Учасникам пропонується описати ті відчуття, які їх переповнювали б, аби у магазині їм замість чистого білого паперу дали Брудний.

Гра «Біл»

Діти стають у коло. Той, хто веде, ходить з закритими очима по колу, сідає по черзі на коліна до дітей і вгадує, на чиїх колінах сидить. Якщо вгадав правильно, той, кого назвав, говорить "біл".

 

Гра «Чарівні острови»

Правила гри. Діти об’єднуються в групи за власним вибором чи пропозиціями вихователя і зображають мешканців островів:

на першому острові люди були завжди веселі;

- на другому – плакси;

- на третьому – завжди дрижали від страху;

- на четвертому – спокійні тощо.

Вихователь називає острів – «Сумний острів», «Острів Сліз», «Веселий острів» тощо, а діти демонструють мімікою, жестами емоційні стани, що відповіда­ють назві острова.

Ігрова вправа «Зафарбуй емоції»

Вихователь пропонує дітям зафарбувати піктограми. Діти повинні дібрати колір, що, на їхню думку, найбільше пасує до піктограми емоційного стану й пояснити, чому саме обрано той чи інший колір. Наприклад:

 

Радість	Смуток	Злість	Здивування

 

 

Гра-імітація «Прогулянка» (радість, сум, зди­вування)

- Покажемо, як змінюється погода:

ü Гарна погода – гуляємо на галявинці!

ü Погана погода – повертаємося додому!

ü Райдуга на небі!

Ігрова вправа «Малюємо здивування»

Перед вами лежать аркуші, на яких намальовано кола. Вам по­трібно оживити ці кола: намалювати очі, брови, губи, але так, щоб кожна людинка дивувалася. Тепер залишилося намалювати нашій лю­динці волосся, ніс, вуха, рум'янець. Чудово! Дивіться, яка здивована людинка у нас вийшла. Як ви думаєте, чому вона дивується?

Гра "Сніг" (з музичним супроводом)

Діти отримують по аркушу паперу, з якої вони протягом трьох хвилин роблять сніг. Потім учасники по черзі підкидають вверх свої сніжинки, намагаючись засипати ними кожного з оточуючих. По закінченню ведучий підводить підсумок: діти відчули радість, і підтвердженням цього є їхні веселі посмішки на обличчі.

Зображення емоції "радості" (Учасники малюють радість).

Ігрова вправа "Гноми"

Кожен учасник малює гнома з таким виразом обличчя, яке найбільш підходить до настрою самого художника.

Гра "Море хвилюється"

Діти стають по одному. Ведучий говорить: Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три! Дивна морська істотко, замри! Ведучий повинен кожного учасника розсмішити – аби той поворушився. Кожен повинен побувати на місці ведучого.

Психологічний етюд «Хто що любить»

Діти приходять у лісове кафе. Страус-офіціант не знає, що люблять діти, і не розуміє людської мови. Тому він пропонує все, що у нього є, а діти мімікою показують, що їм подобається, а що вони не їдять.

Орієнтовне меню: цукерки, солоні равлики, горіхи лущені, гусінь і,і черв'яки смажені, яблука червоні, поганки бліді, сіно сушене, курка пече на, жабка в юшці, суниці в цукрі тощо.

Ведучий заохочує тих, хто вдало передав задоволення або огиду.

Психологічний етюд «Клумба і садівник»

Діти обирають ролі квітів на клумбі. Усі квіти зів'яли, бо давно не було дощу. Але нарешті прийшов садівник і полив рослини. Во­ни підняли голівки, розгорнули пелюстки і стали надзвичайно гар­ними. Квіти вдячно усміхаються садівникові, милуються собою та сусідами по клумбі.

Виразні рухи: сісти навпочіпки, голову і руки опустити («квітка зів'яла»); підняти голову, розпрямити тулуб, руки підняти («квіт­ка розквітла»).

Міміка: очі напівзаплющені, м'язи розслаблені, задоволена посмішка.

Гру можна продовжувати, пропонуючи ситуації: сонце гріє – сонце палить, спека – подув легенький вітерець – вітер став хо­лодним, квіти замерзли – садівник закрив їх від вітру.

Психологічний етюд «Слухаємо себе»

Ведучий звертається до дітей: "Давайте сядемо зручніше, розслабимося і заплющимо очі. Послухаємо, що відбувається навколо і всередині нас. Уваж­но прислухайтеся до своїх відчуттів... Що ви зараз відчуваєте, що хочете? Що ви почули?" Діти обмінюються своїми враженнями.

Ця вправа розвиває концентрацію уваги, сприяє зверненню уваги на себе, на свої відчуття.