Мікробіолоогія, вірусологія та імунологія

Мікробіолоогія, вірусологія та імунологія

Навчальний посібник для студентів

стоматологічного факультету

Частина ІІ

студента(ки) стоматологічного факультету

 

ІІ курсу _______ групи

________________________________________________________

 

 

Полтава 2014

Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології складений авторським колективом:

1. ЛОБАНЬ Галина Андріївна – завідувачка кафедри, д.м.н., професор

2. ПОЛЯНСЬКА Валентина Павлівна – завуч кафедри, к.б.н., доцент

3. ЗВЯГОЛЬСЬКА Ірина Миколаївна – к.б.н., доцент

 

 

Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології рекомендований Центральним

методичним кабінетом з вищої освіти МОЗ України від 24.03.11 (протокол №6) для аудиторної та

позааудиторної роботи студентів з мікробіології, вірусології та імунології. Він може бути використаний

для підготовки до практичних, підсумкових занять, іспиту з предмету.

 

 

Посібник є інтелектуальною власністю і без письмового дозволу авторів не може бути скопійованим і

розмноженим у повному обсязі або частинами, окрім рукописної форми. Авторські права захищені

Законом України “Про авторське право та суміжні права”.

СПІВРОБІТНИКИ КАФЕДРИ

 

1. ЛОБАНЬ Галина Андріївна - завідувачка кафедри, д.м.н., професор

2. ПОЛЯНСЬКА Валентина Павлівна – завуч кафедри, к.б.н., доцент

3. ЗВЯГОЛЬСЬКА Ірина Миколаївна – к.б.н., доцент

4. ГАНЧО Ольга Валеріївна – к.б.н., доцент

5. БОБРОВА Нелля Олександрівна – к.б.н., викладач

6. КНИШ Оксана Василівна – к.мед.н., викладач

7. ВАСІНА Світлана Іванівна – к.мед.н., викладач

8. КОВАЛЕНКО Нінель Павлівна – к.б.н., викладач

9. ЗАЧЕПИЛО Світлана Вікторівна – к.мед.н., викладач

10. БІЛАН Тетяна Сергіївна – старший лаборант

11. КСЬОНЗ Ангеліна Олегівна – лаборант

12. ДУДКА Тетяна Андріївна – препаратор

13. ЛИТВИНЕНКО Валентина Олексіївна – препаратор

 

 

Література для самостійної роботи:

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П. Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 952 с.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник / Пер.з рос. – К.: Вища школа, 1992. – 431 с.

3. Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург: Специальная литература, 2000.-545 с.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 438 с.

5. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционнных болезней / Под ред. проф Кривошеина Ю.С. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.

6. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Борисова Л.Б. – М.: Медицина, 1984 – 255 с.

7. Медицинская микробиология / Гл. ред.В.И. Покровский, О.К. Поздеев. – М.: Геотар Мед., 1998. – 1183 с.

8.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.

9. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.

10. Лобань Г. А., Федорченко В. І., Мікробіологія, вірусологія та імунологія порожнини рота. – Полтава: Верстка, 2004. –123 с.

Надалі навчальна література до кожного заняття наводиться під вказаними номерами.

 

Дата:__________

Практичне заняття № 1

Тема: Мікробіологічна діагностика стафілококових інфекцій

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Загальна характеристика кокової групи бактерій.

2. Класифікація. Біологічні властивості стафілококів. Фактори патогенності стафілококів.

3. Роль стафілококів в патології людини; епідеміологія і патогенез спричинюваних ними інфекцій.

4. Носійство стафілококів в порожнині рота.

5. Одонтогенний стафілококовий запальний процес (абсцес, флегмона, остеомієліт).

6. Стафілококові ураження слизової оболонки рота (хейліт та інш.).

7. Роль стафілококів у розвитку госпітальних інфекцій.

8. Імунітет та його особливості при стафілококових захворюваннях.

9. Методи мікробіологічної діагностики стафілококових захворювань.

10. Профілактика і лікування стафілококових інфекцій. Препарати для специфічної профілактики і терапії.

 

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки у мікробіологічній лабораторії.

2. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (гній).

3. Забарвлення препаратів складними методами (за Грамом).

4. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

5. Посів досліджуваного матеріалу петлею на тверді і рідкі живильні середовища.

