Історичні умови виникнення і розвитку земельного права України.

Історичні умови виникнення і розвитку земельного права України.

Земельні відносини на території сучасної України здійснюються з давніх часів. Регулювання зем відносин нормами звичаєвого права на тер Укр здійснювалось багато віків і було наділено наступними особливостями:

1. Феодальні відносини розвівалися нерівномірно (У Київськ, Черніг, Галиц землях процес ішов швидше).

2. Феодальна землевласність породжувала в середні віки систему васальних відносин типу васалітету – сюзеренітету.

3. Високий авторітет церкви віки сприяв становленню її як великого землевласника.

4. Розвитку феодальних відносин сприяло двостолітнє панування на Русі Золотої Орди.

5. Феодальна роздробленість була гальмом економічного розвитку регіонів, оскільки стримувала обмін між ними, що впливало і на розвиток землеробства.

До 1917 р. Укр була складовою Рос Імперії, тому не мала власної правової системи і зем зак-ва. Правовий режим земель України визначався у відповідності з рос зак-вом. Після революції 1905 р. на зем відносини мала вплив столипінська аграрна реформа, яка внесла істотні зміни в правовий режим земель, але не змінила основи земельного ладу Росії. Виникнення в Рос Імперії земель різної форм власності, землеволодіння і землекористування привело до створення в сист рос права особливої галузі – зем права. Після перемоги Жовт Соц револ в зем зак-ві Рос, України, а згодом і СРСР відбулись докорінні зміни. Перший земельний законод акт радян держави “Про землю” скасував назавжди право приватної власності на землю. У 1929 р. прийнята перша законодавча база для створення зем права в Україні – Зем кодекс УРСР, який закріпив націоналізацію землі, скасування приватної власності на неї, заборонив купівлю-продаж, оренду та інші правовідн, пов’язані з відчуженням зем. Новий зем код було прийнято у 1970 р., де підкреслювалося, що земля явл держ власністю і надається лише в користування. Основи зак-ва СРСР і союзн республік в новій редакції були прийняті у 28.02.1990 р., а з урахуванням Декларації про держ суверенітет Укр 18.12.1990 Земельний кодекс УРСР, де земля, її надра, повітряний простір, ресурси, що знаход в межах України, проголошувалися власністю народу Укр. З цього часу почала формуватися правова сист Укр і галузь зем права У.

Соціально-економічні і екологічні передумови розвитку земельного права України.

Возникнув как земельно-правовая отрасль права, с переходом страны в 1929 году к проведению сплошной коллективизации в с/х-ве земельное право было объединено с колхозным правом и получило название земельно-колхозного права. Развитие и расширение колхозного зак-ва привело к признанию колхозного права в 1938 году по результатам первой Всесоюзной научно-практической конф. юристов самостоятельной отраслью права, а земельному возвращено его название. Процесс интеграции отраслей права, регулирующих использование природных ресурсов, привел к объединению ресурсовых отраслей права с природоохранными. Радикальная реформа земельных отношений, начавшаяся в 1990 году с разгосударствлевания земельного фонда страны и установления многообразия форм земельной собственности, постепенного возвращения земель в имущественный гражданско-правовой оборот и введения платы за землю, подняли на новый уровень правовое регулирование земельных отношений и обусловили необходимость восстановления земельного права как самостоятельной отрасли права.

Поняття і предмет земельного права України.

Земельное право-самостоятельная отрасль права, представл. собой совокупность правовых норм, регулирующих: отношения по использованию и охране земли как природного ресурса; условия и средства производства в целях организации рационального использования и охраны земли; улучшение и воспроизводство плодородия почв; охрану прав и законных интересов субъектов земельных отношений. Предметом зем. права является определенная группа общественных отношений, регулируемая соответствующими нормами права. Отношения, возникающие в связи с распределением, использованием и охраной земель и регулируемые нормами земельн. права, составл. предмет этой отрасли права.

Предмет любой отрасли права предполагает две составные части, формирующих ядро этого предмета. С одной стороны, конкретный вид общественных отношений, обладающий внутренним единством и определенной самостоятельностью, а с другой стороны – система единообразных правовых норм, которые должны удовлетворять требованиям этих общественных отношений.

