Щодо забезпечення самостійної

Методичні рекомендації

Щодо забезпечення самостійної

роботи студентів

З дисципліни

“Іноземна мова

(за професійним спрямуванням)

(Англійська)”

(для бакалаврів)

Київ 2008

Підготовлено доктором філософії в галузі соціології, доцентом кафедри іно-

земних мов Л. А. Люлькою

Затверджено на засіданні кафедри іноземних мов

(протокол № 3 від 28.09.07)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Люлька Л. А. Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної

роботи студентів з дисципліни “Іноземна мова (за професійним спрямуван-

ням) (англійська)” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2008 — 82 с.

Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, перелік тем для

самостійного вивчення, шкалу самооцінювання професійних мовленнєвих

умінь, контрольний перелік професійних мовленнєвих умінь для самооціню-

вання, завдання для самостійної роботи студентів, а також список рекомен-

дованої літератури.

© Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП), 2008

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Самостійна робота студентів є складовою навчального процесу,

важливим чинником, який формує вміння навчатися, сприяє ак-

тивізації засвоєння студентом знань. Самостійна робота студентів є

основним засобом опанування навчального матеріалу у позааудитор-

ний час.

Мета самостійної роботи студентів — сприяти засвоєнню в пов-

ному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як

особистісної риси та важливої професійної якості, сутність якої по-

лягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну

діяльність.

Основні завдання:

· навчити майбутнього фахівця вільно орієнтуватися в сучасно-

му інформаційному потоці з метою удосконалення іншомовних

умінь і навичок;

· удосконалювати комунікативні уміння й навички володіння ан-

глійською мовою при спілкуванні на професійні теми;

· розвивати уміння адекватно поводитися в різних життєвих си-

туаціях ділового спілкування;

· готувати майбутнього фахівця до наукової діяльності, продов-

ження освіти.

Наприкінці курсу студенти повинні вміти:

· вести бесіду-діалог проблемного характеру відповідно до про-

грамної тематики та комунікативної функції;

· робити самостійні усні монологічні повідомлення англійською

мовою за тематикою курсу;

· реферувати (усно та письмово) оригінальні різностильові текс-

ти;

· здійснювати адекватний переклад з англійської мови на ук-

раїнську та навпаки текстів, що відповідають тематиці та рівню

складності курсу.

ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Знайомство. Візитна картка. (Introductions. Business card.)

2. Ділова комунікація. (Business communication.)

3. Розмова по телефону. (Speaking on the phone.)

4. Ділове листування. (Business correspondence.)

5. Ділові зустрічі. (Business appointments.)

6. Збори. (Meetings.)

7. Фінанси. Банки. (Finance. Banking.)

8. Переговори. (Negotiations.)

9. Презентації. (Presentations.)

10. Маркетинг. (Marketing.)

11. Менеджмент. (Management.)

12. Економіка. (Economy.)

13. Імпорт та експорт. (Import and export.)

14. Контракти. (Contracts.)

15. Міжнародний бізнес. (International business.)

16. Торгівля. (Trade.)

17. Офіс. (Office.)

18. Працевлаштування. (Employment.)

19. Бізнес. (Business.)

20. Попит та пропозиція. (Demand and supply.)

21. Розподіл. Доставка. (Distribution. Shipping.)

22. Організація. Компанія. Фірма. Бренд. (Organization. Company.

Firm. Brand.)

23. Реклама. (Advertising.)

24. Конкуренція. (Competition.)

25. Відрядження. (Business trips.)

26. Страхування. (Insurance.)

27. Виробництво та послуги. (Production, manufacturing and services.)

28. Гроші. Ціни. (Money. Prices.)

29. Ділова етика. (Business ethitcs.)

30. Митниця. (Customs.)

Шкала самоо цінювання про фесійни х

Мовленн єви х умінь

(згідно із рекомендаціями Ради Європи)

Оскільки Україна заявила про свій нaмip стати рівноправним пар-

тнером в рамках Болонського процесу, то очікується, що укpaїнські

ВН3 будуть здійснювати навчальний процес вiдповiдно до європей-

ських стандартів володіння мовою. Враховуючи результати націо-

нальної реформ и викладання англійської мови у загальноосвiтнiх

школах та беручи до уваги міжнародну практику мовної освіти у

ВН3, встановлено, що мiнiмально прийнятним рівень володіння мо-

вою (РВМ) для бакалавра є В2 (Незалежний користувач). Критерiї

для цього рівня базуються на дескрипторах, запропонованих 3агаль-

ноевропейськими рекомендаціями з мовної освіти (2001 р.);. на ви-

могах освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик (ОКХ) випускникiв,

затверджених Miнicтepcтвoм освіти i науки України; на конкретних

посадових iнструкцiях, що розробленi та затвердженi пiдприємс-

твами, органiзацiями, iнститутами; на результатах допроектного до-

слiдження викладання англійської мови професійного спрямування

(2004 р.) та опитування фахiвцiв, викладачiв i cтудентів ВН3.