6. Заповнення бланків направлень досліджуваного матеріалу в лабораторію для бактеріологічного дослідження.

 

Література:

1)332-340; 2) с.243-249; 3) с.330-335; 4) с.172-177; 5) с.81-86; 6) с.134-137,140; 7) с.183-192; 8) с.253-258; 9) с.227-234; 10) с.47-49.

Зазначити морфологічні і тинкторіальні властивості виявлених мікроорганізмів

 

 

Завдання №3. Заповнити бланк направлення в бактеріологічну лабораторію досліджуваного матеріалу від хворого з діагнозом одонтогенний сепсис.

Направлення №___

На мікробіологічне (бактеріологічне, вірусологічне, паразитологічне) дослідження

“______” _____________20___р. _________ годин _________ хвилин

(дата і час взяття біоматеріалу)

 

В _____________________________________________________________ лабораторію

Прізвише, ім”я, по батькові _______________________________________ Вік ______________________________________

Медична карта № ________________ Заклад _____________________ Відділення ________________________________

Адреса постійного місця проживання/тимчасового (з зазначенням П., І., П. особи, у якої мешкає обстежуваний) __________________________________________________________________________________________________________

 

Місце роботи, навчання (найменування дитячого закладу, школи_____________________________________________________________________________

 

Діагноз, дата захворювання:_____________________________________________________________________________________________

 

Показання для обстеження: хворий, реконвалесцент, бактеріо-, вірусо-, паразитоносій, контактний, профілактичне обстеження

(підкреслити, вписати інше)

Матеріал: кров, сеча, мокротиння, кал, доуденальний вміст, спинномозкова рідина, пунктат, гній, виділення з рани, випіт, секційний матеріал, мазок із слизової оболонки, зіскріб тощо _________________________________________________

(підкреслити, вписати, звідки одержаний матеріал)

Мета та найменування дослідження: _________________________________________________________________________________________________

(на які інфекції досліджувати)

Посада, прізвище, підпис особи, яка направила матеріал _____________________________________

 

 

Завдання №4. Зробити посів крові від хворого з діагнозом одонтогенний сепсис у цукровий м’ясо-пептонний бульйон (МПБ) для виділення гемокультури.

 

Завдання №5. Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування стафілококових інфекцій.

 

 

Препарати	Тип	Мета застосування	Направленість дії імунітету, що створюється
Для активної імунізації
Для пасивної імунізації

Підпис викладача __________________

Дата:________

Практичне заняття № 2

Зазначити морфологічні і тинкторіальні властивості виявлених мікроорганізмів

Завдання №6. Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування стрептококових інфекцій.

 

Препарати	Тип	Мета застосування	Направленість дії імунітету, що створюється
Для активної імунізацаї
Для пасивної імунізації

Підпис викладача ____________________

Дата:________

Практичне заняття № 3

Практичне заняття № 4

 

Тема: Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Класифікація та загальна характеристика родини Еnterobacteriaceae.

2. Біологічні властивості роду Escherichia. Класифікація.

3. Антигенна структура, фактори патогенності кишкової палички.

4. Епідеміологія і патогенез захворювань, спричинених кишковою паличкою. Імунітет.

5. Роль Е. соlі в етіології гнійно-запальних захворювань.

6. Роль кишкової палички у виникненні гнійно-запальних процесів щелепно-лицьової ділянки.

7. Роль кишкової палички у виникненні госпітальних інфекцій.

8. Методи мікробіологічної діагностики ешеріхіозних інфекцій.

9. Профілактика і лікування ешеріхіозів.

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу.

2. Забарвлення препаратів складним методом (забарвлення за Грамом)

3. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

4. Диференція мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

5. Виділення чистої культури аеробних мікроорганізмів, здійснення ідентифікації виділених культур за морфологічними, тинкто ріальними, культуральними, біохімічними, антигенними властивостями.

6.Постановка, облік і оцінка реакції аглютинації на склі.

Література:

1) с.358-362; 2) с.201-202; 228-230; 3) с.373-377; с.394-403; 4) с.190-209; с.190-194; с.214-221; 5) с. 97-99, 109-117; 6) с.177-179; 188-193; 7) с.344; 350-358; с.418-429; 8) с.276-279; 298-302; 9) с.255-259; 284-290.