Земельное право представляет собой систему специально установленных норм, которые регулируют особый вид общественных отношений – земельных. Раскрывая содержание земельных отношений, которые регулирует земельное право, выделяют следующие формы: а) отношения земельной собственности, б) отношения в области управления земельным фондом, в) отношения землепользования, г) землеохранные отношения. Отношения собственности, обусловленные производственными отношениями, выступают, по сравнению с остальными формами отношений, определяющими. Правовые нормы, регулирующие земельные отношения,

требуют от всех субъектов права землепользования использовать предоставленные им земельные участки рационально, эффективно и строго по целевому назначению.

Методи земельного права України.

Земельное право как самостоятельная отрасль правовой системы имеет присущий ему метод правового регулирования земельных отношений. Метод ЗП представляет собой соответствующие характеру зем отношений способы и приемы воздействия на участников этих отношений. Он складывается из установленных зем-правовыми нормами прав и обязанностей у

их совершение, зем-правовые нормы определяют модель поведения участников земельных отношений. В зависимости от содержания зем отношений их правовое регулирование осущ либо на основе императивного, организационного воздействия посредством обязательных предписаний и запретов, либо на основе диспозитивного воздействия посредством определения лишь пределов поведения участников отношений и предоставления им возможности свободно и самостоятельно регулировать свои взаимоотношения в рамках установленных пределов.

 

Місце і роль земельного права в системі національного права України.

Все отрасли права составл сист права Украины. Сущность сис-мы лежит в наличии упорядоченности совокупности правов норм и правов институтов, каждый элемент которых в этой совокупности занимает определенное место.

ЗП явл самостоятельной комплексной отраслью права в правовой сист Украины. Нормами ЗП регул-ся специфические зем отнош, кот составляют предмет зем-правового рег-ния. Система ЗП явл подсистемой системы права Украины и рассматривается в совокупности с сист отрасли земельного зак-ва, а также с сист науки ЗП как учебной дисциплины.

ЗП включает в себя исторически сложившуюся систему земельно-правовых институтов, существование которых обусловлено необходимостью правового закрепления земельных отношений в обществе. Систему ЗП необходимо рассматривать как систему, состоящую из различных по своему характеру выполненным функциям и значимости в регулировании земельных отношений, институтов. Наиболее важные из них, кот. отражают суть ЗП как отрасли права, образуют общие институты, а те земельно-правовые нормы, которые призваны регулировать отдельные стороны или виды зем отношений, - специальные институты.

Приватизація земель за чинним законодавством України.

Механізм організаційно-правового забезпечення приватизації земель.

19. Суб‘єктний склад приватизації земель та об‘єкти приватизації.

 

Кошти які надходять як плата за землю акумулюються на спеціальних бюджетних рахунках бюджетів ссм ради на території яких знаходиться земельна ділянка і використовуються для створення державного зем кадастру, створення земельного іноваційного фонду, відшкодування витрат землевласників і землекористувачів, економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат постраждалим внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини.

Для централізованого виконання певних робіт з числа вищеперерахованих, розробки виконання державних програм щодо раціонального використання земель 30% коштів- централізується на спеціальному бюджетному рахунку деркомзему, а 10% - на спец. бюджетних рахунках АРК і областей.

За нецільове використання коштів, що надходять від зем податку на відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф у розмірі 100% використаних сум, що надходять до державного бюджету України на цілі забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Закон містить диференційовані правила визначення ставок зем податку для земель с/г призначення, земель населених пунктів, земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення, а також земель природоохоронного, оздоровчого, реакційного, історико-культурного призначення і земель лісового і водного фондів.

ЗП нараховується з дня виникнення права власності або права користування ЗД. У разі припинення права власності або права користування податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

30% коштів від земельног податку, що надійшли на бюджетні рахунки місцевих бюджетів, централізуються на спеціальному бюджетному рахунку Держкомзему, а 10% - на спеціальних бюджетних рахунках АРК і областей. За нецільове використання коштів, що надходять від ЗП у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф у розмірі 100% використаних сум, які надходять до державного бюджету України на цілі забезпечення раціональног використання і охорони земель. За несвоєчасну сплату ЗП справляється пеня у розмірі 0,3% суми недоїмки за кожний день прострочення.

Стаття 5. Орендодавці землі

1. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки.

2. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

3. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних ділянок зазначені органи державної влади приймають при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад.

Стаття 6. Орендарі землі

1. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

2. Орендарями земельних ділянок можуть бути:

1) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України;

2) органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради;

3) громадяни України, юридичні особи, релігійні, громадські організації, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства.

