Облік і контроль діяльності центрів відповідальності. Трансфертне ціноутворення.

Потрібно навести типи центрів відповідальності, які виділяються на підприємстві, а також порядок обліку та відповідальності кожного центру. Представити схему “Центри відповідальності підприємства”, зазначивши при цьому відповідальність керівників центрів, їх взаємозв’язок з іншими центрами відповідальності та застосування трансфертних цін. Студенти повинні проаналізувати діючу практику застосування трансфертного ціноутворення та в разі її відсутності самостійно встановити методи визначення трансфертних цін, які доцільно використовувати між підрозділами даного підприємства. Необхідні для цього розрахунки слід подати у вигляді таблиць в проектній частині (у розділі 5 чи окремому розділі).

У третьому розділі «Аналіз виробничих і невиробничих витрат та їх вплив на фінансову привабливість підприємства» проводиться аналіз витрат на виробництво і реалізацію готової продукції (р., п.) та інших невиробничих витрат за певний період (квартал, рік). Аналіз проводиться за обраними у другому розділі видами продукції (р., п.). Результати аналізу необхідно подати у таблицях 5, 6, 7, 8, 9, 10, які наведені в додатку Д, таблиці слід будувати за період, який обраний у другому розділі проекту - за місяць, квартал, рік (на вибір студента).

До кожної таблиці студент повинен написати пояснення. На основі проведених розрахунків необхідно побудувати та проаналізувати відповідні графіки.

При написанні курсового проекту за індивідуальною темою зміст наповнення третього розділу може змінюватися залежно від предмету дослідження.

Таблиця 5. Аналіз фактичних витрат підприємства з метою поділу на витрати на продукт та витрати періоду.

У графі 2 „Статті витрат” наводиться детальний перелік статей витрат згідно з класифікацією, що застосовується підприємством. Наприклад, підприємство веде аналітичний облік основного виробництва в розрізі підрозділів основного та допоміжного виробництв. У такому випадку в графі 2 витрати підприємства наводяться в розрізі:

· підрозділів з подальшою деталізацією відповідних статей: прямі матеріали, пряма заробітна плата, інші;

· загальновиробничі витрати з деталізацією в розрізі основних видів;

· адміністративні витрати з деталізацією в розрізі основних видів;

· витрати збуту з деталізацією в розрізі основних видів;

· інші операційні витрати з деталізацією в розрізі основних видів.

Якщо певні види витрат наведені в графі 2 потребували розподілу між витратами в розрізі граф 4-8, то необхідно надати пояснення відносно обраної бази розподілу. Наприклад, витрати на сплату податку на землю підприємство класифікувало як адміністративні витрати. В процесі роботи студента було прийнято рішення про доцільність включення частини таких витрат до виробничої собівартості. В такому випадку в таблиці витрати на сплату податку на землю показуються в графі 5 „Загальновиробничі витрати” та в графі 6 „Адміністративні витрати” і надаються пояснення щодо обраної бази розподілу.

Графу 4 „Прямі витрати” рекомендується розбити на декілька додаткових граф в розрізі виробничих підрозділів.

 

№	Статті витрат	Фактична сума витрат	Прямі витрати	Загальновиробничі витрати	Адміністративні витрати	Витрати збуту	Інші операційні витрати
Цех 1	Цех 2	Доп. Підрозділ 1	Доп. Підрозділ 2
	Всього

 

Таблиця 6. Аналіз фактичних витрат підприємства з метою поділу на постійні та змінні витрати.

Підхід до заповнення графи 2 таблиці 6 такий же, як це описано в поясненнях до таблиці 5. Також необхідно надати пояснення щодо методу аналізу витрат, який використовувався для їх поділу на постійні та змінні.

Таблиця 8. Розподіл загальновиробничих витрат. Форму таблиці 8 рекомендується модифікувати залежно від потреб та специфіки конкретного підприємства.

Основні моменти, що мають бути відображеними:

1. Рішення студента, погоджене з викладачем, щодо застосування баз розподілу загальновиробничих витрат для кожного підрозділу. Надається обґрунтування доцільності застосування нової бази розподілу або обґрунтування доцільності збереження бази розподілу, що застосовувалась підприємством. Зазначається нецифровий показник, що був обраний для розподілу загально виробничих витрат на види продукції чи інші обрані об’єкти витрат. Наприклад для підрозділу № 1 – „кг випуску готової продукції”, для загальновиробничих витрат підприємства в цілому – „прямі витрати сировини підрозділів”.

2. Пояснення щодо методу розрахунку планових ставок розподілу загальновиробничих витрат (оцінка планових постійних загальновиробничих витрат та планової бази розподілу).

