Муніципальне право як наука, як галузь права та навчальна дисципліна.

ТЕМА 1. МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРАВО — КОМПЛЕКСНА ГАЛУЗЬ ПРАВА

Лекція 2 год.

Джерела:

Конституція України, міжнародні дого­вори України, Закон України «Про місцеве само­врядування в Україні», кодекси та закони України, нормативні укази Президента України, нормативні акти місцевого самоврядування, рішення Консти­туційного Суду України, нормативні акти колишніх СРСР та УРСР, муніципально-правові договори, нормативні постанови Кабінету Міністрів України.

Література:

1. В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицький. Муніципальне право України. Підручник, Київ. Юрінком Інтер 2001.

2. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України. Навчальний посібник. – Київ, Атіка, 2003.

3. Територіальна організація влади в Україні (статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) //Довідник За загальною редакцією А.П.Зайця, Київ, Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002 рік.

4. А.М.Колодій, А.Ю.Олійник Державне будівництво і місцеве самоврядування, навчальний посібник, Київ, Юрінком Інтер 2001 рік.

5. О.В.Батанов. Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні, монографія, Київ, 2001 рік

6. Ю. Панейко. Теоретичні основи самоврядування, Мюнхен, 1963 рік.

7. В.М. Кампо. Місцеве самоврядування в Україні, Київ 1997 р.

8. Погорілко В. Ф., Баймуратов М. О., Бальций Ю. Ю. та ін. Муніципальне право України: Підручник. \За ред. Баймуратова М. О. – 2-ге вид. доп. – К.: Правова єдність, 2009. – 716 с.

9. О.В. Батанов. Муніципальне право України. Підручник, Харьків, Одіссей. 2008 рік – 528 с.

Навчальні питання:

Поняття, предмет та методи муніципального права.

Муніципально – правові норми та муніципально – правові інститути. Система муніципального права.

Поняття муніципально – правових відносин.

Джерела муніципального права.

Особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ];

• вона визначає статус органів місцевого самоврядування як самостійного виду органів публічної влади (вони не входять до системи органів державної влади - ст. 5 Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та

Муніципально-правові норми та муніципально-правові інститути.

Класифікація муніципально-правових відносин може бути здійснена за різними підставами:

1. За змістом вони поділяються на такі групи:

· відносини, що виникають у зв'язку з організацією місцевого самоврядування;

· відносини, що виникають у процесі функціонування місцевого самоврядування;

· відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повно­важень

2. Залежно від характеру взаємовідносин суб'єктів їх поділяють на:

· загальні,

· конкретні муніципально-пра­вові відносини

· та муніципально-правові стани.

Загальний або конкретний характер муніципально-правових відносин зумовлений характером відповідних норм муніципального права. Так, реалізація муніципаль­но-правових норм загальнорегулятивного характеру (норм-принципів, норм-декларацій, норм-дефініцій то­що) приводить до виникнення муніципально-правових відносин загального характеру, в яких не визначені конкретні суб'єкти відносин, їх взаємні права та обов'язки (ці питання деталізуються в чинному законо­давстві про місцеве самоврядування та у відповідних конкретних правовідносинах). Це, зокрема, стосується декларованих Конституцією України принципів визнання та гарантування місцевого самоврядування (ст. 7), ви­значення місцевого самоврядування (ст. 140).

Можна виділити особливий різновид загальних муні­ципально-правових відносин - муніципальні стани, тобто такі відносини, в яких визначаються конкретні суб'єкти, а їх права та обов'язки відповідними муніци­пально-правовими нормами чітко не встановлені, напри­клад, стан належності фізичної особи до певної територі­альної громади.

Для конкретних муніципально-правових відносин характерним є наявність чітко визначених сторін та ви­значеність їх взаємних прав та обов'язків.

ТЕМА 1. МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРАВО — КОМПЛЕКСНА ГАЛУЗЬ ПРАВА

Лекція 2 год.

Джерела:

Конституція України, міжнародні дого­вори України, Закон України «Про місцеве само­врядування в Україні», кодекси та закони України, нормативні укази Президента України, нормативні акти місцевого самоврядування, рішення Консти­туційного Суду України, нормативні акти колишніх СРСР та УРСР, муніципально-правові договори, нормативні постанови Кабінету Міністрів України.