3. Орендарями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути юридичні особи, установчими документами яких передбачено здійснення цього виду діяльності, а також фізичні особи, які мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві.

 

31. (2)

 

С переходом нашей страны к рыночной економике возникла необходимость в создании условий, при которых было бы невыгодным неиспользование или безхоз. Использование земли.Наиболее эффективным средством разрешения этих проблем является введение платного землепользования.

Субъектами платы за землю являются собственник земли и землепользователь, в том числе арендатор, т.е. все юр лица и граждане независимо от форм собственности и вида хозяйственной деятельности, включая международные неправительственные организации, совместные предприятия с участием иностранных юридических лиц и граждан, инистранные юридические лица, а также иностранные граждане и лица без гражданства, которым предоставлена земля в собственность или пользование на територии Украины.

Объектом платы за землю являются земельные участки, находящиеся в собственности или пользовании, в том числе на условиях аренды.

Розділ 8 ЗК

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЛАТНИКІВ І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПЛАТУ ЗА ЗЕМЛЮ"

Стаття 25. За несвоєчасну сплату земельного податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення.

Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Стаття 26. За порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Посадові особи, винні в порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Стаття 27. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями.

Закон У. «Про оренду землі»

Зем уч предоставл в пост и во временное пользов. Все виды хоз деят в сан-защитных и охранных зонах, разрешенные режимиом их использования, могут проводиться только по согласованию с собственником объекта электроэн или уполномоч им органом.

Земли связи -земли предостав п-м, учр, орг-м связи в соотв с зак-м для строит и эксплуатац подземных кабельных, воздушных линий связи и проводного вещания, морских кабельных линий связи….

Владельцам ср-в, сооружений или сетей связи зем уч предост в пост или врем пользование.

Вдоль возд, подз и подводных линий электропередач установл охранные зоны, а в случае необх создаются просеки, правовой режим кот сходен с правовым режимом охр зон земель электроэнерг. Охрана линий и сооруж связи на земл осущ в соотв с Правилами охраны линий связи.

На предоставл зем уч п-я связи разрешается в уст порядке прокладывать кабельн и возд линии связи и устан устройства, обеспечивающие их надежное функ-е, проклад каб и возд линии связи через мосты, туннели, улицы, в строениях и устанавливать в этих объектах устройства, обеспечивающие их надежное функ-е. Порядок и условия проведения указ работ уст по согласованию с собственниками и пользователями земель и об. Использование об, постр за счет гос-ва, для орг-и линий связи осущ бесплатно.

70. Суб‘єкти, об‘єкти, зміст та підстави виникнення, зміни і припинення права користування землями зв‘язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.

Земли электроэнергетики

Объект земли предоставленные п-м, учр, орг-м электроэнергетики в соответствии с земельным зак-м для строительства ы эксплуатации подземных кабельных, воздушных, подводных линий электропередач, под сооружен трансформаторных подстанций и…

Субъект п-я, орг-и, осуществляющие стр-во и эксплуатацию эелкт сетей.

Зем уч предоставляются в пост или временное пользование.

Земли связи

Объект земли предостав п-м, учр, орг-м связи в соотв с зак-м для строит и эксплуатац подземных кабельных, воздушных линий связи и проводного вещания, морских кабельных линий связи….

Субъект п-я, орг-и, осуществляющие стр-во и эксплуатацию соорущений или сетей связи.

Зем уч предостав в постоян (в период эксплуатации) или временное (в период строительства) пользование.

Орг-м, кот осущ стр-во и экспл линий электропередач…воздушных и кабельных телефонно-телеграфных линий связи предоставл зем уч в соотв с действующ нормами и утвержд проектами на стр-во, а также зем уч необх для врем пользования в период стр-ва и эксплуат объектов.

На протяжении линий электропередач, тел-телеграфн линий, кот проходят за населен пунктами, устан охран зона. Земли в пределах этих зон у собстенников и землепользователей не изымаются, а используются с предусм правилами ограничениями.

П-я, уч, орг-и, заинтересованные в получении зем уч обращаются с ходатайством в Совет н/д, кот имеет право предост зем уч. К нему прилаг граф материалы, кот обусл размер намеченной для отвода площади, справка о фин-и стр-ва, проект рекультивации земель и др. Соотв Совет рассматр в срок до 1 мес ходатайство, дает разрешение на составление проекта отвода земли и сообщает об этом местному Совету. Из земель всех категорий за нас пунктами для линий передач, связи зем уч предост обл советы. Право землепользования подтр гос актом.

