Організація охорони праці на виробництві

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

План:

1. Загальні принципи управління охороною праці.

2. Обов»язки та повноваження власника підприємства

3.Обов»язки та повноваження посадових осіб

4. Служба охорони праці.

5.Комісія з питань охорони праці

6. Громадський контроль.

 

Література:

 

1.Большов М. М. і ін. Охорона праці в сільському господарстві. Довідник. М., «Колос», 1980.

2. Солуянов П. В. і ін. Охорона праці. М., «Колос», 1977. ^;

3.. Зорькин П. Г. Організація охорони праці в сільському хозяйстве. М,., «Колос», 1976.

4.. Калошин А.І. Охорона праці. М., «Колос», 1981.

 

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

Управління охороною праці та обов’язки роботодавця

 

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управ­ління охороною праці, а саме:

¨ створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

¨ розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

¨ забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

¨ впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергоно­міки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

¨ забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

¨ забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

¨ організовує проведення аудиту охорони праці, лаборатор­них досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідли­вих для здоров’я виробничих факторів;

¨ розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробни­чих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативио-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно праців­ників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

¨ здійснює контроль за додержанням працівником техноло­гічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відпо­відно до вимог з охорони праці;

¨ організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

¨ вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формуван­ня у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за пору­шення зазначених вимог.

 

Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані ава­ріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворю­ваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, а й стають при­чиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці яви­ща значною мірою негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та ставлення до роботи працюючих.

Вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, а й безпосередньо економічне значення. Тому клю­човим завданням повинна стати організація охорони праці — як внут­рішня, так і між підприємствами, сформована таким чином, щоб охо­рона праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємс­тва і сприяла вдосконаленню загальної продуктивності.

Із введенням Системи управління охороною праці (СУОП) кількість недоліків охорони праці знижують ризик нещасних випадків і можли­востей заподіяння шкоди здоров'ю, забезпечують усунення зупинень у виробничому процесі і пов'язаних із цим виробничих витрат.

Управління охороною праці може бути викладено у Положенні про управління охороною праці, яке повинне описувати загальні структу­ри системи, основні цілі і завдання, докладно пояснювати процеси і заходи, необхідні для досягнення поставлених завдань у сфері охорони праці, спираючись при цьому на міжгалузеві та галузеві нормативно-правові акти з питань охорони праці, а також на нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Нормативні акти з охорони праці підприємства визначають по­рядок безпечного виконання робіт на території підприємства, у вироб­ничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях від­повідно до вимог міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства, розробляються на підприємстві з урахуванням вимог Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних ак­тів про охорону праці, що діють на підприємстві, який затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 21 грудня 1993 року № 132.

Положення про систему управління охороною праці може мати таку структуру:

Розділ 1. Загальна структура

Визначаються відповідальність і пов'язані з нею обов'язки посадо­вих осіб, керівників підрозділів та працівників, політика охорони пра­ці, функції та структура системи управління охороною праці.

Розділ 2. Документація СУОП

В цьому розділі визначається перелік нормативних актів, що діють на підприємстві, визначаються перелік документації, яку необхідно вес­ти на підприємстві, та порядок ведення обліку та стану виконання при­писів наглядових органів.

Розділ 3. Завдання СУОП та їх вирішення

В цьому розділі наводяться можливі шляхи вирішення завдань у сфері охорони праці, питання професійного відбору і навчання, орга­нізації та управління персоналом, заходи з охорони праці при плану­ванні та постачанні, введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації, проведення контролю та порядок стимулю­вання.

Як правило, кожний структурний підрозділ Положення будується за такою стандартною схемою:

· мета і завдання;

· сфера діяльності;

· повноваження персоналу.

З огляду на існування різних виробничих структур та специфічні виробничі умови кожного з них, неможливо розробити універсальне положення, прийнятне для всіх підприємств. Тому зразкові положення мають модульну структуру і можуть бути легко приведені у відповід­ність до фактичних вимог і потреб кожною окремого підприємства.

