Мозок і психіка. Основні блоки мозку.

Все наше життя це робота нашого мозку. Все, що ми сприймаємо, всі наші переживання і прозріння - це робота нашого мозку, не більше того. Мозок - це пульт управління нашою психікою. Щодо вразливості мозку, то вона виявляється в тому, що внаслідок "поломки" однієї з його підструктур у свідомості людини можуть відбутися кардинальні зміни, аж до зміни типу особистості й основних параметрів її поведінки. Внаслідок такої "поломки" у людини може сформуватися синдром, який у психіатрії відомий як "синдром Кусоями". Якщо говорити спрощено, то це означає те, що особистість може стати своєю протилежністю. В ментальному і моральному плані інстинкти і комплекси, які індивід протягом попереднього життя зусиллями волі, свідомості, виховання придушував у собі, вириваються на поверхню, а те, що становило пріоритетні й буденні інтереси, на цю мить втрачає будь-яку цінність. Жертва синдрому, який уперше описав Кусояма, так би мовити, спалює все, до чого схилялася, що шанувала, і навпаки шанує все, що спалювала. Людина ніби перетворюється на свій негатив - щось на зразок фотоплівки: все, що було білим, стає чорним, що було чорним, стає білим. Мозок як саморегульована система складається з трьох основних блоків. Енергетичний блок підтримує тонус, необхідний для роботи вищих відділів кори головного мозку. Джерелом тонусу є як надходження інформації із зовнішнього середовища, так й імпульси із внутрішнього середовища. Другий блок забезпечує приймання, переробку та зберігання інформації різної модальності (зорова, слухова та ін.). Третій блок - програмування - виконує функцію регуляції і контролю діяльності та порівняння ефекту дії з початковими намірами. Всі три блоки беруть участь у психологічній діяльності людини, в регуляції її поведінки, причому кожен виконує свою функцію. Порушення хоча б одного з них призводить до порушень психічної діяльності. Так, ненормальна робота першого блоку здатна викликати нестійкість уваги, швидку виснажливість, сонливість, байдужість або сильне занепокоєння. Порушення роботи другого блоку спричиняє відхилення у прийманні та переробці інформації різної модальності. Порушення третього блоку призводить до дефектів поведінки людини у сфері організації її дій: цільові дії замінюються інертними стереотипами, безглуздими повтореннями рухів, не зумовлених заданою метою.

Методи електрофізіологічних досліджень мозку.

Класичним методом електрофізіології є використання металевихелектродів, під'єданих до підсилювача, що дозволяє напряму записувати електричні струми. В залежності від розмірів електродів можна вивчати різні об'єкти, включно з окремими клітинами та частками їх мембран.

Мікроелектродна техніка

У 1946 році Джудіт Греем[en] і Ральф Джерард[en] навчилися робити тоненькі скляні мікропіпетки з гострим кінцем діаметром менше 1 мікрометру. Такі піпетки заповнювалися розчином з електролітом, який контактував з металевим електродом, що був з'єднаний з підсилювачем. За допомогою таких мікроелектродів можливо подавати струми до клітин і тканин, а також вимірювати струм через невелику ділянку клітинної мембрани.Внутрішньоклітинні вимірювання.Зовнішньоклітинні вимірювання

Оптичні методиВ кінці ХХ сторіччя з'явилися барвники, що змінюють інтенсивність флюоресценції в залежності від електричних характеристик близьких до них мембран і частин клітини. Це дозволило електрофізіологам отримувати нові результати при відносній непошкодженності клітин.

У процесі еволюції живих істот психіка розвивалася залежно від умов життя того чи іншого виду живих істот, набувала дедалі складніших форм. Найвищий рівень її розвитку - людська свідомість.Психологія пояснює виникнення людської свідомості суспільним буттям людей і трудовою діяльністю, що спричинили її розвиток. З переходом до суспільних форм життя докорінно змінилася структура людської поведінки.Поряд з біологічними мотивами, які залежали від безпосереднього сприймання середовища, виникали вищі, "духовні" мотиви та потреби, вищі форми поведінки, які зумовлені здатністю абстрагуватися від безпосередніх впливів середовища.Разом з двома джерелами поведінки (спадково закріпленою програмою та власним досвідом індивіда) виникло третє джерело, що формує людську діяльність, - передавання та опановування суспільного досвіду. Одним із вирішальних чинників задоволення цієї важливої соціальної потреби була мова, що стала формою існування свідомості. 16. психіка ісвідомість У процесі еволюції живих істот психіка як відображення об'єктивної дійсності розвивалася залежно від умов життя того чи іншого виду живих істот, набувала дедалі складніших форм. Найвищий рівень її розвитку - людська свідомість.Психологія пояснює виникнення людської свідомості суспільним буттям людей і трудовою діяльністю, що спричинили її розвиток. З переходом до суспільних форм життя докорінно змінилася структура людської поведінки.Поряд з біологічними мотивами, які залежали від безпосереднього сприймання середовища, виникали вищі, "духовні" мотиви та потреби, вищі форми поведінки, які зумовлені здатністю абстрагуватися від безпосередніх впливів середовища.Разом з двома джерелами поведінки (спадково закріпленою програмою та власним досвідом індивіда) виникло третє джерело, що формує людську діяльність, - передавання та опановування суспільного досвіду. Одним із вирішальних чинників задоволення цієї важливої соціальної потреби була мова, що стала формою існування свідомості.