3. Розподіл фактичних загальновиробничих витрат з використанням планової ставки розподілу та фактичного показника бази розподілу на відповідні об’єкти витрат.

4. Розподіл витрат допоміжних підрозділів на підрозділи основного виробництва.

Таблиця 9. Переглянута за результатами аналізу калькуляція собівартості виробництва продукції (р.п.).

У перелік статей витрат, що формують виробничу собівартість продукції, у разі потреби добавляється рядок „Розподілені витрати допоміжних підрозділів”.

Таблицю 9 рекомендується готувати на кожний підрозділ основного виробництва окремо з розшифровкою по видах продукції, що випускаються підрозділом.

Таблиця 9а. Розрахунок повної собівартості продукції (р.п.) (структура аналогічна таблиці 9).

У перелік статей витрат, що формують повну собівартість продукції включають виробничу собівартість та ті види невиробничих витрат, які обліковуються на підприємстві. Необхідно вказати базу розподілу непрямих витрат та за результатами аналізу навести відповідні висновки.

Для побудови таблиці слід використовувати результати таблиць 2, 5, 6, 9.

Таблицю 9а рекомендується готувати на кожний підрозділ основного виробництва окремо з розшифровкою по видах продукції, що випускаються підрозділом.

Окремою таблицею слід подати витрати операційної діяльності, інші витрати та собівартість, які формуються в податковому обліку.

Таблиця 10. Розрахунок середньозваженого маржинального доходу для визначення точки беззбитковості. Середньозважений маржинальний дохід розраховується за формулою:

 

Середньозважений маржинальний дохід = UCM₁ х SM₁ +.....+ UCM_n х SM_n, де:

UCM – маржинальний дохід одиниці продукції;

SM – відсоток продукції в загальних продажах.

 

За даними таблиці 10 необхідно провести розрахунок точки беззбитковості та запасу міцності по кожному виду продукції. Обов’язково побудувати графіки беззбитковості по кожному виду продукції.

 

Розділ 4. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень (проектна частина) передбачає розробку студентом та аналіз варіантів альтернативних рішень з можливістю вибору найбільш оптимального для підприємства, який повинен враховувати специфіку виробництва і реалізації продукції (р., п.) об’єкта дослідження. Аналіз варто проводити в розрізі наступних рішень: “виробляти чи купувати”, “утримувати чи позбутися”, “продавати чи переробляти далі”, “рішення про асортимент продукції”, “рішення про спеціальне замовлення”, рішення щодо ціноутворення на основі собівартості”. Вибір варіанту певного рішення повинен підтверджуватися відповідними обґрунтуваннями та розрахунками. Можуть надаватися пропозиції по виробництву нових видів продукції (р., п.). Для аналізу слід використовувати результати аналізу беззбитковості (розділ 3 курсового проекту)

 

Розділ 5. Розробка системи бюджетування доходів, витрат і фінансових результатів підприємства та контроль за їх виконанням (проектна частина).

Бюджетне планування є найбільш деталізованим рівнем планування і представляє собою процес підготовки окремих бюджетів по структурних підрозділах або функціональним сферам організації. Бюджети готуються в розрізі видів продукції (р., п.), які аналізувалися у попередніх розділах або із пропозиціями по виробництву нових видів продукції (р., п.).

Бюджет представляє собою фінансовий документ, складений для того, як заплановані дії виконуються. Дані, наведені в бюджеті, планують серію подій, які здійсняться в майбутньому. Бюджет не має стандартної форми, якої необхідно суворо дотримуватись.

Бюджет повинен подавати інформацію так, щоб його зміст був зрозумілий користувачеві. Бюджет може бути підготовлений цілком в не грошовому вираженні, можуть бути використані такі вимірники, як години праці, одиниці продукції, кількість послуг та інші.

При підготовці бюджету необхідно вивчити та проаналізувати фактичні результати об’єкта дослідження, сформувати систему цілей, для досягнення яких і буде використовуватися процес бюджетування. Розпочинають складання кожної форми бюджету із зрозуміло сформульованої його назви або заголовку та вказавши період часу, для якого він готується. Реальна форма представлення бюджету складається його розробником.

Студентам для роботи пропонується підготувати деякі бюджети, форми яких представлені у вигляді таблиць 11-22, які наведені в додатку Д. До кожної таблиці подаються пояснення чому саме студент планує вказані в бюджеті показники у певному розмірі, тобто в зв’язку з якими змінами у роботі підприємства в майбутньому це пов’язано.

Крім запропонованих форм бюджетів студент може розробити свої власні форми бюджетів для підприємства, обґрунтувавши при цьому доцільність застосування саме таких форм на конкретному підприємстві.