Література:

1. В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицький. Муніципальне право України. Підручник, Київ. Юрінком Інтер 2001.

2. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України. Навчальний посібник. – Київ, Атіка, 2003.

3. Територіальна організація влади в Україні (статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) //Довідник За загальною редакцією А.П.Зайця, Київ, Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002 рік.

4. А.М.Колодій, А.Ю.Олійник Державне будівництво і місцеве самоврядування, навчальний посібник, Київ, Юрінком Інтер 2001 рік.

5. О.В.Батанов. Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні, монографія, Київ, 2001 рік

6. Ю. Панейко. Теоретичні основи самоврядування, Мюнхен, 1963 рік.

7. В.М. Кампо. Місцеве самоврядування в Україні, Київ 1997 р.

8. Погорілко В. Ф., Баймуратов М. О., Бальций Ю. Ю. та ін. Муніципальне право України: Підручник. \За ред. Баймуратова М. О. – 2-ге вид. доп. – К.: Правова єдність, 2009. – 716 с.

9. О.В. Батанов. Муніципальне право України. Підручник, Харьків, Одіссей. 2008 рік – 528 с.

Навчальні питання:

Поняття, предмет та методи муніципального права.

Муніципально – правові норми та муніципально – правові інститути. Система муніципального права.

Поняття муніципально – правових відносин.

Джерела муніципального права.

Муніципальне право як наука, як галузь права та навчальна дисципліна.

1. Поняття, предмет та методи муніципального права.

Процес становлення та розбудови Української держави збігся у часі з реформуванням політичної системи та ста­новленням нових демократичних інститутів публічної вла­ди, формуванням громадянського суспільства, утверджен­ням нових принципів економічної системи, що базуються на ринкових відносинах та розвитку підприємництва. Це об'єктивно привело до суттєвих змін у системі національ­ного права України, появі в ній нових галузей як приватно­го, так і публічного права.

Однією з таких нових галузей права і є галузь муніци­пальне право, яка сьогодні перебуває на етапі становлення, що потребує наукового обґрунтування її самостійного міс­ця в системі національного права України, визначення пред­мета, системи та джерел, наукової розробки відповідного понятійного апарату.

Поява галузі муніципального права тісно пов'язана зі становленням та розвитком в Україні місцевого самовряду­вання - відносно самостійної форми публічної влади, що характеризує право та здатність територіальних соціальних спільнот - територіальних громад - самостійно вирішувати питання місцевого значення. Процес формування галузі му­ніципального права України стикається з багатьма трудно­щами. І це зрозуміло, адже він тісно пов'язаний з кардиналь­ною зміною поглядів щодо принципів організації влади на місцях, її взаємовідносин з населенням та центральною вла­дою.

Сучасний інститут місцевого самоврядування є своєрід­ним результатом тисячолітнього вітчизняного й світового досвіду організації публічної влади, взаємовідносин влади з людиною, який наочно свідчить, що спрямованість влади на задоволення потреб людини, її функціонування в ін­тересах людини можуть бути забезпечені лише за умови реальної участі людини у формуванні цієї влади, відпові­дальності влади перед людиною та її максимальної набли­женості до людини.

Місцеве самоврядування якраз і виступає владою, що максимально наближена до людини та спрямована на захист її прав і свобод, - воно здійснюється безпосередньо територіальною громадою (тобто людьми, які становлять громаду) або сформованими нею органами та забезпечує задоволення всіх найважливіших потреб людини, надання їй необхідних для нормальної життєдіяльності громадських послуг.

Питання організації та функціонування місцевого само­врядування, враховуючи його виключно важливе значення в контексті здійснення народовладдя, потребують відповід­ної правової регламентації в національному законодавстві України і в актах локальної нормотворчості. Враховуючи відносно самостійний характер цієї форми публічної влади, можна зробити висновок про доцільність здійснення регла­ментації питань, пов'язаних з місцевим самоврядуванням, у рамках окремої галузі національного права - муніципаль­ного права.