 

Галузі психологічної науки

Сучасна психологія є досить розгалуженою системою знань, вона включає систему дисциплін (або галузей), пов'язаних з різними сферами практики. Головним принципом класифікації галузей психології є принцип розвитку психіки в діяльності, згідно з яким виокремлюються різні галузі психології залежно від видів людської діяльності.Генетична психологія вивчає спадкові механізми психіки і поведінки, їхню залежність від генотипу.Вікова психологія вивчає закономірності психічного розвитку людини, становлення різних психічних процесів і психічних властивостей особистості. Соціальна психологія вивчає людські взаємовідносини, явища, що виникають у процесі спілкування і взаємодії людей у різного роду групах, зокрема у сім'ї, школі, учнівському і педагогічному коллективах. Педагогічна психологія об'єднує всю інформацію, пов'язану з навчанням і вихованням. Три галузі психології - медична, патопсихологічна, а також психотерапія - мають справу з відхиленнями від норми в психіці і поведінці людини. Завдання цих галузей психологічної науки - пояснити причини можливих психічних порушень і обґрунтувати методи їх запобігання і лікування. Юридична психологія розглядає опанування людиною правових норм і правил поведінки, а також проблеми формування правової самосвідомості.

Зв’язок психології з іншими науками

Зв'язок психології з іншими науками обопільний: в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук для розв'язання своїх проблем, в інших - різні науки використовують психологічні знання для пояснення або розв'язання своїх питань. Від того, яке місце відводиться психології в системі наук, багато в чому залежить і розуміння можливостей використання психологічних знань в інших галузях суспільного виробництва: духовного і матеріального. І навпаки, розуміння того, якою мірою психологія може використовувати здобутки інших наук, сприяє проведенню психологічних досліджень.

Основні методи психології

Метод спостереження - це основний метод сучасної психології, сутність якого полягає в тому, що наукові факти збираються через не втручання в життя об'єкта, а пасивне споглядання цього факту.Експеримент - основний метод психології, який полягає в тому, що факти отримуються шляхом створення спеціальних умов, в яких об'єкт міг би найбільш яскраво проявити предмет, що вивчаєтьсяРозрізняють експерименти: лабораторний і природний, констатувальний і формувальний.Лабораторний проводиться в спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою відповідної апаратури.Природний експеримент здійснюється у звичайних для досліджуваного умовах діяльності. Констатувальний експеримент спрямований на фіксацію наявних психологічних особливостей людини, формувальний- орієнтований на стимуляцію бажаних психічних виявів. Бесіда-метод отримання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації, включає в себе запитання-відповіді. Анкетування - метод соціально-психологічного дослідження за допомогою анкет, зміст питань і спосіб відповідей в яких заздалегідь плануються. Інтерв'ю - метод, який застосовується для збирання первинної інформації у психологічних, соціологічних та педагогічних дослідженнях. Соціометричний метод вивчає характер взаємостосунків у колективі через процедуру вибору.

Додаткові методи

Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня розвитку психічних процесів і властивостей людини.Бесіда — це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з’ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, взаємозалежностей, причин та наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості. Поставлені запитання мають бути чіткими й зрозумілими, спрямованими на психологічні явища. У бесіді потрібно домагатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення, мотивації,,тобто відповідей на запитання не лише “що це таке?”, а й “чому?”, “як?”.Метод узагальнення незалежних характеристик — це об’єднання та узагальнення даних багатьох спостережень, виконаних незалежно одне від одного в різний час, за різних умов та у різних видах діяльності.Одержані незалежні характеристики — розумові дані особистості, її моральну вихованість, дисциплінованість, спрямованість інтересів і здібностей, рівень культури, темп розвитку тих чи інших якостей — узагальнюють у певну систему під певним кутом зору.Використовуючи цей метод, учитель повинен мати власну думку про учня. Дані інших вчителів про успішність учнів, їх дисциплінованість, нахили та здібності, активність потрібно використовувати не механічно, а вдумливо, перевіряючи вірогідність. Метод аналізу продуктів діяльності грунтується на тому, що в результатах роботи людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, риси характеру. Отже, продукти діяльності дають можливість побачити в них найрізноманітніші психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.Продуктами діяльності учнів є їхні письмові роботи, вироби, малюнки, моделі, фотографії та ін. Порівнюючи роботи, які учень виконує в різний час, на різних етапах навчання, можна виявити рівень його розвитку, досконалість умінь та навичок, акуратність, майстерність, кмітливість, наполегливість тощо. Саме це має стати предметом аналізу продуктів діяльності, а не, наприклад, вартість виготовленого продукту.