Зміст окремих тем спеціального курсу

Зміст окремих тем спеціального курсу

Тема 1. Поняття, види і значення кримінально-правової кваліфікації

Поняття кримінально-правової кваліфікації. Походження і значення терміну “кримінально-правова кваліфікація”. Загальні засади з’ясування поняття кримінально-правової кваліфікації. Зміст та об’єм цього поняття. Ознаки кримінально-правової кваліфікації. Об’єкт, суб’єкт і зміст кримінально-правової кваліфікації. Стадії, етапи кримінально-правової кваліфікації та її результат.

Юридичне закріплення кримінально-правової кваліфікації. Виклад фактичних обставин справи, складання формули кваліфікації, формулювання звинувачення. Вимоги до формули кваліфікації.

Види кримінально-правової кваліфікації. Критерії поділу кримінально-правової кваліфікації на окремі види. Поняття кваліфікації злочинів, її підвиди та поняття. Поняття та підвиди кваліфікації не -злочинів.

Значення правильної кримінально-правової кваліфікації. Поняття правильної кримінально-правової кваліфікації. Презумпція правильності кримінально-правової кваліфікації. Питання матеріального кримінального права, вирішення яких обумовлене правильною кваліфікацією. Процесуальне та криміналістичне значення правильної кваліфікації. Кримінологічне значення правильної кваліфікації.

Тема 2. Підстави кримінально-правової кваліфікації

Поняття підстав кримінально-правової кваліфікації. Відмінність між підставами кримінально-правової кваліфікації та її передумовами. Види підстав кримінально-правової кваліфікації. Фактична і юридична (нормативна) підстави кримінально-правової кваліфікації. Основні і додаткові підстави кримінально-правової кваліфікації.

Фактична підстава кримінально-правової кваліфікації. Значення встановлення фактичних обставин справи для кваліфікації діяння. Фактичні обставини справи, які враховуються при кваліфікації. Доведення наявності фактичних обставин справи, які враховуються при кваліфікації. Предмет доказування в кримінальній справі і коло фактичних обставин справи, які необхідно встановити для правильної кваліфікації злочинів. Значення встановлення обставин, які не є ознаками складу злочину, для кваліфікації скоєного.

Зміна кваліфікації при встановленні нових фактичних обставин справи або констатації недоведеності певних фактів.

Нормативна підстава кримінально-правової кваліфікації. Значення кримінального закону для кримінально-правової кваліфікації. Кримінально-правова норми і статті кримінального закону, які використовуються при кваліфікації. Види кримінально-правових норм, які використовуються при кримінально-правовій кваліфікації. Статті кримінального закону, які використовуються при кримінально-правій кваліфікації, врахування при цьому виду диспозиції статті. Використання при кримінально-правовій кваліфікації статей Загальної частини кримінального закону. Значення санкції статті кримінального закону для кримінально-правової кваліфікації. Роль як додаткових нормативних підстав кримінально-правової кваліфікації інших кримінально-правових норм, нормативно-правових актів інших галузей права, норм моралі, звичаїв, правових принципів, загальних уявлень про право, прецеденту та судової практики, актів офіційного тлумачення кримінального закону та інших нормативно-правових актів. Зміна кваліфікації при зміні кримінального закону.

Склад злочину і його значення для кримінально-правової кваліфікації. Питання про визнання складу злочину юридичною підставою кримінально-правової кваліфікації. Елементи та ознаки складу злочину, які використовуються при кримінально-правовій кваліфікації. Види складів злочину та їх значення для кваліфікації. Послідовність аналізу та доказування наявності ознак складу злочину при кримінально-правовій кваліфікації.

Тема 3. Принципи кримінально-правової кваліфікації

Поняття принципів кримінально-правової кваліфікації. Види правил кримінально-правової кваліфікації, які виділяються за рівнем узагальнення. Ознаки принципів кримінально-правової кваліфікації. Види принципів кримінально-правової кваліфікації.