 

 

Дослід Контроль Контроль

(сироватки) (фіз. розчин)

 

 

Висновок:______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 4. Провести облік біохімічних властивостей виділеної чистої культури бактерій від хворого на колі-ентерит. Одержані результати занести до таблиці.

 

Показник   Видова назва	Глюкоза	Лактоза	Мальтоза	Сахароза	Маніт	Молоко	МПЖ	Сірководень	Індол

Завдання № 5. Ідентифікувати виділену чисту культуру бактерій, враховуючи морфологічні, тинкторіальні, культуральні, ферментативні та антигенні властивості.

Висновок:______________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________

 

 

Завдання № 6. Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування ешеріхіозів.

 

Препарати	Тип	Мета застосування	Направленість дії імунітету, що створюється
Для активної імунізації
Для пасивної імунізації

 

Дата:____________

Практичне заняття № 5

 

Практичне заняття № 7

Практичне завдання № 8

Практичне заняття № 9

Тема: Мікробіологічна діагностика анаеробної інфекції ран, правця і ботулізму. Анаеробна інфекція ран у стоматологічній клініці

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Класифікація клостридій. Екологія, властивості. Резистентність до факторів навколишнього середовища.

2. Токсигенність клостридій. Генетичний контроль токсиноутворення.

3. Клостридії - збудники анаеробної інфекції ран. Види.

4. Біологічні властивості збудників анаеробної інфекції ран. Фактори патогенності, токсини.

5. Епідеміологія, патогенез, основні клінічні прояви анаеробної інфекції ран. Антитоксичний імунітет.

6. Клостридії – представники тимчасової мікрофлори порожнини рота.

7. Анаеробна інфекція ран у стоматологічній клініці.

8. Біологічні властивості збудників клостридій правця та ботулізму. Фактори патогенності. Токсини.

9. Епідеміологія, патогенез, основні клінічні прояви правця та ботулізму. Імунітет.

10. Методи мікробіологічної діагностики анаеробної інфекції ран, правця та ботулізму.

11. Профілактика і лікування анаеробної інфекції ран, правця та ботулізму.

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження.

2. Забарвлення препаратів складними методами (за Грамом)

3. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

4. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

Література:

1) с.269-273; 262-269; 2) с.423-427; 427-435; 3) с. 243-249; 3) с.147-150; 150-154; 4) с.145-149,148-149; 5) с.248-254; 261; 254-261; 6) с.323-330; 330-336; 7) с.322-329316-322; 329-341;; 8) с.233-237; 233-237; 9) с.24-25.

Практичне заняття № 10

Практичне заняття № 11

Практичне заняття № 12

Практичне заняття № 13

Практичне заняття № 14

Практичне заняття № 15

Практичне заняття № 16

 

Тема: Лабораторна діагностика ентеровірусних, афтовірусних та коронавірусних інфекцій. Ураження порожнини рота за умов ентеровірусної інфекції, ящуру

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Загальна характеристика та класифікація родини пікорнавірусів. Поділ на роди.

2. Загальна характеристика ентеровірусів. Класифікація: віруси поліомієліту, Коксаки, ЕСНО.

3. Роль ентеровірусів в патології людини. Епідеміологія, патогенез поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій. Імунітет..

4. Ураження слизової оболонки ротової порожнини при ангіні, спричиненій вірусами Коксаки групи А.

5. Методи лабораторної діагностика ентеровірусних інфекцій.

6. Специфічна профілактика і лікування ентеровірусних інфекцій.

7. Рід Афтовірусів. Віруси ящура. Біологічні властивості. Патогенез інфекції у людини.

8. Ураження слизової оболонки порожнини рота за умов ящуру.

9. Лабораторна діагностика ящуру. Специфічна профілактика.

10. Загальна характеристика коронавірусів. Роль в патології людини. Лабораторна діагностика.

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

2. Вміння проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій, які використовуються у вірусології (реакція гальмування гемаглютинації, реакція нейтралізації).

Література:

1) с 360-363; 371-376; 381; 2) с. 302-307; 273-278; 3) с. 349-352; 358-360; 4) с.348-349; 5) с.239-246; 6) с.418-429; 7) с.395-397; 414-417; 8) с.415-418; 424-431; 9) с.95-96.