Право землепользования прекращается: добровольн отказ; окончание срока; приостан деят п-ва; системат невнесения налога;нерац использов зем уч;использование земли способами, кот приводят к хим и радиоакт загрязн; использ не по целевому назнач; неиспольз на протяжении 2 лет.

При передаче п-ми, уч, орг-ми сооружений другим п-м вместе с объектами переходит и право пользования землей на кот они находятся.

Моніторінг земель.

Відповідно до Земельного Кодексу ЦУкраїни та Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 1993р. №661

Моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення його змін, їх оцінки, відвернення й ліквідації наслідків негативних

процесів.

Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності на землю.

Залежно від охоплених територій здійснюється такий моніторинг земель:

глобальний - пов'язаний з міжнародними науково-технічними

програмами;

національний - охоплює всю територію України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на територіях нижче регіонального рівня,до територій окремих земельних ділянок і елементарних структур ландшафтно-екологічних комплексів.

Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін, а також оцінки:

стану використання угідь, полів, ділянок;

процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами,важкими металами,

радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток,водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і

радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

періодичні (через рік і більше);

оперативні (фіксують поточні зміни).

Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.

Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.

 

Здійснення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю Мінприроди, Мінсільгосппроду, Української академії аграрних наук, Національного космічного агентства та інших заінтересованих міністерств і відомств.

Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.

Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, областях, Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського й Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів і Комітету по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим.

За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповіді, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до

відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.

Вирішення земельних спорів.

Земельні спори розглядаються місцевими Радами народних депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому Земельним Кодексом та іншими актами законодавства України.

Майнові спори, пов'язані з земельними відносинами (включаючи спори про відшкодування збитків і визначення їх розмірів), вирішуються судом, арбітражним судом або третейським судом.

Спори між громадянами, яким належить жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.

Спори з приводу розмежування території сіл, селищ, міст, районів, областей вирішуються вищестоящою Радою народних депутатів.

Спори з приводу суміжного землекористування громадян розглядаються погоджувальною комісією, склад якої обирається відповідною Радою народних депутатів.

Нез'явлення сторони без поважних причин за повторним викликом погоджувальної комісії не зупиняє розгляду земельного спору.

У разі недосягнення згоди спір за заявою однієї із сторін розглядається у судовому порядку.

 

Прийняття рішення про спори з приводу суміжного землекористування:

 

По результатах розгляду спору з приводу суміжного землекористування погоджувальна комісія готує свій висновок, який оформляється протоколом і підписується головою і секретарем цієї комісії.

Цей протокол є підставою для прийняття рішення з зазначеного питання Радою народних депутатів у разі досягнення згоди між сторонами.

Рішення Ради народних депутатів повинно бути мотивованим з обов'зковим посиланням на фактичні обставини справи і норми законодавства.

У рішенні передбачається порядок його виконання та заходи щодо усунення порушеного права на землю.

Строки розгляду земельних спорів Радами народних депутатів:

 

Земельні спори розглядаються Радами народних депутатів в 10-денний строк.

У разі розгляду складних питань, що потребують спеціальних висновків, спори розглядаються у 20-денний строк.

Земельні спори розглядаються Радами народних депутатів за заявою однієї із сторін.

Земельні спори розглядаються з участю сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

Відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові

пояснення, заперечувати проти клопотань і доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору і у разі незгоди з цим рішенням оскаржувати його.

Рішення Рад народних депутатів може бути оскаржено в суд, арбітражний суд в місячний строк.

В судовому порядку також розглядаються спори, які виникають у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів у

відведенні земельної ділянки для ведення селянського

(фермерського) господарства.

Виконання рішень Рад народних депутатів щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено Радами, які прийняли рішення, або вищестоящою Радою.

Виконання рішення Верховної Ради Республіки Крим щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено Верховною Радою Республіки Крим або Верховною Радою України.

 

Землеустрій.

Землеустрій включає систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства, рішень Рад народних депутатів щодо організації використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення

природних ландшафтів.

Основні положення землеустрою визначаються Кабінетом Міністрів України.