Принцип законності кримінально-правової кваліфікації. Принцип законності як головний в системі принципів кримінально-правової кваліфікації. Прояви принципу законності при здійсненні кримінально-правової кваліфікації.

Принцип офіційності кримінально-правової кваліфікації. Кримінально-правова кваліфікація як функція державних органів. Обов’язковість кримінально-правової кваліфікації. Проведення кваліфікації в установленій процесуальній формі.

Принцип об’єктивності кримінально-правової кваліфікації. Неупередженість при проведенні кваліфікації. Об’єктивність підстав кваліфікації.

Принцип точності кримінально-правової кваліфікації. Точність кваліфікації як відображення диференціації кримінально-правових наслідків діяння та всебічності, повноти та об’єктивності встановлення фактичних обставин справи. Конкретність кримінально-правової оцінки діяння. Обов’язковість досягнення точності при кваліфікації.

Принцип індивідуальності кримінально-правової кваліфікації. Прояви індивідуальності кваліфікації: окрема кримінально-правова оцінка кожного злочину; персональний характер кваліфікації; кваліфікація як одноосібна діяльність відповідних службових осіб.

Принцип повноти кримінально-правової кваліфікації. Повнота оцінки всіх діянь, вчинених особою. Використання при кваліфікації усіх чинних правових норм. Використання при кваліфікації усіх обов’язкових її правил.

Принцип вирішення спірних питань, які виникають при кримінально-правовій кваліфікації, на користь особи, діяння якої оцінюється. Обґрунтування застосування цього принципу щодо кримінально-правової кваліфікації. Поняття рішень найбільш сприятливих для особи, діяння якої кваліфікуються.

Принцип недопустимості подвійного інкримінування при кримінально-правової кваліфікації. Прояви подвійного інкримінування та способи його недопущення при кримінально-правовій кваліфікації.

Принцип стабільності кримінально-правової кваліфікації. Поняття стабільності кваліфікації. Підстави для зміни раніше проведеної кваліфікації.

 

Тема 6. Кваліфікація множинності злочинів

Поняття та значення множинності злочинів. Ознаки множинності злочинів. Значення множинності злочинів для вирішення питань, які регламентовані Загальною частиною Кримінального кодексу України. Вказівки на множинність злочинів в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України.

Класифікація видів множинності.

Одиничний злочин як елемент множинності та його кваліфікація. Поняття та ознаки одиничного злочину- елемента множинності. Види Відмінність між окремими видами (підвидами) множинності та одиничними злочинами. Питання кваліфікації окремих видів одиничних злочинів (продовжуваних, триваючих, складених).

Кваліфікація повторності злочинів. Відмінність повторних злочинів від продовжуваних і триваючих. Види та ознаки повторності (повторність, неодноразовість) та відмінність між ними. Кваліфікація окремих видів повторності злочинів

Кваліфікація сукупності злочинів. Види сукупності (ідеальна та реальна). Злочини, які не можуть утворювати ідеальну сукупність. Зв'язок між злочинами, які утворюють сукупність та відмінність між ними. Відмінність між сукупністю злочинів та конкуренцією норм.

Кваліфікація рецидиву злочинів. Види рецидиву злочинів. Кваліфікація спеціального рецидиву злочинів. Кваліфікація пенітенціарного рецидиву злочинів.

 

Тема 7. Подолання конкуренції і колізії статей закону в ході кримінально-правової Кваліфікації

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Які органи вправі давати вказівки з приводу кримінально-правової кваліфікації? (випишіть відповідні статті КПК).

Тематика рефератів

 

1. Поняття кримінально-правової кваліфікації.

2. Юридичне закріплення кримінально-правової кваліфікації.

3. Види кримінально-правової кваліфікації.

4. Значення правильної кримінально-правової кваліфікації.

5. Поняття підстав кримінально-правової кваліфікації.

6. Фактична підстава кримінально-правової кваліфікації.

7. Нормативна підстава кримінально-правової кваліфікації.