 

Практичне заняття № 17

В стоматології

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

 

1. Вірус гепатиту В. Структура віріона. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

2. Антигени: НВs – поверхневий антиген часток Дейна. Внутрішні антигени: НВс, НВе, їх характеристика.

3. Епідеміологія і патогенез гепатиту В. Персистенція. Імунітет.

4. Лабораторна діагностика гепатиту В. Методи виявлення і діагностичне значення маркерів гепатиту В (антигенів, антитіл, нуклеїнових кислот).

5. Специфічна профілактика і лікування гепатиту В.

6. Вірус гепатиту А. Структура віріона. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

7. Епідеміологія і патогенез гепатиту А. Імунітет. Підходи до специфічної профілактики.

8. Інші збудники гепатиту (С, Д, Е, F, G), їх таксономічне положення, властивості.

9. Роль вірусів гепатиту С, Д, Е, F, G в патології людини.

10. Можливість розповсюдження гепатитів при лікуванні хворих стоматологічного профілю.

11. Методи лабораторної діагностики гепатиту, спричиненого вірусами А, С, Д, Е, F, G.

12. Значення стерилізації для профілактики гепатитів в стоматології.

 

б) перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Вміння ставити та оцінювати результати серологічних реакцій, які використовуються у вірусології (імуноферментний аналіз).

 

Література: 1) с. 348-350; 2)с.285-294; 3) с. 369-374; 4) с.246-248; 6) с. 769-773.

 

Додаток до сторінки 63

Аналіз різних комбінацій серологічних маркерів під час ВГВ (Ф.Дейнхард, І.Д.Гаст, 1982)

HBsAg	HBeAg	Анти-HBc	Анти-НВе	Анти-НВs	Аналіз одержаних результатів	Інфекційність крові
+	-	-	-	-	Гостра стадія ВГВ або хронічне носійство	++
+	+	-	-	-	Інкубаційний період і рання гостра стадія	++
+	+	+	-	-	Гострий хронічний гепатит або хронічне носійство	++
+	-	+	+	-	Пізня стадія гострого гепатиту В або хронічний гепатит	+
-	-	+	+	+	Одужання після гострого гепатиту	-
-	-	+	-	+	Одужання після перенесеного в минулому ГВ	-
-	-	-	-	+	Після імунізації, після контакту (повторного) з HbsAg без розвитку інфекції, видужання після перенесеного в минулому ГВ	-
	-	+	-	-	Одужання після перенесеного в минулому ГВ, без виявлення анти-НВs, рання стадія одужання або хронічна інфекція	+ -

Примітка: 1. Усі особи, у яких виявлено HbsAg, інфіковані ВГВ.

2. Усі особи, у яких виявлено анти-НВs, імунні до гепатиту В.

3. Титр анти-НВс та (або) клас імуноглобулінів анти-НВс дає змогу відрізнити стадію одужання, персистуюче носійство та хронічну інфекцію.

Завдання №5. Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики і лікування вірусних гепатитів.

Препарати	Тип	Мета застосування	Направленість дії імунітету, що створюється
Для активної імунізації
Для пасивної імунізації

 

 

Підпис викладача:___________

Дата:_________

Практичне заняття № 18

Практичне заняття № 19

Тема: Мікрофлора ротової порожнини

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Основні представники постійної мікрофлори порожнини рота: аеробні, факультативно анаеробні та облігатно анаеробні мікроорганізми.
2. Представники тимчасової мікрофлори порожнини рота.
3. Фактори, що впливають на формування мікрофлори ротової порожнини.
4. Механізми формування нормальної мікрофлори. Адгезія і колонізація. Коагрегація.
5. Мікробна колонізація різних ділянок порожнини рота.
6. Зміни мікрофлори залежно від віку, стану здоров’я людини та інших чинників.
7. Методи мікробіологічного дослідження, що застосовуються в стоматології.
8. Порушення у мікрофлорі порожнини рота. Дисбактеріоз.

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу.
2. Забарвлення препаратів простими і складними методами.
3. Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об»єктивом.
4. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

 

Література:

1) с.425-427; 2) с.530-537; 3) 96; 6) с.601; 7) с.489-490, 494-497; 8) с.488-490; 9) с.7-33, 105-113.