Подібна практика існує в зарубіжних країнах, при цьому не лише в тих, де місцеве самоврядування визнається та розвивається вже сотні років, а й у «пострадянських краї­нах», де до початку 90-х років воно тривалий час категорич­но заперечувалося, а управління місцевими справами здійс­нювалося через систему місцевих органів державної влади (місцеве управління).

Таким чином, ми можемо спостерігати в структурі національного права зарубіжних країн існування окремої галузі права, предметом якої виступають відносини, що виникають у процесі здійснення управління на місцевих рівнях суб'єктами місцевого самоврядування, хоча офіцій­на назва цієї галузі може бути різною в різних країнах. Так, у Німеччині її традиційно іменують «комунальне право», а, наприклад, у Великій Британії, Іспанії, Росії, Швеції -«муніципальне право».

В Україні відповідна галузь права перебуває лише на етапі становлення. Відповідно, вона ще не отримала офіційної назви, тобто цей термін або близькі йому за се­мантикою – [за значенням слова] терміни - «муніципалітет», «муніципальна вла­да», «муніципальна власність» тощо не вживаються ні в Конституції, ні в чинному законодавстві України, хоча вже з'явилися перші наукові праці, підручники та посібники, в яких обґрунтовується доцільність використання терміна «муніципальне право».

Але, слід зазначити, що Європейська хартія місцевого самоврядування, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства містить в п.3 статті 4 (Сфера компетенції місцевого самоврядування) термін „ Муніципальні функції ”, що за змістом статті означає „функції місцевого самоврядування”. Отже, незважаючи на відсутність в національному праві чіткого юридичного визначення цього терміну, та враховуючи усталеність цього терміну для іменування галузі права в країнах Європейського союзу з однієї сторони, в Російській федерації – з іншої сторони, важливість історичного впливу європейського самоврядування (через так зване Любекське і Магдебурзьке право) на українську політико – правову дійсність, варто погодитись з думкою щодо умовної ідентифікації назви місцеве самоврядування – як право територіальної громади на муніципальне право.

Звичайно, цей термін запозичений з правових систем інших держав, а походить він від «муніципалітет» (лат. Municipium - самоврядна громада ( Муніципалітет (англ. municipality; укр. муніципалітет)

• 1) орган місцевого самоврядування;
• 2) приміщення, що займає орган місцевого самоврядування.

Також у законодавстві багатьох європейських країн використовується термін «муніципалітет» і з дещо іншим розумінням (від лат. municipium: «munis» — тягар та «capio» — приймаю). Цей термін з'явився ще за часів стародавнього Риму. Ним традиційно позначали міське управління, що брало на себе тягар вирішення міських проблем, розпорядження господарськими об'єктами, які забезпечували життєдіяльність громади. Погодьтеся, глибокий зміст наші предки вклали у поняття управління певною громадою. За їхньою логікою, це важка ноша, яку хтось обраний змушений нести на користь суспільства.

Отже, назва „муніципальне право України” є значною мірою умовною.

Таким чином, проводячи аналогії, прийдемо до висновку, що термін «муніципальне право» у вітчизняній та зару­біжній юридичній літературі застосовується у таких зна­ченнях:

· по-перше, для позначення відповідної галузі націо­нального права;

· по-друге, для позначення галузевої юридичної науки, що вивчає муніципально-правові норми та галузь суспіль­них відносин, які становлять предмет галузі муніципаль­ного права;

· по-третє, останнім часом і для позначення в багатьох національних навчальних закладах, наприклад, в юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, в Одеській національній юридичній академії, у ВНЗ Києва, Донецька, Харкова і ін. відповідної навчальної дисципліни, в рамках якої вивчаються основні положення науки муні­ципального права. Наш Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника започатковує таку навчальну дисципліну.

Отже, вже сьогодні муніципальне право можна розглядати як самостійну галузь національного права України. На користь такого висновку свідчать, насамперед, положен­ня Конституції України, де міститься велика кількість норм (викладені більш як у двадцяти статтях), в яких за­кріплюються основні принципи організації та функціо­нування місцевого самоврядування. Зокрема, Конститу­ція України:

• фіксує принципи визнання та гарантування місцевого самоврядування (ст. 7) [Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве

самоврядування.];

• підзаконності місцево­го самоврядування (ст. 19) [Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що непередбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману