Тема: Київська Русь – першооснова української державності

Семінарське заняття № 1.

Тема: Київська Русь – першооснова української державності

(2 год.)

1. Утворення Давньоруської держави та її розвиток у ІХ-Х ст.

2. Київська Русь у період найвищого розвитку.

3. Поліцентризація Давньоруської держави у ХІІ-ХІІІ ст. та її занепад.

4. Галицько-Волинське князівство. Боротьба проти монголо-татарської навали.

5. Київська Русь у світовій історії.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Яке походження мають назви “Русь” і “Україна”?

2. Трипільська культура та її вплив на сучасну культуру України.

3. Який вплив на розвиток слов’янських племен мали античні рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор’я?

4. Покажіть, на яких теренах України розселялися кіммерійці, скіфи, сармати. Охарактеризуйте соціальний устрій держав цих племен.

5. Заснування Києва та інших міст України.

6. Розкрийте сутність теорії походження Київської Русі.

7. Окресліть передумови утворення давньоруської держави.

8. Яку роль відіграли нормани в утворенні загальноруської держави? Доведіть свою думку.

9. Охарактеризуйте політичний устрій, економічний розвиток та зовнішню політику Давньоруської держави.

10. Національна державна символіка України, її походження.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Поясніть, чому саме Київ став центром ранньофеодальної держави Київська Русь.

2. Назвіть основні риси та напрямки зовнішньої політики Київської держави.

3. Чому в Київській Русі було запроваджено саме християнство? Як вплинуло його запровадження на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Київської Русі, її міжнародні зв’язки?

4. На які основні верстви населення поділялося суспільство ІХ- середини ХІІ ст.?

5. Чому Русь перейшла від моно- до поліцентризму?

6. Які князівства відокремились першими?

7. Охарактеризуйте соціально-політичні причини феодальної роздробленості Київської Русі.

8. Поясніть, які історичні події кінця ХІІ ст. зображено у “Слові о полку Ігоревім”. Який період історії Київської держави вони відображають?

9. Визначте, яку роль у боротьбі з монголо-татарами та іншими іноземними загарбниками відіграли Київська Русь і Галицько-Волинське князівство?

10. Наведіть та проаналізуйте факти, що підтверджують важливу роль Київської Русі у становленні української народності.

Література: 2, 3, 6, 7, 12, 14, 15, 16, 18, 29, 31, 32, 33, 38, 42, 45, 50, 51, 52, 60, 62, 66, 71.

 

Семінарське заняття № 2.

Тема: Козацько-гетьманська держава (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.) (4 год.)

1. Запорозька Січ – зародок української козацької державності.

2. Формування Української гетьманської держави у період Національно-визвольної війни (1648-1654 рр.).

3. Поділ України. Боротьба за збереження української державності.

4. Гетьманщина. Поступове обмеження та ліквідація української автономії.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте наслідки Люблінської унії 1569 р. для українських земель.

2. У чому полягали причини укладання та суть Берестейської церковної унії 1596 р.? Її оцінка в сучасній історичній літературі.

3. Визначте термін «козак» і наведіть версії, що пояснюють походження козацтва.

4. Складіть схему військової організації Запорозької Січі.

5. Назвіть основні риси та форми правління Запорозької Січі.

6. Визначте причини появи реєстрових козаків та їхні привілеї. Коли польський уряд уперше провів реєстрацію козаків?

7. Дайте характеристику козацької символіки.

8. Розкрийте умови і правове значення Переяславської угоди 1654 р. та «Березневих статей».

9. Охарактеризуйте політичну історію України періоду Руїни.

10. Розкрийте адміністративно-територіальний і політичний устрій Гетьманщини.

11. Антиукраїнська політика царизму у ХVІІІ ст. Ліквідація гетьманщини.

12. Чому царат вирішив ліквідувати Запорозьку Січ? Яка подальша доля козацтва?

13. Гайдамацькі рухи. Коліївщина. Опришківство (кінець ХVІІ - ХVІІІ ст.). Їх причини та наслідки.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Які українські землі і коли ввійшли до складу Великого князівства Литовського? Проаналізуйте причини швидкого включення українських земель до Литви.