Вихiдний РВМ В2 для бакалаврiв слiд оцiнювати пiд час iспиту

в кiнцi курсу. Мовну компетенцію випускникiв слiд перевiряти вiд-

повiдно до cтандартів досягнень, складених на основі Галузевих cтан-

дартів вищої освіти з посиланнями на дескриптори рівня В2 3агаль-

ноевропейських рекомендацій (2001 р.).

Для отримання ступеня бакалавра студент крім професійних на-

вичок повинен уміти ефективно спілкуватися англійською мовою у

професійному середовищі, щоб:

· обговорювати навчальні та пов’язані зі спецiалiзацiєю питання,

для того щоб досягти порозуміння зі співрозмовником;

· готувати публiчнi виступи з великої кiлькостi галузевих питань,

застосовуючи вiдповiднi засоби вербальної комунiкацiї та aдек-

ватнi форми ведення дискусій i дебатів;

· знаходити нову текстову, графічну, aудio- та відeoiнформацiю,

що міститься в англомовних галузевих матерiалах (як у друко-

ваному, так i електронному вигляді), користуючись вiдповiдни-

ми пошуковими методами i термiнологiєю;

· аналізувати англомовні джерела iнформацiї для отримання да-

них, що є необхідними для виконання професійних завдань і

прийняття професійних рішень;

· писати професiйнi тексти i документи англійською мовою з га-

лузевих питань;

· писати дiловi та професiйнi листи, демонструючи міжкультур-

не розуміння та попередні знання у конкретному професійному

контексті;

· перекладати англомовні професiйнi тексти на piдну мову, ко-

ристуючись двомовними термінологічними словниками, елект-

ронними словниками та програмним забезпеченням переклада-

цького спрямування.

В1 В2 С1

Аудіювання

Я можу розумiти

короткі iнформацiйнi

повiдомлення, інструк-

ції, основний змiст

зборiв, доповiдей, paдio-

та ТВ програм з кола

знайомих навчальних

або професiйних питань,

коли мовлення чiтке i

стандартне.

Я можу розумiти розгор-

нуте мовлення академiч-

ного та професiйного

характеру (лекцiї, звiти,

презентацiї, дискусії,

paдio- та ТВ програми)

стандартною мовою у

нормальному темпi.

Я можу без надмiр-

них зусиль розумiти

довготривале мовлення

на абстрактнi та складнi

теми академiчного або

професiйного спря-

мування, розпiзнаючи

широкий дiапазон

iдiоматичних виразiв,

термінів та peєcтpiв.

Читання

Я можу з деякою

допомогою читати й

розумiти простi тексти

з фактичною iнформа-

цiєю з навчальної та

професiйної сфер.

Я можу розпiзнавати

невеликий дiапазон

термiнологiї навчальної

або професiйної сфер,

користуючись довiдко-

вими ресурсами.

Я можу з високим рів-

нем самостiйностi чита-

ти й розуміти складнi

тексти академiчного та

професiйного характеру,

в яких автори вислов-

люють певне ставлення i

власну точку зору.

Я можу розпiзнавати

широкий дiапазон термi-

нологiї та скорочень з

навчальної i професiй-

ної сфер, користуючись

вибipково довiдковими

ресурсами.

Я можу з легкiстю чита-

ти й розумiти в деталях

складнi тексти академiч-

ного та професiйного

змiсту.

Я можу розпiзнавати

весь дiапазон професiй-

ної термiнологiї, зрiдка

користуючись довiдко-

вими ресурсами.

Діалогічне мовлення

Я можу без пiдготовки

вступати у розмову/пiд-

тримувати розмову на

знайомi теми, пов’язанi

з навчанням та про-

фесiєю.

Я можу справитися з

бiльшiстю ситуацiй, що

можуть виникнути в

академiчному або про-

фесiйному середовищi.

Я можу використову-

вати мову невимушено,

точно й ефективно

для спiлкування на

рiзноманiтнi теми,

пов’язанi з навчанням

та професiєю. Я можу

брати активну участь у

розгорнутих бесiдах та

дискусiях на бiльшiсть

загальних академiчних

або професiйних тем,

наводячи та обгрунтову-

ючи власні погляди.

Я без зусиль можу

брати участь у будь-

якiй розмовi чи дискусiї

на абстрактнi, складнi

та незнайомi теми,

пов’язанi з навчанням i

професiєю.

Я можу спiлкуватись

адекватно, невимушено i

спонтанно, не вагаючись

пiдбирати слова.

