Поняття, предмет і система договірного права.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття, предмет і система договірного права.



Поняття, предмет і система договірного права.

Договірне право - це система правових норм, що регулюють договірні відносини; інститут ряду галузей законодавствава (цивільного, трудового, екологічного тощо).

Договірне право регулює різноманітні відносини економічного обороту, цивільні права та обов’язки, які виникають у результаті цілеспрямованих, заснованих на домовленості, правомірних дій осіб та інших суб’єктів цивільного права.

Головне призначення договірного права-врегулювати товарообіг між автономними товаровиробниками та споживачами.

Система: На договори, як вид угод поширюються загальні положення глави З Цивільного Кодексу України про форму та інші умови дійсності угод, підстави і наслідки визнання їх недійсними тощо. Деякі норми Договірного права регламентуються у загальних положеннях про зобов'язання (глави 14—19). Д

оговірне право включає і ті норми загагальних положень Цивільного Кодексу України, які визначають правовий статус фізичних та юридичних осіб, інших суб'єктів цивільного права, положення про представництво, довіреність, позовну давність тощо. У системі Договірного права виділяють також загальне положення про договори — поняття договору та його види, принципи Договірного права, порядок укладання, зміни або розірвання договорів тощо.

 

Договір лізингу, істотні умови та його види. Фінансовий лізинг.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, яке було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Залежно від особливостей здійснення лізингових операційлізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим,міжнародним тощо.

Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно,призначене для використання як основні фонди, не забороненезаконом до вільного обігу на ринку і щодо якого немаєобмежень про передачу його в лізинг.

Згідно з ч. З ст. 292 ГК України (ст. З Закону України "Про фінансовий лізинг") предметом договору прямого (фінансового) лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Іншими словами, предметом прямого (фінансового) лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до Законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки, іншіприродні об’єкти, а також цілісні майнові комплексидержавних (комунальних) підприємств та їх структурнихпідрозділів.

Перехід права власності на об’єкт лізингу до іншої особи

не є підставою для розірвання договору лізингу.

 

Договір контрактації сільськогосподарської продукції

Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі — виробник) зобов’язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі — контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов’язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

У договорах контрактації повинні передбачатися:

-види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

-кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

-ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання- приймання продукції;

-обов’язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

-взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;

-інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виробник повинен не пізніш як за п’ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов’язаний прийняти від виробника всю пред’явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі.

Пон. та зміст договору майнового найму(оренди). Передача майна в суборенду.

Договір майнового найму (оренди) - — вид цив. договору, за яким наймодавець (орендодавець) зобов'язаний надати наймачеві (орендарю) майно у тимчас. користування за відповідну плату.

У користування за договором оренди передаєтьсяіндивідуально визначене майно виробничо-технічногопризначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачаєу процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна

річ).

Iстотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди(складі вартість майна з урахуванням її індексації); строк, наякий укладається договір оренди; орендна плата зурахуванням її індексації; порядок використанняамортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна

та умови його повернення або викупу.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Орендар має право передати окремі об’єкти оренди всуборенду, якщо інше не передбачено законом або договороморенди.

Передача в суборенду цілісних майнових комплексів недопускається.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати строку дії договору оренди.

Плата за суборенду майна не повинна перевищувати орендної плати орендаря (ч. З ст. 22 Закону «Про оренду державного та комунального майна»).

 

Договір постачання, сторони та істотні умови.

За договором поставки одна сторона —постачальникзобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки(строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), апокупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і

сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються правила договору купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин сторін. Сторонами цього договору є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи усіх форм власності.

Істотні умови:В договорі обов’язково обумовлюються кількість, асортимент, якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні платіжні реквізити. У разі відсутності цих умов договір не може вважатися укладеним. На вимогу однієї з сторін можуть бути визнані істотними і інші умови.

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1. ПРОДАВЕЦЬ зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) ПОКУПЦЯ товар, а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору.

2. Найменування товару: ..............

3. Виготовлювач товару: ..............

4. Місцезнаходження товару: ..........

5. Документи на товар, які ПРОДАВЕЦЬ повинен передати ПОКУПЦЮ: ...........

 

Спеціальні види зберігання

- зберігання речі у ломбарді

- продаж речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду

- зберігання цінностей у банку

- договір про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком

- договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком

- зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту

- зберігання речей у гардеробі організації

- зберігання речей пасажира під час його перевезення

- зберігання речей у готелі

- зберігання речей, що є предметом спору

- зберігання автотранспортних засобів

- договір охорони

 

Попередній договір

За попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Зобов’язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

 

Джерела договірного права

До джерел договірного права відносять:

1. Акти цивільного законодавства.

2. ГКУ.

3. Кодекс торговельного мореплавства України

4. Земельний кодекс.

5. Міжнародні договори.

6. Типові договори.

7. Правила біржової торгівлі.

8. Судову практику.

9. Правила фондової торгівлі.

10. статути юридичних осіб тощо.

Поняття, предмет і система договірного права.

Договірне право - це система правових норм, що регулюють договірні відносини; інститут ряду галузей законодавствава (цивільного, трудового, екологічного тощо).

Договірне право регулює різноманітні відносини економічного обороту, цивільні права та обов’язки, які виникають у результаті цілеспрямованих, заснованих на домовленості, правомірних дій осіб та інших суб’єктів цивільного права.

Головне призначення договірного права-врегулювати товарообіг між автономними товаровиробниками та споживачами.

Система: На договори, як вид угод поширюються загальні положення глави З Цивільного Кодексу України про форму та інші умови дійсності угод, підстави і наслідки визнання їх недійсними тощо. Деякі норми Договірного права регламентуються у загальних положеннях про зобов'язання (глави 14—19). Д

оговірне право включає і ті норми загагальних положень Цивільного Кодексу України, які визначають правовий статус фізичних та юридичних осіб, інших суб'єктів цивільного права, положення про представництво, довіреність, позовну давність тощо. У системі Договірного права виділяють також загальне положення про договори — поняття договору та його види, принципи Договірного права, порядок укладання, зміни або розірвання договорів тощо.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.107.77 (0.009 с.)