Дані для складання бюджетів повинні використовуватись розрахунковим шляхом на основі даних аналізу за минулі періоди. Крім того, слід пам’ятати, що бюджети – це прогнозні показники діяльності. Отже, готувати бюджети на період, що вже минув, не слід (тобто період, який аналізувався). Варто використовувати результати аналізу, отримані у попередніх розділах курсового проекту.

Завершальним етапом планування є підготовка бюджетного Звіту про фінансові результати підприємства та бюджетного Балансу, в яких узагальнюються дані усіх підготовлених бюджетів (таблиці 21, 22 додатку Д).

Період для бюджетування пропонується І квартал поточного року. Для контролю за виконанням бюджетів слід порівняти дані операційних та фінансових бюджетів, які складалися студентом на І квартал із фактичними результатами діяльності підприємства. Навести відповідні висновки. Результати контролю можна подати у текстовому чи табличному вигляді. Обов’язково навести розрахунки по відхиленнях із зазначенням їх причин і винуватців (якщо можна встановити). Результати необхідно представити у формі внутрішньої звітності із усіма обов’язковими реквізитами (№, назва, дата складання, підписи тощо).

 

Проектування системи обліку і планування індивідуальної діяльності суб’єктів господарювання (в розрізі галузей економіки) (проектна частина).

Створення власної справи - це завжди величезний ризик і подолання опору, що неминуче виникає при народженні нового. Створюючи власну справу, потрібно знати, що це не тільки можливість (за сприятливих умов) користуватися благами, які пророкує це починання, а й відповідальність за функціонування, розвиток, виживання її. Бізнесменом практично може бути будь-яка людина - інженер, економіст, технік, медпрацівник, продавець, винахідник, службовець, робітник, викладач, студент, домогосподарка, пенсіонер, школяр. Треба тільки визначити власні підприємницькі здібності та імовірні можливості стати бізнесменом. Але залишитися бізнесменом зуміють лише ті, хто нестандартно мислить, має силу волі, цілеспрямованість, велику працездатність, націленість на пошук нового, тобто ті, які у підприємницькій діяльності вбачають зміст усього свого життя.

Налогодити власну справу можна кількома шляхами:

- організувати індивідуальне підприємство з правом юридичної особи або без такого права, зареєструвавшись як суб'єкт індивідуальної трудової діяльності;

- створити приватне або сімейне підприємство;

- стати засновником (учасником) повного, мішаного, з обмеженою відповідальністю акціонерного товариства;

- купити існуюче підприємство (цей процес не набув у нашій країні ще значного поширення, проте з розвитком приватизації купівля підприємств стане реальністю).

Кожен бізнес розпочинається з бізнес-ідеї. Вибір бізнес-ідеї - це один з найважливіших етапів у створенні власної справи. Слід досить серйозно підійти до вибору тієї справи, якою ви плануєте займатись.Найкраще вибирати бізнес-ідею методом мозкового штурму: спочатку просто записати усі варіанти видів бізнесу, що приходять у голову, навіть найбільш несподівані та нездійсненні, і тільки після складання великого списку приступити до оцінки їх важливості, вірогідності та вибору. Необхідно стимулювати найбільш оригінальні пропозиції, навіть якщо незрозуміло, як на такій діяльності можна заробляти. Особливо важливо записати все те, чим Ви любите займатися або де маєте досвід діяльності. На етапі вибору бізнес-ідеї слід дуже ретельно проаналізувати свої бажання, вміння, дії та можливості, щоб не припуститись помилки від початку. Якщо ж Ви прийняли для себе рішення, починайте діяти.

В ідеалі добре, щоб ідея була нова, несхожа на всі інші. Це буде просто чудово, адже новий бізнес, що надає споживачам нові товари або послуги, що користуються попитом, просто приречений на успіх.

Важливою властивістю бізнес-ідеї є вартість її реалізації. Все залежить від суми грошей, на яку Ви розраховуєте. Не починайте свій бізнес із великих розмахів, глобальних будівель і т.д., орієнтуйтеся на невеликий, але прибутковий і довговічний бізнес. А зекономлені гроші, повірте, Вам ще сильно згодяться на підтримку й розвиток бізнесу.

Якщо ідею знайдено, починається процес вибору виду діяльності та проектування підприємства, причому види діяльності повинні сприяти:

високому рівню рентабельності;

швидкості окупності проекту;

можливості продажу продукції в максимальному обсязі;

відносно прийнятним умовам матеріально-технічного забезпечення;

невисокому рівню капіталомісткості;

найменшому ризику;

мобільності (здатності до швидких змін);

підтримці з боку авторитетних органів (податкових, фінансових та ін.);

здібностям і можливостям підприємця і були прийнятними для нього.