2. Проаналізуйте роль і значення народних мас, а також українських магнатів і шляхти у формуванні запорозького козацтва.

3. Чому запорозьку Січ було названо християнською козацькою республікою?

4. Проаналізуйте причини, характер, рушійні сили та етапи Визвольної війни 1648-1654 р.?

5. Назвіть головні битви визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, розставте їх у хронологічній послідовності й поясніть їхні наслідки.

6. Чому після Зборівської угоди, яка лише формально закріплювала обмежену національно-територіальну автономію, можна однозначно говорити про закріплення в ній основ формування української козацької державності?

7. З ким і коли гетьман Іван Виговський уклав Гадяцький мирний договір? Розкрийте його зміст. Висловіть своє власне ставлення до прийнятого договору.

8. Які наслідки для України мало підписання “Вічного миру” між Московією і Польщею? Висловіть своє ставлення до цієї історичної події.

9. Покажіть етапи поступового знищення української автономії царатом. Дайте характеристику цим етапам.

10. Які демократичні тенденції мала «Конституція» Пилипа Орлика?

11. Які території відійшли до Росії після поділів Речі Посполитої?

Література: 2, 3, 6, 7, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 24, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 49, 51, 61, 67.

 

Семінарське заняття № 3.

тема: Україна в складі Російської і Австро-угорської імперій (ХІХ–поч. ХХ ст.) (2 год.)

1. Соціально-економічний розвиток та суспільно-політичні процеси в Україні в ХІХ ст.

2. Український національний рух в ХІХ ст.

3. Українські політичні партії та громадські організації у ХІХ– поч. ХХ ст.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте причини кризи феодально-кріпосницької системи.

2. Доведіть, що ХІХ ст. стало періодом справжнього національного відродження України.

3. Яка роль Тараса Шевченка у національному відродженні України?

4. Порівняйте бачення ролі й місця України в документах Кирило-Мефодіївського товариства та декабристів.

5. Охарактеризуйте суспільно-політичний і національний рухи на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст. Діяльність організацій “Руська трійця” і Головна руська Рада.

6. Визначте особливості суспільно-політичного і національного рухів на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

7. Порівняйте особливості капіталізації економіки Наддніпрянської і Західної України.

8. Визначте стратегію і тактику різних політичних сил у революції 1905-1907 рр.

9. Визначте здобутки національного руху в Україні в період демократичної революції 1905-1907 рр.

10. Доведіть, що столипінська аграрна реформа мала найбільший успіх в Україні.

 

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Охарактеризуйте стан економіки України в першій половині ХІХ ст.

2. Які таємні політичні товариства діяли в Україні? Дайте характеристику декабристського руху в Україні.

3. Чому кріпосне право у Російській імперії було скасовано тільки в 1861 р.? У чому суть цієї реформи? Які її соціально-економічні наслідки для України?

4. Назвіть реформи, які проходили в другій половині ХІХ ст. в Російській імперії.

5. Яким шляхом ішов розвиток капіталізму в Україні?

6. Які чинники зумовили порівняно швидкий розвиток капіталізму в ряді українських губерній Російської імперії в 70–90-х роках ХІХ ст.?

7. Проаналізуйте рівень соціально-економічного і політичного розвитку східних і західних регіонів України в другій половині ХІХ ст. Поясніть відмінності.

8. Хто такі народовці і москвофіли? У чому різниця між ними?

9. Коли і де виникла русько-українська радикальна і Українська соціал-демократична партії? В чому суть їхніх програм? Назвіть діячів цих партій.

10. Назвіть і охарактеризуйте партії, які виникли в результаті активізації революційно-визвольної боротьби.

 

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Готуючи відповідь на перше питання, потрібно враховувати обставини, що склалися в Україні після втрати в ХVІІІ ст. незалежності, коли їй необхідно було пристосовуватися до суспільно-політичних систем у Австро-угорській і Російській імперіях. Потрібно розкрити зміст політичних режимів у Росії та Австро-Угорщині, пояснити, як вони насаджувалися в українських землях, висвітлити руйнівний вплив кріпосництва на розвиток економіки і суспільства, як проводилася політика русифікації – у Наддніпрянській Україні, полонізації – в Східній Галичині, румунізації – в Буковині, мадяризації – в Закарпатті.

Особливої уваги потребує осмислення суспільно-політичних процесів до і після скасування кріпацтва, їх відмінність у різних частинах України – Австрійській і Російській. Необхідно показати зміни в соціальній структурі українського суспільства й у становищі різних його верстов після скасування кріпосництва.

Висвітлюючи друге питання, слід підкреслити, що в обох імперіях українське населення зазнавало жорстокого національного гніту, особливо, з боку російського царату. Однак саме в цих умовах відбувся процес формування української національної свідомості. Потрібно розкрити чинники виникнення й поширення української національної свідомості, конкретні прояви інтересу до вивчення історичного минулого, мови, фольклору і побуту населення Східної і Західної України.

Окремо слід зупинитися на діяльності української інтелігенції у 1840-х роках, політичних поглядах Т.Г. Шевченка, розкрити діяльність і значення Кирило-Мефодіївського товариства, піднесення національного руху в західноукраїнських землях під час революційних подій 1848-1849 рр. в Австрії.

Також необхідно проаналізувати зміст Валуєвського циркуляру (1863 р.) і Емського указу (1876 р.), які обмежували вживання і поширення української мови в Україні. Зверніть увагу, що й після їх видання національний рух в Україні наростав.

Готуючись до висвітлення третього питання, варто, передусім, розкрити зміст поняття “партія”, показати його відмінність від різного роду громадських об’єднань і організацій. Необхідно висвітлити діяльність громад, інших організацій (братство тарасівців, Всеукраїнська загальна організація тощо). На рубежі ХІХ ─ ХХ ст. у Наддніпрянській Україні були створені як місцеві організації всіх основних загальноросійських політичних партій, так і національні партії, що виступали від імені різних соціальних верств населення. Всього в Наддніпрянській Україні було близько 20 партій. Відповідно до програмних цілей і методів боротьби їх можна поділити на три групи: радикальні, помірковані і консервативні. Потрібно класифікувати партії і за їх ставленням до українського національного питання, зокрема, виділити їх типи: національно-радикальні самостійники, помірковані автономісти і російські великодержавники. Приблизно такою ж була система політичних партій і на західноукраїнських землях, тільки тут вона сформувалася трохи раніше під впливом сусідніх країн Західної Європи. Ще в 1890 р. за ініціативою М. Драгоманова й безпосередньої участі І. Франка та М. Павлика була створена Русько-українська радикальна партія, яка через свій неоднорідний склад згодом розкололася й породила Українську соціал-демократичну і Українську націонал-радикальну партії.

Література: 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 28, 29, 31, 32, 33, 46, 47, 52, 54, 64, 65.

 

Семінарське заняття №4.

Семінарське заняття № 5.

Заняття І.

1. Україна в роки непу. Українізація, її суть та наслідки.

2. Україна в умовах формування тоталітарної системи в СРСР.

3. Україна в другій світовій війні.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Причини та наслідки голодомору 1921-1923 рр. в Україні.

2. Соціально-економічне життя України в період непу.

3. “Українізація”, її суть і наслідки (20-і р. ХХ ст.).

4. Індустріалізація в Україні в 20-30-х рр. ХХ ст. та її наслідки.

5. Примусова колективізація сільського господарства України та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.

6. Завершення формування командно-адміністративної системи. Масові репресії в Україні в 30-ті р. ХХ ст.

7. Політичні партії і громадські організації на західноукраїнських землях 20-30-х рр. ХХ ст.

8. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР.

9. Напад фашистської Німеччини на СРСР. український напрям у плані “Барбаросса”.

10. Радянський партизанський рух на окупованій території України.

11. Збройна боротьба формувань ОУН–УПА в 40-х рр. ХХ століття.

12. Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром фашизму.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Наведіть докази необхідності переходу від політики “воєнного комунізму” до “нової економічної політики”.

2. Проаналізуйте позицію, яку займали керівні діячі України з питань створення Союзу РСР.

3. У чому полягали особливості впровадження нової економічної політики в Україні?

4. У чому полягала суперечливість процесу українізації і які її наслідки?

5. У чому виявився суперечливий характер індустріального розвитку України?