Монологічне мовлення

Я можу будувати простi

зв’язнi висловлювання з

рiзноманiтних навчаль-

них та професiйних тем.

Я можу коротко об-

грунтувати свої думки,

плани i дiї.

Я можу робити чiткi,

детальнi описи та пре-

зентацiї з широкого кола

навчальних i професiй-

них тем, розгортаючи

та пiдтримуючи iдеї

вiдповiдними прикла-

дами i використовуючи

вiдповiдну термiноло-

гiю.

Я можу робити чiткi,

детальнi, структурованi

описи та презентацiї зі

складних навчальних

i професiйних тем,

враховуючи пiдтеми

i деталiзуючи oкремі

положення змicтy.

Письмо

Я можу писати простi

зв’язнi тексти на нав-

чальнi та професiйнi

теми.

Я можу письмово пере-

дати просту iнформа-

цiю: скласти план або

анотацiю, звіт про свою

роботу, заповнити стан-

дартний бланк, написати

простого дiлового листа.

Я можу писати чiткi,

детальнi тексти на теми,

пов’язанi з навчаль-

ною та професiйною

сферами, узагальнюючи

iнформацiю з рiзних

джерел та оцiнюючи її.

Я можу писати piзні

типи дiлових листiв,

рекомендацiї, анотацiї та

резюме рiзних pecypciв,

добираючи вiдповiдний

стиль.

Я можу висловитися у

чiтких структурованих

текстах академiчного та

професiйного спряму-

вання, розгортаючи,

пiдтримуючи i деталiзу-

ючи погляди додаткови-

ми думками, наводячи

аргументи i приклади.

Я можу писати перекон-

ливi листи, шанобливо

звертаючись до адресата.

Умінь для самоо цінювання

Iноземною мовою

Так, я вмію

Думка

Викладача

Моя мета

Аудіювання

Я можу розумiти стандартні уснi тексти на навчальнi та професiйні

теми нормативною мовою у нормальному темпi.

Я можу розумiти основну iнформацiю лекцiй, бесiд, доповiдей, пре-

зентацiй, дискусiй на навчальнi та професiйнi теми нормативною

мовою у нормальному темпi.

Я можу розумiти основний змiст розмови з носiями мови у нор-

мальному темпi в навчальному чи професiйному оточеннi.

Я можу розумiти бiльшiсть записаних або трансльованих аудiо-

матерiалiв нормативною мовою, яку можу почути у суспiльному,

професiйному або навчальному життi, i визначити ставлення мовця,

а також змiст інформації.

Я можу розумiти оголошення, повiдомлення та інструкції щодо

конкретних чи абстрактних навчальних і професiйних тем норма-

тивною мовою у нормальному темпi.

Дiалогiчне мовлення

Я можу активно пiдтримувати розмову чи дискусiю на загальнi нав-

чальнi та професiйнi теми, наводячи та обгрунтовуючи власні погляди.

Я можу зрозумiло й чiтко викласти власні ідеї та погляди на нав-

чальнi i професiйнi теми, надати необхiднi пояснення i коментapi,

обгрунтовувати власну точку зору в офiцiйнiй i неофiцiйнiй бесiдi.

Я можу надiйно передати детальну навчальну або професiйну

iнформацiю, синтезуючи дані з декiлькох джерел.

Я можу прискорити виконання роботи, пропонуючи iншим приєд-

натися, висловитися.

Я можу розумiти детальнi професiйнi iнструкцiї i вiдреагувати

адекватно.

Я можу проводити ефективне iнтерв’ю, розмовляючи швидко i

влучно, спонтанно вiдступаючи вiд пiдготовлених запитань i став-

лячи бiльш детальнi запитання.

Я можу взяти на себе iнiцiативу у проведеннi спiвбесiди, розгортаю-

чи та розвиваючи iдеї майже без пiдтримки iнтерв’юера.

Я можу поводитись i реагувати влучно у загальних суспiльних,

навчальних i професiйних ситуацiях повсякденного життя i знаю

правила поведiнки в таких ситуацiях (жести, зоровий контакт,

особистий простiр i мову тiла у кожнiй ситуації).

Монологiчне мовлення

Я можу докладно й чiтко описати i презентувати широкий спектр

навчальних i фахових питань, пояснюючи iдеї та пiдкреслюючи їx

вiдповiдними прикладами.

Я можу детально презентувати основні положення певних про-

фесiйних питань, вживаючи вiдповiдну термiнологiю.

Я можу розгортати систему доводiв з актуальних навчальних і

професiйних питань, видiляти важливi моменти i пiдкрiплювати

твердження доречною детальною iнформацiєю.

Я можу вiдповiсти на запитання пiсля доповiдi, демонструючи

таке жваве мовлення i реакцiю, що aнi слухачi, aнi я не вiдчуваємо

незручностей.

