Інструктаж з техніки безпеки

Інструктаж з техніки безпеки

Бухгалтер зобов'язаний дотримуватися правил охорони праці за для забезпечення захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що з характером роботи, включаючи:

Підвищені зорові навантаження під час роботи протягом багато часу за комп'ютером і з паперовими документами.

Куріння і вживання алкогольних напоїв на роботі, і навіть вихід працювати в стадії сп'яніння забороняється.

Відповідно до чинним законодавством співробітник відповідає порушення вимог справжньої інструкції, виробничий травматизм і аварії, що відбулися з її провини.

Під час роботи бухгалтер повинен:

1) Під час роботи допускати сторонніх розмов і дратуючих шумів. Сидіти за робочим столом слід прямо, вільно, не напружуючись. Слід дотримуватися регламентовані перерви протягом робочого дня щодо загальної виробничої гімнастики, масажу пальців і пензлів рук і вправ для очей.

2) Забороняється працювати у недостатньому висвітленні і за одному місцевому висвітленні.

3) Стежити за чистотою повітря на приміщенні. При провітрюванні недопущення освіти протягів. Утримувати робоче місце у порядку й чистій красі. Сміття слід збирати у спеціальні ємності і щодня видаляти із приміщення.

4) Щоб запобігти аварійних ситуацій наукових і виробничих травм забороняється:

– курити в помешканні;

– торкатися до оголених електропроводів;

– працювати на несправному устаткуванні;

– залишати без нагляду електронагрівальні прилади;

– використовувати електронагрівальні прилади із відкритою спіраллю.

5) Постійно ознайомитися з справністю устаткування, інструментів,блокировочних, які включають і виключающих пристроїв, сигналізації, электропроводки, штепсельних виделок, розеток і заземлення.

Про завершенні роботи бухгалтер повинен:

1) Привести до ладу робоче місце.

2) Відключити і знеструмити устаткування, оргтехніку, опалювальні прилади й світильники.

3) Прибрати використовувані інструменти, і матеріали в призначене їхнього зберігання місце.

4) Повідомити своєму безпосередньому чи вищестоящому керівнику, а за необхідності представникам ремонтно-технічних і адміністративно-господарських служб, про виявлених під час роботи негаразди і несправностях устаткування й інших чинниках, які впливають на безпеку праці.

 

 

Загальні відомості про досліджуване підприємство

Давидівка це село в Україні Володарськ-Волинському р-н, Житомирської обл.,

Населення становить 540 осіб. Площа населення 32,37 км ². Почтовий індекс 12143.

Давидівка розташована в межах природно географічного краю полісся і за 9 км від районного центру міста - Володарськ-Волинський. Найблища залізнична станція Нова Борова,за 27 км. Через село протикає річка Ірша. У селі діють Давидівського НВК"ДНЗ-ЗНЗ І-ІІ ст."Давидівський ДНЗ (вул. Леніна,24),сільський клуб,бібліотека,церква та сільська рада.

Село засноване в другій половині XVI століття. У 1932–1933 роках Давидівка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 14 осіб. Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 216 місцевих жителів, з них 49 осіб загинуло, 130 — нагороджено орденами і медалями.

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Червоний Жовтень», восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 7380 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.

 

Форма господарювання рослинництво та тваринництво.

Рослинництво: (Жито, ячмінь ярий, овес та інші зернові та зернобобові).

Тваринництво: (Велика рогата худоба, свині).

Село Давидівка підпорядковується Вол-Волинському р-н.

Форма власності "приватна".

Управління сільського господарства

 

 

Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції і послуг за 2013 рік

П(по) ім. Шевченка с. Давидівка базується на рослинництві та тваринництві. Загальна земельна площа 545 га.

Площа рослинництва становить 255 га, на якій вирощують зернові та зернобобові(пшениця озима, жито, ячмінь ярий, овес, інші зернові та зернобобові)

Зернові та зернобобові всього зібрана площа 255 га, вироблено продукції 2386 ц, виробнича собівартість 176,5 тис. грн. Реалізація продукції(робіт, послуг) у фізичній масі 807 ц. виробнича собівартість 39,9 тис. грн. повна собівартість 45,9 тис. грн. чистий дохід (виручка) від реалізації 68,9 тис. грн.

З них є:

Пшениця озима: зібрана площа 24 га вироблено продукції 276ц. виробнича собівартість 21.7 тис. грн. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 55ц виробнича собівартість 3.4 тис. грн. повна собівартість 4,0 тис. грн. чистий дохід (виручка) 5,0 тис. грн.

Жито: зібрана площа 71 га вироблено продукції 625ц. виробнича собівартість 64 тис. грн. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 300ц виробнича собівартість 7,2 тис. грн. повна собівартість 19,0 тис. грн. чистий дохід (виручка) 25, тис. грн.

