Земельні спори, порядок їх розгляду та можливі способи вирішення

Земельні спори, порядок їх розгляду та можливі способи вирішення

Дана пам'ятка розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування" з метою надання методичної допомоги громадянам та керівникам органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій всіх форм власності.

Що таке земельні спори?

Земельні спори – це цивільно-правові спори, що виникають із земельних відносин?

Які компетентні органи уповноважені вирішувати земельні спори?

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ч. 1 ст. 158 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ). Будь-які інші органи розглядати та вирішувати земельні спори не мають права.

Яка категорія земельних спорів вирішується виключно судом?

Виключно судами вирішуються земельні спори щодо таких питань:

· володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб;

· розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (див. ч. 2 ст. 158 ЗКУ).

Які земельні спори підлягають вирішенню органами місцевого самоврядування?

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо таких питань:

· меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;

· дотримання громадянами правил добросусідства;

· розмежування меж районів у містах (див. ч. 3 ст. 158 ЗКУ)

Які земельні спори вирішуються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів?

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо таких питань:

· меж земельних ділянок за межами населених пунктів;

· встановлення обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (див. ч. 4 ст. 158 ЗКУ). Зазначимо, що органи місцевого самоврядування та органи з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори в позасудовому порядку.

До якого конкретного органу місцевого самоврядування чи органу з питань земельних ресурсів може звернутися заінтересована особа із заявою про розгляд і вирішення земельного спору?

Відповідно до чинного ЗКУ уповноваженими органами місцевого самоврядування вирішувати земельні спори є обласні ради (пп. "з" ст.. 83), Київська та Севастопольська міські ради (п. "л" ст. 9), районні ради (п. "е" ст. 10), сільські, селищні, міські ради (п. "й" ст. 12), а також районні ради у містах у разі надання їм таких повноважень відповідними міськими радами (ст. 11). Відповідно до пп. 5 п. "б" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (21.05.1997) вирішення земельних спорів належить до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Слід зазначити, що чинне законодавство не визначає переліку органів земельних ресурсів, уповноважених вирішувати земельні спори. Однак є підстави вважати, що такими органами є міські (районні) відділи (управління) Держкомзему.

На підставі якого документа розпочинається розгляд земельних спорів у позасудовому порядку?

Відповідно до ч. 1 ст. 159 ЗКУ земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін. Це означає, що заява зацікавленої особи є підставою для порушення провадження щодо вирішення земельного спору.

Що може бути причиною подання заяви про вирішення земельного спору?

Причинами подання заяви про вирішення земельного спору можуть бути:

· порушення прав та законних інтересів власників землі або землекористувачів;

· територіальний земельний спір;

· уявлення, що невірно склалось у заявника щодо належного йому права або про порушення його права (заявник добросовісно помиляється).

Що має бути зазначено у заяві про розгляд і вирішення земельного спору у позасудовому порядку та які документи необхідно долучити до такої заяви?

Чинним ЗКУ не визначено структуру такої заяви. Проте, виходячи із загальних вимог до подібних документів правового характеру, заява має бути достатньо мотивованою, містити чітко сформульовані вимоги.

Подана заява повинна містити повну інформацію стосовно того, між ким, з приводу чого, коли виник земельний спір, яке право було порушено, на яких документах це право ґрунтується тощо.

Вимога щодо вмотивованості заяви означає, що разом з нею мають бути подані документи, які підтверджують наявність у заявника порушеного або спірного права, а також факту його останнього порушення. Поруч з цим у заяві може бути зазначено про відсутні у заявника документи (які своїм змістом можуть підтверджувати ті чи інші юридично значимі обставини) та їх місцезнаходження, а також про осіб, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Протягом якого строку має бути розглянуто земельний спір у позасудовому порядку?

Відповідно до ч. 1 ст. 159 ЗКУ земельний спір має бути розглянутий органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи органом місцевого самоврядування у місячний термін з дня подання заяви. Це означає, що строк, протягом якого “земельні спори розглядаються”, охоплює проміжок часу, який починає спливати з моменту подання заяви зацікавленої особи (сторони спору) до уповноваженого органу до дня першого розгляду спору.

За якою процедурою здійснюється розгляд земельних спорів у позасудовому порядку?

Чинним ЗКУ процедура розгляду земельних спорів регламентована недостатньо. Зокрема таку процедуру визначають декілька положень ст. 159 ЗКУ. Але ці положення в сукупності не дають змоги уявити порядок розгляду земельного спору навіть у загальних рисах. Так, частини 2 і 3 вказаної вище статті лише передбачають таке:

· земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору;

· під час першої спроби вирішити питання, у разі відсутності однієї із сторін і офіційної згоди на розгляд, питання розгляду спору переноситься;

· повторне відкладання розгляду спору може бути лише з поважних причин;

· відсутність однієї із сторін без поважних причин під час повторного розгляду земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

Проте, незважаючи на відсутність чіткої регламентації розгляду земельних спорів, на практиці зазвичай земельні спори розглядаються за процедурою, яка складається з п’яти стадій: 1) порушення земельного спору; 2) підготовка до його розгляду; 3) розгляд та розв’язання земельного спору; 4) виконання рішення; 5) оскарження рішення щодо земельного спору.

Що таке порушення земельного спору?

На стадії порушення земельного спору орган, що вирішує земельний спір, зобов’язаний прийняти заяву про розв’язання земельного спору (перевіривши, чи належить вирішення такого спору до його компетенції). Якщо спір не належить до компетенції цього органу, останній має право повернути заяву, відмовивши у вирішенні земельного спору та вказавши на уповноважений орган, якому підвідомче таке вирішення.

У який термін прийняте рішення має бути передано сторонам земельного спору?

Відповідно до ч. 5 ст. 159 ЗКУ рішення, що було прийняте органом, уповноваженим вирішувати земельні спори, має бути передано сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття.

Хто здійснює виконання рішень, прийнятих за результатами розгляду земельних спорів у позасудовому порядку?

Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється тим органом, який прийняв таке рішення (ч. 2 ст. 161 ЗКУ). Цей нормативний припис означає, що орган місцевого самоврядування чи орган з питань земельних ресурсів не має права доручати виконання прийнятого рішення будь-якому іншому державному органу.

Земельні спори, порядок їх розгляду та можливі способи вирішення

Дана пам'ятка розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування" з метою надання методичної допомоги громадянам та керівникам органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій всіх форм власності.

Що таке земельні спори?

Земельні спори – це цивільно-правові спори, що виникають із земельних відносин?

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии