Не було монументального твору, який би так широко зображував

життя. Роман відіграв велику роль в історії розвитку української

прози.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу

Повідомлення учня на тему

«Історія створення роману " Хіба ревуть воли, як ясла повні?"»

( клас записує конспект )

Поштовхом до написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла

повні?» була розповідь сільського хлопчика-візника Панасові

Мирному, який перебував у службовому відрядженні, про відомого

в кінці 60-х рр. XIX ст. на Полтавщині розбійника Василя Гнидку.

Зі своєю ватагою він пограбував багатьох людей у Полтавському,

Миргородському, Зіньківському й Переяславському повітах,

був спійманий у с. Заїченці й висланий на каторгу. Цю історію Панас Мирний детально передав у своєму подорожньому нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Ймовірно, описана письменником у нарисі подорож від Полтави до Гадяча відбулася весною 1872 року. Матеріали з нарису лягли в основу повісті «Чіпка», яка була написана в тому ж 1872 році.

Автограф повісті являє собою саморобний зошит на шістдесят

шість аркушів сірого паперу. На шістдесяти аркушах (лицевих

і зворотних боках) написаний текст повісті, на останніх шести —

зауваження І. Білика(брат) до твору. Весь текст «Чіпки» має багато

виправлень, викреслень, вставок, зауважень, зроблених Панасом

Мирним та Іваном Біликом у процесі читання та редагування.

У повісті вся увага письменника зосереджувалася навколо незвичайної

долі одного персонажа — Чіпки Варениченка.

Закінчивши повість, Панас Мирний надіслав її для рецензування

братові Івану Білику (справжнє ім’я — Іван Рудченко) —

відомому українському літературному критикові, письменнику,

перекладачеві. У цілому Іван Білик позитивно оцінив повість

«Чіпка», проте зробив деякі зауваження. По-перше, критик наголосив

на тому, що, незважаючи на важке життя, далеко не всі

бідняки стають розбійниками, що основна маса селянства живе

іншим життям. Між тим, життя цієї основної маси було, на його

думку, недостатньо, неповно показане в повісті. Іван Білик рекомендував

поряд з ідеєю «багатства на чужой счет», яку уособлював

Чіпка, виставити другу ідею — «идею труда с мозольными руками», репрезентантом якої міг би бути Грицько. Також критик

радив «посмотреть на жизнь, как она есть, а не в изолированном

фокусе — разбойничестве: «Автор должен не с разбойнического

притона смотреть не мир, а, напротив, — с мировой точки на разбойнический

притон». Із метою розширення соціального тла повісті

Іван Білик радив брату ще раз переглянути, розширити, поглибити

окремі образи, сцени, епізоди тощо. Окрім розгорнутої рецензії,

критик залишив чимало зауважень на полях рукопису повісті, які

торкалися окремих образів, композиції, хронології подій, художніх

деталей, мови, стилю тощо.

Усі зміни й доповнення, які вніс Панас Мирний до повісті

«Чіпка» після рецензії брата, розглядають як другу редакцію

твору. У цій редакції письменник зробив ряд суттєвих змін і доповнень

до трактування образів Чіпки, Мотрі, Галі, Грицька, розширив

і поглибив окремі епізоди, картини, події, увів у твір нову

сюжетну лінію Грицько — Христя. Продовжував працювати Панас

Мирний і над стилем повісті.

Над кардинальною переробкою повісті «Чіпка» Панас Мирний

працював увесь 1873 рік. Результатом цієї роботи стала третя редакція

твору. Її обсяг — 160 аркушів. На лівих і зворотніх правих

половинах сторінок зошита письменник написав твір, а праві

й зворотні ліві половини сторінок залишив чистими, призначаючи

їх для власних виправлень і для зауважень Івана Білика. Текст третьої редакції в порівнянні з другою редакцією збільшився

на дев’ять розділів. Цілком новими розділами були: «Москаль

Гудзь», «Піски в неволі», «Махамед-москаль», «Московщина і москалі

», «Максим — старшим», «Грицько Чупруненко», «Змовини».

Письменник значно розширив соціальну основу твору, поставив

ряд нових соціальних проблем. Автор розробив образ Христі, дружини

Грицька. Зазнавши в третій редакції ґрунтовної переробки,

повість «Чіпка» почала переростати в багатоплановий соціально-

психологічний роман.

Закінчивши роботу над третьою редакцією, Панас Мирний знову

звернувся до Івана Білика з проханням перечитати твір і висловити

з приводу нього свої думки. На цей раз Іван Білик, уже

не як критик, а як співавтор, береться за роботу над твором і піддає

його текст значній переробці, унаслідок якої з’явилася четверта

редакція роману. Значна за обсягом і різноманітна за характером

робота Івана Білика на цьому етапі зводилася до таких основних

моментів: удосконалення структури твору, його композиції, переробка

цілого ряду епізодів, сцен, розділів; написання двох цілком

нових розділів; редагування мови, стилю тощо. Іван Білик поділив

третю частину третьої редакції на дві половини, утворивши з них

третю і четверту частини. Розподіл тексту на чотири частини залишився

незмінним до кінця роботи над романом. До другої частини

твору Іван Білик вніс значну кількість більших і менших за розміром

вставок, які помітно наближають текст до остаточної редакції.