Система управління охороною праці має дві суттєві задачи залежно від існуючої ситуації на підприємстві:

¨ створення власної системи управління охороною праці або вдо­сконалення вже існуючої системи управління;

¨ інтеграція системи управління охороною праці в загальну систе­му управління виробництвом.

Спеціальні завдання при створенні системи управління охороною праці.

Для організації самостійної системи управління охороною праці не­обхідно реалізувати такі етапи роботи:

Етап 1

· визначення посадових осіб, на яких буде покладено обов'язок створення СУОП;

· визначення функцій системи управління. До кола питань з управ­ління охороною праці повинно включатися вирішення таких основних завдань: навчання працюючих безпеці праці і пропаганди питань охо­рони праці; забезпечення безпеки виробничого устаткування; забезпе­чення безпеки виробничих процесів; забезпечення безпеки будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; забезпечення оптималь­них режимів праці та відпочинку працюючих; організація лікувально-профілактичного обслуговування працюючих; професійний відбір пра­цюючих за окремими спеціальностями;

· визначення організації системи з розкриттям її структури, поси­ланням на нормативно-правові акти.

Етап 2

Встановлення завдань, пов'язаних з охороною праці, що виплива­ють зі специфіки підприємства.

Розробка нормативу з організації системи за участі всіх структур­них підрозділів підприємства (розподіл повноважень, опис виробни­чих функцій, формування списку осіб, відповідальних за виконання цих функцій).

Етап З

Розробка Положення про управління охороною праці. Для визна­чення того, які вимоги з охорони праці повинні бути реалізовані на да­ному підприємстві, занотовуються найважливіші питання і даються пояс­нення щодо змісту Положення. Цей проект затверджується наказом по підприємству і вводиться в дію на підприємстві шляхом розробки нор­мативних актів підприємства. Положення містить такі розділи:

Перевірка документів, які є на підприємстві (наприклад, інструкції з охорони праці, з безпечної експлуатації, положення про навчання з питань охорони праці тощо) на їх прийнятність та відповідність систе­мі управління.

Вивчення існуючих стандартних процедур у сфері охорони праці (наприклад, акти реєстрації нещасних випадків на виробництві) і осіб, які беруть в них участь, з метою перевірки і вдосконалення цих проце­сів та приведення їх у відповідність.

Разом з уповноваженим із системи управління охороною праці від­повідальні за окремі виробничі функції розробляють порядок функціо­нування системи для окремих сфер діяльності. У ньому представляють розподіл обов'язків і графіки виконання окремих завдань. Уповнова­жений із системи управління об'єднує їх в один документ.

Розробка в порядку, визначеному роботодавцем, інструкцій, інших нормативних актів відповідно до вищезгаданої загальної процедури. Перевірка дотримання графіка виконання поставлених завдань упов­новаженим із системи охорони праці.

Вдосконалення проекту Положення уповноваженим із системи управління охороною праці проводиться паралельно з розробкою ін­струкцій, інших нормативних актів. Ознайомлення відповідних праців­ників залежно від сфери їх діяльності з документами із системи управ¹ ління є обов'язковою умовою. Введення цих документів у дію викону­ється послідовно.

Важливим аспектом є забезпечення системи внутрішньої перевірки функціонування уповноваженим з управління охороною праці разом з керівництвом підприємства, за участі представників трудового колек­тиву, уповноважених з охорони праці. Проведення внутрішніх переві­рок з поданням звіту керівництву підприємства і нагляд за проведен­ням поправок уповноваженим із СУОП. Розвитек і утримання системи.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

План:

1. Загальні принципи управління охороною праці.

2. Обов»язки та повноваження власника підприємства

3.Обов»язки та повноваження посадових осіб

4. Служба охорони праці.

5.Комісія з питань охорони праці

6. Громадський контроль.