Землеустрій передбачає:

1) розробку прогнозів державної і регіональної програм використання та охорони земель;

2) складання схем землеустрою, розробку техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земельних ресурсів;

3) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень;

4) складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням контурної організації території;

5) обгрунтування розміщення і встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

6) складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок;

7) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

8) складання проектів внутрігосподарського землеустрою колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій,

селянських (фермерських) господарств, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування впроваджених сівозмін, впорядкування угідь, а також розробку заходів щодо охорони земель;

9) складання проектів внутрігосподарського землеустрою землеволодінь громадян з обгрунтуванням заходів щодо ефективного використання землі відповідно до цільового призначення, підвищення її родючості, застосування природоохоронної технології

виробництва;

10) розробку проектів та іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням і охороною земель;

11) авторський нагляд за здійсненням проектів;

12) проведення топографо-геодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земельного фонду.

 

Землеустрій здійснюється державними землевпорядними організаціями за рахунок коштів державного, республіканського (Республіки Крим) і місцевих бюджетів.

Розробка землевпорядних проектів, пов'язаних з охороною земель від селів, зсувів, підтоплення і засолення, може провадитися з ініціативи власників землі і землекористувачів за їх рахунок державними та іншими землевпорядними організаціями.

Розгляд і затвердження землевпорядних проектів провадиться в такому порядку:

1) прогнозні матеріали, техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель і схема землеустрою після погодження у порядку, встановленому у завданнях на їх розробку, розглядаються і затверджуються відповідними Радами народних

депутатів;

2) проекти утворення нових землеволодінь і землекористувань після погодження із заінтересованими власниками землі та землекористувачами розглядаються і затверджуються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів;

3) проекти відведення земельних ділянок у власність або користування затверджуються Радами народних депутатів, які надають і вилучають земельні ділянки;

4) проекти внутрігосподарського землеустрою колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, селянських (фермерських)

господарств після погодження їх із власниками землі і землекористувачами, сільськими, селищними Радами народних депутатів розглядаються та затверджуються районними, міськими, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Радами народних

депутатів;

5) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням і охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням Рад народних депутатів, які затвердили ці проекти.

 

 

Історичні умови виникнення і розвитку земельного права України.

Земельні відносини на території сучасної України здійснюються з давніх часів. Регулювання зем відносин нормами звичаєвого права на тер Укр здійснювалось багато віків і було наділено наступними особливостями:

1. Феодальні відносини розвівалися нерівномірно (У Київськ, Черніг, Галиц землях процес ішов швидше).

2. Феодальна землевласність породжувала в середні віки систему васальних відносин типу васалітету – сюзеренітету.

3. Високий авторітет церкви віки сприяв становленню її як великого землевласника.

4. Розвитку феодальних відносин сприяло двостолітнє панування на Русі Золотої Орди.

5. Феодальна роздробленість була гальмом економічного розвитку регіонів, оскільки стримувала обмін між ними, що впливало і на розвиток землеробства.

До 1917 р. Укр була складовою Рос Імперії, тому не мала власної правової системи і зем зак-ва. Правовий режим земель України визначався у відповідності з рос зак-вом. Після революції 1905 р. на зем відносини мала вплив столипінська аграрна реформа, яка внесла істотні зміни в правовий режим земель, але не змінила основи земельного ладу Росії. Виникнення в Рос Імперії земель різної форм власності, землеволодіння і землекористування привело до створення в сист рос права особливої галузі – зем права. Після перемоги Жовт Соц револ в зем зак-ві Рос, України, а згодом і СРСР відбулись докорінні зміни. Перший земельний законод акт радян держави “Про землю” скасував назавжди право приватної власності на землю. У 1929 р. прийнята перша законодавча база для створення зем права в Україні – Зем кодекс УРСР, який закріпив націоналізацію землі, скасування приватної власності на неї, заборонив купівлю-продаж, оренду та інші правовідн, пов’язані з відчуженням зем. Новий зем код було прийнято у 1970 р., де підкреслювалося, що земля явл держ власністю і надається лише в користування. Основи зак-ва СРСР і союзн республік в новій редакції були прийняті у 28.02.1990 р., а з урахуванням Декларації про держ суверенітет Укр 18.12.1990 Земельний кодекс УРСР, де земля, її надра, повітряний простір, ресурси, що знаход в межах України, проголошувалися власністю народу Укр. З цього часу почала формуватися правова сист Укр і галузь зем права У.