 

Практичне заняття № 20

Тема: Мікробіологічні та імунологічні аспекти етіології та патогенезу карієсу

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Особливості захворювань порожнини рота, що викликаються резидентною мікрфлорою.
2. Зубна бляшка, склад та механізм утворення.
3. Карієс – інфекція, пов’язана з резидентною флорою зубної бляшки.
4. Імунологічні основи етіології та патогенезу карієсу.
5. Мікробна флора за умов гострого та хронічного пульпіту.
6. Мікробна флора за умов гострого та хронічного періодонтиту.
7. Стоматогенні запальні процеси (періостит, остеомієліт, абсцес, флегмона), зміни симбіозу мікроорганізмів порожнини рота за умов ендогенних інфекцій.
8. Особливості забору досліджуваного матеріалу за умов карієсу, пульпіту та періодонтиту.
9. Правила забору матеріалу для виділення анаеробних бактерій.
10. Протикаріозна вакцинація.

 

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об»єктивом.
2. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.
3. Проводити облік та оцінювати результати реакції титрування лізоциму.
4. Вміти визначати відсоток фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарне число.

 

 

Література:

1) с.427-429; 2) с.537-539; 7) с.490-492; 8) с.490-491; 9) с.43-60.

 

Практичне заняття № 21

Тема: Мікробіологічні та імунологічний аспекти етіології та патогенезу уражень пародонту

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Мікрофлора як фактор виникнення захворювань пародонта.

2. Над’яснева та під’яснева зубні бляшки, їх склад та значення у розвитку патологічного процесу.

3. Участь мікроорганізмів порожнини рота у патогенезі пародонтиту.

4. Пародонтогенні види мікроорганізмів.

5. Участь імунної системи у розвитку пародонтиту.

6. Неспецифічна резистентність організму за умов захворювань пародонта.

 

 

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об»єктивом.
2. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

 

Література:

1) с.429-431; 2) с.540-543; 7) с.492-493; 8) с.494-495; 9) с.61-70

 

 

Практичне заняття № 22

Тема: Мікробіологічні та імунологічний аспекти етіології та патогенезу інфекційних уражень слизової оболонки порожнини рота

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Стоматит, глосит, хейліт. Роль резидентної флори у виникненні неспецифічних запальних уражень слизової оболонки порожнини рота.

1. Імунологічні основи етіології та патогенезу неспецифічних запальних уражень.
2. Фузоспірохетоз (виразково-некротичний стоматит Венсана).
3. Бактеріальні стоматити (гонококовий, скарлатинозний, дифтерійний).
4. Ураження слизової оболонки порожнини рота за умов туберкульозу, лепри, сифілісу, актиномікозу.
5. Вірусні стоматити (грипозний, герпетичний).
6. Ураження слизововї оболонки порожнини рота за умов ВІЛ-інфекції, кору, ящуру.
7. Кандидоз слизової оболонки порожнини рота.
8. Ятрогенна інфекція в стоматологічній практиці (вірусні гепатити, СНІД).

 

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об»єктивом.
2. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

 

Література:

1) с.431; 2) с.544-545; 7) с.493-494; 8) с.495; 9) с.71-104.

Практичне заняття № 23

Тема: Методи стерилізації і дезінфекції в стоматологічній практиці

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Мікроорганізми, як об’єкт дезинфекції і стерілізації.
2. Зв'язок з будовою мікробної клітини діючих факторів. Основні мішені молекулярної структури у мікробних клітин, що зазнають дії певних факторів.
3. Відмінність у поняттях контамінації і деконтамінації, дезінфекції і стерилізації, асептики і антисептики.
4. Дія фізичних факторів.
5. Дія хімічних факторів. Антисептики і дезінфектанти.
6. Основні способи стерилізації і дезінфекції, що застосовуються в стоматологічній практиці.
7. Класифікація інструментів, приборів та засобів дії (див. додаток до практичного заняття).
8. Способи контролю ефективності дезинфекції та стерилізації.

9. Виникнення внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) в лікарняних стаціонарах і поліклініках стоматологічного профілю.

б) Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно оволодіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2. Знезаражування інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою

мікробів.

3. Вміти готувати до стерилізації посуд, живильні середовища.

