Туристична індустрія : структура,взаємозв’язок з іншими галузями економіки, науки і культури, системою освіти.

Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні тур продукту, здатного задоволь няти потреби населення у проведенні дозвілля, у подорожах, відпо чинку та оздоровленні шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.

Елементами туристичної індустрії є підприємства та установи, мета функціонування яких - задоволення певних туристичних по треб (мотиваційних, змістовних, комфортності, атракції (притягу вання) тощо).

У сучасному світовому господарстві туристична індустрія впевнено утримує провідні позиції. Особливо швидкими темпами вона розвивається тоді, коли відсутні або вичерпані природні та соціально-економічні передумови для розвитку промисловості чи сільсько го господарства.

Туристична індустрія об’єднує різнорідні галузі та види діяль ності як матеріального виробництва, так і невиробничої сфери. Головною проблемою при віднесенні окремих видів діяльності до туристичної індустрії є вибір класифікаційних ознак. Економічна діяльність, пов’язана з туризмом, традиційно визначається з точки зору попиту, споживання товарів і послуг відвідувачами та витрат, які вони несуть. При такому підході індустрія туризму - збірна сфера, яка охоплює різні види господарської діяльності, оскільки туристи мають витрати у всіх секторах туристичного обслуговуван ня. Доповнення такого підходу критеріями відбору видів економіч ної діяльності, а саме: масштабом і концентрацією виробництва, спеціалізацією, переважаючим напрямом туристичних витрат, доз воляє точніше окреслити сферу індустрії туризму. При цьому до цільно виокремити такі складові сфери індустрії туризму:

• розміщення;

• перевезення;

• харчування;

• реалізація послуг;

• дозвілля і розваги;

• лікування та оздоровлення.

Компонентна структура туристичної індустрії - це сукупність туристичних галузей, окремих секторів і видів рекреаційної діяль ності, які розкривають особливості її функціонування і розвитку в межах певного географічного простору.

Індустрія туризму функціонує як міжгалузевий комплекс завдя ки налагодженим зв’язкам із чи не усіма державними управліннями та службами України. Зокрема, існують зв’язки з такими структу рами, як правова (охоплює законодавчу та нормативну базу, митну та консульську служби), фінансово-економічна (системи оподатку вання і страхування, фінансові взаємовідносини), кадрова (підго товка кадрів для туризму, наукові дослідження тощо). Державна політика полягає в стимулюванні потреб населення в послугах

туризму, в протекціоналізми туристичної діяльності шляхом ство рення правових основ та нормативної бази, сприятливого фінансо вого механізму, проведення фінансово-економічного регулювання, спрощення туристичних формальностей, підготовки кадрів та проведення науково-дослідної роботи у сфері туризму.

Виявом ефективності державної туристичної політики є прибут ковість індустрії туризму та її внесок у національну економіку.

 

19.Загальна характеристика функції планування

Під плануванням розуміють відносно відокремлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу та майбутній стан організації. Залежно від спрямуваності та характеру завдань, що вирішуються, розрізняють три види планування: стратегічне, тактичне та оперативне.

Стратегічне планування полягає здебільшого у визначенні головних цілей діяльності фірми та орієнтоване на визначення запланованих кінцевих результатів, при цьому враховуються способи і засоби досягнення поставлених цілей, а також забезпечення необхідними ресурсами.

Тактичне планування здійснюється на основі стратегічного і є інструментом виконання стратегічних планів. Цей вид планування стосується в першу чергу умов господарських операцій: виробничих потужностей, фінансування, інвестицій, середніх термінів збуту, персоналу.

Оперативне планування здійснюється на нижньому рівні організації— це планування конкретних дій на короткотривалий період. Для цього виду планування детально розробляються засоби та способи вирішення завдань

Необхідність якісного перетворення української економіки на принципово нових основах спонукає широко використовувати бізнес-планування для поліпшення ринкового функціонування вітчизняних підприємст

Сьогодні бізнес-планування є універсальним інструментом прогнозування майбутнього та ефективним інструментом менеджменту, який має застосовуватися не тільки з метою залучення фінансових коштів, а й при керуванні розвитком підприємства.

Бізнес-план містить такі розділи:

• вступ;

• характеристика продукції (послуг) та аналіз ситуації у сфері майбутньої діяльності;

• оцінка ринку збуту та конкуренції;

• стратегія маркетингу;

• план виробництва;

• організаційний план;

• юридичний план;

• оцінка ризику та страхування;• фінансовий план;• екологія.

Організатори туризму

До організаторів туризму, як зазначає відомий російський науковець М. Біржаков, належать два види підприємств сфери туризму: туроператор і туристичне агентство, які, по суті, не надають туристичних послуг, а лише здійснюють посередницькі функції між споживачем і безпосередньо виробником послуг. їхня ліяльність — пе також послуга. У тупистичному законодавстві

деяких країн світу ці підприємства так і називають, відповідно до їхнього призначення і характеру функцій, — організаторами туризму.

Туристичний оператор— суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює виробництво, просування та реалізацію власного туристичного продукту.

Туристичний оператор, за класичною схемою діяльності, здійснює тільки гуртовий продаж туристичного продукту туристичним агентам-гуртовикам, які розподіляють продукт по районах та регіонах, і продають через місцеві туристичні агентства.

Роздрібний продаж турів безпосередньо споживачеві-туристу здійснює туристичне агентств. Туроператор також відповідає за виконання туристичного продукту перед споживачем (туристом).

Туристичне агентство (туристичний агент)— суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює функції роздрібного продажу туристичних послуг і турів споживачу — туристу або корпоративним клієнтам. З туроператором або туристичним агентством-гуртовиком його пов'язує агентський договір, за яким можуть бути передбачені різні форми взаємодії і взаєморозрахунків у сфері фінансів і навіть певний перерозподіл відповідальності. Як продавец турагент несе обмежену відповідальність за туристичний продукт.

У сфері агентування розрізняють декілька видів діяльності:

— продаж турів від особи і за дорученням підприємства. У туристичній путівці завжди повністю вказують усі реквізити ту-роператора та агента, який здійснив продаж;

— продаж турів від своєї особи, але із зазначенням належності туристичного продукту до певного туроператора;

— продаж туристичного продукту від власної особи, наприклад, якщо утворюється сукупний туристичний продукт. У такому разі агентство само виступає туроператором з усіма наслідками і ступенем відповідальності.

Туристичний агент — найважливіша ланка в ланцюзі учасників процесу продажу туристичного продукту, що з огляду на свої властивості й характер споживача мусить бути донесений до потенційного споживача (клієнта). Саме тому туристичних агентств дуже багато, але вони не дуже великі.

Туристичне агентство пов'язане з туроператором або іншим оператором послуг телекомунікаційними комп'ютерними мережами, наприклад глобальними міжнародними і національними мережами автоматизованого бронювання, що надають агенту доступ до потужних інформаційних баз даних і систем бронювання туристичних послуг. Сьогодні формується прямий продаж турів споживачеві через мережу Інтернет.