Територія держави як об’єкт конституційно-правових відносин. Державна територія України: поняття, склад.

Семінарське заняття 17

Тема: Територіальний устрій України

1. Територія держави як об’єкт конституційно-правових відносин. Державна територія України: поняття, склад.

2. Поняття та принципи (засади) територіального устрою України.

3. Система адміністративно-територіального устрою України.

4. Історичні та політичні передумови створення Автономної Республіки Крим.

5. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.

6. Органи державної влади та місцевого самоврядування в Автономної Республіки Крим. Конституція та акти Автономної Республіки Крим.

7. Конституційні принципи розмежування повноважень України та Автономної Республіки Крим.

Територія держави як об’єкт конституційно-правових відносин. Державна територія України: поняття, склад.

У геофізичному сприйманні під територією розуміється простір земної кулі, що включає її сухопутні, водні, повітряні, космічні райони і земні надра.

У міжнародно-правовому сприйманні поняття "територія" має інше трактування і залежно від характеру пануючої над нею юрисдикції і правового статусу, що формується цією юрисдикцією, поділяється на три типи:

- державна територія;

- територія з міжнародним правовим режимом;

- територія зі змішаним правовим режимом.

До складу державної території можуть входити всі простори в геофізичному розумінні, за винятком космічного, що знаходяться в межах державного кордону, включаючи земні надра.

Як державна територія розглядаються також морські, повітряні і космічні кораблі, а також трубопроводи і кабелі, прокладені по території з міжнародним режимом.

Юридична природа і правовий статус державної території визначається територіальним верховенством держави, його суверенною владою, що виключає будь-яку іншу іноземну владу на території держави.

У Римському праві це виражалося терміном "dominium" на відміну від "imperium", що означає суверенну владу над фізичними особами. В межах державної території у повному обсязі діє вся законодавча, виконавча, судова й адміністративна влада держави. Юридична природа і правовий статус державної території підкреслюється в ряді основних принципів сучасного міжнародного права.

Зокрема, це найбільш чітко проглядається в таких принципах, як принцип суверенної рівності, територіальної цілісності, незастосування сили, непорушності кордонів та ін.

Державна територія являє собою матеріальну основу держави, і її межі визначаються державними кордонами (сухопутними, водними, морськими, повітряними (до висот 100-110 км). Цим, зокрема, пояснюється жорстка позиція України щодо необхідності чіткого розмежування морських просторів в Азовському морі, Керченській протоці і Чорному морі після розпаду СРСР.

Правовий режим державних кордонів визначається державою.

У комплексі питань про державну територію важливе місце займає питання про державний кордон. Саме державний кордон визначає межі дії державного суверенітету, і з цієї причини держави дуже скрупульозно підходять до його визначення.

Відповідно до усталеної практики і з огляду на міжнародно-правові вимоги, державним кордоном вважається вертикаль, що проходить через обриси сухопутної, водної і морської розмежувальної лінії і відмежовує вгорі повітряний простір, на поверхні - сухопутні, водні і морські простори і під цією поверхнею - надра землі та водні і морські простори, що лежать нижче дзеркала води.

Визначення державного кордону і позначення його на картах називається делімітацією і здійснюється державами на підставі договорів та відповідно до вимог міжнародного права.

Встановлення делімітованого державного кордону на місцевості називається демаркацією і здійснюється спеціально створеними змішаними комісіями, до складу яких входять на рівних засадах представники суміжних держав.

З метою забезпечення цілісності державних кордонів і з огляду на взаємні інтереси прикордонні держави встановлюють прикордонний режим, що передбачає порядок охорони кордону, порядок пересування через кордон, регламентацію різноманітної діяльності у прикордонній зоні, процедури врегулювання спірних прикордонних питань та ін. Всі ці питання, звичайно, регулюються в законах, положеннях та інших правових актах, присвячених охороні державного кордону.

В Україні таким актом є Закон України "Про охорону державного кордону України" від 4 листопада 1991 р.

До складу території з міжнародним режимом входять простори (сухопутні, повітряні, водні, морські), що лежать за межами державної території і нікому не належать. Внаслідок цього вони перебувають у спільному користуванні всіх держав і на них поширюється дія спеціально сформульованих для них норм міжнародного права.

До таких просторів належать:

- води відкритого моря і повітряний простір над ним;

- глибоководні райони морського дна, що лежать за межами континентального шельфу в його юридичному розумінні;

- Антарктика;

- космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

Розділ I. Загальні положення

· Глава 1. Конституційні основи статусу і повноважень Автономної Республіки Крим, принципи та гарантії Автономної Республіки Крим (статті 1-6).

· Глава 2. Територія, символи і столиця Автономної Республіки Крим (статті 7-8).

· Глава 3. Забезпечення прав і свобод громадян України, прав національностей в Автономній Республіці Крим (статті 9-15).

· Глава 4. Забезпечення безпечних і здорових умов життя населення; охорона навколишнього природного середовища (статті 16-17).

