Земельні правопорушення, як підстави цивільної відповідальності.

В випадках порушення майнових прав власників землі, землеволодільців, землекористувачів і орендарів земельних ділянок або завдання їм шкоди застосовується цивільно-правова відповідальність. Цивільно-правова відповідальність- це ті негативні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки, які встановлені законом або договором на випадок невиконання абсолютного оболв"язку, а також невиконання або неналежного виконання боржником зобов"язання. Завданням цивільно-правової відповідальності є відновлення порушених цивільних прав суб"єктів, відновлення майнового стану, відшкодування збитків, зміцнення господарсько-договірної дисципліни, а також задоволення матеріальних і духовних потреб громадян та організацій. Підставами цивільно-правової відповідальності є факт цивільного правопорушення, деліктоздатність особи- здатність нести юридичну відповідальність, наявність діючого цивільного законодавства про цю відповідальність.Основною підставою цивільно-правової відповідальності є факт правопорушення:

1. наявність майнової шкоди в результаті правопорушення;

2. протиправність цивільно-правової діяльності або поведінки боржника;

3. наявність вини боржника за вчинення шкоди;

4. причинний зв"язок між протиправними діями і шкодою, як об"єктивна підстава цивільно-правової відповідальності.Законом передбачаються різні види цивільно-правової відповідальності.Так. залежно від підстав виникнення правовідносин, за порушення яких виникає відповідальність, остання поділяється на договірну та позадоговірну.Довгий час розглядалась тільки позадоговірна відповідальність, яка передбачала відшкодування шкоди в натурі або повне відшкодування збитків за порушення абсолютного права власників землі, землеволодільців та землекористувачів.Але з розвитком такого правового інституту як оренда землі, все більш уваги приділяється договірній відповідальності.Закон України"Про аренду" від 6 жовтня 1996р. в ст.31 передбачає відповідальність за невиконання зобов"язань по договору аренди землі і порушення земельного законодавства сторонами договору. За невтконання зобов"язань по договору аренди земельної ділянки, в тому числі за зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність у відповідності з законом або договором.Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, які не були обумовлені в даному договорі аренди, але які суттєво перешкоджають обумовленому договором використанню земельної ділянки.В випадку виявлення таких недоліків орендар має право: вимагати зменшення орендної плати або відшкодування затрат на усунення цих недоліків; утримати певну суму понесених затрат на усунення недоліків з орендної плати,повідомивши про це орендодавця зазделегідь, вимагати дострокового розірвання договору аренди землі. Орендодавець звільняється від відповідальності за наслідки, які виникли в результаті недоліків переданої в оренду земельної ділянки, якщо про ці недоліки було вказано в договорі оренди. Орендар несе відповідальність за невиконання умов договору, за несвоєчасне внесення орендної плати. а також за порушення земельного законодавства.При цьому в договорі оренди можуть передбачатись й інші зобов"язання орендаря, а також майнова відповідальність за їх невиконання при умові, що вони не суперечать дійсному законодавству.

Наряду з договірною відповідальністю в земельному праві застосовується позадоговірна відповідальність, причому питома вага її значно більша. Так, ст.88 Земельного кодексу вказує, що збитки, заподіяні вилученням(викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність цільовим для використання за цільовим призначенням в результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян підлягають відшкодуванню в повному обсязі власникам землі і землекористувачам, які зазнали збитків.

 

Земельні правопорушення, як підстави кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність- це вид юридичної відповідальності, яка встановлена кримінальним законодавством як негативна оцінка і кара, як особливий вид державного примусу, який має публічний характер, застосовується тільки судом від імені держави, у формі вироку до особи, яка винна у скоєнні злочину.

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом відповідальності за земельні правопорушення і носить каральний характер. Діячий Кримінальний кодекс України до числа суспільно небезпечних правопорушень в області земельного правопорядку відносить такі злочини: порушення правил, встановлених з метою боротьби з хворобами і шкідниками рослин, що спричинило тяжкі наслідки(ст.158), самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво(ст.199).В Кримінальному кодексі лише 2 статті регулює земельні відносини.в наш час існує тенденція до декриміналізації окремих складів злочинів і віднесення їх до числа адміністративних проступків.

 

Вирішення земельних спорів.

Земельні спори розглядаються місцевими Радами народних депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому Земельним Кодексом та іншими актами законодавства України.

Майнові спори, пов'язані з земельними відносинами (включаючи спори про відшкодування збитків і визначення їх розмірів), вирішуються судом, арбітражним судом або третейським судом.

Спори між громадянами, яким належить жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.

Спори з приводу розмежування території сіл, селищ, міст, районів, областей вирішуються вищестоящою Радою народних депутатів.

Спори з приводу суміжного землекористування громадян розглядаються погоджувальною комісією, склад якої обирається відповідною Радою народних депутатів.

Нез'явлення сторони без поважних причин за повторним викликом погоджувальної комісії не зупиняє розгляду земельного спору.

У разі недосягнення згоди спір за заявою однієї із сторін розглядається у судовому порядку.

 

Прийняття рішення про спори з приводу суміжного землекористування:

 

По результатах розгляду спору з приводу суміжного землекористування погоджувальна комісія готує свій висновок, який оформляється протоколом і підписується головою і секретарем цієї комісії.

Цей протокол є підставою для прийняття рішення з зазначеного питання Радою народних депутатів у разі досягнення згоди між сторонами.

Рішення Ради народних депутатів повинно бути мотивованим з обов'зковим посиланням на фактичні обставини справи і норми законодавства.

У рішенні передбачається порядок його виконання та заходи щодо усунення порушеного права на землю.

Строки розгляду земельних спорів Радами народних депутатів:

 

Земельні спори розглядаються Радами народних депутатів в 10-денний строк.

У разі розгляду складних питань, що потребують спеціальних висновків, спори розглядаються у 20-денний строк.

Земельні спори розглядаються Радами народних депутатів за заявою однієї із сторін.

Земельні спори розглядаються з участю сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

Відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові

пояснення, заперечувати проти клопотань і доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору і у разі незгоди з цим рішенням оскаржувати його.

Рішення Рад народних депутатів може бути оскаржено в суд, арбітражний суд в місячний строк.

В судовому порядку також розглядаються спори, які виникають у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів у

відведенні земельної ділянки для ведення селянського

(фермерського) господарства.

Виконання рішень Рад народних депутатів щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено Радами, які прийняли рішення, або вищестоящою Радою.

Виконання рішення Верховної Ради Республіки Крим щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено Верховною Радою Республіки Крим або Верховною Радою України.