 

Література:

 

1.Большов М. М. і ін. Охорона праці в сільському господарстві. Довідник. М., «Колос», 1980.

2. Солуянов П. В. і ін. Охорона праці. М., «Колос», 1977. ^;

3.. Зорькин П. Г. Організація охорони праці в сільському хозяйстве. М,., «Колос», 1976.

4.. Калошин А.І. Охорона праці. М., «Колос», 1981.

 

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

Управління охороною праці та обов’язки роботодавця

 

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управ­ління охороною праці, а саме:

¨ створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

¨ розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

¨ забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

¨ впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергоно­міки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

¨ забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

¨ забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

¨ організовує проведення аудиту охорони праці, лаборатор­них досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідли­вих для здоров’я виробничих факторів;

¨ розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробни­чих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативио-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно праців­ників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

¨ здійснює контроль за додержанням працівником техноло­гічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відпо­відно до вимог з охорони праці;

¨ організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

¨ вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формуван­ня у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за пору­шення зазначених вимог.

 

Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані ава­ріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворю­ваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, а й стають при­чиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці яви­ща значною мірою негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та ставлення до роботи працюючих.

Вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, а й безпосередньо економічне значення. Тому клю­човим завданням повинна стати організація охорони праці — як внут­рішня, так і між підприємствами, сформована таким чином, щоб охо­рона праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємс­тва і сприяла вдосконаленню загальної продуктивності.

Із введенням Системи управління охороною праці (СУОП) кількість недоліків охорони праці знижують ризик нещасних випадків і можли­востей заподіяння шкоди здоров'ю, забезпечують усунення зупинень у виробничому процесі і пов'язаних із цим виробничих витрат.

Управління охороною праці може бути викладено у Положенні про управління охороною праці, яке повинне описувати загальні структу­ри системи, основні цілі і завдання, докладно пояснювати процеси і заходи, необхідні для досягнення поставлених завдань у сфері охорони праці, спираючись при цьому на міжгалузеві та галузеві нормативно-правові акти з питань охорони праці, а також на нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Нормативні акти з охорони праці підприємства визначають по­рядок безпечного виконання робіт на території підприємства, у вироб­ничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях від­повідно до вимог міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства, розробляються на підприємстві з урахуванням вимог Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних ак­тів про охорону праці, що діють на підприємстві, який затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 21 грудня 1993 року № 132.

Положення про систему управління охороною праці може мати таку структуру:

Розділ 1. Загальна структура

Визначаються відповідальність і пов'язані з нею обов'язки посадо­вих осіб, керівників підрозділів та працівників, політика охорони пра­ці, функції та структура системи управління охороною праці.

Розділ 2. Документація СУОП

В цьому розділі визначається перелік нормативних актів, що діють на підприємстві, визначаються перелік документації, яку необхідно вес­ти на підприємстві, та порядок ведення обліку та стану виконання при­писів наглядових органів.

Розділ 3. Завдання СУОП та їх вирішення

В цьому розділі наводяться можливі шляхи вирішення завдань у сфері охорони праці, питання професійного відбору і навчання, орга­нізації та управління персоналом, заходи з охорони праці при плану­ванні та постачанні, введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації, проведення контролю та порядок стимулю­вання.

Як правило, кожний структурний підрозділ Положення будується за такою стандартною схемою:

· мета і завдання;

· сфера діяльності;

· повноваження персоналу.

З огляду на існування різних виробничих структур та специфічні виробничі умови кожного з них, неможливо розробити універсальне положення, прийнятне для всіх підприємств. Тому зразкові положення мають модульну структуру і можуть бути легко приведені у відповід­ність до фактичних вимог і потреб кожною окремого підприємства.

Система управління охороною праці має дві суттєві задачи залежно від існуючої ситуації на підприємстві:

¨ створення власної системи управління охороною праці або вдо­сконалення вже існуючої системи управління;

¨ інтеграція системи управління охороною праці в загальну систе­му управління виробництвом.