Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ І. Виробничі ресурси підприємстваСтр 1 из 5Следующая ⇒
Вступ Неодмінною умовою соціально-економічного прогресу суспільства є зміцнення і підвищення ефективності агропромислового комплексу, забезпечення його як новітніми інтенсивними технологіями та сучасною технікою, так і кваліфікованими спеціалістами. Науково-технічний прогрес і соціально-економічна перебудова в сільському господарстві ставлять перед спеціалістами високі вимоги. Останні повинні мати широку професійну та економічну підготовку, навики практичної роботи, високу культуру, вміти приймати і здійснювати наукові, інженерні і організаційні рішення, керувати колективом. Під час проходження практики в ПСП «Восток-Запад» Житомирської області, я брав участь у проведенні аналізу господарської діяльності, складанні статистичної звітності, процесі нарахування по оплаті праці та проведенні різних організаційних заходів; ознайомився із виконанням робіт у рослинництві. При написанні звіту я використав річні звіти господарства за 2011-2013рр., матеріали первинного обліку, дані метеорологічної станції, нормативно-довідкові матеріали, рекомендації щодо систем ведення господарства та раціонального використання виробничих ресурсів. Розділ І. Виробничі ресурси підприємства Земельні ресурси та їх використання Приватне сільськогосподарське підприємство «Восток-Запад» Житомирської області Ємільчинського району розташоване в смт. Ємільчине. Відстань до найближчої залізничної станції та районного центру становить 2 км., що є дуже вигідним для швидкого та економного транспортування продукції. Район має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими районами України, Росії, Білорусі. Підприємство знаходиться в зоні полісся. Кліматичні умови характеризуються типовими для цієї зони особливостями. Тому при плануванні обсягу посівів сільськогосподарських культур та структури землекористування фахівці ПСП «Восток-Запад» враховують агро-кліматичні умови території. Це дає можливість максимально використовувати природні ресурси та послаблювати вплив несприятливих метеорологічних умов на сільськогосподарські культури. Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом та м'якою зимою. Середня температура січня ~ 10 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі ~ 600 мм, а на півдні ~ 570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 30 - 40%. В цілому кліматичні умови в районі, де розміщене ПСП «Восток-Запад» сприятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва. Ґрунтовий покрив досить різноманітний і представлений різновидами чорноземів та дерново-підзолистих ґрунтів. Зустрічаються різновиди солончакових та солонцюватих ґрунтів. Для визначення економічноїефективності розміщеннясільськогосподарського виробництвавикористовується система натуральних і вартісних показників: урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продукції в натуральному виразі на 100 га сільськогосподарських угідь або ріллі, вартість валової продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь і на одного середньорічного працівника, прямі затрати праці на 1 ц продукції, собівартість 1 ц продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції. Раціональне розміщення сільського господарства має сприяти вдосконаленню територіальної структури і пропорційності розвитку агропромислового виробництва. При формуванні основних пропорцій у розвитку агропромислового комплексу вирішальне значення має характер розміщення сільського господарства як центральної його ланки. Розвиток сільського господарства кожного з регіонів країни передбачає правильне поєднання галузей, які мають загальнонародне значення, і тих, що забезпечують місцеві потреби в сільськогосподарській продукції. Сільське господарство розміщують з урахуванням вимог економічних законів. Ігнорування їх дії призводить до негативних наслідків, насамперед до зниження економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Виходячи з цього, сільське господарство розміщують з урахуванням об'єктивних чинників, згідно з вимогами відповідних економічних законів, які зумовлюють збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення його ефективності. Серед них виділяють природні та економічні, які формують відповідні умови розвитку сільського господарства та сприяють поглибленню суспільного поділу праці в агропромисловому виробництві.
Розміщення виробництва кожного виду сільськогосподарської продукції в найбільш сприятливих природних умовах забезпечує господарствам економію праці і коштів, сприяє підвищенню ефективності сільського господарства. Крім того, розміщення сільського господарства має сприяти раціональному використанню і охороні природних ресурсів. Збільшення виробництва продукції на основі інтенсифікації сільського господарства не повинно супроводжуватися нераціональним використанням земельних угідь і погіршенням навколишнього середовища. [15] В умовах розвитку науково-технічного прогресу, з впровадженням Розглянемо структуру сільськогосподарських угідь ПСП «Восток-Запад». Таблиця 1.1 Склад і структура сільськогосподарських угідь в ПСП «Восток-Запад» Ємільчинського району Житомирської області
За даними таблиці 1.1, видно, що загальна земельна площа підприємства з 2011 по 2013 роки збільшилась з 3178 га по 3620 га, у 2013р. порівняно до 2011р. збільшилась на 13,91%. Аналіз структури землекористування свідчить, що найбільшу питому вагу має рілля що в середньому становить 80,55 % в 2011 році і в 2013 році 85,64% до загальної площі, у 2013р. порівняно до 2011р. площа ріллі збільшилась на 21,09%. Ці показники свідчать про досить високий відсоток розораності, а також підприємство виділило частину земель під пасовища і багаторічні насадження, площа інших с.-г. угідь у 2013р. порівняно до 2011р. зменшилась на 15,86%.