8. Склад злочину і його значення для кримінально-правової кваліфікації.

9. Поняття та види принципів кримінально-правової кваліфікації.

10. чПринцип офіційності кримінально-правової кваліфікації.

11. Принцип об’єктивності кримінально-правової кваліфікації.

12. Принцип точності кримінально-правової кваліфікації.

13. Принцип індивідуальності кримінально-правової кваліфікації.

14. Принцип повноти кримінально-правової кваліфікації.

15. Принцип вирішення спірних питань, які виникають при кримінально-правовій кваліфікації, на користь особи, діяння якої оцінюється.

16. Принцип недопустимості подвійного інкримінування при кримінально-правової кваліфікації.

17. Принцип стабільності кримінально-правової кваліфікації.

18. Кваліфікація закінченого злочину.

19. Кваліфікація готування до злочину.

20. Кваліфікація невдалої співучасті у вчиненні злочину.

21. Кваліфікація замаху на злочин.

22. Кваліфікація у зв’язку з добровільною відмовою від вчинення злочину.

23. Загальні положення кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті.

24. Кваліфікація співучасті у злочинах зі спеціальним суб’єктом.

25. Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб.

26. Кваліфікація злочинів, вчинених в складу групи осіб, яка діє за попередньою змовою.

27. Кваліфікація злочинів, вчинених в складі організованої групи.

28. Кваліфікація злочинів, вчиненого в складі злочинної організації.

29. Кваліфікація невдалої співучасті та співучасті у незакінченому злочині.

30. Кваліфікація при добровільній відмові від вчинення злочину

31. Кваліфікація причетності до злочину.

32. Одиничний злочин як елемент множинності та його кваліфікація.

33. Кваліфікація повторності злочинів.

34. Кваліфікація сукупності злочинів.

35. Кваліфікація рецидиву злочинів.

36. Поняття конкуренції кримінально-правових норм, її види та способи вирішення.

37. Кваліфікація при конкуренції загальної і спеціальної норм.

38. Кваліфікація при конкуренції кількох спеціальних норм.

39. Кваліфікація злочинів при конкуренції частини і цілого.

40. Поняття диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності.

41. Види складів злочину за ступенем суспільної небезпеки посягання та їх значення для кримінально-правової кваліфікації.

42. Кваліфікація за наявності кількох кваліфікуючих чи привілеюючих ознак складу злочину чи при їх конкуренції.

43. Кваліфікація у випадках, коли кваліфікуючі, особливо кваліфікуючі, привілеюючі ознаки мають місце лише щодо одного із співучасників.

44. Поняття розмежування, кримінально-правових норм та їх відмежування від норм інших галузей права.

45. Кримінально-правові норми та склади злочинів, які підлягають розмежуванню.

46. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності окремих видів обставин, які виключають злочинність, передбачених статтями Загальної частини Кримінального кодексу України.

47. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, які виключають злочинність, передбачених нормами Особливої частини КК.

48. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, передбачених Конституцією України та міжнародно-правовими актами.

49. Поняття та види позитивної посткримінальної поведінки.

50. Кваліфікація при наявності окремих видів позитивної посткримінальної поведінки.

51. Правове значення встановлення відсутності ознак складу злочину.

52. Кваліфікація малозначних посягань.

53. Кваліфікація діянь, вчинених особами, які не досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

54. Кваліфікація діянь, вчинених при відсутності вини.

55. Поняття зміни кримінально-правової кваліфікації.

56. Підстави зміни кримінально-правової кваліфікації.

57. Правове значення та межі зміни кримінально-правової кваліфікації.

58. Поняття та види помилок у кримінально-правовій кваліфікації.

59. Значення помилок у кримінально-правовій кваліфікації.

60. Фактори помилок у кримінально-правовій кваліфікації.

Примітка. Студенти можуть виконувати реферати і за темами, які не вказані в наведеному переліку.

 

 

 

Зміст окремих тем спеціального курсу