Розділ II. Повноваження Автономної Республіки Крим

· Глава 5. Основні повноваження Автономної Республіки Крим (статті 18-20).

Розділ III. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Правосуддя і Прокуратура в Автономної Республіки Крим

· Глава 6. Верховна Рада Автономної Республіки Крим (статті 21-34).

· Глава 7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим (статті 35-38).

· Глава 8. Правосуддя та органи прокуратури в Автономній Республіці Крим (статті 39-41).

Розділ IV. Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим

· Глава 9. Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим (статті 42-47).

Семінарське заняття 17

Тема: Територіальний устрій України

1. Територія держави як об’єкт конституційно-правових відносин. Державна територія України: поняття, склад.

2. Поняття та принципи (засади) територіального устрою України.

3. Система адміністративно-територіального устрою України.

4. Історичні та політичні передумови створення Автономної Республіки Крим.

5. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.

6. Органи державної влади та місцевого самоврядування в Автономної Республіки Крим. Конституція та акти Автономної Республіки Крим.

7. Конституційні принципи розмежування повноважень України та Автономної Республіки Крим.

Територія держави як об’єкт конституційно-правових відносин. Державна територія України: поняття, склад.

У геофізичному сприйманні під територією розуміється простір земної кулі, що включає її сухопутні, водні, повітряні, космічні райони і земні надра.

У міжнародно-правовому сприйманні поняття "територія" має інше трактування і залежно від характеру пануючої над нею юрисдикції і правового статусу, що формується цією юрисдикцією, поділяється на три типи:

- державна територія;

- територія з міжнародним правовим режимом;

- територія зі змішаним правовим режимом.

До складу державної території можуть входити всі простори в геофізичному розумінні, за винятком космічного, що знаходяться в межах державного кордону, включаючи земні надра.

Як державна територія розглядаються також морські, повітряні і космічні кораблі, а також трубопроводи і кабелі, прокладені по території з міжнародним режимом.

Юридична природа і правовий статус державної території визначається територіальним верховенством держави, його суверенною владою, що виключає будь-яку іншу іноземну владу на території держави.

У Римському праві це виражалося терміном "dominium" на відміну від "imperium", що означає суверенну владу над фізичними особами. В межах державної території у повному обсязі діє вся законодавча, виконавча, судова й адміністративна влада держави. Юридична природа і правовий статус державної території підкреслюється в ряді основних принципів сучасного міжнародного права.

Зокрема, це найбільш чітко проглядається в таких принципах, як принцип суверенної рівності, територіальної цілісності, незастосування сили, непорушності кордонів та ін.

Державна територія являє собою матеріальну основу держави, і її межі визначаються державними кордонами (сухопутними, водними, морськими, повітряними (до висот 100-110 км). Цим, зокрема, пояснюється жорстка позиція України щодо необхідності чіткого розмежування морських просторів в Азовському морі, Керченській протоці і Чорному морі після розпаду СРСР.

Правовий режим державних кордонів визначається державою.

У комплексі питань про державну територію важливе місце займає питання про державний кордон. Саме державний кордон визначає межі дії державного суверенітету, і з цієї причини держави дуже скрупульозно підходять до його визначення.

Відповідно до усталеної практики і з огляду на міжнародно-правові вимоги, державним кордоном вважається вертикаль, що проходить через обриси сухопутної, водної і морської розмежувальної лінії і відмежовує вгорі повітряний простір, на поверхні - сухопутні, водні і морські простори і під цією поверхнею - надра землі та водні і морські простори, що лежать нижче дзеркала води.

Визначення державного кордону і позначення його на картах називається делімітацією і здійснюється державами на підставі договорів та відповідно до вимог міжнародного права.

Встановлення делімітованого державного кордону на місцевості називається демаркацією і здійснюється спеціально створеними змішаними комісіями, до складу яких входять на рівних засадах представники суміжних держав.

З метою забезпечення цілісності державних кордонів і з огляду на взаємні інтереси прикордонні держави встановлюють прикордонний режим, що передбачає порядок охорони кордону, порядок пересування через кордон, регламентацію різноманітної діяльності у прикордонній зоні, процедури врегулювання спірних прикордонних питань та ін. Всі ці питання, звичайно, регулюються в законах, положеннях та інших правових актах, присвячених охороні державного кордону.

В Україні таким актом є Закон України "Про охорону державного кордону України" від 4 листопада 1991 р.

До складу території з міжнародним режимом входять простори (сухопутні, повітряні, водні, морські), що лежать за межами державної території і нікому не належать. Внаслідок цього вони перебувають у спільному користуванні всіх держав і на них поширюється дія спеціально сформульованих для них норм міжнародного права.

До таких просторів належать:

- води відкритого моря і повітряний простір над ним;

- глибоководні райони морського дна, що лежать за межами континентального шельфу в його юридичному розумінні;

- Антарктика;

- космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла.