Повторний інструктаж із безпеки праці на робочому місці працівник повинний проходити один раз у 3 місяці.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Загальні вимоги безпеки.

Електрики по ремонту й обслуговуванню електроустаткування (далі — «електрики») при провадженні робіт відповідно до наявної кваліфікації зобов'язані виконувати вимоги безпеки дійсної інструкції, розробленої з урахуванням будівельних норм і правил України, Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, а також вимоги інструкцій заводів-виготовлювачів по експлуатації застосовуваного механізованого інструменту, устаткування і технологічної оснащення.

1.2 Під час роботи працівник проходить:

· навчання безпеки праці по діючому устаткуванню кожні 2 роки, а по новому обладнанню – у міру його надходження на місце роботу, але до моменту пуску цього устаткування в експлуатацію;

· перевірку знань безпеки праці (на роботах із підвищеною небезпекою) – щорічно;

· перевірку знань по електробезпечності (при використанні устаткування, що працює від електричної мережі) – щорічно;

Повторний інструктаж із безпеки праці на робочому місці працівник повинний проходити один раз у 3 місяці.

Під час роботи на працівника можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори (підвищена рухливість повітря; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі; підвищений рівень статичної електрики; гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхні інструменту, устаткування, інвентарю, товарів і тари; нервово-психологічні навантаження; фізичні перевантаження; знижена температура поверхонь устаткування, продукції; підвищена температура поверхонь устаткування; підвищений рівень електромагнітних випромінювань).

Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1. Перед початком роботи електрик зобов'язаний:

А) пред'явити керівнику посвідчення про перевірку знань безпечних методів робіт, а також посвідчення про перевірку знань при роботі в електроустановках напругою до 1000 В, одержати завдання і пройти інструктаж на робочому місці по специфіці виконуваної роботи;

Б) надягти спецодяг, спецвзуття й каску встановленого зразка.

2.2. Після одержання завдання в керівника робіт і ознайомлення, у разі потреби, із заходами наряду-допуску електрик зобов'язаний:

А) підготувати необхідні засоби індивідуального захисту. перевірити їхню справність;

Б) перевірити робоче місце й підходи до нього на відповідність вимогам безпеки;

В) підібрати інструмент, устаткування і технологічне оснащення, необхідні при виконанні роботи, перевірити їхню справність і відповідність вимогам безпеки;

Г) ознайомитися із змінами в схемі електропостачання споживачів і поточними записами в оперативному журналі.

2.3. Електрик не повинен приступати до виконання робіт при наступних порушеннях вимог безпеки:

А) несправності технологічного оснащення, пристосувань і інструменту, зазначених в інструкціях заводів-виготовлювачів, при яких не допускається їхнє застосування;

Б) несвоєчасному проведенні чергових іспитів основних і додаткових засобів захисту або закінченні терміну їхньої експлуатації, установленого заводом-виготовлювачем;

В) недостатньої освітленості при захаращеності робочого місця;

Г) відсутності або закінченні терміну дії наряду-допуску при роботі в діючих електроустановках.

Виявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунуті власними силами до початку робіт, а при неможливості зробити це електрик, зобов'язаний повідомити про них бригадиру або відповідальному керівнику робіт.

Вимоги безпеки під час роботи.

3.1. Електрик зобов'язаний виконувати роботи при дотриманні наступних вимог безпеки:

А) заявити про необхідні відключення і вжити заходів, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового чи мимовільного включення комутаційної апаратури;

Б) накласти заземлення на струмоведучі частини;

В) відгородити робоче місце інвентарними огородженнями і вивісити попереджуючі плакати;

Г) відключити за допомогою комутаційних апаратів або шляхом зняття запобіжників струмоведучі частини, на яких провадиться робота, чи ті, до яких доторкаються при виконанні роботи, чи відгородити їх під час роботи ізолюючими накладками (тимчасовими огородженнями);

Д.) ужити додаткових заходів, що перешкоджають помилковій подачі напруги до місця роботи при виконанні роботи без застосування переносних заземлень;

Е) на пускових пристроях, а також на основах запобіжників вивісити плакати «Не включати — працюють люди!»;

Ж) на тимчасових огородженнях вивісити плакати або нанести попереджувальні написи «Стій — небезпечно для життя!»;

З) перевірку відсутності напруги робити в діелектричних рукавичках;

І) затискачі переносного заземлення накладати на струмоведучі частини, що заземлюються, за допомогою ізольованої штанги із застосуванням діелектричних рукавичок;

К) при проведенні робіт на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою, користатися тільки сухими й чистими ізолюючими засобами, а також тримати ізолюючі засоби за ручки-захоплення не далі обмежувального кільця.

Зміну плавких уставок запобіжників при наявності рубильника варто робити при знятій напрузі. При неможливості зняття напруги (на групових щитках, зборках) зміну плавких уставок запобіжників допускається робити під напругою, але при відключеному навантаженні.

Зміну плавких уставок запобіжників під напругою електрик повинен робити в захисних окулярах, діелектричних рукавичках, за допомогою ізолюючих кліщів.

Перед пуском устаткування, тимчасово відключеного за заявкою не електротехнічного персоналу, варто оглянути його, переконатися в готовності до приймання напруги і попередити працюючих на ньому про майбутнє включення.

Приєднання й від'єднання переносних приладів, що вимагають розриву електричних ланцюгів, що знаходяться під напругою, необхідно робити при повному знятті напруги.

При виконанні робіт на дерев'яних опорах повітряних ліній електропередачі електрику варто використовувати пазурі і запобіжний пояс.

3.5. При виконанні робіт у вибухонебезпечних приміщеннях електрику не дозволяється:

А) ремонтувати електроустаткування й мережі, що знаходяться під напругою;

Б) експлуатувати електроустаткування при несправному захисному заземленні:

В) включати електроустановку, що автоматично відключається без з'ясування й усунення причин її відключення;

Г) залишати відкритими двері приміщень і тамбурів, що відокремлюють вибухонебезпечні приміщення від інших;

Д.) заміняти перегорілі електричні лампочки у вибухозахищених світильниках на лампами інших типів або більшої потужності;

Е) включати електроустановки без наявності апаратів, що відключають електричний ланцюг при ненормальних режимах роботи;

Ж) заміняти захист (теплові елементи, запобіжники, розривачі) електроустаткування захистом іншого виду з іншими номінальними параметрами, на які дане устаткування не розраховане.

При роботі в електроустановках необхідно застосовувати справні електрозахистні засобу: як основні (ізолюючі штанги, що ізолюють і електровимірювальні кліщі. покажчики напруги, діелектричні рукавички), так і додаткові (діелектричні боти, коврики, переносні пристрої, що заземлюють, ізолюючі підставки, огороджувальні підставки, огороджувальні пристрої, плакати і знаки безпеки).

3.7. Роботи в умовах із підвищеною небезпекою варто здійснювати вдвох у наступних випадках:

А) із повним чи частковим зняттям напруги, виконуваної з накладенням заземлень (від'єднання й приєднання ліній до окремих електродвигунів, переключення на силових трансформаторах, роботи усередині розподільних пристроїв);

Б) без зняттю напруги, що не вимагає установки заземлень (електричні іспити, виміри, зміна плавких уставок запобіжників і т. п.);

В) із приставних сход і риштовання, а також там, де ці операції по місцевих умовах утруднені;

Г) на повітряних лініях електропередачі.

Г) при обслуговуванні світильників з авто підйомників чи інших переміщуваних засобів підняття застосовувати пояса запобіжні й діелектричні рукавички.

При регулюванні вимикачів і роз'єднувачів, з'єднаних із проводами, електрикам варто вжити заходів, що попереджають можливість непередбаченого включення приводів сторонніми особами або їхнього мимовільного включення.

Для проходу на робоче місце електрики повинні використовувати устаткування систем доступу (сходи, трапи. містки). При відсутності огородження робочих місць на висоті електрики зобов'язані застосовувати запобіжні пояси з капроновим фалом. При цьому електрики повинні виконувати вимоги «Типової інструкції з охорони праці для працівників, що виконують верхолазні роботи».