Читання

Я можу досить самостiйно отримувати iнформацiю, iдеї та погляди

з широкого кола навчальних i професiйних джерел, правильно ро-

зумiючи термiни й абревiатури та вибiрково застосовуючи довiдковi

джерела.

Я можу швидко визначити змiст і доречнiсть нових джерел, статей

і звiтів з метою пошуку iнформацiї з широкого кола навчальних і

професiйних тем.

Я можу здiйснювати пошук інформації у мережі Інтернет.

Я можу легко знаходити необхiдну навчальну та професiйно орiєн-

товану iнформацiю у бiблiотечних каталогах.

Я можу розумiти статтi, звiти i доповiдi з сучасної навчальної і про-

фесійної тематики, розумiти позицію автора та видiляти найваж-

ливiшi мiсця.

Я можу розумiти дiлову кореспонденцiю, пов’язану з моїм навчаль-

ним або професiйним середовищем, й усвiдомлювати найсуттєвiше.

Я можу розумiти розгорнутi інструкції та правила, інколи викорис-

товуючи словники i довiдкову лiтературу.

Письмо

Я можу вести поточне дiлове i професiйне листування, висвiтлю-

ючи особисте значення подiй та власний досвiд у навчальному i

професiйному життi

Я можу написати есе на навчальнi та професiйнi теми, у якому наво-

дяться аргументи за чи проти певної думки, пояснюються переваги i

недолiки рiзних позицiй.

Я можу писати звiти стандартного формату на навчальнi та

професiйнi теми, впевнено висловлюючи власну точку зору щодо

накопиченої фактичної інформації.

Я можу писати короткi службовi записки, що мiстять доцiльну

навчальну або професiйну iнформацiю для адресата та адекватно

передають найсуттевiші ідеї.

Я можу прийняти i записати повiдомлення на професiйнi теми, що

мiстять запит та пояснюють проблеми.

Я можу занотувати найважливiші iдеї пiд час чiткої, добре структу-

рованої лекцiії, ceмінapy, конференцiї, зборiв тощо.

Я можу складати анотацiї та реферувати широке коло змiстових

навчальних та професiйних текстів, коментуючи протилежнi точки

зору й основнi положення.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Task 1

Introduction Letters

Translate into English.

1. З давніх-давен представники різних народів, зустрічаючись,

різними способами вітають один одного (бажають добра, щастя і

здоров’я). 2. Вітання — найпоширеніший звичай у діловому спіл-

куванні і вимагає тактовності. 3. Кожному народу, кожній соціаль-

ній групі властива власна манера привітання. 4. Так, монголи та ін-

докитайці виявом ввічливості вважають потирання носа, а у Новій

Зеландії вітають один одного, дотикаючись носами. 5. Серед народів

Нігерії виявом поваги є дотик лобом до підлоги, а ось жителі Тибе-

ту, вітаючись, знімають головний убір правою рукою, ліву заклада-

ють за вухо і при цьому висовують язика. 6. В Японії застосовуються

три види поклонів: найнижчий — сайкейрей, середній — під кутом

30° і легкий — під кутом 15°. 7. На Сході характерною ознакою при-

вітання є нахил корпуса з одночасним викиданням рук. 8. У краї-

нах, де зберігся монархічний чи напівфеодальний режим, існують

привітання у вигляді коліносхилення: повного (на обох колінах) і

неповного (на одному). 9. В Європі зазвичай вітають один одного,

трохи підіймаючи лівою рукою капелюха і роблячи легкий уклін

головою. 10. Порушенням етикету є шумні, нестримані привітання.

Task 2

Translate into English.

1. У наш час візитна картка вручається людині, з якою хочуть поз-

найомитися ближче або збираються продовжити ділові відносини.

2. Підприємцеві рекомендується завжди мати при собі не менше де-

сяти візитних карток. 3. На стандартній візитній картці прописним

шрифтом друкується прізвище, ім’я, по-батькові; малими літерами —

посада, адреса фірми і телефон, іноді факс. 4. На деяких візитках вка-

зується тільки адреса і телефон фірми — це так звані картки фірми.

5. При знайомстві першим вручає візитну картку той, чий ранг або по-

сада нижчі. 6. Якщо партнери займають приблизно однакові посади,

то першим візитку має вручити молодший за віком. 7. Якщо і посада,

і вік однакові, то не має значення, хто першим вручить візитну карт-

ку. 8. Під час ділової зустрічі з іноземними партнерами у вашій фірмі

першими повинні вручити візитну картку ви. 9. Коли ви перебуваєте

за кордоном, то першими візитні картки вручають ваші партнери. 10.