 

Розробляти власну справу можна в різних галузях економіки. Так, зазначимо деякі види діяльності зі сфери виробництва, послуг, ідей (інтелектуального бізнесу), комерційної і зовнішньоекономічної діяльності:

- виробництва - виробництво продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, продуктів харчування, будівельних матеріалів, різноманітного обладнання, електроприладів, вимірювальної техніки, вторинної переробки сировини, упаковки тощо;

- послуг - громадське харчування, побутове обслуговування, транспортні, навчальні та лікувальні послуги, видовищно-розважальні заходи, комерційна демонстрація відео- і кінопрограм, комерційні змагання, організація та проведення виставок, ярмарків, конкурсів, аукціонів, туристичні, довідково-консультативні послуги, послуги з приватизації, при переході на нові форми власності, створенні підприємств, фірм, агентські і аудиторські послуги, патентно-ліцензійні, технічні, складські та ін.

- ідей (інтелектуального виробництва) - науково-дослідні розробки, винаходи, відкриття, „ноу-хау", технології, рецептури, комп'ютерні програми, матеріали, методичні, літературні, художні твори, комерційні ідеї, торговельні та комерційні таємниці, інноваційна діяльність, продаж авторського права та ін;

- комерційної діяльності - роздрібна та оптова торгівля; створення профільних, універсальних, спеціалізованих магазинів, салонів, торгівля за зразками, купівля та продаж нерухомості; торгово-посеред­ницька, торгово-закупівельна, біржова діяльність, аукціонний продаж, організація торгових домів, торгівля на дому, створення комерційних банків, фінансових груп та ін.;

- зовнішньоекономічної діяльності - науково-технічна та виробнича кооперація, створення представництв, філій, спільних підприємств, консалтингових, маркетингових, туристичних служб, організація навчання, стажування фахівців, редакційно-видавнича, комерційна, експортно-імпортні, валютно-кредитні, посередницькі, лізингові операції, виставки, огляди, конференції, тендери, промислові, науково-технічні, технологічні, економічні послуги та ін.

Процес створення власної справи складається з таких етапів:

1. Прийняття рішення про підприємницьку діяльність на основі підприємницької ідеї. Рішення формується під впливом багатьох факторів: усвідомлення необхідності працювати на межі своїх здібностей; відмова від попереднього виду занять, професії тощо.; прагнення стати власником, передусім власником підприємства; прагнення постійно збільшувати своє багатство шляхом створення товарів та послуг, необхідних для суспільства; прагнення реалізувати свою мету, домагаючись визначення в суспільстві і впливу на політику; чітке усвідомлення шляхів отримання ресурсів; знання певного виду підприємницької діяльності, шляхів створення підприємництва у відповідній галузі; вміння вибирати оптимальну організаційно-правову форму існування; знання можливих ризиків та вміння управляти ними; вміння організувати облік на підприємстві; знання зовнішніх чинників, які впливають на підприємницьку діяльність: законодавств, форм та засобів економічної політики, конкуренції з боку іноземних виробників.

2. Обгрунтування цілей підприємницької діяльності, розробка стратегії розвитку підприємства.

3. Пошук партнерів, якщо це необхідно. Допомогу в цієї справі можуть надавати бізнес-центри (центри розвитку малого бізнесу), що створені в усіх великих містах України.

4. Вибір організаційно-правової форми підприємництва. У правовому відношенні наявна в Україні правова база дозволяє підприємцю вибрати будь-яку організаційно-правову форму засновуваного підприємства з різною формою власності. При цьому варто наголосити, що коли йдеться про створення нових підприємств, передусім мають на увазі малі форми підприємницької діяльності. Відповідно до законодавства можна заснувати приватне підприємство, повне, командитне товариство, товариство з обмеженою, додатковою відповідальністю або акціонерне товариство закритого чи публічного типу. Важливо зазначити, що підприємницьку діяльність можна здійснювати й без набуття статусу юридичної особи (індивідуальна трудова діяльність). При виборі певної форми підприємницької діяльності треба враховувати переваги та недоліки кожної форми організації бізнесу.

5. Підготовка установчих (засновницьких) документів: установчого (засновницького) договору та статуту.

6. Реєстрація підприємства у відповідних органах державної влади.

7. Організація підприємства (остаточне формування органів управління, розробка організаційної структури, виготовлення печатки, планування діяльності). Організувати свою фірму, відкрити власну справу нелегко. Слід знати існуючі обмеження у здійсненні підприємницької діяльності. Обравши вид діяльності, визначивши найбільш ефективну форму організації, ще раз добре поміркувавши, усе зваживши і прийнявши остаточне рішення, можна переходити до наступних етапів – підготовки засновницьких документів та державної реєстрації фірми.

Проте, які б підприємства (фірми) не створювалися, процедури їх утворення в основному однакові для всіх.