Іван Білик написав розділи «Новий вік» і «Старе — та поновлене».

Посиленої уваги надавав критик художній обробці майбутнього роману.

Таким чином, твір «Чіпка» з повісті про одну особу поступово

переріс у багатоплановий соціально-психологічний роман.

Оскільки назва «Чіпка» тепер не відбивала всього багатства

ідейно-тематичного змісту твору, перед авторами постало питання

про заміну старої назви новою. Ще в третій редакції Панас Мирний

доповнив назву епіграфом: «Хіба рика онагра серед паші? Хіба

ревуть воли, як ясла повні?» Епіграф роману письменник

узяв із рецензії Івана Білика. Останній у дещо перефразованому

вигляді взяв ці вирази з біблійної «Книги Йова». Після закінчення

роботи над третьою редакцією Панас Мирний ще раз повернувся

до питання про назву. На цей раз він змінив її так: «Хіба ревуть

воли, як ясла повні?».

Незважаючи на те, що над твором була проведена складна довготривала

робота, обидва автори, будучи людьми дуже вимогливими

й самокритичними, не вважали його викінченим. Спочатку за остаточне

доопрацювання тексту роману взявся Іван Білик. Унаслідок

проведеної ним роботи була утворена передостання п’ята редакція,

яка, на жаль, у повному обсязі не збереглася. Ґрунтовному вдосконаленню

були піддані перші три розділи, які перероблялися,

головним чином, по лінії реалістичного поглиблення окремих образів

і ситуацій. Остаточну обробку тексту здійснив Панас Мирний. Ця редакція є шостою й останньою редакцією роману «Хіба ревуть

воли, як ясла повні?».

Восени 1875 року роман Панаса Мирного й Івана Білика був

готовий до друку. Однак саме тоді, коли повинно було розпочатися

його друкування, вийшов Емський указ 1876 року. Утративши

надію видати роман у Російській імперії, Іван Білик надіслав його

до М. Драгоманова в Женеву, де він був надрукований у 1880 році.

Пізніше, у 1887 році твір вийшов у Львові. Влада тривалий час

не допускала поширення роману на території Російської імрерії.

Лише в 1903 році під назвою «Пропаща сила» його опубліковано

в журналі «Киевская старина», а в 1905 році надруковано окремим

виданням.

Фронтальна бесіда

1. Назвіть основні сюжетні лінії роману. (Рід і життя Чіпки

Варениченка; рід і життєвий шлях Максима Ґудзя; жит-

тя Грицька та Христі; родовід панів Польських; історія села

Піски.)

2.Як розвиваються сюжетні лінії твору «Хіба ревуть воли, як ясла

повні?» по відношенню одна до одної (окремо, паралельно, перетинаються)?

3. Яку сюжетну лінію можна вважати головною? (Рід і життя Чіпки.)

Чому? (Образ Чіпки Варениченка є головним і наскрізним образом

роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», усі сюжетні лінії тво-

ру перетинаються з його лінією.)

4. На тлі яких суспільно-історичних подій розвиваються сюжетні лінії

твору?

5. Коли відбувається дія роману? (Час роману — від періоду зруйну-

вання Запорозької Січі та офіційного закріпачення українського

селянства до другої половини 60-х рр. XIX ст. Тобто в романі

змальовується майже 150-літня історія українського села.)

8. Де відбувається дія твору? (Художній простір роману охоплює село

Піски, Гетьманське, міста Москва, Херсон.)

Слово вчителя

Композиція роману схожа на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». Наскрізним образом роману «Хіба ревуть воли,як ясла повні?» є образ Чіпки Варениченка. Композиція твору, його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-

психологічні причини того, що Чіпка став на шлях розбою. Роман

має розгорнуту експозицію — розділ «Польова царівна», в якому

вперше з’являються центральні герої Чіпка і Галя. Уже в другому розділі історія Чіпки переривається розповіддю про його батька, Івана

Вареника. У другій половині розділу «Двужон» засіб ретроспекції повертає

читача в минуле Чіпки: описує його народження, дитячі роки,

працю в козака Бородая, підпасичем у діда Уласа, інші факти життя

хлопця приблизно до двадцяти років. У кінці першої частини роману

лінія головного героя знову переривається: останній розділ «Хазяїн»

повністю присвячений сюжетній лінії Грицька і Христі.