Під час переговорів візитні картки рекомендується розташовувати

на столі у тому порядку, у якому сидять партнери. 11. Візитні картки

найчастіше вручають особисто. 12. При цьому не прийнято вислов-

лювати подяку або які-небудь інші почуття. 13. Візитні картки можна

залишати в будинку адресата на момент його відсутності. 14. Якщо ви

доставили картку особисто, то можете відігнути правий верхній кут.

15. Таку картку залишають у тих випадках, коли через якісь причини

вас не могли прийняти. 16. Загин на картці означає, що ви особисто

залишили візитну картку на знак глибокої поваги.

Task 3

Business Commu nic ati on

Business Communication is communication used to promote a

product, service, or organization; relay information within the business;

or deal with legal and similar issues.

Business Communication encompasses a variety of topics, including

Marketing, Branding, Customer relations, Consumer behaviour, Advertising,

Public relations, Media relations, Corporate communication,

Community engagement, Research & Measurement, Reputation management,

Interpersonal communication, Employee engagement, Online

communication, and Event management.

The Business Communication message is conveyed through various

channels of communication, including the Internet, Print (Publications),

Radio, Television, Ambient, Outdoor, and Word of mouth.

Business Communication is a common topic included in the curricula

of the Masters of Business Administration (MBA) program of many

universities.

There are several methods of business communication, including:

• Web based communication — for better and improved communication,

anytime anywhere...

• e-mails, which provide an instantaneous medium of written

communication worldwide;

• telephoned meetings, which allow for long distance oral

communication;

• forum boards, which allow people to instantly post information at a

centralized location; and

• face to face meetings, which are personal and should be succeeded

by a written followup.

Translate into English.

1. Ділова розмова вимагає ретельної підготовки, оскільки най-

частіше переговори — єдина можливість переконати співрозмовника

співпрацювати з вами. 2. Будь-якому підприємцеві необхідно добре

знати правила ведення ділової розмови. 3. Розмову починає гість,

але ділову частину розмови повинен вести той, хто приймає гостей.

4. Ініціатива в бесіді залежить від вашої активності, інтуїції та інфор-

мованості. 5. Не слід саджати гостя за свій письмовий стіл. 6. Бесіду

прийнято вести за спеціально призначеним для цього столом, при

цьому гість повинен розташовуватися праворуч від вас. 7. Під час ді-

лової бесіди не слід підвищувати голос, дратуватися, палити сигаре-

ти у присутності некурців, називати на ім’я людину, яка була щойно

представлена вам. 8. Не слід знімати піджак, якщо інші не роблять

цього. 9. Спиртні напої під час ділової бесіди не подаються. 10. На

стіл можна поставити мінеральну або фруктову воду, покласти сига-

рети, а хвилин за п’ять-десять запропонувати каву чи чай. 11. Після

закінчення бесіди приймаючий обов’язково повинен провести гостей

до коридору.

Task 4

Telephone Tips

Speak slowly and clearly

Listening to someone speaking in a second language over the telephone

can be very challenging because you cannot see the person you are trying to

hear. However, it may be even more difficult for the person you are talking

with to understand you. You may not realize that your pronunciation isn’t

clear because your teacher and fellow students know and understand you.

Pay special attention to your weak areas (such as “r’s” and “l’s” or “b’s”

and “v’s”) when you are on the phone. If you are nervous about using the

phone in English, you may notice yourself speaking very quickly. Practise

or write down what you are going to say and take a few deep breaths

before you make a phone call.

Practise with a friend

Ask another student to practise talking on the phone with you. You

might choose one night a week and take turns phoning each other at a

certain time. Try to talk for at least fifteen minutes. You can talk socially,

or role play different scenarios in a business environment. If you don’t

have access to a telephone, you can practise by setting two chairs up back

to back. The most important thing about practising telephone English is

that you aren’t able to see each other’s mouths. It is amazing how much

people lip-read without realizing.

Practise dates and numbers

It only takes a short time to memorize English Phonetic Spelling, but

it is something that you will be able to use in any country. You should also

practise saying dates and numbers aloud. You and a friend can write out a

list of dates and numbers and take turns reading them over the phone to

each other. Record what you hear. Swap papers the next day and check

your answers. Click here to learn more about numbers.

Translate into English.

1. У напруженому житті ділових людей спілкування по телефо-

ну є незамінною можливістю для швидкого розв’язання проблем.

2. Однак перш ніж телефонувати у важливій справі, особливо до лю-

дини, статус якої вищий, а її рішення матиме важливе значення, треба

спочатку добре обміркувати можливий перебіг майбутньої розмови.

3. Для цього треба уявити собі людину, з якою доведеться розмовля-

ти, і розмову будувати, враховуючи її особливості. 4. До того ж треба

зважати на те, що в неї обмаль часу і не вона є ініціатором бесіди.