Ячмінь ярий: зібрана площа 30 га вироблено продукції 169ц. виробнича собівартість 17,0 тис. грн. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 63ц виробнича собівартість 3,4 тис. грн. повна собівартість 5,1 тис. грн. чистий дохід (виручка) 5,0 тис. грн.

Овес: зібрана площа 110 га вироблено продукції 1127ц. виробнича собівартість 62,4 тис. грн. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 169ц виробнича собівартість 7,6 тис. грн. повна собівартість 9,0 тис. грн. чистий дохід (виручка) 11,2 тис. грн.

Інші зернові та зернобобові: зібрана площа 20 га вироблено продукції 189ц. виробнича собівартість 11,4 тис. грн. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 220ц виробнича собівартість 8,3 тис. грн. повна собівартість 8,8 тис. грн. чистий дохід (виручка) 12,3 тис. грн.

Інша продукція рослинництва зібрана площа 75 га, вироблено продукції 812ц виробнича собівартість 43,7 тис. грн. повна собівартість 0.3 тис. грн. чистий дохід (виручка) від реалізації 9,9 тис. грн.

Продукція тваринництва: всього чистого доходу (виручки)від реалізації, 309,6 тис грн.

Вирощування (в живій масі)

Великої рогатої худоби: середньорічне поголів'я,голів 393,вироблено продукції 235ц., виробнича собівартість 184,5 тис. грн.. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 403ц виробнича собівартість 248,3 повна собівартість 253тис. грн. чистий дохід (виручка) від реалізації 215 тис.

Свиней: середньорічне поголів'я,голів 15,вироблено продукції 16ц., виробнича собівартість 44,5 тис. грн.. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 16ц виробнича собівартість 17,7 повна собівартість 19тис. грн. чистий дохід (виручка) від реалізації 13,0 тис. грн.

Молоко: середньорічне поголів'я,голів 101,вироблено продукції 1189ц., виробнича собівартість 139,4 тис. грн. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 662ц виробнича собівартість 59,5 повна собівартість 61тис. грн. чистий дохід (виручка) від реалізації 76,5 тис. грн.

Інша продукція тваринництва: виробнича собівартість 20,4 тис. грн. Реалізація продукції (робіт, послуг) у фізичній масі 4ц. виробнича собівартість 8,9 тис. грн. повна собівартість 10,4тис. грн. чистий дохід (виручка) від реалізації 5,1 тис. грн.

Середньооблікова чисельність працівників

середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві - всього 44 Особи

у тому числі

в рослинництві 18 осіб

в тваринництві 26 осіб

Землекористування протягом звітного року

Площа сільськогосподарських угідь - становить всього 545 га

у тому числі рілля545 га.

 

 

Фінансові результати за 2013 рік

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітній період 425,3 тис. грн.

Податок на додану вартість 46,8 тис. грн.

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 374,6 тис. грн.

Валовий: прибуток 3,9 тис. грн.

Інші операційні доходи 66,7 тис. грн.

Адміністративні витрати 15 тис. грн.

Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 55,6 тис.грн.

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 55,6 тис. грн.

Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 55,6 тис грн.

Чистий прибуток 55,6 тис. грн.

 

Отримано коштів

для розвитку тваринництва:

за велику рогату худобу 12,6 тис. грн. за рахунок бюджетних дотацій

Середньооблікова чисельність працівників

середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві - всього 19 Особи

у тому числі

в рослинництві 6 осіб

в тваринництві 13 осіб

Що таке податок?

Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у термінах, передбачених законодавством.

Податок — обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб і фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави й (або) муніципальних утворень.

Податки варто відрізняти від зборів (мита), стягнення яких носить не безоплатний характер, а є умовою здійснення відносно їх платників певних дій.

Стягнення податків регулюється податковим законодавством. Сукупність установлених податків, а також принципів, форм і методів їхнього встановлення, зміни, скасування, стягнення й контролю утворюють податкову систему держави.

Під податком розуміється примусове вилучення державними податковими структурами коштів з фізичних і юридичних осіб, необхідне для здійснення державою своїх функцій.

Основні функції податків

Податки виконують одночасно п'ять основних функцій: фіскальну, розподільну, регулюючу, стимулюючу й контролюючу.

Фіскальна функція оподатковування — основна функція оподатковування. Історично найбільш древня й одночасно основна: податки є переважною складовою доходів державного бюджету. Реалізація функції здійснюється за рахунок податкового контролю й податкових санкцій, які забезпечують максимальне збирання встановлених податків і створюють перешкоди до ухилянню від сплати податків. Простіше кажучи, це збір податків на користь держави. Завдяки даній функції реалізується головне призначення податків: формування й мобілізація фінансових ресурсів держави. Всі інші функції оподатковування — похідні від фіскальної. У всякому разі, поряд із чисто фінансово-фіскальними цілями податки можуть переслідувати й інші, наприклад економічні або соціальні. Інакше кажучи, фінансові цілі, будучи найістотнішими, не є винятковими.