4. Інтерпретувати біологічні властівості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем.

 

 

Література:

1) с.89-69; 2) с.; 3) с.50-59, 90, 379; 4) с.; 5) с.36-42; 6). с.601, 625 -630; 7) с.141-144; 8) с.94-101.

Додаток до стор.86

Практичне заняття № 24

Тема: Підсумковий комп’ютерний тестовий контроль знань студентів.

Проводиться у формі тестування.

 

Дата: __________

Практичне заняття № 25

Тема: Контроль практичних навичок

Питання до підсумкового модульного контролю практичної підготовки

1. Мікроскопіювати препарат, визначити метод забарвлення, морфологію та тинкторіальні властивості бактерій. (препарати для мікроскопії: 1) стафілокок, 2) стрептокок, 3) монобактерії Гр-, 4) капсульні бактерії, 5) спори за Ожешко, 6) спори за Пєшковим, 7) спори за Грамом, 8) дріжджоподібні гриби, 9) незавершений фагоцитоз диплококів).

2. Приготувати препарат з культури бактерій, вирощеної на щільному живильному середовищі, забарвити за Грамом-Синьовим. Мікроскопіювати, визначити морфологію та тинкторіальні властивості.

3. Приготувати препарат з культури бактерій, вирощеної на щільному живильному середовищі, забарвити простим методом. Мікроскопіювати, визначити морфологію.

4. Приготувати препарат з харкотиння хворого, забарвити за Цілем-Нільсеном, мікроскопіювати, визначити морфологію.

5. Принциповий склад та механізм дії середовища Ендо. Практичне застосування.

6. Принциповий склад та механізм дії середовища Левіна. Практичне застосування.

7. Принциповий склад та механізм дії середовища Плоскирева. Практичне застосування.

8. Практичне застосування середовища Кітта-Тароцці, принциповий склад та механізм дії. Практичне застосування.

9. Провести облік біохімічних властивостей виділеної чистої культури бактерій. Зробити висновок.

10. Визначити чутливість культури стафілокока до антибіотиків методом діагностичних дисків. Провести облік, зробити висновок.

11. Визначити мінімальну пригнічуючу концентрацію культури стафілокока для цефазоліну за методом серійних розведень. Провести облік, зробити висновок.

12. Поставити реакцію термокільцепреципітації за Асколі з метою виявлення антигенів збудника сибірки у досліджуваному екстракті з тваринницької сировини. Провести облік, зробити висновок.

13. Поставити реакцію аглютинації на склі з невідомою культурою та сумішшю стандартних ешеріхіозних сироваток (026, 055, 0111). Провести облік, зробити висновок.

14. Провести облік РЗК з сироваткою хворого та гонококовим діагностикумом, зробити висновок.

15. Описати культуральні властивості бактерій на щільному живильному середовищі.

16. Визначити титр лізоциму слини за методом серійних розведень.

17. Зробити облік і оцінити результати реакції преципітації в гелі, поставленої з метою визначення токсигенності досліджуваних культур коринебактерій дифтерії.

18. Провести облік та оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА) з метою виявлення антитіл до антигенів збудника сифілісу.

19. Провести облік та оцінити результати реакції гемаглютинації (РГА) для визначення наявності вірусу парагрипу в інфікованому курячому ембріоні. Зробити висновок.

20. Провести облік результатів титрування кишкового бактеріофагу у воді відкритої водойми за методом Апельмана.

21. Провести облік фаготипування чистої культури стафілококу. Зробити висновок.

22. Провести облік та оцінити результати реакції гальмування гемаглютинації (РГГА), поставленої з парними сироватками обстежуваного та стандартним паротитним діагностикумом. Зробити висновок.

23. Оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА), поставленого з сироватками обстежуваних з метою виявлення антитіл до антигенів ВІЛ (анти gр 120). Зробити висновок.

24. Провести облік та оцінити результати реакції нейтралізації (РН) - кольорової проби, поставленої з парними сироватками обстежуваного та діагностикумом - штами вірусу поліомієліту 1- го типу. Зробити висновок.

25. Провести облік та оцінити результати реакції зв’язування комплементу (РЗК), поставленої з парними сироватками обстежуваного та діагностикумом - стандартним специфічним аденовірусним антигеном. Зробити висновок.