5. Бесіда має відбуватися поетапно: взаємне привітання, уведення

співрозмовника в курс справи, обговорення проблеми, заключні сло-

ва. 6. Викладаючи проблему по телефону, слід дотримуватись мак-

симальної лаконічності фраз, точності формулювань, однозначності

висловлювань, чіткості дикції. 7. Умовно телефонну розмову можна

поділити на офіційну і приватну. 8. Телефонна розмова, як правило,

почитається з привітання. 9. Не слід запитувати: з ким я говорю?

9. Часто в державних установах можна почути шаблонну фразу — тур-

бує вас такий-то... 10. Ділова телефонна розмова в роботі установи чи

закладу аж ніяк не може турбувати, бо вона для цього й призначена.

11. Важливим є вміння слухати співрозмовника. 12. Вихована людина

не буде перебивати співрозмовника чи поправляти. 13. За етикетом

завершує телефонну розмову як у діловому, так і приватному спілку-

ванні, її ініціатор. 14. Завершуючи телефонну розмову, обов’язково

треба попрощатися. 15. Варто пам’ятати, що надмірна ввічливість,

улесливість нe прикрашають співрозмовника, це, навпаки, свідчить

про його низький етичний рівень і може викликати роздратування.

Task 5

BUSINESS CORRESPON DENCE

(by Le slie Tebbe, Salary. com contribut or)

Business correspondence serves a variety of purposes throughout the

career cycle, but most of all it reflects professional courtesy during the job

search.

It can be quite time-consuming to correspond personally with everyone

you encounter during a job hunt, but each person has the potential to

play a role in your job-hunting network. While generally not required,

correspondence through formal letters, memos, or email also provides an

opportunity to remind the company and the people you have contacted of

your interest.

Cover letters

More than a mere formality, a cover letter can spark interest in your

special skills and give extra information. Cover letters help explain

anomolies that may stand out in a resume, such as a move or career change,

salary requirements, or your special link to the company.

Keep the letter to a few brief paragraphs. Avoid generalizations, even

when you send out a mass mailing. Be clear about where you are, what you

have to offer, what you want, and when you want it.

Mention only positive things. For example, instead of stating: “Even

though I only have two years experience in the industry,…” leave out the

negative clause and write: “I doubled my experience in the industry by

spending two years in a highly competitive company”.

Be formal, yet friendly and open. Use statistics, highlighted statements,

or bullets. Because recruiters often skim, make sure vital information can

be easily spotted.

Personalize

Address the cover letter to a specific person if you can. Use the head of

human resources as a contact if you cannot pinpoint the manager for the

particular job you want. If you know someone at the company, or if you

have some recognizable and attractive qualification the recruiter would

jump at, put it in the first sentence.

Vary your approach

There are a number of reasons why you might be contacting an

employer during a job search and it is important to highlight the strengths

of each approach in your cover letter.

• When responding to a job posting, refer to where and when you

saw the advertisement. Tailor your letter to the job as described

by showing how your skills and experience perfectly match its

requirements.

• If you send a resume blindly, you have the opportunity to show off

your ambition as a proactive rather than reactive job seeker. This

drive could be something potential employers applaud. Point it

out.

• Your best shot at being hired comes from someone referring you to

the job or by using a mutual contact's name. Include in your job

search people your friends have mentioned, people you have met

or heard about at a social gathering, and professional contacts from

your current job. Mention the contact's name in the first sentence

and refer to any previous meetings or conversations.

Say why you fit

Explain what intrigues you about the position and the company. If

there are aspects of the job that would enhance your career, state them.

Use the cover letter to show how and why you are a perfect match.

Highlight a couple of skills from your resume. Get specific. If you

are answering an ad, respond directly to the points raised in the job

description.

Keep an eye on the industry and the companies you are looking at

to spot trends or developments. Mention a company’s recent media

exposure or incorporate relevant industry news into your cover letter.

Be creati-ve.

Say thank you

Thank-you letters remind employers of your presence in the applicant

pool. If eloquently written, they might help tip the balance in your favor.

They cannot hurt, even if the company has already settled on you. They

restate your interest in the position, give thoughts in response to the

interview, and reaffirm the next step. The thank-you can be handwritten,

typed, or emailed, but should be brief.

Respond to rejection

You are not expected to respond to a rejection letter. But if you get

one, the company clearly values formality and a response would show

your professionalism. The letter should be brief, leaving open mention of

the future.

Decline with finesse

If you have more than one offer, or you feel that a position does not

meet your satisfaction, send a letter politely declining the job. You may

need or want to communicate with this employer in the future and you

will want to maintain good relations. In a couple of short paragraphs,

thank the recruiter for his/her time and be vaguely positive about future

contact.