Розподільна (соціальна) функція оподатковування — полягає в перерозподілі суспільних доходів (відбувається передача коштів на користь слабших і незахищеніших категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на сильніші категорії населення).

Регулююча функція оподатковування — спрямована на вирішення за допомогою податкових механізмів тих або інших завдань економічної політики держави. На думку видатного англійського економіста Джона Кейнса, податки існують у суспільстві винятково для регулювання економічних відносин.

Контрольна функція оподатковування — дозволяє державі відслідковувати своєчасність і повноту надходжень у бюджет коштів і зіставляти їхню величину фінансових ресурсів.

Стимулююча функція оподатковування — спрямована на підтримку розвитку тих або інших економічних процесів. Вона реалізується через систему пільг і звільнень. Нинішня система оподатковування надає широкий набір податкових пільг малим підприємствам, підприємствам інвалідів, сільськогосподарським виробникам, організаціям, що здійснюють капітальні вкладення у виробництво й добродійну діяльність, і т.д.

Дестимулююча функція оподатковування — спрямована на встановлення через податковий тягар перешкод для розвитку яких-небудь економічних процесів.

Можна назвати також відтворювальну підфункцію, що призначена для акумуляції коштів на відновлення використовуваних ресурсів. Цю підфункцію виконують відрахування на відтворення мінерально-сировинної бази, плата за воду й т.д.

Накопичувальна функція — узагальнення усіх функцій.

Основні поняття

Суб'єкт оподаткування — юридична або фізична особа, яка зобов'язана згідно з чинним законодавством сплачувати відповідні податки або платежі.

Доцільно провести чітке розмежування у чинному фіскально-бюджетному законодавстві між визначенням категорії «платник» податку з поняттям «суб'єкт» оподаткування, які значною мірою ототожнюються, конкретизувавши їх в податковому законодавстві:

платник податку — юридична чи фізична особа, яка володіє певним майном або отримує відповідні доходи і безпосередньо зобов'язана сплачувати податки до бюджетів різних рівнів. Платник здебільшого є транзитною, посередницькою ланкою під час проходження доходів. Він не стільки сплачує податки до бюджету, скільки перераховує туди частину отриманих коштів від покупця;

суб'єкт оподаткування — один із учасників податкового процесу, який в межах своєї компетенції здійснює певні податкові процедури: держава в особі парламенту приймає податкові закони з питань оподаткування; органи податкової служби впроваджують це законодавство у фіскальну практику; платники податків виконують покладені на них податкові зобов'язання;

носій податку — кінцевий споживач матеріальних благ; особа, яка виступила реальним платником нагромаджених на всіх стадіях товаропросування податків.

Об'єкт оподаткування — обігові кошти з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг.

Податкова ставка — розмір податку на одиницю оподаткування, встановлений в законодавчому порядку.

В залежності від методів встановлення розрізняють:

універсальні ставки

диференційовані ставки

За методом побудови:

абсолютні — вказана сума

відносні — у % (постійні, прогресивні, регресивні)

Одиниця оподаткування — одиниця виміру об'єкта господарювання.

Податковий період — період часу, за який відбувається сплата податку

Податкова система — сукупність податків і зборів, механізмів і способів розрахунку та сплати, а також суб'єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів. Система оподаткування — система форм і методів стягнення різних форм податків з юридичних та фізичних осіб

Види податків

Всі податки підрозділяються на кілька видів:

Державні та місцеві

Прямі та непрямі податки

Див. також: Прямі податки та Непрямі податки

Загалом, податки діляться на прямі, тобто ті податки, які стягуються з економічних агентів за доходи від факторів виробництва й непрямі, тобто податки на товари й послуги, що складаються в самій ціні на предмети споживання. Прямими податками можна назвати такі, як податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток і подібні. До непрямих податків належать податок на додану вартість, акцизи й інші.

В Україні:

прямі — податки, що стягуються безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.

непрямі — податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й незалежні від доходів платників податків. Виробники й продавці виступають у ролі збирачів непрямих податків, уповноважених на те державою, а покупець стає платником непрямого податку. Найпоширеніші непрямі податки у вигляді акцизів, податку із продажів, мит, митних зборів.

Прогресивні, регресивні або пропорційні.

Прибуткові податки самі діляться на три типи:

Прогресивні податки — податки, у яких середня податкова ставка підвищується зі збільшенням рівня доходу. Таким чином, якщо доход агента збільшується, то росте й податкова ставка. Якщо ж, навпаки, падає величина доходу, то ставка так само падає.