Друга частина в композиційному відношенні займає своєрідне місце

в романі. Її особливість полягає в тому, що в ній виникли й розвинулись

нові сюжетні лінії, які поки що йдуть паралельно центральній

сюжетній лінії й композиційно не змикаються з нею. Таке становище

справляє враження композиційної нещільності твору. Тим часом ця

частина своїм змістом, ідейними настановами глибоко пов’язана із сюжетним

розвитком наступних частин, сприяє виявленню характерів,

різних соціальних груп, які вступають у тісні сюжетні зв’язки з головною

лінією розвитку роману. Разом із тим і події першої частини

стають яскравіше освітленими, виразнішими. Окрім того, екскурс

у далеке минуле, охоплення важливих історичних подій дореформеної

епохи, відтворення типових явищ кріпосницької дійсності розширили

діапазон роману в цілому, надали йому монументальності, епічності.

Із третьої частини сюжет роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?

» розгортається значно послідовніше й досить динамічно. Третя

частина відзначається композиційною компактністю, злагодженістю

й напруженістю в розвитку подій, оскільки в ній немає, як це було

в попередніх частинах, таких розділів і епізодів, які б далеко відводили

увагу читача від основного сюжетного стрижня. Уся дія тепер

розвивається навколо розкриття образів не лише Чіпки, а й Мотрі,

Грицька, Христі, Галі, панів Польських, різних державних чиновників.

У третій частині всі лінії змикаються з головною лінією сюжетного

розвитку роману.

Характерно, що остання, четверта частина роману, як і перша, починається

розлогим описом стану навколишньої природи. Але в першій

частині змальовано картину квітучої весни, що символізує початок

подій, народження й розвиток життєвих конфліктів, натомість у четвертій

частині — пейзаж глибокої осені, закінчення подій і нещасливе

вирішення героїв твору.

Робота з літературознавчими термінами. Законспектувати і знати! Буде на ЗНО!

1. Що таке епос? Які ви знаєте жанри епосу? (Епопея, роман, повість,

оповідання, новела, есе, нарис, фейлетон, памфлет, легенда, при-

тча, казка.)

Е п о с (грец. epos — слово, мова, розповідь) — один із трьох родів

літератури, в основі якого лежить розповідь про події. Зображення

в епосі найчастіше ведеться від реального чи умовного оповідача,

рідше свідка чи учасника подій. Епос користується різноманітними

засобами викладу: розповідь, оповідь, діалог, монолог, авторськіжів. Дія може відбуватися в трьох часових площинах: минулому,

теперішньому, майбутньому.

Е п о п е я (грец. epos — слово і poiea — творити)— значний за обсягом

монументальний твір епічного змісту, у якому широко і всебічно

відтворено епохальний перелом у житті цілого народу (часом

багатьох народів), відображені події, що мають вирішальне значення

для багатьох поколінь.

Р о м а н (франц. roman — романський) — складний за побудовою

й великий за розміром епічний прозовий (інколи віршований)

твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи, всебічно

змальовані персонажі, які подаються в розвитку, а кількість їх часто

буває значною.

П о в і с т ь — епічний твір середньої жанрової форми, який є проміжним

жанром між романом і оповіданням.

О п о в і д а н н я — невеликий за розміром епічний твір, сюжет

якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді

кількох).

Н о в е л а (італ. novella — новина) — невеликий за обсягом прозовий

епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним

фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією. Новелі властиві

лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів.

Е с е (франц. essai — спроба, начерк) — невеликий за обсягом

прозовий твір, що має довільну композицію, висловлює індивідуальні

думки та враження з конкретного приводу чи питання й не претендує

на вичерпне й визначальне трактування теми.

Н а р и с — малий оповідний художньо-публіцистичний твір,

у якому зображено дійсні факти, події й конкретних людей.

Ф е й л е т о н (франц. feuil — аркуш) — невеликий за обсягом

твір художньо-публіцистичного характеру, написаний на злободенну

тему, що розкривається в гумористичному плані.

П а м ф л е т (грец. pan — усе і phlego — палю) — художньо-

публіцистичний твір, що в гостро сатиричній формі викриває злободенні

явища суспільного життя.

Л е г е н д а (лат. legenda — «те, що слід читати») — фольклорний

або літературний твір, що містить розповідь на фантастичну тему.

В основі легенди лежить щедро прикрашена вигадкою розповідь про

реальні історичні події та про реальних історичних осіб, які з тих чи

інших причин закарбувалися в народній пам’яті.

П р и т ч а — короткий фольклорний або літературний розповідний

твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну

форму доведення змісту етичних цінностей буття.

К а з к а — малий епічний твір, в основі якого лежить захоплива

розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються й переживаються

як реальні.

2. Які ознаки твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» дозволяють

назвати його романом?

Слово вчителя

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вважають соціально-

Психологічним романом.

У ньому наявне авторське мовлення та мовлення персона Соціально-психологічним називається такий роман, у якому

суспільно значущі події й соціальні процеси передаються шляхом

розкриття психології героїв, їхніх думок, прагнень і переживань.

Запитання до учнів

Що дає нам право визначити жанрову форму твору як соціально-

психологічний роман? (У соціально-психологічному романі психоло-