Formally accept

Beyond the obvious statement of thanks for having been offered a

position, the acceptance letter formalizes your agreement to the terms of

the job as described in the offer letter. It can be a good legal move as well

as a polite one. After the statement of thanks, briefly restate your duties,

salary, and benefits package as you understand them.

Translate into English.

1. Незалежно від змісту, стиль ділового листа повинен мати доб-

розичливий, партнерський характер. 2. У ньому поєднують природні

етичні норми людських відносин та інтереси справи, не підкреслюють

значущість власного службового становища. 3. Усю кореспонденцію

можна поділити на формальну та неформальну. 4. Формальні лис-

ти — підготовлені від імені підприємства, фірми іншій фірмі та ма-

ють офіційний характер. 5. Неформальні листи — складаються після

офіційного знайомства, після встановлення партнерських відносин

між працівниками одного рівня (наприклад, менеджером зі збуту од-

нієї фірми аналогічному менеджеру іншої фірми) з пропозицією про

особисту зустріч для обговорення ділових питань, обміну інформа-

цією.

Task 6

Business appointme nts

From time to time we all need to cancel or postpone an appointment

due to unforeseen circumstances and, for the most part, we can do this

verbally over the phone or in person.

There are, however, occasions where it’s necessary to confirm this in

writing. Sometimes it is mandatory and other times we may simply do this

as a courtesy gesture or to provide ourselves with written confirmation

as back-up that we have cancelled or postponed an appointment in case

there might be legal ramifications and/or charges attached if a company,

for example, decides to take action against us for failing to notify them.

More often than not, charges or legal action associated with

cancellations tend to be with regard to purchase agreements we have

entered into and not appointments we have failed to keep. However, as

a precautionary measure, it makes sense to send a written notification in

these instances too in order to avoid any confusion. For example, you may

cancel a dental appointment over the phone but, for whatever reason, it

might not have been entered onto the system correctly and you might

find yourself receiving a letter down the track in which your dentist is

charging you a fee for your apparent ‘failure’ to keep the appointment.

On the other hand, letters of this kind are often sent as a courtesy and

to allow others to amend their diaries and also to, perhaps, make the most

of their busy schedule. This will often be associated with business where a

meeting might be arranged but where one of the parties involved have to

cancel or postpone for some reason.

A letter informing somebody of your need to cancel or postpone an

appointment can be quite brief. You should firstly apologise that you

cannot honour the appointment and state the date and time that it was

due to take place. It’s also courteous to state the reason why you have had

to postpone or cancel. If it’s a postponement, you should give the recipient

a date and time you can re-arrange it for, or, alternatively, it is often better

to ask them to get back to you with an alternative date and time.

Translate into English.

1. Будь-яка зустріч, а тим більше ділова, відбувається з певною

метою. 2. Критеріями оцінки результатів взаємодії окрім досягнення

бажаної мети є фактори, що відображають ресурсні витрати учасни-

ків; час, ступінь напруженості і характер відносин між ними. 3. Щоб

ефективно провести ділову зустріч, до неї необхідно серйозно під-

готуватись і продумати все до дрібниць. 4. Про ділову зустріч при-

йнято домовлятися заздалегідь, при цьому час між домовленістю і

власне зустріччю залежить від конкретних обставин та її програми.

5. У межах одного регіону найдоцільніше домовлятися за 2–3 дні.

6. Запланована за десяток днів ділова зустріч часто буває підготовле-

на гірше лише через психологічні причини. 7. Спочатку наче є час для

розв’язання організаційних питань у наступні дні, а потім, з огляду на

можливі непередбачені обставини, часу може просто не залишитись.

8. Особливої ретельності потребує організація зустрічі з іноземцями.

9. До такої зустрічі потрібно, безперечно, готуватися завчасно, пере-

дбачивши всі елементи програми їх перебування: порядок зустрічі;

персональний склад учасників; участь представників преси; вручення

квітів; вітальні промови; розміщення у готелі; ділова частина; відві-

дування культурних об’єктів; поїздки країною; неофіційні прийоми;

проводи. 10. Про організацію ділової зустрічі можна домовлятися за

допомогою електронної пошти, по факсу чи, найпростіше,— по теле-

фону. 11. Перед тим, як взяти в руки телефонну трубку, пропонується

накреслити всі важливі організаційні моменти зустрічі. 12. Оскільки,

якщо щось забути, виходити повторно на зв’язок буде не зовсім зруч-

но. 13. Протоколом передбачаються такі основні моменти домовле-

ності: предмет ділової зустрічі; місце проведення; часові межі.

Task 7

Meeti ngS

(from Wikipedia, the free encyclopedia)

Meetings are sometimes held around conference tables.

In a meeting, two or more people come together for the purpose of

discussing a (usually) predetermined topic such as business or community

event planning, often in a formal setting.