6. Розкрийте злочинний, антинародний характер сталінських методів колективізації. Якої шкоди завдала ця політика Україні?

7. Проаналізуйте зміст і наслідки політики “радянізації” в Західній Україні у 1939–1941 рр.

8. Поясніть мету створення УПА, проаналізуйте її боротьбу.

9. Охарактеризуйте головні політичні та соціально-економічні наслідки Другої світової війни. Які наслідки вона мала для України?

 

Заняття ІІ.

1. Повоєнна відбудова. Агонія сталінізму.

2. Хрущовська “відлига” (ІІ-а пол. 50-х ─ І-а пол. 60-х рр.)

3. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (ІІ-а пол. 60-х ─ 1985 рр.)

4. Перебудовчі процеси в Україні (1985 ─ серпень 1991р.)

 

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте масштаби та особливості відродження господарства України після Великої Вітчизняної війни.

2. Розкрийте причини голоду 1947 р. та його масштаби в Україні.

3. Проаналізуйте, на чому була побудована стратегія і тактика боротьби ОУН-УПА у післявоєнний період. Якими були її масштаби?

4. Дайте аналіз причин зростання авторитету України на міжнародній арені у післявоєнний період.

5. Поясніть значення ХХ з’їзду КПРС для України.

6. Проаналізуйте наслідки хрущовської “відлиги” для України.

7.Розкрийте зміст змін у промисловості й сільському господарстві України в 1945 – 1985 рр.

8.Охарактеризуйте дисидентський рух в Україні у 60-х – першій половині 80-х рр. ХХ ст.

9.Проаналізуйте причини й наслідки застійних явищ в Україні у І-й пол. 70-х – І-й пол. 80-х рр. ХХ ст.

Література: 2, 3, 9, 12, 13, 18, 20, 26, 28, 31, 32, 33, 40, 43, 52, 63, 74.

 

Семінарське заняття № 6.

РЕФЕРАТИ

Вступ

Головним методом вивчення історії України є самостійна робота студентів, а складовою частиною процесу формування навичок самостійної роботи - підготовка рефератів.

Робота над рефератом сприяє поглибленому вивченню суспільних процесів, сучасних історичних концепцій, підходів до їх висвітлення, історичної спадщини України, її джерел, творчому оволодінню програмним матеріалом у тісному зв'язку з сучасністю і профілем майбутньої спеціальності, розвиває творче мислення і навички дослідницької роботи, формує національну свідомість майбутнього фахівця.

Реферат - це короткий виклад літературних джерел, що вивчаються з будь-якої проблеми. Слід зауважити, що реферат - це не твір на певну тему, як іноді уявляють собі студенти. Твір - це самостійна робота, що є викладом особистих думок. Реферат є викладом, передусім, наукових положень, думок учених, що містяться в опрацьованій літературі, а потім міркування і висновки студента, яких він дійшов у процесі його написання. На відміну від твору, студентські реферати є видом науково-дослідної роботи.

Підготований реферат має показати глибоке знання студентом дже­рел з обраної теми, її історіографію, концепції вчених, уміння обґрунтувати свою точку зору і грамотно викласти матеріал.

Реферати з історії України призначені для виступів у академічних групах на семінарських заняттях, а кращі з них - на засіданнях студентських гуртків, наукових конференціях. Реферати, що отримали ви­соку оцінку, можуть надсилатися на всеукраїнські студентські науково-методичні конференції з історії України.

Процес написання реферату включає такі основні етапи:

1. Вибір теми.

2. Складання плану й опрацювання літератури.

3. Написання тексту і його редагування.

4. Оформлення реферату.

На допомогу студентам кафедра українознавства Національного університету харчових технологій розробила орієнтовну тематику рефератів та список рекомендованої літератури з історії України.

Успіх роботи з написання реферату значною мірою залежить від пра­вильно складеного і до кінця продуманого плану, який визначає структуру, зміст та логічний взаємозв'язок усіх його частин.

План реферату має таку схему: вступ; висвітлення основних питаннь та висновки. Питання плану повинні становити чітку єдину систему, в якій кожне наступне розвиває і доповнює попереднє.

Складений план реферату студент погоджує з викладачем /науковим керівником/.