Регресивні податки — податки, чия середня ставка податку знижується при збільшенні рівня доходу. Це означає, що при збільшенні доходів економічного агента, ставка падає, і, навпаки, росте, якщо доход зменшується.

Пропорційні податки — податки, ставка яких не залежить від величини оподатковуваного доходу.

За формою оподаткування:

прямі

непрямі

За об'єктом:

на доходи

на споживання

на майно

За рівнем державних структур, що встановлюють податок:

загальнодержавні

місцеві

Залежно від напрямку використання:

загальні

цільові

Найпоширеніші зразки

Акцизний податок — непрямий податок на товари або послуги. Акциз включається в ціну товару й вилучається в державний і місцевий бюджети.

Мито — податок, що стягується державою із транспортованих через національну границю товарів за ставками, передбаченим митним тарифом. За об'єктом обкладання розрізняють: ввізні, вивізні й транзитні мита. За методом обчислення (стягування) розрізняють адвалерні, специфічні й комбіновані мита. За принципом обмеження розрізняють спеціальне, антидемпінгове і компенсаційне мито. За терміном застосування мито може бути постійним, змінним та сезонним. За принципом заохочення — преференційним, пільговим та загальним (повним).

Податок на додану вартість — податок, що стягується з підприємств, на суму приросту вартості на даному підприємстві, обчислювану у вигляді різниці між виторгом від реалізації товарів і послуг і сумою на сировину, матеріали, напівфабрикати, отримані від інших виробників. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість.

Сутність ПДВ в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності.

Розрахунок бази оподаткування = собівартість + прибуток + податки і збори. База оподаткування при ввезенні придбаних іноземних товарів = митна вартість + транспортні витрати + страхування + інші витрати.

Податкове зобов'язання платника податку — загальний ПДВ, що нарахований платником податків і включений до робіт, послуг, які надаються у звітному періоді. Податковий кредит — сума податку на додану вартість, що сплачена платником податку у звітному періоді, у зв ’язку з придбанням товарів, вартість яких належить до валових витрат виробництва і основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податкове навантаження на зарплату

Станом на 2013 рік в Україні податкове навантаження на зарплату сягає розміру єдиного соціального внеску, тобто у розмірі від 36,76 до 49,7%.[10] В той же час, відрахування із зарплати пересічних працівників складають 15% податок з доходів фізичних осіб та від 2,6% до 6,1% єдиного соціального внеску. Таким чином деякі верстви населення України віддають державі більшу частину заробітку, ніж європейці.[10] Проте слід зазначити, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування (відповідно до пункту 2, статті 8, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

 

Інструктаж з техніки безпеки

Бухгалтер зобов'язаний дотримуватися правил охорони праці за для забезпечення захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що з характером роботи, включаючи:

Підвищені зорові навантаження під час роботи протягом багато часу за комп'ютером і з паперовими документами.

Куріння і вживання алкогольних напоїв на роботі, і навіть вихід працювати в стадії сп'яніння забороняється.

Відповідно до чинним законодавством співробітник відповідає порушення вимог справжньої інструкції, виробничий травматизм і аварії, що відбулися з її провини.

Під час роботи бухгалтер повинен:

1) Під час роботи допускати сторонніх розмов і дратуючих шумів. Сидіти за робочим столом слід прямо, вільно, не напружуючись. Слід дотримуватися регламентовані перерви протягом робочого дня щодо загальної виробничої гімнастики, масажу пальців і пензлів рук і вправ для очей.

2) Забороняється працювати у недостатньому висвітленні і за одному місцевому висвітленні.

3) Стежити за чистотою повітря на приміщенні. При провітрюванні недопущення освіти протягів. Утримувати робоче місце у порядку й чистій красі. Сміття слід збирати у спеціальні ємності і щодня видаляти із приміщення.

4) Щоб запобігти аварійних ситуацій наукових і виробничих травм забороняється:

– курити в помешканні;

– торкатися до оголених електропроводів;

– працювати на несправному устаткуванні;

– залишати без нагляду електронагрівальні прилади;

– використовувати електронагрівальні прилади із відкритою спіраллю.

5) Постійно ознайомитися з справністю устаткування, інструментів,блокировочних, які включають і виключающих пристроїв, сигналізації, электропроводки, штепсельних виделок, розеток і заземлення.

Про завершенні роботи бухгалтер повинен:

1) Привести до ладу робоче місце.

2) Відключити і знеструмити устаткування, оргтехніку, опалювальні прилади й світильники.

3) Прибрати використовувані інструменти, і матеріали в призначене їхнього зберігання місце.

4) Повідомити своєму безпосередньому чи вищестоящому керівнику, а за необхідності представникам ремонтно-технічних і адміністративно-господарських служб, про виявлених під час роботи негаразди і несправностях устаткування й інших чинниках, які впливають на безпеку праці.