In addition to coming together physically (in real life, face to face),

communication lines and equipment can also be set up to have a discussion

between people at different locations, e. g. a conference call or an emeeting.

In organizations, meetings are an important vehicle for human

communication. They are so common and pervasive in organizations,

however, that many take them for granted and forget that, unless properly

planned and executed, meetings can be a terrible waste of precious

resources.

Because of their importance, a career in professional meeting planning

has emerged in recent years. In addition, the field of Meeting Facilitation

has formalized with an internationally-recognized “Certified Professional

Facilitator” designation through the International Association of

Facilitators (IAF)

Meetings are often held in conference rooms

Meetings fall into ten categories:

1) Status Meetings, generally Leader-led, which are about reporting

by one-way communication.

2) Work Meetings, which produce a product or intangible result such

as a decision.

3) Staff meeting — typically a meeting between a manager and those

that report to the manager (possibly indirectly).

4) Team meeting — a meeting among colleagues working on various

aspects of a team project.

5) Ad-hoc meeting — a meeting called together for a special purpose.

6) Management meeting — a meeting among managers.

7) Board meeting — a meeting of the Board of directors of an

organization.

8) One to one meeting — a meeting between two individuals.

9) Off-site meeting — also called “offsite retreat” or “retreat” and

known as an Awayday meeting in the UK.

10) Kick-off Meeting— is the first meeting with the project team and

the client of the project to discuss the role of each team member.

Meeting styles

• stand-up meeting

• breakfast meeting

• off-site meeting

Meeting frequency options

Since a meeting can be held once or often, the meeting organizer has

to determine the repetition and frequency of occurrence of the meeting.

Options generally include the following:

• A one-time meeting is the most common meeting type and covers

events that are self-contained. While they may repeat often, the

individual meeting is the entirety of the event. This can include

a 2006 conference. The 2007 version of the conference is a standalone

meeting event.

• A recurring meeting is a meeting that recurs periodically, such as an

every Monday staff meeting from 9:00AM to 9:30 AM. The meeting

organizer wants the participants to be at the meeting on a constant

and repetitive basis. A recurring meeting can be ongoing, such as a

weekly team meeting, or have an end date, such as a 5 week training

meeting, held every Friday afternoon.

• A series meeting is like a recurring meeting, but the details differ from

meeting to meeting. One example of a series meeting is a monthly

“lunch and learn” event at a company, church, club or organization.

The placeholder is the same, but the agenda and topics to be covered

vary. This is more of a recurring meeting with the details to be

determined.

Translate into English.

1. Перший крок до успіху ділової зустрічі — це правильний вибір

часу і дня тижня. 2. При зустрічі віч-на-віч необхідно брати до уваги

обставини ділового життя партнера і його біоритми. 3. При великій

кількості учасників бажано бути в курсі справ усіх і кожного і врахову-

вати ділові звички партнерів. 4. Щоб зустріч відбулась на належному

рівні, психологи пропонують враховувати деякі фактори. 5. Не пла-

нувати зустріч безпосередньо перед обідом: поспіх та думки про їжу

лише заважатимуть. 6. Приблизно об 11 годині організм вже потребує

підзарядки, тому, якщо зустріч вже передбачена, буде добре у процесі

переговорів запропонувати партнерам чашку кави, щось поїсти. 7. Це

підбадьорить обидві сторони. 8. Не слід планувати зустріч і одразу

після обіду, її бажано проводити хоча б через годину, надавши пар-

тнерам можливість зібратися з думками і переглянути інформацію,

що надійшла. 9. У понеділок людям потрібен час, щоб налаштуватися

на робочий ритм після вихідних. 10. Хоча, з іншого боку, у понеділка

є перевага “свіжої голови”, і в цей день можна зустрічатися для обго-

ворення важливих проблем, плануючи закінчити їх до кінця тижня.

11. У п’ятницю люди вже очікують вихідних, цей день — не найкра-

щий для додаткового напружування думок. 12. Обговорюйте три-

валість зустрічі. 13. Може статися так, що ваш непопереджений парт-

нер через півгодини після початку зустрічі вибачиться і, пославшись

на необхідність виконання своїх не менш важливих справ, залишить

вас. 14. Обумовленого часу проведення зустрічі прийнято дотриму-

ватись обов’язково. 15. У випадку, якщо у вашого партнера виявиться

щільний графік роботи, організуйте проведення ділової зустрічі та-

ким чином, щоб був час не лише для викладення вашої позиції, а й

для можливих відповідей на запитання і необхідних пояснень, не пог-

лядаючи на годинник. 16. Домовившись про час проведення зустрічі,

будьте точним. 17. Запізнення вважається зневагою до приймаючої

особи і може позначитись на ході переговорів. 18. У випадку при-