Переливання карбон (IV) оксиду із стакана в стакан

Реактиви та обладнання: 2 стакани, апарат Кіппа, з мармуром та кислотою, скалка.

На одному великому хімічному стакані восковим олівцем ставлять цифру 1, на іншому — 2 (це потрібно зробити для того, щоб учні не переплутали стакани). Стакан 1 заповнюють карбон (IV) оксидом шляхом витіснення повітря. Повноту заповнення визначають за припиненням горіння скалки, внесеної в стакан.

Із стакана 1, немов рідина, переливають карбон (IV) оксид в стакан 2. Потім за допомогоюпалаючої скалки переконуються в тому, що карбон (IV) оксид знаходиться в стакані 2. Дослід показує, що карбон (IV) оксид має густину більшу за повітря.

 

 

1. Добути органічні гази, дослідити їх фізичні та хімічні властивості. Порівняти між собою.

Метан

Реактиви та обладнання: металічний штатив з лапкою, пробка з газовідвідною трубкою, 2 сухі великі пробірки, скляна паличка, натрій ацетат безводний, натронне вапно, шпатель, 4 пробірки для розчинів, розчин вапняної води, сірники, пальник.

Добування метану.

Скласти прилад для добування газу та перевірити його на герметичність. На аркуш паперу насипати одну частину CH₃COONa (прожареного), та дві частини натронного вапна, перемішати скляною паличкою і насипати суміш в суху пробірку на чверть її вмісту.

Пробірку закрити пробкою з газовідвідною трубкою. Закріпити пробірку у лапці штативу нахилити у бік пробки. Суміш нагріти. (Спочатку всю пробірку прогрівають, а потім нагрівають саме реакційну суміш у слабкому полум'ї). У другу пробірку зібрати газ, що виділяється.

Відношення метану до окисників, кислот, лугів

У 4 пробірки налити розчини КМnО₄, бромної води, кислоти, лугу. Газовідвідну трубку, через яку виділяється метан почергово опускати в пробірки з розчинами. Роблять висновок про відношеня метану до окисників.

Якісний склад метану

Пробірку, заповнену метаном, перевертають догори дном,відхиляють, підпалюють газ. Метан згоряє. На стінках пробірки утворюються крапельки води. Пробірку перевертають догори отвором та вміщують 0,5-1 мл вапняної води, енергійно збовтують, роблять висновки.

Етилен

Реактиви та обладнання: металічний штатив з лапкою, пробка з газовідвідною трубкою, суха велика пробірка, скляна паличка, етиловий спирт 96 %-ний, концентрована сульфатна кислота, 2 пробірки для розчинів, кип’ятильні камінці, сірники, пальник.

Добування етилену.

Скласти прилад для добування газу. В суху пробірку налити 2-3 мл суміші: одна частина 96 %-ного етилового спирту та три частини H₂SO₄ (конц.), покласти трохи піску або кип’ятильних камінців. Пробірку закрити газовідвідною трубкою та закріпити у лапці штативу так, щоб її дно було нижче від отвору. Суміш нагрівають. Спочатку всю пробірку прогрівають, а потім нагрівають саме реакційну суміш у слабкому полум'ї.

Доведення ненасиченості етилену.

У пробірку налити бромної води 1-2 мл, в іншу пробірку налити розчин КМnО₄ 1-2 мл, який підкислити розчином H₂SO₄. B кожну пробірку пропустити етилен. Спостерігати, які зміни відбуваються з розчинами.

Горіння етилену.

Газовідвідну трубку перевернути догори отвором. Газ, що виділяється підпалити. Етилен горить світним полум’ям.

 

 

Ацетилен

Реактиви та обладнання: металічний штатив з лапкою, пробка з газовідвідною трубкою, суха велика пробірка, скляна паличка, кальцію карбід, шпатель, розбавлена сульфатна кислота, 2 пробірки для розчинів, сірники.

Добування ацетилену та доведення його ненасиченості.

У пробірку вміщують 3-4 шматочки СаС₂ (карбіду кальцію) і закріплюють її в лапці штативу вертикально. Наливають воду або розчин H₂SO₄ (1:3) 2-3 мл. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з бромною водою або з розчином КMnО₄, який підкислюють сірчананою кислотою.

Горіння ацетилену.

Газовідвідну трубку повертають догори отвором. Ацетилен запалюють. Він горить кіптявим полум'ям.

 

 

7. Провести демонстрування дослідів та надати відповідний коментар до них.

8. Відкоригувати картки дослідів, зазначити тривалість демонстрування.