Тема 4. Інвестиційна привабливість регіонів

Тема 4. Інвестиційна привабливість регіонів

 

Ефективність здійснення процесу структурних перетворень в економіці країни значною мірою залежить від інвестиційних рішень на рівні окремих підприємств, галузей, регіонів, що потребує аналізу відповідної інформації про інвестиційну привабливість підприємств, галузей, регіонів.

На сучасному етапі у вітчизняних і зарубіжних вчених є чимало праць, присвячених проблематиці визначення рівня інвестиційної привабливості господарюючих суб'єктів регіонів, держави. Категорія «інвестиційна привабливість регіону» в літературі визначається як відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості та ліквідності інвестицій; рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного регіону; або як становище регіону в той чи інший момент часу, тенденції його роззвитку, що відображаються в інвестиційній активності.

Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Наприклад, вигідність економіко-географічного положення регіону, його природно-ресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.

Регіональна інвестиційна політика розуміється як процес, явище, дія, переважно суб'єктивного характеру, що визначають територіальні ососбливості регіону. На практиці вона являє собою дії державних і місцевих органів влади та управління щодо розвитку інвестиційного процесу в регіоні, пов'язані з удосконаленням нормативно-правової бази, наданням преференцій для найбільш ефективних та занчущих для регіону інвестиційних проектів, розвитком інфраструктури з обслуговування суб'єктів інвестиційної діяльності, гарантуванням безпеки діяльності підприємницьких структур.

Основні фактори, які в комплексі цікалять інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень:

1. Економіко-географічне положення. Можна оцінити за такими критеріями: близькість регіону до кордонів держави, міра розвитку виробничої інфраструктури, зокрема, наявність транспортних коридорів, прикордонних терміналів, нафтогазопроводів, бльзькість до Києва та інших розвинутих промислових центрів України і т. ін.

Зручне економіко-географічне положення регіону (особливо сусідство з економічно розвинутими країнами та близькість до перспективних товарних ринків, наявність аеропортів, транзитних магістралей та інших інфраструктурних компонентів) є фактором додаткової вигоди для інвестора.

2. Природно-ресурсний потенціал: економічна оцінка мінеральних, земельних, лісових, рекреаційних ресурсів. Відповідність інтересам інвестора наявних у регіоні необхідної кількості та якості різноманітних природних ресурсів, а також можливості забезпечення ними виробничих потреб з мінімальними затратами у багатьох випадках є вирішальним фактором формування інвестиційних потоків.

3. Трудовий потенціал. Можна оцінити за такими критеріями: 1) наявність трудових трудових ресурсів - щільність населення, чисельність економічно-активного населення, пропозиція робочої сили на ринку праці; 2) освітньо-кваліфікаційний рівень трудових ресурсів (у розрахунку на 10 тис.чол. економічно активного населення) - підготовка кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами, підготовка кадрів ВНЗ 1-4 рівнів акредитації, підвищення кваліфікації кадрів, кількість працівників, які навчалися нових професій; 3) вартість робочої сили - середньомісячна номінальна заробітна плата працівників.

4. Економічний потенціал: обсяги ВДВ у розрахунку на душу населення.

5. Місткість споживчого ринку: показники сукупних витрат домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на 1 домогосподарство), роздрібного товарообороту та обсягу реалізованих послуг, оплачених населенням (у розрахунку на душу населення).

6. Інфраструктури потенціал: щільність автомобільних шляхів і залізниць, міскості АТС (на 10 тис. чол. населення), вартості основних засобів виробництва і розподілу електроенергії, газу і води (на душу населення).

7. Науково-технічний потенціал: оцінюється за кількістю спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи (у розрахунку на 10 тис. економічно активного населення), обсягом наукових і науково-технічних робіт (на душу населення).

8. Інвестиційні преференції: наявність вільних економічних зон, теріторій пільгового інвестування в регіоні.

9.Інвестиційні ризики. Політичний ризик - наявність або відсутність політичної та кадрової стабільності, авторитетність місцевої влади. Економічний ризик -активність регіону в реалізації економічних реформ і регуляторної політики, адекватність інвестиційних намірів стратегії економічного розвитку регіону. Соціальний ризик - демографічне навантаження постійного населення, міжрегіональна та міждержавна міграції, грошові доходи населення, рівень розвитку соціальної інфраструктурі в регіоні, кількість безробітного населення, криміногенна ситуація. Екологічний ризик - міра забрудненості навколишнього природного середовища, наявність зон екологічного лиха.

Оцінку факторів, які визначаються кількісними показниками, пропонується здійснювати шляхом розрахунку інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості. Для оцінки факторів, які не можна охарактеризувати показниками офіційної статистики (вигідність економіко-географічного положення, умови пільгового оподаткування, законодавча стабільність, інвестиційні ризики), проводиться процедура експертної оцінки з наступним рейтингуванням.

Таким чином, всі перелічені фактори можна умовно поділити на 2 групи: фактори об'єктивного (некеровані) та фактори суб'єктивного (на які можна впливати) характеру. Такий поділ досить умовний, оскільки об'єктивні у короткостроковій перспективі фактори є суб'єктивними у довгостроковій (наприклад, кількість аеропортів, транспортних вузлів, портів).

До групи об'єктивних факторів: економіко-географічне положення, природно-ресурсний і трудовий потенціали. До суб'єктивних: фактори місткості регіонального споживчого ринку, економічного, інфраструктурного та науково-технічного розвитку, наявності інвестиційних преференцій та ризиків.

Відносну сприятливість факторів інвестиційної привабливості території можливо оцінити за такою шкалою: до 0,9000 - відносно несприятливі фактори; 0,9000-1,1000 - середній рівень сприятливості факторів; більше 1,1000 - відносно сприятливі фактори.

Завдання 1

Визначте індекси оцінки відносної сприятливості факторів, що визначають інвестиційну привабливість Миколаївської області. Значення індексів розрахувати шляхом співвідношення їх в регіоні із середньоукраїнськими показниками. Інтегральні коефіцієнти інвестиційної привабливості по окремих групах факторів розрахувати як середнє арифметичне від значень складових тієї чи іншої групи.

Індекси оцінки відносної спритливості факторів, які визначають інвестиційну сприятливість Миколаївської області

Показники	Україна	Миколаївська область
1. Економіко-географічне положення	1,000
2. Природно-ресурсний потенціал	1,000
3. Трудовий потенціал	1,000
4. Економічний потенціал	1,000
5. Місткість споживчого ринку	1,000
6. Інфраструктурний потенціал	1,000
7. Науково-технічний потенціал	1,000
8. Інвестиційні преференції	1,000
9. Інвестиційні ризики	1,000

Завдання 2

Виберіть ті показники, які відносяться до таких елементів оцінки інвестиційної привабливості регіонів:

1. Рівень загальноекономічного розвитку.

2. Рівень розвитку соціальної інфраструктури.

3. Демографічна характеристика регіону.

4. Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону.

5. Ступінь безпеки інвестиційної діяльності.

Показники:

- питома вага регіону у ВВП і НД країни

- обсяг виробленої продукції с.-г. та промисловості в регіоні на душу населення

- середній рівень доходів населення

- середньорічний обсяг к/вкл в регіоні за попередні роки

- кількість підрядних будівельних підприємств в регіоні

- обсяги місцевого виробництва основних будівельних матеріалів

- обсяг виробництва енергетичних ресурсів в регіоні (в перерахунку на електроенергію)

- щільність залізничних шляхів сполучення та автомобільних шляхів з твердим покриттям в розрахунку на 100 кв. км території

- наявність фондових та товарних бірж в регіоні

- кількість брокерських контор, які здійснюють операції на ринку цінних паперів

- питома вага населення регіону в загальній чисельності мешканців країни

- співвідношення міських та сільських мешканців регіону

- питома вага працюючого населення

- рівень кваліфікації працездатного населення

- питома вага підприємств недержавної форми власності в загальній підприємств регіону

- питома вага продукції недержавних підприємств в загальному обсягу промислової і с - г. продукції регіону

- чисельність спільних підприємств з іноземними партнерами в регіоні

- чисельність банківських організацій в регіоні

- чисельність страхових компаній

- рівень економічних злочинів в розрахунку на 100 тис. мешканців регіону

- питома вага незавершених будівництвом об'єктів загальній кількості початих будівництв за останні 3 роки

- питома вага підприємств з шкідливими вибросами, що перевищують гранично

- допустимі норми, в загальній кількості підприємств регіону

- середній радіаційний фон в містах регіону.

 

 

Завдання 3

Спеціальна економічна зона „Миколаїв" була створена у м. Миколаєві Миколаївської області площею 865 га на 30 років. Основна мета полягає в створенні умов для залучення інвестицій, збереження, розвитку та ефективного використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу суднобудівної промисловості. Зона почала працювати 01.01.2000 р.

Перевага надається таким галузям як харчова промисловість, переробка сільськогосподарських продуктів, будівництво, енергетика, транспорт, машинобудування, суднобудування та приладобудування. Для того, щоб одержати пільги, підприємці повинні здійснювати на теріторії зони інвестиційні проекти у приоритетних видах економічної діяльності коштирисною вартістю не менше як: 500 тис. дол. США - у харчовій промисловості та переробці сільськогосподарських продуктів; 700 тис. дол. США - у будівництві, енергетиці, сфері транспорту; 1 млн. дол. США - у машинобудуванні та приладобудуванні; 3 млн. дол. США - на підприєствах суднобудівної промисловості. СЕЗ „Миколаїв" передбачає залучити 650 млн. дол. США, зберегти і створити 33 тис. робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоні на 221 млн. грн.

Питання:

1. Обґрунтуйте доцільність створення СЕЗ „Миколаїв".

2. Які на Ваш погляд її перспективи існування?

3. Які основні фактори інвестиційної привабливості Миколаївської області.

4. Визначте інвестиційне привабливі райони Миколаївської області.

Завдання 4

Тема: „Інвестиційна діяльність в офшорних та вільних економічних зонах" Знайдіть правільну відповідь.

1. Позиковий капітал - це:

а) вивезення капіталу за межі країни у вигляді надання позик на короткористроковий чи довгостроковий строк для отримання відсотків;

б) ввіз капіталу у вигляді позик на короткостроковий кредит.

2. За харктером використання іноземні інвестиції поділяються:

а) підприємницькі і позикові;

б) державні та позикові.

3. Іноземні інвестиції - це:

а) капіталовкладення у вигляді основних фондів іноземними інвесторами;

б) цінності, які вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності з метою одержання прибутку.

4. Чим відрізняються асоційовані компанії від дочірніх:

а) батьківській компанії належить частина капіталу;

б) батьківська компанія не володіє капіталом.

5. Яка основна характеристика портфельних інвестицій:

а) мають високу ліквідність;

б) конкурентноспроможні.

6. Інвестиції, які утворюються вкладенням капіталу в цінні папери підприємств, які не зебезпечують права власності або контролю над ними - це:

а) портфельні інвестиції;

б) прямі нвестиції.

7. Членами МБРР можуть бути тільки держави-члени МВФ? а) так; б) ні.

8. В яких країнах створюються офшорні зони:

а) в країнах з слабо розвинутою економікою;

б) в країнах, що розвиваються.

9. Зона, в якій відсутня банківська таємниця, розвинуті наглядові органи і законодавство:

а) надійна банківська зона; б) надійна офшорна зона.

Тема 4. Інвестиційна привабливість регіонів

 

Ефективність здійснення процесу структурних перетворень в економіці країни значною мірою залежить від інвестиційних рішень на рівні окремих підприємств, галузей, регіонів, що потребує аналізу відповідної інформації про інвестиційну привабливість підприємств, галузей, регіонів.

На сучасному етапі у вітчизняних і зарубіжних вчених є чимало праць, присвячених проблематиці визначення рівня інвестиційної привабливості господарюючих суб'єктів регіонів, держави. Категорія «інвестиційна привабливість регіону» в літературі визначається як відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості та ліквідності інвестицій; рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного регіону; або як становище регіону в той чи інший момент часу, тенденції його роззвитку, що відображаються в інвестиційній активності.

Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Наприклад, вигідність економіко-географічного положення регіону, його природно-ресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.

Регіональна інвестиційна політика розуміється як процес, явище, дія, переважно суб'єктивного характеру, що визначають територіальні ососбливості регіону. На практиці вона являє собою дії державних і місцевих органів влади та управління щодо розвитку інвестиційного процесу в регіоні, пов'язані з удосконаленням нормативно-правової бази, наданням преференцій для найбільш ефективних та занчущих для регіону інвестиційних проектів, розвитком інфраструктури з обслуговування суб'єктів інвестиційної діяльності, гарантуванням безпеки діяльності підприємницьких структур.

Основні фактори, які в комплексі цікалять інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень:

1. Економіко-географічне положення. Можна оцінити за такими критеріями: близькість регіону до кордонів держави, міра розвитку виробничої інфраструктури, зокрема, наявність транспортних коридорів, прикордонних терміналів, нафтогазопроводів, бльзькість до Києва та інших розвинутих промислових центрів України і т. ін.

Зручне економіко-географічне положення регіону (особливо сусідство з економічно розвинутими країнами та близькість до перспективних товарних ринків, наявність аеропортів, транзитних магістралей та інших інфраструктурних компонентів) є фактором додаткової вигоди для інвестора.

2. Природно-ресурсний потенціал: економічна оцінка мінеральних, земельних, лісових, рекреаційних ресурсів. Відповідність інтересам інвестора наявних у регіоні необхідної кількості та якості різноманітних природних ресурсів, а також можливості забезпечення ними виробничих потреб з мінімальними затратами у багатьох випадках є вирішальним фактором формування інвестиційних потоків.