Склавши план, студент приступає до глибокого вивчення джерел. Література до реферату добирається студентами самостійно.

У бібліотеці університету до рекомендованої тематики рефератів ведеться каталог основної літератури. Однак, крім основної літератури, слід використати і додаткову. Вона добирається студентом також самостійно, шляхом ознайомлення з відповідними каталогами в бібліотеках міста. При доборі літератури слід мати на увазі, що історична наука постійно розвивається. Тому необхідно використовувати видання всіх років, аналізувати їх.

При написанні реферату можна використовувати твори художньої літератури, що дає можливість яскравіше і зрозуміліше розкрити суть того чи іншого питання.

Написання реферату варто починати зі вступу. В ньому дається за­гальна характеристика теми, критичний огляд літератури, яка вивчалася, розкривається ступінь наукової розробки проблеми, визначається мета реферату.

Викладаючи основний зміст реферату, необхідно прагнути до того, щоб кожна його сторінка, абзац, фраза відповідали основній його ідеї, всебічно відображали її.

Зміст реферату має висвітлювати головне й істотне, а кожне питання – закінчуватися невеликим висновком. Реферат завершується загальними висновками з теми. Стиль викладу повинен бути простим і зрозумілим, мова – державною.

Студенту необхідно дбати про зв'язок історичної науки з сучасністю, на основі осмис­лення конкретного матеріалу слід робити висновки з уроків історії.

Складовим елементом реферату є наукове оформлення його тексту. Потрібно знати, що всі цитати, концепції вчених, важливі факти, події, цифри, використані у рефераті, повинні мати посилання на джерела, звід­ки вони взяті. Такі посилання робляться внизу тексту під рискою, їх необхідно правильно оформити. Вкажемо на основні з них.

Документи державних установ, політичних партій і громадських ор­ганізацій. Посилання на ці документи оформлюються таким чином: спочатку необхідно назвати відповідний документ, потім дати повну назву збірника, вказавши його частину чи том, місце видання, видавництво, рік видання, сторінку. Наведемо приклади: Указ Катерини про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії //Хрестоматія з історії України для студентів вузів / укл. Б.І. Білик, Л.В. Дячук, Я.С. Калакура та ін. – К., 1993. – С. 125–126; Програма Української /русько-української/ радикальної партії // Українські політичні партії кін­ця XIX – початку XX століття: Програмні і довідкові матеріали / укл. В.Ф. Шевченко та ін. – К., 1993. – С. 8–12.

Монографії та брошури. Вказуються прізвище та ініціали автора праці, її повна назва, місце видання, видавництво і рік видання, сторінка. Наприклад: Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України /Л. Л. Залізняк. - К.: Абрис, 1994. - С. 136-151.

Статті. Наводячи виписку зі статті, слід вказати прізвище та ініціали автора, назву статті, журналу, а також рік і місце видання, його номер і сторінку. Наприклад: Гошуляк І.Л. Про причини поразки Центральної Ради / І. Л. Гошуляк // Український історичний журнал. – 1994. – № І. – С. 31–39.

Якщо у рефераті зустрічаються посилання на ту саму книгу декілька разів, то лише у першому випадку наводяться всі вихідні дані, а в наступних - лише прізвище та ініціали автора, назва праці і сторінка, на яку зроблено посилання. Так, на сторінках 5 і 10 цитується праця І.Нагаєвського "Історія Української держави двадцятого століття". У першо­му випадку пишемо: Нагаєвський 1. Історія Української держави двадця­того століття. - К.: Укр. письменник, 1998. - С. 69, а в другому -Нагаєвський 1. Історія Української держави двадцятого століття. - С.72 або Нагаевський І. Названа праця. - С. 72.

Якщо на одній сторінці робиться декілька посилань на ту саму кни­гу чи статтю, то повна назва їх, починаючи з другого, не дається, а пишеться: Там же. - С... Наприклад:

1. Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької
Січі. - К.: Либідь, 1993. - С. 12.

2. Там же. - С. 17.

Трапляються випадки, коли думка з якої-небудь праці викладається своїми словами. Тоді посилання оформляються так: Див.: Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії / Т. Гунчак. – К.: Ли­бідь, 1993. – С. 145.

