Приміщення основного призначення.

Норму площі підлоги основного приміщення на одну людину, яка укривається, слід приймати рівною 0,5м² - при двоярусному і 0.4м² - при триярусному розташуванні нар. Внутрішній об'єм приміщення повинен бути не менш 1,5м³ на одну людину (при визначенні об'єму рахують об'єми усіх приміщень, за винятком ДЕС, тамбурів, розширювальних камер). Висота приміщень сховищ повинна відповідати вимогам можливого використання їх в мирний час, але не більш 3,5м до низу виступаючих конструкцій пере­криття. При висоті приміщення 2,15 – 2,9м, передбачають двоярусне розташування нар, а більш 2,9м – триярусне.

Приміщення для людей, які укриваються, обладнуються нарами, або полицями із розрахунку 80% для сидіння, 20% для лежання при двоярусному розташуванні нар та, відповідно, 70% і 30% при триярусному розташуванні нар.

Місця для сидіння передбачаються розмірами 0,45 х 0,45м на одну людину, а для лежання - 0,55 х 1,8м.

Розміри проходів між нарами 0,7м, між повздожними рядами 1,2м, між поперечними рядами 0,9м.

В сховищах чисельністю до 600 чоловік для зв'язку з штабом ЦО передбачають телефонну точку.

В сховищах чисельністю 600 чоловік і більше передбачають пункти управління підприємства. Вони складаються з робочої кімнати та кімнати зв'язку. Загальна кількість працюючих приймається до 10 чоловік, а норма площі на кожного працю­ючого 2м².

Санітарні пости повинні бути розташовані в основному приміщенні для людей, які укриваються. Планується один санітарний пост площею 2м² на кожні 500 чоловік, які укриваються, але не менш ніж один на споруду.

Разом з тим в сховищах чисельністю людей, які укриваються, від 900 до 1200 чоловік передбачена спеціальна кімната для медичного пункта площею 9м², на кожні 100 чоловік, які укриваються, але більше ніж 1200 чоловік, площа медпункту збіль­шується на 1м².

 

Допоміжні приміщення

Фільтровентиляційні приміщення (ФВП) повинні бути приєднанні до зовнішніх стін та розташовуватись поблизу входів, або аварійних виходів. ФВП слід відділяти від інших приміщень сховища перетинками зі звичайними дверима. Розміри приміщення для фільтровентиляцїйного обладнання залежать від габаритів обладнання та площі для їх обслуговування. Відстань між двома агрегатами - 1,8м, відстань між агрегатами і стіною – 0,2м, розміри проходів для обслуговування обладнання - 0,7м.

Санітарні вузлі слід проектувати окремо для чоловіків і жінок із розрахунку: одна підлогова чаша (унітаз) на 75 жінок; одна підлогова чаша (унітаз) та один пісуар на 150 чоловіків. Ширина проходів між рядами кабін і пісуарами -1,5м, а між кабінами і стіною - 1,1м, довжина та ширина кабіни– 1м.

В кожному санітарному вузлі передбачається один умивальник на 200 чоловік, але не менш одного на санвузол.

Приміщення для санвузлів повинні бути приєднані до зовнішніх стін та розташовуватись як найближче до приміщень для людей, які укриваються. Входи до туалетів повинні облаштовуватись крізь тамбури (умивальні кімнати) з дверями, що самі зачиняються.

Приміщення для ДЕС слід розташовувати біля зовнішньої стіни, відокремивши його від інших приміщень перегородкою, з межою вогне-стійкості 1 година. Вхід до ДЕС зі сховища повинен бути обладнаний тамбуром з двома герметичними дверима, які відкриваються в сторону сховища. Розміри приміщення для ДЕС визначаються габаритами обладнання (додаток Д), зручністю його монтажу та експлуатації. ДЕС проектується, як правило, в сховищах великої місткості, або на групу сховищ з можливістю використання його як резервного джерела електропостачання. В сховищах, які мають режим регенерації, або повітряноохолоджуючі установки, а також в сховищах для нетранспортабельних хворих, ДЕС передбачаються незалежно від місткості сховища.

Електро­щитові призначені для розміщення розподільних щитів та приладів електро­обладнання. Площа - 2м². Двері в електрощитові повинні мати проріз розміром 0,8 х 1,8м і відчинятися зовні та мати замки, що самі зачиняються і які відкриваються без ключа з внутрішньої сторони приміщення.

Приміщення для зберігання продовольства приймається площею 5м²., якщо місткість сховища до 150 чоловік. Для кожних наступних 150 чоловік площа приміщення збільшується на 3м². Кількість приміщень - одне на кожні 600 чоловік. Приміщення слід розташовувати роззосередженно, в різних місцях сховища. Не дозволяється розташовувати вказані приміщення поруч з санітарними вузлами та медпунктами. Оштукатурювання стелі та стін сховищ та облицювання їх керамічною плиткою не допускається.

 

Захищені входи та виходи.

 

Входи до сховища повинні задовольняти наступним вимогам:

- мати необхідну пропускну здатність;

- забезпечувати захист людей, які укриваються від уражаючих чинників зброї масового ураження (ЗМУ).

Входи складаються з драбинного спуску або пандусу, передтамбуру, тамбуру, або тамбур-шлюзу та вхідних прорізів з дверима.