4. По закінченні роботи електрик зобов'язаний:

А) передати зміннику інформацію про стан устаткування, що обслуговується, електричних мереж і зробити запис в оперативному журналі;

Б) забрати інструмент, прилади й засоби індивідуального захисту у відведені для них місця;

В) упорядкувати робоче місце;

Г) переконатися у відсутності вогнищ загоряння;

При виникненні загоряння в електроустановці або небезпеці поразки навколишніх електричним струмом у результаті обриву кабелю (проводу) чи замикання необхідно знеструмити установку, взяти участь у гасінні пожежі і сповістити про це бригадиру або керівнику робіт. Полум'я варто гасити вуглекислотними вогнегасниками, азбестовими покривалами й піском.

 

Пожежна безпека

Об'єкти сучасного виробництва у своїй більшості є пожежонебезпечними. На багатьох із них застосовуються технології з наявністю високих температур, тиску, парів легкозаймистих рідин, горючих газів, пилу тощо. Для сучасних підприємств характерні концентрація на невеликій площі значної кількості обладнання великий об'єм сучасних виробничих будівель, недостатній рівень протипожежного захисту.

Пожежі на промислових об'єктах можуть призводити до загибелі людей, величезних матеріальних втрат, екологічних катастроф. Тому пожежна безпека на підприємствах і в технологічних процесах виробництва має стати одним із пріоритетних завдань менеджменту та персоналу таких об'єктів. Забезпечення пожежної безпеки - це досить складне соціально-економічне завдання, спрямоване на запобігання пожежам та ліквідацію пожеж, у випадку їхнього виникнення, з мінімальними наслідками.

Пожежну безпеку забезпечують системи запобігання пожежі та протипожежного захисту, а також організаційно-технічні заходи. Управління пожежною безпекою передбачає підвищення безпечності стану приміщень, обладнання та виробничих процесів.

Система пожежної безпеки - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збиткам від неї.

Пожежобезпека об'єкта - стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Рівень забезпечення пожежної безпеки - кількісна оцінка попереджених збитків у разі можливої пожежі.

Об'єкти, пожежі на яких можуть призвести до масового враження людей на них та на навколишній території, підприємства з небезпечними та шкідливими виробничими факторами, а також небезпекою пожежі повинні мати системи пожежної безпеки для зведення до мінімуму ймовірності виникнення пожежі. Конкретні значення такої ймовірності визначають проектувальники та технологи.

Системи пожежної безпеки мають запобігати впливу на людей небезпечних факторів пожежі, у тому числі їхніх вторинних проявів. Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків.

Пожежну безпеку забезпечують такі основні компоненти виробництва:

- технічна система, яка передбачає надійність обладнання, використання безпечних технологій, визначає обсяг вибухопожежонебезпечних речовин, проектні рішення, впровадження систем виявлення та гасіння пожеж, розміщення обладнання тощо;
- персонал, його підготовка, забезпечення регламентами та правилами роботи;
- система управління.

Системи пожежної безпеки спрямовані на:

- визначення вихідних причин ситуацій ризику виникнення пожеж внаслідок характерних властивостей та особливостей продуктів, речовин і матеріалів, які використовуються у виробничих процесах, енергії, яка споживається у виробництві, а також відповідних факторів людської діяльності;
- комплексний аналіз із метою створити ефективні засоби попередження пожежі шляхом нейтралізації дії сприяючих їй обставин;
- вивчення засобів і методів локалізації та гасіння пожеж;
- запобігання виникненню пожежі;
- пожежну безпеку людей та матеріальних цінностей.

Системи пожежної безпеки мають відповідати також економічним критеріям ефективності з урахуванням усіх стадій життєвого циклу об'єктів (проектування, будівництво, експлуатація).

Аналіз пожежної небезпеки

Оскільки пожежа являє собою процес неконтрольованого горіння, то контроль за процесами, які сприяють умовам її виникнення, є основним інструментом запобігання пожежі.