3. Трудовий потенціал. Можна оцінити за такими критеріями: 1) наявність трудових трудових ресурсів - щільність населення, чисельність економічно-активного населення, пропозиція робочої сили на ринку праці; 2) освітньо-кваліфікаційний рівень трудових ресурсів (у розрахунку на 10 тис.чол. економічно активного населення) - підготовка кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами, підготовка кадрів ВНЗ 1-4 рівнів акредитації, підвищення кваліфікації кадрів, кількість працівників, які навчалися нових професій; 3) вартість робочої сили - середньомісячна номінальна заробітна плата працівників.

4. Економічний потенціал: обсяги ВДВ у розрахунку на душу населення.

5. Місткість споживчого ринку: показники сукупних витрат домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на 1 домогосподарство), роздрібного товарообороту та обсягу реалізованих послуг, оплачених населенням (у розрахунку на душу населення).

6. Інфраструктури потенціал: щільність автомобільних шляхів і залізниць, міскості АТС (на 10 тис. чол. населення), вартості основних засобів виробництва і розподілу електроенергії, газу і води (на душу населення).

7. Науково-технічний потенціал: оцінюється за кількістю спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи (у розрахунку на 10 тис. економічно активного населення), обсягом наукових і науково-технічних робіт (на душу населення).

8. Інвестиційні преференції: наявність вільних економічних зон, теріторій пільгового інвестування в регіоні.

9.Інвестиційні ризики. Політичний ризик - наявність або відсутність політичної та кадрової стабільності, авторитетність місцевої влади. Економічний ризик -активність регіону в реалізації економічних реформ і регуляторної політики, адекватність інвестиційних намірів стратегії економічного розвитку регіону. Соціальний ризик - демографічне навантаження постійного населення, міжрегіональна та міждержавна міграції, грошові доходи населення, рівень розвитку соціальної інфраструктурі в регіоні, кількість безробітного населення, криміногенна ситуація. Екологічний ризик - міра забрудненості навколишнього природного середовища, наявність зон екологічного лиха.

Оцінку факторів, які визначаються кількісними показниками, пропонується здійснювати шляхом розрахунку інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості. Для оцінки факторів, які не можна охарактеризувати показниками офіційної статистики (вигідність економіко-географічного положення, умови пільгового оподаткування, законодавча стабільність, інвестиційні ризики), проводиться процедура експертної оцінки з наступним рейтингуванням.

Таким чином, всі перелічені фактори можна умовно поділити на 2 групи: фактори об'єктивного (некеровані) та фактори суб'єктивного (на які можна впливати) характеру. Такий поділ досить умовний, оскільки об'єктивні у короткостроковій перспективі фактори є суб'єктивними у довгостроковій (наприклад, кількість аеропортів, транспортних вузлів, портів).

До групи об'єктивних факторів: економіко-географічне положення, природно-ресурсний і трудовий потенціали. До суб'єктивних: фактори місткості регіонального споживчого ринку, економічного, інфраструктурного та науково-технічного розвитку, наявності інвестиційних преференцій та ризиків.

Відносну сприятливість факторів інвестиційної привабливості території можливо оцінити за такою шкалою: до 0,9000 - відносно несприятливі фактори; 0,9000-1,1000 - середній рівень сприятливості факторів; більше 1,1000 - відносно сприятливі фактори.

Завдання 1

Визначте індекси оцінки відносної сприятливості факторів, що визначають інвестиційну привабливість Миколаївської області. Значення індексів розрахувати шляхом співвідношення їх в регіоні із середньоукраїнськими показниками. Інтегральні коефіцієнти інвестиційної привабливості по окремих групах факторів розрахувати як середнє арифметичне від значень складових тієї чи іншої групи.

Індекси оцінки відносної спритливості факторів, які визначають інвестиційну сприятливість Миколаївської області

Показники	Україна	Миколаївська область
1. Економіко-географічне положення	1,000
2. Природно-ресурсний потенціал	1,000
3. Трудовий потенціал	1,000
4. Економічний потенціал	1,000
5. Місткість споживчого ринку	1,000
6. Інфраструктурний потенціал	1,000
7. Науково-технічний потенціал	1,000
8. Інвестиційні преференції	1,000
9. Інвестиційні ризики	1,000

Завдання 2

Виберіть ті показники, які відносяться до таких елементів оцінки інвестиційної привабливості регіонів:

1. Рівень загальноекономічного розвитку.

2. Рівень розвитку соціальної інфраструктури.

3. Демографічна характеристика регіону.

4. Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону.

5. Ступінь безпеки інвестиційної діяльності.

Показники:

- питома вага регіону у ВВП і НД країни

- обсяг виробленої продукції с.-г. та промисловості в регіоні на душу населення

- середній рівень доходів населення

- середньорічний обсяг к/вкл в регіоні за попередні роки

- кількість підрядних будівельних підприємств в регіоні

- обсяги місцевого виробництва основних будівельних матеріалів

- обсяг виробництва енергетичних ресурсів в регіоні (в перерахунку на електроенергію)

- щільність залізничних шляхів сполучення та автомобільних шляхів з твердим покриттям в розрахунку на 100 кв. км території

- наявність фондових та товарних бірж в регіоні

- кількість брокерських контор, які здійснюють операції на ринку цінних паперів

- питома вага населення регіону в загальній чисельності мешканців країни

- співвідношення міських та сільських мешканців регіону

- питома вага працюючого населення

- рівень кваліфікації працездатного населення

- питома вага підприємств недержавної форми власності в загальній підприємств регіону

- питома вага продукції недержавних підприємств в загальному обсягу промислової і с - г. продукції регіону

- чисельність спільних підприємств з іноземними партнерами в регіоні

- чисельність банківських організацій в регіоні

- чисельність страхових компаній

- рівень економічних злочинів в розрахунку на 100 тис. мешканців регіону

- питома вага незавершених будівництвом об'єктів загальній кількості початих будівництв за останні 3 роки

- питома вага підприємств з шкідливими вибросами, що перевищують гранично

- допустимі норми, в загальній кількості підприємств регіону

- середній радіаційний фон в містах регіону.

 

 

Завдання 3

Спеціальна економічна зона „Миколаїв" була створена у м. Миколаєві Миколаївської області площею 865 га на 30 років. Основна мета полягає в створенні умов для залучення інвестицій, збереження, розвитку та ефективного використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу суднобудівної промисловості. Зона почала працювати 01.01.2000 р.

Перевага надається таким галузям як харчова промисловість, переробка сільськогосподарських продуктів, будівництво, енергетика, транспорт, машинобудування, суднобудування та приладобудування. Для того, щоб одержати пільги, підприємці повинні здійснювати на теріторії зони інвестиційні проекти у приоритетних видах економічної діяльності коштирисною вартістю не менше як: 500 тис. дол. США - у харчовій промисловості та переробці сільськогосподарських продуктів; 700 тис. дол. США - у будівництві, енергетиці, сфері транспорту; 1 млн. дол. США - у машинобудуванні та приладобудуванні; 3 млн. дол. США - на підприєствах суднобудівної промисловості. СЕЗ „Миколаїв" передбачає залучити 650 млн. дол. США, зберегти і створити 33 тис. робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоні на 221 млн. грн.

Питання:

1. Обґрунтуйте доцільність створення СЕЗ „Миколаїв".

2. Які на Ваш погляд її перспективи існування?

3. Які основні фактори інвестиційної привабливості Миколаївської області.

4. Визначте інвестиційне привабливі райони Миколаївської області.

Завдання 4

Тема: „Інвестиційна діяльність в офшорних та вільних економічних зонах" Знайдіть правільну відповідь.

1. Позиковий капітал - це:

а) вивезення капіталу за межі країни у вигляді надання позик на короткористроковий чи довгостроковий строк для отримання відсотків;

б) ввіз капіталу у вигляді позик на короткостроковий кредит.

2. За харктером використання іноземні інвестиції поділяються:

а) підприємницькі і позикові;

б) державні та позикові.

3. Іноземні інвестиції - це:

а) капіталовкладення у вигляді основних фондів іноземними інвесторами;

б) цінності, які вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності з метою одержання прибутку.

4. Чим відрізняються асоційовані компанії від дочірніх:

а) батьківській компанії належить частина капіталу;

б) батьківська компанія не володіє капіталом.

5. Яка основна характеристика портфельних інвестицій:

а) мають високу ліквідність;

б) конкурентноспроможні.

6. Інвестиції, які утворюються вкладенням капіталу в цінні папери підприємств, які не зебезпечують права власності або контролю над ними - це:

а) портфельні інвестиції;

б) прямі нвестиції.

7. Членами МБРР можуть бути тільки держави-члени МВФ? а) так; б) ні.

8. В яких країнах створюються офшорні зони:

а) в країнах з слабо розвинутою економікою;

б) в країнах, що розвиваються.

9. Зона, в якій відсутня банківська таємниця, розвинуті наглядові органи і законодавство:

а) надійна банківська зона; б) надійна офшорна зона.