим, цивільним та адміністративним законодавством України.

 

3. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в місто для тимчасового проживання, зобов`язані зареєструватися в порядку, визначеному чинним законодавством.

 

4. Кожному мешканцю міста ґарантується свобода пересування в межах території міста як безпосередньо, так і всіма видами комунального і приватного транспорту (з дотриманням Правил дорожнього руху).

 

5. Міська громада і міська влада сприяють створенню та діяльності в інших містах України та поза її межами громадських організацій (земляцтв, товариств, спілок тощо), що об`єднують на добровільних і законних засадах колишніх мешканців міста Суми.

 

Стаття 19. Право на невтручання в особисте і сімейне життя

 

1. Ніхто із сумчан не може зазнавати втручань в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

 

2. Особисте життя сумчан охороняється законом. Діяльність міської влади спрямовується на охорону сім’ї, створення умов для її зміцнення, а також забезпечення пріоритету сімейного виховання.

 

3. Кожен сумчанин має право знайомитися в органах міського самоврядування, установах і організаціях, розташованих на території міста, з відомостями про себе, якщо вони не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

 

4. Кожен сумчанин має право спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та вимагати її вилучення.

 

5. Кожен сумчанин має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації про себе та членів своєї сім`ї.

 

Стаття 20. Право на приватну власність

 

1. Кожен сумчанин має право на території міста володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

 

2. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності інших сумчан, інтересам міської громади в цілому, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

 

3. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їхньої вартості допускається тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

 

Стаття 21. Право на власність і на користування землею

 

1. Кожен сумчанин має закріплене законом право приватної власності на землю і право оренди земельних ділянок, розташованих на території міста.

 

2. Сумчани набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

 

а) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

 

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

 

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

 

г) прийняття спадщини.

 

3. Порядок реалізації прав сумчан на власність і на користування землею визначається Земельним кодексом України, законами України, Положенням про порядок надання в оренду, вилучення та передачу у власність земельних ділянок територіальної громади м.Суми, що його затверджує міська рада.

 

4. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані:

 

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

 

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

 

в) своєчасно вносити плату за землю;

 

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

 

ґ) додержуватися правил добросусідства та встановлених законом обмежень (сервітутів, охоронних зон).

 

5. За порушення норм земельного законодавства громадяни та юридичні особи несуть адміністративну та цивільну відповідальність.

 

Стаття 22. Право на працю

 

1. Кожен сумчанин має право на працю.

 

Сумчани мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, до іншого роботодавця або при безплатному сприянні міського центру державної служби зайнятості.

 

Громадяни, які звернулися до міського центру державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації для вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

 

2. Кожен сумчанин, що працює, має право на своєчасну оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Наймані працівники або їх уповноважені представники мають право захищати свої колективні права та соціально-економічні інтереси в порядку, встановленому для колективних трудових спорів (конфліктів), у межах примирних процедур, а при їх невирішені - шляхом проведення страйку в порядку, визначеному законом. Нікого із сумчан не може бути примушено до участі або неучасті у страйку.

 

Міська влада, забезпечуючи конституційне право громадян на гідний життєвий рівень для себе і своєї сім`ї (достатнє харчування, одяг, житло), пропонує в договорах про соціально-економічне співробітництво з підприємствами, установами і організаціями міста встановлювати мінімальну заробітну плату працівникам на рівні, що перевищує визначений законом прожитковий мінімум.

 

Керівники підприємств, організацій і установ усіх форм власності, які не сплачують своєчасно заробітну плату, несуть адміністративну і кримінальну відповідальність. Посадові особи органів міського самоврядування можуть порушувати клопотання перед компетентними органами про притягнення таких керівників до відповідальності, а також порушувати питання про їхню невідповідність займаним посадам на умовах та в порядку, визначеному чинним законодавством.

 

3. Сумчани мають право на охорону праці.

 

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

 

Міська влада у межах своєї компетенції:

 

а) затверджує у програмах соціально-економічного розвитку міста цільові міські програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці;

 

б) забезпечує належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об’єктів комунальної власності, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах;

 

в) приймає рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування території міста та об’єктів комунальної власності.

 

4. Міська влада сприяє забезпеченню ефективної зайнятості населення, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва. З цією метою вона розробляє річні та довгострокові програми зайнятості населення, передбачає в міському бюджеті кошти для залучення до праці учнівської та студентської молоді, організує і фінансує громадські роботи з благоустрою міста.

 

Стаття 23. Право на підприємницьку діяльність

 

1. Кожен сумчанин має право на підприємницьку діяльність, крім випадків, передбачених законом.

 

Суб`єкти підприємницької діяльності мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству України.

 

2. Втручання органів міського самоврядування в господарську діяльність підприємців не допускається, крім випадків передбаченої законодавством реалізації повноважень органів міського самоврядування щодо здійснення планового, системного контролю за господарською діяльністю підприємців. Проведення позапланового контролю можливе лише у випадку одержання органом міського самоврядування поданої в установленому порядку заяви, скарги про порушення норми законодавства суб`єктами господарювання.