Таблиця 1.2 Трудові ресурси господарства та їх використання
Провівши аналіз таблиці 1.2, можна зробити висновок, що ПСП «Восток-Запад» займається тільки рослинництвом, тому ситуація по господарству буде притаманна і галузі рослинництва. В підприємстві за аналізовані три роки з 2011р. по 2013р. середньооблікова чисельність працівників збільшилась на 12чол (18,75%). У 2013р. порівняно до 2011р. кількість відпрацьованих людино – годин всього по господарству ПСП «Восток-Запад» збільшилась на 16,75% (на 113605люд.-год.). Відпрацьовано 1 працівником люд.-год. у 2013р. порівняно до 2011р. зменшилась на 1,69%. Коефіцієнт використання трудових ресурсів протягом досліджуваних років становить у 2011р. – 1,056, у 2012р. – 1,063, у 2013р. – 1,038.
Таблиця 1.3 Таблиця 1.4 Таблиця 1.5 Таблиця 2.3. Динаміка економічної ефективності виробництва зерна у ПСП "Восток - Запад"
|
З даних таблиці видно, що затрати праці на 1 ц зерна у ПСП "Восток-Запад" у 2011 р. становили 2,7 люд.-год., у 2012 р. – 1,4 люд.-год., а в 2013 р. – 2,1 люд.-год. За досліджуваний період виробнича собівартість 1 ц зерна зросла на 57,69 грн. (на 90,7%) і становила у 2009 р. 121,3 грн. Повна собівартість 1 ц зерна зросла із 89,82 до 220,11 грн. і становила у 2013р. 220,11 грн. Ціна реалізації 1 ц зерна при цьому зросла лише на 27,64 грн. (на 56,3 %) і становила у 2013 р. 76,75 грн. За аналізований період вартість валової продукції в розрахунку на 1 грн. затрат знизилася із 0,55 до 0,35 грн., або на 36,2%, а в розрахунку на 1 люд.-год. зросла із 9,65 до 24,87 грн, або на 157,7 %. Це відбулося внаслідок збільшення затрат у дванадцятикратному розмірі та підвищення затрат праці повільнішими темпами, ніж зростання вартості валової продукції. Виробництво зерна у 2011-2013 роках було збитковим. Збиток на 1 ц зерна у 2011 р. складав 40,71 грн., на 1 га посіву – 168,42, у 2013 р. дані показники дорівнювали відповідно 143,36 та 702,02 грн. Рівень збитковості у 2011 р. становив 45,3%, а в 2009 р. – 65,1%. Тобто збиток від виробництва зерна у 2013 р., порівняно із 2007 р., збільшився. Це пояснюється тим, що в господарстві, внаслідок несприятливих погодніх умов загинуло 109 га озимих культур.
|
|
Отже, вирощування зернових не лише було збитковим та нерентабельним, а й економічна ефективність виробництва даного виду продукції знижувалася за досліджуваний період. Порівняємо економічної ефективності виробництва зернових із економічною ефективністю виробництва ріпаку.
Розглянемо в динаміці показники економічної ефективності вирощування ріпаку.
Таблиця 2.4
Таблиця 2.5
Таблиця 2.6
Таблиця 2.7
Таблиця 3.1
Таблиця 3.2.
ПСП «Восток-Запад»
| Показники | Трактори | Комбайн | ||
| витрати на 1 га ум оранки, грн | структура, % | витрати на 1 га ум оранки, грн | структура, % | |
| Собівартість 1 еталонного гектара, грн. | 92,08 | 100,00 | 249,22 | |
| в тому числі витрати на: | ||||
| ПММ | 35,07 | 38,1 | 88,47 | 35,5 |
| Запасні частини | 0,10 | 0,1 | 70,17 | 28,2 |
| Заробітну плату | 21,35 | 23,2 | 45,30 | 18,2 |
| Амортизацію | 14,59 | 15,8 | 11,58 | 4,6 |
| Інші витрати | 20,98 | 22,8 | 33,69 | 13,5 |
Проаналізувавши дані таблиці 3.2, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в структурі собівартості 1 еталонного гектара займають паливно-мастильні матеріали: 35,07 грн. на 1 еталонний гектар, або 38,% у загальній структурі, для тракторів та 88,47 грн. і 35,5% відповідно для комбайна. Всього ж собівартість одного еталонного гектара для тракторів становить 92,08 грн., для комбайна – 249,22 грн.
Автомобільного парку у господарстві немає. Під час збирання врожаю та для виконання інших робіт ТОВ «Перемога – 2003» наймає власників вантажних автомобілів.
Висновки і пропозиції
ПСП «Восток-Запад» є ефективним рентабельним господарством, що обрало правильний напрямок діяльності й успішно розвивається.
В господарстві постійно оновлюється матеріально-технічна база: закуповується нова техніка, проводиться будівництво нових об’єктів господарського призначення. Раціонально використовують трудові ресурси, про що свідчить збільшення обсягів виробництва валової продукції з розрахунку на одного середньорічного працюючого. Ефективно використовують земельний фонд.
Площа посіву ріпаку в період з 2011р. по 2013р. збільшилась з 429 га до 533 га, на 104га що в процентному співвідношенні збільшилась на 24,24%. При цьому за досліджуваний період урожайність збільшилась на 11,96%. Результатом підвищення урожайності стало збільшення валового збору ріпаку із 6521ц. у 2011р. до 9071ц. у 2013р., що в процентному співвідношенні зросло на 39,10%.
Протягом досліджуваного періоду спостерігалася чітка тенденція до збільшення обсягів валової і товарної продукції, а також зниження валового і чистого прибутків з розрахунку як на 100 га с.-г. угідь, так і на одного середньорічного працівника, що свідчить про скорочення обсягів і темпів виробництва на підприємстві.
Не мало важливим негативним фактором є підвищення собівартості, так як в ринкових умовах вона є однією з головних статей для підприємства за допомогою якої, воно може реально підвищити прибутковість якщо зможе знизити показник собівартості Слід зауважити що в даному господарстві значну частку собівартості займає мінеральні добрива і посадковий матеріал, тобто на даному підприємстві потрібно більш раціональніше використовувати насіння, що в подальшому приведе до зменшення собівартості та збільшення прибутковості. Провівши факторний аналіз нами було доведено що, на зменшення собівартості впливає скорочення витрат на 1 га та урожайність, тобто поєднавши вищезгадану пропозицію з даною ми отримаємо більшу прибутковість, що є однією з головних цілей кожного підприємства.
|
|
Для зниження собівартості насіння ріпаку я пропоную такі шляхи:
• Найперспективніший напрям зниження собівартості насіння ріпаку — підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що ґрунтується на системі заходів щодо підвищення економічної родючості ґрунтів, тобто раціональне їх використання, продумане внесення добрив та ін.
• Всебічна інтенсифікація виробництва ріпаку (освоєння сівозмін, використання інтенсивних технологій, раціональне використання мінеральних та органічних добрив, боротьба з вітровою і водною ерозією ґрунтів, зрошення та осушення земель).
• Впровадження високоврожайних сортів ріпаку.
• Використання ефективних засобів боротьби з шкідниками та хворобами ріпаку.
• Важливий напрям зниження рівня собівартості насіння ріпаку — широке використання досягнень науково-технічного прогресу.
• Невідємним заходом при підвищенні економічної ефективності виробництва ріпаку є поліпшення умов заготівлі, зберігання та переробки насіння.
Дотримання цих вимог дасть змогу підприємству підвищити урожайність ріпаку ярого до 30 ц / га.
Таким чином, проведені у курсовій роботі розрахунки показують, що розширення виробництва насіння ріпаку на підприємстві є доцільним, оскільки всі вкладені ресурси окупаються, а господарство може не тільки покрити усі повні затрати, а й збільшити прибутки від його реалізації.
Вступ
Неодмінною умовою соціально-економічного прогресу суспільства є зміцнення і підвищення ефективності агропромислового комплексу, забезпечення його як новітніми інтенсивними технологіями та сучасною технікою, так і кваліфікованими спеціалістами. Науково-технічний прогрес і соціально-економічна перебудова в сільському господарстві ставлять перед спеціалістами високі вимоги. Останні повинні мати широку професійну та економічну підготовку, навики практичної роботи, високу культуру, вміти приймати і здійснювати наукові, інженерні і організаційні рішення, керувати колективом.
Під час проходження практики в ПСП «Восток-Запад» Житомирської області, я брав участь у проведенні аналізу господарської діяльності, складанні статистичної звітності, процесі нарахування по оплаті праці та проведенні різних організаційних заходів; ознайомився із виконанням робіт у рослинництві.
При написанні звіту я використав річні звіти господарства за 2011-2013рр., матеріали первинного обліку, дані метеорологічної станції, нормативно-довідкові матеріали, рекомендації щодо систем ведення господарства та раціонального використання виробничих ресурсів.
Розділ І. Виробничі ресурси підприємства