На території підприємства це досягається попередженням створення горючого середовища та утворення в ньому джерел загоряння. Система запобігання пожежі має забезпечувати контроль горючого середовища, речовин і матеріалів, джерел теплової енергії та їхньої взаємодії з горючими речовинами та матеріалами.

Оцінка пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів передбачає визначення комплексу показників, вибір яких залежить від агрегатного стану речовини (матеріалу) та умов їхнього використання. Номенклатура показників та їхнє визначення й застосування для характеристики вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів приймається за ГОСТ 12.1.044-89. Дані про пожежонебезпечні властивості мають подаватися для всіх речовин, матеріалів, сумішей тощо, які застосовуються на виробничому об'єкті, з урахуванням особливостей і параметрів технологічних процесів. При відсутності таких параметрів їх визначають дослідним шляхом на установках, які пройшли атестацію на право отримання експериментальних даних, або за допомогою стандартизованих розрахункових методів.

Аналіз пожежної небезпеки технологічних процесів включає:

- оцінку пожежної небезпеки речовин і матеріалів, які використовуються в технологічному процесі;
- вивчення технологічного процесу з метою визначити обладнання, ділянки або місця зосередження горючих матеріалів або можливого утворення парогазових горючих сумішей;
- визначення можливості утворення в горючому середовищі джерел загоряння;
- моделювання різноманітних варіантів аварій, шляхів розповсюдження пожежі та вибір проектної аварії;
- розрахунок категорії приміщень, будівель, установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою;
- визначення складу систем попередження пожежі та протипожежного захисту технологічних процесів;
- розробку заходів підвищення пожежної безпеки технологічних процесів і окремих їхніх ділянок.

Пожежна небезпека технологічних процесів визначається на основі вивчення технологічного регламенту, технологічної схеми виробництва, показників вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів, які використовуються у технологічному процесі, конструктивних особливостей апаратів, машин та агрегатів, схеми розташування небезпечного обладнання.

У свою чергу, технологічний регламент визначає:

- рецептуру та основні характеристики матеріалів (речовин), які застосовуються, в першу чергу лакофарбувальних (склад, фізіко-хімічні властивості, показники вибухопожежонебезпеки, токсичність тощо);
- відходи виробництва та викиди в атмосферу;
- параметри технологічного режиму (тиск, температура, склад окисного середовища тощо);
- порядок проведення технологічних операцій;
- засоби контролю технологічного процесу;
- правила безпечного ведення технологічного процесу, які виключають виникнення пожеж.

Висновок

Під час проходження практики я оволодів багатьма навичками електромонтера і використовував теоретичні знання на практиці.

Задоволений проходженням пратики, старший електрик був дуже кваліфікованою і розумною людиною, який навчив мене швидко і якісно застосовувати практичні навички.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Загальні вимоги безпеки.

Електрики по ремонту й обслуговуванню електроустаткування (далі — «електрики») при провадженні робіт відповідно до наявної кваліфікації зобов'язані виконувати вимоги безпеки дійсної інструкції, розробленої з урахуванням будівельних норм і правил України, Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, а також вимоги інструкцій заводів-виготовлювачів по експлуатації застосовуваного механізованого інструменту, устаткування і технологічної оснащення.

1.2 Під час роботи працівник проходить:

· навчання безпеки праці по діючому устаткуванню кожні 2 роки, а по новому обладнанню – у міру його надходження на місце роботу, але до моменту пуску цього устаткування в експлуатацію;

· перевірку знань безпеки праці (на роботах із підвищеною небезпекою) – щорічно;

· перевірку знань по електробезпечності (при використанні устаткування, що працює від електричної мережі) – щорічно;

Повторний інструктаж із безпеки праці на робочому місці працівник повинний проходити один раз у 3 місяці.

Під час роботи на працівника можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори (підвищена рухливість повітря; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі; підвищений рівень статичної електрики; гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхні інструменту, устаткування, інвентарю, товарів і тари; нервово-психологічні навантаження; фізичні перевантаження; знижена температура поверхонь устаткування, продукції; підвищена температура поверхонь устаткування; підвищений рівень електромагнітних випромінювань).