 

Проведення планового і позапланового контролю за господарською діяльністю суб`єктів підприємництва здійснюється уповноваженими особами органів міського самоврядування відповідно до чинного законодавства України.

 

3. Органи міського самоврядування не можуть приймати рішення щодо запровадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.

 

4. Сумчани мають право на участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Вони мають право:

 

а) подавати до органів міського самоврядування пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів - нормативно-правових документів, що регулюють господарські відносини, а також адміністративні відносини між міською владою та суб`єктами господарювання;

 

б) у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;

 

в) подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю;

 

г) брати участь в інших, визначених законом, формах здійснення державної регуляторної політики на місцевому рівні.

 

Стаття 24. Право на відпочинок

 

1. Кожен сумчанин, що працює, має право на відпочинок, яке згідно з Конституцією та законами України забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв.

 

2. Міська влада створює належні умови для відпочинку мешканців та гостей міста, забезпечує благоустрій місць масового відпочинку (парків, скверів, пішохідних вулиць, водойм, пляжів, дитячих майданчиків тощо), сприяє роботі і розширенню мережі культурно-освітніх закладів, може виступати ініціатором і організатором проведення загальноміських, всеукраїнських та міжнародних свят, фестивалів, конкурсів, спортивних змагань та інших видовищ.

 

3. Міська влада сприяє розвиткові туризму як засобу залучення сумчан до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем свого регіону, України, інших країн світу.

 

Міська влада, вважаючи туризм високорентабельною галуззю економіки, засобом збільшення валютних надходжень у місто, підтримує розвиток індустрії відпочинку, у тому числі туристичної індустрії (готелів, туристичних комплексів, кемпінгів, мотелів, пансіонатів, підприємств харчування, закладів культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, розміщення, обслуговування і перевезення туристів та гостей міста.

 

Стаття 25. Право на соціальний захист

 

1. Сумчани мають право на гарантований Конституцією України соціальний захист у разі:

а) повної, часткової або тимчасової втрати працездатності;

б) втрати годувальника;

в) безробіття з незалежних від них обставин;

г) старості;

ґ) в інших випадках, передбачених законом.

 

2. Міська влада розробляє і здійснює міські програми соціального захисту окремих категорій населення, якими визначаються додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення (інвалідів та ветеранів війни і праці, пенсіонерів, інвалідів з дитинства, самотніх громадян похилого віку, одиноких матерів, багатодітних і малозабезпечених сімей, сімей військовослужбовців, громадян, що постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції; бездомних громадян та інших), передбачає в міському бюджеті відповідне фінансування цих програм.

 

Надання додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту зазначеним категоріям населення проводиться відповідно до положень та порядків, затверджених міською радою.

 

3. Міська рада за кошти загального фонду та цільових фондів міського бюджету може надавати безповоротну матеріальну і фінансову допомогу громадянам, що потребують соціального захисту. На території міста можуть створюватися комунальні заклади догляду за непрацездатними, притулки для бездомних, заклади догляду за хворими на онкологічні недуги на завершальній невиліковній стадії («хоспіси»). Міська влада сприяє організації безплатного харчування малозабезпечених громадян, залученню різних форм благодійної, гуманітарної допомоги.

 

Стаття 26. Право на охорону здоров`я і медичну допомогу

 

1. Кожен сумчанин має право на охорону здоров`я та медичну допомогу. Охорона здоров`я мешканців міста забезпечується фінансуванням з міського бюджету державних та міських соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

 

2. У комунальних закладах охорони здоров`я міста медична допомога надається безоплатно в межах визначеного законом гарантованого мінімуму.

 

3. Міська влада сприяє розвиткові приватної медицини та залученню на законних підставах коштів громадян, підприємств, установ і організацій усіх форм власності для забезпечення ефективної медичної допомоги в комунальних лікувальних закладах міста.

 

4. Сумчани мають право створювати на добровільних засадах громадські організації (лікарняні каси), основною метою яких є додаткове фінансування різних форм медичної допомоги, що надається їхнім членам.

 

5. У місті можуть створюватися страхові товариства комунальної форми власності, які здійснюють медичне страхування громадян.

 

Стаття 27. Право на безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище

 

1. Сумчани мають право на безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

 

2. Міська влада забезпечує кожному право на:

 

а) участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

 

б) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

 

в) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишне природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;

 

г) об`єднання мешканців міста в громадські природоохоронні формування.

 

3. За порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища настає дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

 

Стаття 45. Право на тишу

 

1. Сумчани мають право на тишу.

 

Це право передбачає виконання громадянами та всіма юридичними особами вимог, визначених Правилами благоустрою міста Суми, що їх затверджує міська рада.

 

2. Суб`єкти господарювання та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою попередження і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення, шуму та інших фізичних факторів зобов'язані:

 

а) здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

 

б) забезпечувати в житлових будинках та нежилих приміщеннях дотримання такого рівня шуму працюючого обладнання, вентиляційних систем, радіоприймачів, телевізорів, гучномовних установок, музичних інструментів, засобів індивідуальної трудової діяльності, а також інших джерел шуму, щоб він не проникав за межі відповідного приміщення та не перевищував би 40 ДБА в денний та 30 ДБА в нічний час;

 

в) забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів, тощо, рівні звучання звуковідтворюючої апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами, 40 ДБА в денний та 30 ДБА в нічний час;

г) вживати заходи щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):

ґ) житлових будинках і прибудинкових територіях;

д) лікувальних, санаторно-курортних закладах, будинках-інтернатах, закладах освіти, культури;

е) готелях і гуртожитках;

є) закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

ж) інших будівлях і спорудах, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

з) парках, скверах, зонах відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

3. Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівні, установлені санітарними нормами для відповідного часу доби.

4. Громадянам та суб`єктам господарювання забороняється:

а) гучний спів, викрики, включення на більший ніж нормативний рівень потужності радіоприймачів, телевізорів, іншого звуковідтворюючого обладнання, створювання шуму при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів та піротехнічних виробів та інших гучномовних установок, створювання іншого шуму на вулицях, у будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях, у зонах відпочинку та інших захищених об'єктах у нічний час з 22.00 годин до 8.00 годин;

б) проводити ремонтні та будівельні роботи в житлових будинках, квартирах, офісних приміщеннях, приміщеннях підприємств торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе), розважальних та гральних закладів, розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежилих приміщеннях, інших захищених об'єктах без попередження мешканців прилеглих житлових будинків, жилих приміщень про початок робіт і час їх завершення. Нормативний рівень шуму на весь час проведення ремонтно-будівельних робіт у прилеглих жилих приміщеннях і прилеглих будинках не повинен перевищувати 40 ДБА. Забороняється проводити вказані роботи з 21.00 години до 9.00 години та у святкові і вихідні дні впродовж доби. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарні норми цілодобово;

в) встановлювати на балконах, лоджіях, відкритих вікнах та сходах будинків, будівель і споруд та інших місцях радіоапаратуру і включати її на значну потужність протягом доби;

г) стоянка автотранспорту з працюючими двигунами на прибудинкових територіях житлових будинків з 23.00 до 6.00.

 

Стаття 46. Право на громадський транспорт

1. Сумчани мають право користуватися громадським транспортом: автобусами, маршрутними таксі, таксі та міським електротранспортом (тролейбусами).

2. Міська громада ставить такі вимоги до громадського транспорту:

а) ґарантування безпеки руху;

б) доступні для мешканців міста тарифи;

в) забезпечення пільгового проїзду окремих категорій громадян відповідно до чинного законодавства;

г) регулярність руху транспортних засобів;

ґ) висока культура обслуговування пасажирів;

 

д) можливість отримання інформації від кондуктора під час руху чи водія під час зупинки;

е) вільний вибір форм транспортного обслуговування;

є) створення належних умов для пасажирів у салонах транспортних засобів (чистота, зручність, тиша, заборона куріння тощо);

ж) привабливий зовнішній вигляд транспортних засобів;

з) відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам безпеки, екології та державних стандартів;

и) забезпечення транспортних засобів спеціальним обладнанням, яке давало б змогу інвалідам безперешкодно користуватися їх послугами.

 

3. Права і обов’язки перевізників та громадян, що користуються громадським транспортом визначаються нормативними актами центральних органів влади.

 

Стаття 47. Право на належний стан міських доріг

1. Сумчани мають право на належний стан об`єктів дорожнього господарства міста: мережі міських доріг, мостів, залізничних переїздів, пішохідних та технічних тротуарів, посадкових майданчиків на зупинках громадського транспорту, майданчиків для відстою та стоянки автотранспортних засобів.

 

2. Стан об`єктів дорожнього господарства міста має забезпечувати можливість безпечного руху транспортних засобів зі швидкістю, дозволеною правилами дорожнього руху та дорожніми знаками, безпеку переміщень пішоходів, збереження цілості транспортних засобів.

 

3. Міська громада висуває такі вимоги до стану дорожнього господарства міста:

 

а) належне утримання дорожнього покриття та інших об`єктів дорожнього господарства, вчасне проведення капітальних та поточних ремонтів міських доріг;

 

б) належне утримання і ремонт внутрішньодворових проїздів та пішохідних доріжок;

 

в) поступовий перехід на тверде дорожнє покриття в районах приватної забудови, підтримання належного стану вулиць, які такого покриття не мають;

 

г) належне утримання наземних і підземних пішохідних переходів;

 

ґ) забезпечення ефективного водовідведення, своєчасного прибирання і вивезення снігу, льоду з дорожнього покриття та тротуарів;

 

д) доцільне розміщення і належне утримання засобі<