Тамбур-шлюзи призначені для запобігання небезпечного ураження людей, що знаходяться в сховищі, при вході до нього людей, які запізнилися при­бути у встановлений час. Для сховищ, які містять до 600 чоловік передбачається устрій при одному з входів однокамерного тамбур-шлюзу. Для сховищ, які містять більш ніж 600 чоловік обладнується двокамерний тамбур-шлюз, або два однокамерних при різних входах. Площа кожної камери тамбур-шлюзу при ширині дверного прорізу 0,8м - 8м², а при ширині 1,2м - 10м².

В тамбур-шлюзі передбачається встановлення захисно-герметичних дверей (ЗГД), відповідних класу захисту сховищ, що відкриваються на зовні по напрямку евакуації людей. Всі входи повинні обладнуватися тамбурами, або тамбур-шлюзами. Ширину тамбур-шлюзу, ширину та довжину тамбуру та передтамбуру слід приймати на 0,6м більше ширини дверного полотна. Двері в тамбурі передбачаються: в зовнішній стіні - захисно-герметичні, відповідно класу сховища, а у внутрішній стіні - герметичні. Двері повинні відкриватись на зовні за напрямком евакуації людей.

Кількість входів приймається в залежності від місткості сховища із розрахунку: один вхід, розміром 0,8 х 1,8м - на 200 чоловік, або розміром 1,2 х 2,0м - на 300 чоловік, але не менш двох входів.

При місткості сховища до 300 чоловік допускається облаштовувати один вхід, при цьому другим повинен бути аварійний виход, у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2,0м та з дверним прорізом розміром 0,8 х 1,8м.

Входи повинні розташовуватися в протилежних боках сховищ з ура­хуванням напрямку руху основних потоків людей, які укриваються.

В сховищах місткістю до 600 чоловік передбачається аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти з захисним оголовком. Висота оголовку - 1,2м з віддаленням від будівлі на відстані 0,5 висоти будинку плюс 3м. При цьому аварійний вихід повинен з'єднуватись зі схови­щем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9 х 1,3м. Вихід зі сховища до тунелю повинен обладнуватись захисно-герметичними та герметичними ставнями, які установлені відповідно із зовнішньої та внутрішньої сторони стін. В сховищах місткістю 600 чоловік і більше один з виходів слід обладнати як аварійний (евакуаційний) в вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2м. При цьому вихід із сховища до тунелю повинен здійснюватися крізь тамбур, який обладнаний захисно-герметичними та герметичними двери­ма розміром 0,8 х 1,8м. Аварійні виходи слід розташовувати више рівня грунтових вод.

 

 

КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ.

Загальні положення

Конструктивними елементами сховища є:

- несучі і огороджувальні конструкції основної споруди, перекриття, зовнішні стіни, внутрішні стіни, колони та перегородки, фундаменти;

- конструктивні елементи входів — стіни тамбурів, тамбурів-шлюзів, предтамбурів, драбинних спусків та пандусів, перекриття над ними, вхідні прорізи із захисними пристроями (дверима або воротами з засувами), захисні оголовки над входами до сховища;

- конструктивні елементи аварійних виходів - стіни, перекриття та фундаменти галерей і захисного оголовку, прорізи із захисними пристроями (дверима, ставнями).

Всі конструкції повинні бути розраховані на дію вибухової хвилі, незалежно від джерела ії походження та мати необхідну міцність у відповідності з класом сховища.

Для сховища слід приймати перекриття за балочною схемою з опорою балок (ригелів) на колони, а також допускається приймати безбалочні перекриття.

Застосування несучих внутрішніх повздовжніх та поперечних стін допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.

При розробці конструктивних рішень сховищ слід використовувати типові залізобетонні конструкції, які застосовуються в промисловому та цивільному будівництві з посиленням (в необхідних випадках) їх елементів.

Практика проектування показує, що найбільш доцільно приймати сітку колон 6м х 6м; 4,5м х 6м; 6м х 3м; 4,5м х 4,5м; 4,5м х 3м; 3м х 3м.

При будівлі сховищ можуть прийматись наступні конструктивні схеми:

- каркасно-панельні з повним каркасом;

- каркасно-панельні з неповним каркасом;

- безкаркасні.

Каркасно-панельна схема з повним каркасом уявляє собою систему, яка складається зі стійок та ригелів з заповненням з плит (панелей), міцно зв'язаних з елементами каркасу.

В каркасно-панельній схемі з неповним каркасом колони біля зовнішніх стін передбачаються в торцях споруди. Замість крайніх колон та заповнення облаштовуються суцільні стіни.

Для безкаркасної схеми вертикальні огороджуючі та внутрішні несучі конструкції виконуються у вигляді суцільних стін. Рекомендується засто­совувати каркасну схему, як найбільш раціональну, що надає можливість найкращим чином використовувати приміщення для господарських цілей.

Покриття слід надійно зв'язувати зі стінами шляхом зварювання зак­ладних деталей, або випусків арматури, потім вони зміцнюються монолітом бетону.

Колони та фундаменти виготовляються із збірного, або монолітного за­лізобетону.

Перегородки виконуються із достатньо міцних матеріалів, які мають не­велику питому вагу.