26. Підібрати спосіб і режим дезінфекції та /або стерилізації для конкретних стоматологічних інструментів та інших виробів медичного призначення.

 

Перелік практичних навичок та умінь, якими необхідно володіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки у мікробіологічній лабораторії.
2. Знезараження інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3. Заповнення бланків направлень матеріалу в лабораторію для бактеріологічного, вірусологічного або серологічного дослідження.

4. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (гній, харкотиння, кров, спинномозкова рідина).

5. Забарвлення препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього.

6. Забарвлення препаратів складними методами: за Грамом, Цілем-Нільсеном, Леффлером, Романовським-Гімза.

7. Виготовлення препаратів "роздавлена" крапля та "висяча" крапля для мікроскопічного дослідження.

8. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

9. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

10. Вміти готувати до стерилізації посуд, живильні середовища.

11. Посів досліджуваного матеріалу тампоном, піпеткою і петлею на тверді, напіврідкі та рідкі живильні середовища.

12. Виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій, здійснення ідентифікації за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, ферментативними властивостями.

13. Визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

14. Вміти поставити, провести облік і оцінити результати реакції аглютинації на склі.

15. Проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій.

16. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакцій преципітації та нейтралізації.

17. Вміти проводити облік і оцінювати результати розгорнутої реакції аглютинації.

18. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).

19. Проводити облік та оцінювати результати реакції зв'язування комплементу.

20. Проводити облік та оцінювати результати реакції імунофлюоресценції, імуноферментного аналізу.

21. Читання і оцінка бланків з результатами мікробіологічних досліджень.

22. Здійснювати вірусологічну роботу: готувати матеріал для вірусологічного дослідження, інфікувати курячі ембріони та культури клітин, визначати наявність вірусу в курячому ембріоні за реакцією гемаглютинації, у клітинній культурі за цитопатогенною дією, реакцією гемадсорбції та за бляшкоутворенням;

23. Ставити, проводити облік та оцінювати результати реакцій, вживаних у вірусології (реакції гальмування гемаглютинації, зв’язування комплементу та нейтралізації вірусів).

 

Питання підсумкового контролю знань теоретичної підготовки:

 

1. Методи мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій, їх оцінка. Імунітет при стафілококових захворюваннях. Препарати для специфічної профілактики і терапії, оцінка.

2. Стрептококи, біологічні властивості, класифікація. Токсини, ферменти патогенності.

3. Стрептококи, роль у патології людини. Патогенез стрептококових захворювань. Токсини і ферменти патогенності стрептококів. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики стрептококових захворювань.

4. Менінгококи, біологічні властивості, класифікація. Патогенез і мікробіологічна діагностика менінгококових захворювань і бактеріоносійства.

5. Гонококи. Біологічні властивості, класифікація, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї і бленореї.

6. Холерний вібріон, біологічні властивості, біовари. Патогенез і імунітет при холері. Методи мікробіологічної діагностики холери, їх оцінка. Специфічна профілактика холери.

7. Умовно-патогенні мікроорганізми, біологічні властивості, роль у патології людини. Синьогнійна паличка і протеї. Етіологічна роль при гнійних процесах. Значення у внутрішньолікарняних інфекціях. Мікробіологічна діагностика.

8. Збудники сибірки. Властивості. Патогенність для людини і тварин. Фактори патогенності. Патогенез захворювання у людини. Мікробіологічна діагностика сибірки.

9. Збудник чуми, біологічні властивості. Патогенез, імунітет, методи мікробіологічної діагностики і специфічної профілактики.

10. Патогенні мікобактерії, роль у патології людини. Збудник туберкульозу, властивості. Види туберкульозних бактерій. Фактори патогенності туберкульозної палички.

11. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Проблема множинної стійкості мікобактерій туберкульозу до хіміотерапевтичних препаратів. Епідемічне розповсюдження туберкульозу в сучасних умовах.

12. Імунітет при туберкульозі. Специфічна профілактика туберкульозу. Атипові мікобактерії. Значення у патології людини.

13. Дифтерійна паличка, біологічні властивості. Характеристика екзотоксина. Специфічна профілактика і терапія дифтерії. Виявлення антитоксичного імунітету.

14. Коринебактерії, характер