Показником якості реферату є його оформлення. Він має бути написаний акуратно, розбірливим почерком, на окремих аркушах білого па­перу. З лівого боку залишаються поля 3 см. Нумерація починається з 3 сторінки. Кожне нове питання плану повинно мати у тексті заголовок.

Слід правильно оформити і титульну сторінку реферату. На ній вказуються назва теми, прізвище та ініціали студента, факультет, курс, група, керівник теми, місце і рік написання /зразок оформлення титуль­ної сторінки /див. у додатку 1/.

На першій сторінці реферату подається зміст(план) /див. додаток 2/.

На останній сторінці наводиться список використаної літератури у визначеній послідовності відповідно до сучасних вимог. Спочатку подаються документи державних установ, політичних партій і громадських організацій, офіційних осіб /вони подаються у хронологічному порядку/.

Потім іде наукова література: монографії, брошури, статті. Бони розміщується в алфавітному порядку прізвищ авторів. Якщо використане колективне видання, то його слід вміщати у списку використаної літератури за алфавітом відповідно до першої літери назви праці.

Підготовлений реферат повинен відповідати таким вимогам:

1. Об'єктивність аналізу.

2. Дотримання наукового принципу історизму.

3. Логічна стрункість викладу матеріалу.

4. Самостійність мислення.

5. Критичний підхід до літератури.

6. Творчий характер дослідження.

7. Уміння донести думки, викладені у рефераті, до слухачів.

Отже, написання реферату вимагає від студента наполегливої роботи з вибору теми, обґрунтування її актуальності, критичного вивчення відповідних джерел і літератури, зібрання необхідного матеріалу, його глибокого осмислення, чіткого і логічного викладу та відповідних узагальнень у формі висновків.

Запропоновані рекомендації до написання рефератів та їх тематика не носять імперативний характер.

 

Семінарське заняття № 1.

Тема: Київська Русь – першооснова української державності

(2 год.)

1. Утворення Давньоруської держави та її розвиток у ІХ-Х ст.

2. Київська Русь у період найвищого розвитку.

3. Поліцентризація Давньоруської держави у ХІІ-ХІІІ ст. та її занепад.

4. Галицько-Волинське князівство. Боротьба проти монголо-татарської навали.

5. Київська Русь у світовій історії.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Яке походження мають назви “Русь” і “Україна”?

2. Трипільська культура та її вплив на сучасну культуру України.

3. Який вплив на розвиток слов’янських племен мали античні рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор’я?

4. Покажіть, на яких теренах України розселялися кіммерійці, скіфи, сармати. Охарактеризуйте соціальний устрій держав цих племен.

5. Заснування Києва та інших міст України.

6. Розкрийте сутність теорії походження Київської Русі.

7. Окресліть передумови утворення давньоруської держави.

8. Яку роль відіграли нормани в утворенні загальноруської держави? Доведіть свою думку.

9. Охарактеризуйте політичний устрій, економічний розвиток та зовнішню політику Давньоруської держави.

10. Національна державна символіка України, її походження.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Поясніть, чому саме Київ став центром ранньофеодальної держави Київська Русь.

2. Назвіть основні риси та напрямки зовнішньої політики Київської держави.

3. Чому в Київській Русі було запроваджено саме християнство? Як вплинуло його запровадження на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Київської Русі, її міжнародні зв’язки?

4. На які основні верстви населення поділялося суспільство ІХ- середини ХІІ ст.?

5. Чому Русь перейшла від моно- до поліцентризму?

6. Які князівства відокремились першими?

7. Охарактеризуйте соціально-політичні причини феодальної роздробленості Київської Русі.

8. Поясніть, які історичні події кінця ХІІ ст. зображено у “Слові о полку Ігоревім”. Який період історії Київської держави вони відображають?

9. Визначте, яку роль у боротьбі з монголо-татарами та іншими іноземними загарбниками відіграли Київська Русь і Галицько-Волинське князівство?

10. Наведіть та проаналізуйте факти, що підтверджують важливу роль Київської Русі у становленні української народності.

Література: 2, 3, 6, 7, 12, 14, 15, 16, 18, 29, 31, 32, 33, 38, 42, 45, 50, 51, 52, 60, 62, 66, 71.